УДК 657.1

Н.В. СЕМЕНИШЕНА, к.е.н.,

доцент, кафедра обліку і аудиту,

Подільський державний аграрно-технічний університет

 

ТЕОРІЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ІЗОМОРФІЗМУ ТА ЇЇ ПРОЯВ В РЕФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

 

Питання, які розглядаються:

·      Проведено термінологічний аналіз поняття "ізоморфізм", визначення теорії інституціонального ізоморфізму.

·      Подано характеристику видів інституційного ізоморфізму та розглянуто прояв різних видів ізоморфних впливів в розвитку бухгалтерського обліку.

·      Висвітлено сутність видів інституційного ізоморфізму стосовно застосування в обліковій практиці.

Ключові слова: бухгалтерський облік, інституціональна теорія, інституційний ізоморфізм.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

·      Проведено терминологический анализ понятия "изоморфизм", определение теории институционального изоморфизма.

·      Дана характеристика видов институционального изоморфизма и рассмотрено проявление различных видов изоморфных воздействий в развитии бухгалтерского учета.

·      Освещена сущность видов институционального изоморфизма относительно применения в учетной практике.

Ключевые слова: бухгалтерский учет, институциональная теория, институциональный изоморфизм.

 

Issues that are examined:

·      Conducted terminological analysis of the concept "isomorphism ", the definition of the theory of institutional isomorphism.

·      Presented the characteristics of institutional isomorphism and described expression of different types of isomorphic influences in the development of accounting.

·      The essence of institutional isomorphism in relation to accounting practices is explained.

Keywords: accounting, institutional theory, institutional isomorphism.

 

Постановка проблеми. Ізоморфізм[1] (від грец. isos –  однаковий, homoios – подібний і morphe – форма) у загальному визначенні означає наявність подібності в різних об’єктів [13], поняття, що характеризує відповідність між структурами об’єктів [6].

Відомо, що початково поняття ізоморфізму розглядалося в природничих науках, а пізніше інтегрувало в інші галузі знання, ним стали оперувати й у гуманітарних дисциплінах, зокрема у філософії, а потім у лінгвістиці. Існує кілька визначень поняття ізоморфізму, але, за суттю, вони однакові. Наприклад, у філософській енциклопедії ізоморфізм трактується як «поняття, що виражає однаковість або подібність побудови (структури) систем (множин, процесів, конструкцій). Дві системи називаються ізоморфними, якщо між їхніми елементами, а також функціями (операціями), властивостями й відносинами, осмисленими для цих систем, існує або може бути встановлена взаємооднозначна відповідність».

«Словник іншомовних слів» за редакцією О.С. Мельничука визначає ізоморфний як «подібний за формою» [4, C. 273], а ізоморфізм — як «властивість, що виражає однаковість будови якихось сукупностей елементів, незалежна від природи цих елементів» [4, С. 272].

К. Радаеллі коротко пояснює суть ізоморфізму як «тенденцію ставати подібними» [8, С. 26], спираючись у своєму дослідженні на розрізнення П. ді Маджіо та В. Пауелла між трьома типами інституційних ізоморфних змін [8, С. 28].

Під поняття ізоморфізму можуть бути підведені широкі класи відносин, що існують між системами різної природи. Ізоморфізм являє собою відносини типу рівності. Звідси виникає його методологічне значення як засобу обґрунтування правомірності перенесення знань, отриманих при вивченні однієї ізоморфної системи на іншу…» [3, С. 91].

Теорія інституційного ізоморфізму є одним з напрямків інституційної економічної теорії, популярність якої пояснюється стрункістю й евристичною цінністю методологічного інструментарію, відсутністю схоластики, як словесної (радянська політекономія), так і математичної (мейнстрім).

