УДК 338.439

О.С. ЩЕКОВИЧ,к.е.н.,доц.,

 кафедра банківської справи,

Криворізький економічний інститут,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

Сучасний фінансово-економічний стан продовольчої безпеки України, як складової світової продовольчої системи

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·                    Комплексно обосновано теоретические и методические основы формирования продовольственной безопасности Украины.

·                    Обосновано концептуальные и методические аспекты развития продовольственного комплекса Украины.

·                    Отмечено, что решение проблем продовольственной безопасности страны много в чем зависит от эффективного использования природно-ресурсного, научно-технического, производственного и социального потенциалов.

 Key issues that are examined:

·                    It is substantiated the conceptual and methodical aspects of development of food complex of Ukraine.

·                    It is noted that the decision of problems of food safety at a regional level largely depends from an effective use of natural and resource, scientific and technical, industrial and social potentials of each region.

·                     Such approach predetermines a necessity of a rational use of the development of territories, the maximal accounting of features of regions, their possible integration in a national economical complex, securing of social standards of a life of people.

Вступ. Фінансово-економічний стан продовольчої безпеки є тією сферою, що дає можливість оцінити вирішення проблеми задоволення потреб населення у одній із найважливіших сфер діяльності владних структур. Згідно із прийнятими критеріями оціночним показником такого підходу є співвідношення фактичного і бажаного рівнів продовольчого споживання. Незважаючи на те, що бажання окремих індивідів у даній сфері функціонування держави можуть не співпадати або взагалі бути невизначеними, програма досягнення продовольчої безпеки повинна завжди жорстко орієнтуватись на досить конкретні параметри. З даних позицій, на державному рівні доцільно орієнтуватися або на досягнення середніх показників продовольчого споживання на рівні розвинутих країн або, що є більш прийнятним, на рівні рекомендованих норм, які розроблені національними, а також і міжнародними науковими інститутами харчування і медицини [11].

Постановка проблеми. Криза в економічній сфері суспільного виробництва нашої країни 90-х років минулого століття, як вірно підмічено науковцями і економістами [1,2], різко загострила проблему продовольчої безпеки, що виразилось у суттєвому зниженні купівельної спроможності більшості населення, наслідком якого стали трансформаційні зміни у сфері продовольчого споживання по різних напрямках. По-перше, згідно статистичних даних, мала місце тенденція до збільшення частки витрат у сімейному бюджеті населення на продовольчу групу товарів - з 32,8% в 1996 р. до 59,0% в 2006 р. Даний процес в останні роки дещо стабілізувався і згідно статистичних даних про структуру грошових витрат домогосподарств у 2004 році даний показник склав 57,6% а у 2006 58,2%. По-друге, відбувся процес натуралізації продовольчого споживання, тобто певний відсоток населення дану проблему вирішував за рахунок власного виробництва сільськогосподарської продукції, що значно звузило сферу ринка [9,10].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стосовно інформації по проблемі у розрізі даних світової спільноти варто відмітити, що у цілому, збір інформації у розрізі міжнародної статистики по продовольчому споживанню здійснюється ООН через свій підрозділ - Організацію продовольства та сільського господарства - (ФАО). Продовольче споживання у 4 найбільш розвинених країнах Західної Європи, на рівень життя яких орієнтуються населення України, подано в табл. 1. [4].

Мета статті. Проаналізувати сучасний стан продовольчої безпеки України та розробити наукові та практичні рекомендації щодо поліпшення розвитку продовольчого комплексу України.

Виклад основного матеріалу. Навіть побіжний аналіз наведених даних вказує на відмінності у рівнях споживання, а особливо в його структурі, що безпосередньо характеризує  специфіку споживання продуктів при формуванні харчування населення розглянутих країн.