Мета дослідження. Ізоморфізмом в інституційній теорії та теорії інституційного ізоморфізму називають процес зміни в організаціях, який підтримує подібність організацій під впливом однакових навколишніх умов, а, відтак, вивчення питань прояву легімітизованих правил (видів інституційного ізоморфізму) в розвитку, реформуванні та регулюванні національної облікової системи складає мету цієї публікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В економічний дискурс поняття ізоморфізму було перенесено з математики Полом ді Маджіо та Уолтером Пауелом (засновники теорії інституційного ізоморфізму), сама ідея інституційного ізоморфізму виникла ще на початку 1980-х років у їх фундаментальних роботах, котрі знаменують виникнення неоінституціоналізму [1,2,7]. В опублікованій статті "Ще раз щодо «залізної клітки»: інституційний ізоморфізм і колективна раціональність в межах діяльності організацій»" П. ді Маджіо й У. Пауела викладається новий інституційний підхід і пояснюється, як межі дії організацій прагнуть до гомогенізації [1].

Фінський дослідник П. Нордін визначає ізоморфізм як «..обмежувальний процес, що змушує одну структурну одиницю відображати риси інших одиниць, що стикаються з подібними до неї умовами середовища» [9, С. 6].

Деякі дослідники, наприклад, Т. Контінен [10], вважають інституційну ізоморфізацію та гармонізацію поняттями синонімічними. Натомість, на думку Б. Сіммонс, примусова гармонізація не є єдиною формою узгодження діяльності інституцій [12, С. 591].

Питанням реформування, регулювання бухгалтерського обліку в Україні, гармонізації та конвергенції національної облікової системи з МСБО, МСФЗ присвячено увагу практично всього вітчизняного наукового бухгалтерського бомонду. Серед вітчизняних вчених, що приділяли свою увагу проблемам теорії, методології бухгалтерського обліку та його регламентації, найбільш значимими можна відзначити праці Ф.Ф. Бутинця, Г.Г. Кірейцева, М.С. Пушкаря, Н.М. Малюги, С.Ф. Голова, В.М. Жука. Праці Г.Г. Кірейцева та В.М. Жука акцентують увагу на концептуальних засадах розвитку галузевого обліку та розглядають бухгалтерський облік, як галузь знань, крізь призму інституційної теорії. Однак, на сьогодні серед вітчизняної наукової літератури відсутні праці, які б оприлюднювали дослідження з проявів різних видів ізоморфних впливів в розвитку вітчизняного бухгалтерського обліку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Специфіка ізоморфізму – постійне співвіднесення фактів і цілих комплексів фактів у площині як однієї системи, так і декількох. Теорія ізоморфізму досить молода, її формування триває до сьогоднішнього часу.

На відміну від теорії Мейєра й Роуена [11], Пол ді Маджіо й Уолтер Пауелл розширили розуміння інституційного ізоморфізму й запропонували три механізми запозичення легітимізованих правил: наслідувальний, нормативний і примусовий [1]. Даний підхід дозволяє пояснити не лише те, як діє ізоморфізм у регульованих державою ринках, але й у сегментах, які не підлягають державному регулюванню.

Критичний аналіз сучасного стану регламентації бухгалтерського обліку дозволяє стверджувати про відсутність системного підходу в ході його реформування й розглядати його крізь призму теорії інституційного ізоморфізму.

По-перше, міметичний (наслідувальний) ізоморфізм (mimetic isomorphism) є реакцією на невизначеність. Коли зовнішнє середовище створює символічну невизначеність, одні організації можуть моделювати себе за зразком і подобою інших. Організація, яка стає зразком для наслідування, слугує джерелом практик, використовуваних організацією, що їх запозичує [1, С. 168].

Наприклад, корпоративна соціальна відповідальність і складання соціальної звітності є яскравим прикладом наслідувального (міметичного) ізоморфізму, змушуючи організації розробляти соціальні програми відповідно до «міжнародних стандартів соціальної звітності», породженими в надрах неурядових фондів і консалтингових бюро. І, хоча, велика кількість вітчизняних підприємств – компаній, вважають складання соціальної звітності більше проявом західної «політкоректності», все ж, вони звалюють на себе ношу корпоративної соціальної відповідальності, боячись бути звинуваченими в недостатній турботі про потреби суспільства.

Наступний вид інституційного ізоморфізму, за ді Маджіо і Пауелом, це - нормативний ізоморфізм, який пов’язаний з дією груп професіоналів в організаціях.

Нормативні процеси ізоморфізму виникають із колективної боротьби професіоналів за визначення умов і методів їх роботи й за можливість контролю над іншими групами. Професіонали через свої об’єднання й асоціації впливають на зміни, що відбуваються в організаційних структурах [7, С. 147-160],  намагаючись встановити правове поле на когнітивній базі, що забезпечує законність (наприклад, аудит) і незалежність здійснюваної діяльності (наприклад, ведення бухгалтерського обліку).

Практично всі провідні організації в області бухгалтерського обліку та фінансової звітності, включаючи Комітет з міжнародних стандартів обліку (IАSС), Міжнародну федерацію бухгалтерів (IFАС), Європейську федерацію бухгалтерів (FЕЕ), Раду зі стандартів фінансового обліку США (FАSВ), Міжнародну організацію комісій з цінних паперів (IOSСО), визначили свої позиції і, висловлюючи різні точки зору з приводу конкретних механізмів організації роботи з переходу на міжнародні стандарти, сходяться в одному – необхідні єдині стандарти обліку, їх відсутність призводить до дезорієнтації інвесторів і вельми різких дій з їх боку в разі виникнення проблем, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.

Політика в області обліку і аудиту в міжнародному контексті в значній мірі визначається Міжнародною федерацією бухгалтерів, створеною в 1977 р. Міжнародна федерація бухгалтерів визначила свою роль як розвиток і підвищення значимості бухгалтерської професії відповідно до гармонізованих стандартів, що забезпечують надання професійних послуг високої якості, що відповідають інтересам користувачів. Однією з умов, що забезпечують досягнення поставленої мети, є розробка й реалізація однакових вимог до освітньої і професійної підготовки бухгалтерів.

Зрозуміло, вищезгадані професійні об’єднання, як на міжнародному рівні, так і на національному рівні (Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України (ФПБАУ), Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України (ФАБФ АПКУ), Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів (УАСБА),  Спілка аудиторів України (САУ) та ін.) випробовують вплив різних коерцитивних і наслідувальних стимулів, однак саме зростання їх мережі забезпечує наявність таких каналів, через які можуть поширюватися тенденції гомогенізації. Професійні організації «відфільтровують» свій персонал, готуючи його до діяльності й у такий спосіб створюють умови для нормативного ізоморфізму.

У випадку реалізації концепту корпоративної соціальної відповідальності професійні співробітники неурядових екологічних організацій, благодійних фондів, бізнес-консультанти, «глобальні бюрократи» з ООН тиснуть на ділові організації, спонукаючи їх інтегрувати у свою діяльність принципи соціальної відповідальності та формування соціальної звітності.

Нормативний ізоморфізм виникає тоді, коли певний концепт отримує статус професійного знання, коли про це авторитетно заявляють експерти й коли він стає предметом вивчення в навчальних закладах.

Для розповсюдження раціоналізаторського знання важливими є перша і друга форми, а саме ізоморфія на основі наслідування й тиску норм.

Зростання нормативного ізоморфізму призводить, нарешті, до третього виду інституційного ізоморфізму – примусового, тобто вимог, які здійснюються державою на підставі законів чи адміністративних правил. В аспекті бухгалтерського обліку це коерцитивний (примусовий) ізоморфізм (coercive isomorphism), який є результатом формального й неформального тиску на інститут обліку зі сторони інших інститутів та інституцій, від яких залежить його статус.

Загальновідомо, що регулювання бухгалтерського обліку в Україні здійснюється за допомогою видання нормативних правових актів, що мають різну юридичну чинність. Загальне методологічне керівництво здійснюється під егідою Методологічної ради з питань бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України.

Не підлягає сумніву той факт, що істотним об’єктивним чинником, який впливає на процес реформування бухгалтерського обліку в Україні, є його адміністративний характер, що проявляється високим ступенем державної регламентації бухгалтерського обліку, а також виконанням функції забезпечення постійно мінливих фіскальних інтересів держави. В процесі реформування системи бухгалтерського обліку методи регулювання залишилися такими ж, як і в часи планової економіки, адміністративними. При такому підході Мінфін України фактично взяв на себе повну відповідальність за результати реформи, апріорі вважаючи, що, якщо підприємства будуть "слухняними виконавцями", то і їхній облік і звітність будуть достовірними та об’єктивними [5, С. 439].

У якості прикладу коерцитивного  ізоморфізму в аспекті бухгалтерського обліку можна привести систематичне запозичення та примусову імплементацію західних концептів, понять, методів та методик облікових процедур через численні нормативні акти. За відсутності чіткого уявлення про правильну стратегію реформування облікової системи запозичуються (імплементуються) рецепти з західних облікових систем, які не діють в умовах вітчизняного інституційного середовища; при цьому таке наслідування може носити як об’єктивний, так і суб’єктивний характер і є, за ді Маджіо й Пауелом, результатом як формального, так і неформального тиску [2, С. 40].

Проблема розвитку та реформування бухгалтерського обліку та звітності під впливом примусового ізоморфізму загострюється незрілістю економічних відносин в країні, відсутністю ефективного власника, зацікавленого в збереженні і зростанні вкладеного або отриманого капіталу, що виражається, й у тому, що не завжди об’єктивні користувачі облікової та звітної інформації усвідомлюють себе такими і проявляють інтерес до її достовірності.

Єдиний економічний простір і єдиний ринок припускають єдиний інформаційний простір. Економічна роль держави зумовлює концепції та цілі надання інформації бухгалтерського обліку. При здійсненні державою прямого безпосереднього втручання застосовується інформаційна концепція статистично організованого обліку, «монокористувацька» модель, необхідна для контролю виконання централізовано встановленого плану. Навпаки, ліберальна модель передбачає ліберальну концепцію подання інформації, в якій провідна роль відводиться бухгалтерському обліку, а фінансова звітність являє собою свого роду реальний ринковий продукт, що відповідає вимогам її користувачів.

Висновки й перспективи подальших досліджень. Таким чином, застосування відомих термінів у новому розумінні, а також залучення нових термінів з інших наукових дисциплін (зокрема, з інституційної економічної теорії) дає нам змогу по-новому розглянути процеси інституційних перетворень в національній обліковій системі та по-іншому підійти до аналізу малодосліджених явищ, яким поки що бракує наукової концептуалізації.

Теорія інституційного ізоморфізму має значні аналітичні можливості. Виникнення правових моделей і структурування меж діяльності організацій забезпечують рівноправність коерцитивних і нормативних повноважень при встановленні «правил гри», а, отже, висхідне звертання до образу веберовської «залізної клітки», як втіленню обмежувальних впливів, вимагає перегляду, а традиційний аналіз організацій та стану їх системи бухгалтерського обліку потребує радикальної зміни.

Всі види інституційного ізоморфізму мають місце у вітчизняній обліковій системі, але виявлення закономірностей та взаємодії потребує подальших досліджень.

 

Список використаних джерел

1. Димаджио П. Дж., Пауэлл У.В. Ещё раз о «железной клетке»: институциональный изоморфизм и коллективная рациональность в организационных полях / П. Дж. Димаджио,  У.В. Пауэлл // Вестник Санкт-Петербургского университета. – Серия 8. – Менеджмент. – С. 155–185.

2. Димаджио П. Дж., Пауэлл У. В. Новый взгляд на «железную клетку»: институциональный изоморфизм и коллективная рациональность в организационных полях / П. Дж. Димаджио, У.В. Пауэлл // Экономическая социология. – № 11 (3) – С. 34–57.

3. Новая философская энциклопедия: в 4 т. / Ин-т философии РАН, Нац. общ.-научн. фонд; Научно-ред. рада: предс. В.С. Степнин. –  Т. 2. – М., 2001.

4. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, АН УРСР, 1974. – 680 c.

5. Семенишена Н.В. Деякі проблеми правової регламентації бухгалтерського обліку / Н.В. Семенишена // Дискусійні питання теорії фінансового права. Нормативно-правові засади природокористування та енергозбереження в Україні. Спори про податки: причини виникнення та напрями їх вирішення. Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права: збірник наукових праць за матеріалами круглих столів та Міжнародної інтернет-конференції / НДІ фінансового права. – К.: Вік-прінт, 2009. – С. 438 – 441.

6. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – [4-е изд.]. – М.: Политиздат, 1981. – 445 с.

7. The Iron Cage Revisited: Institutional Isomorphism and Collective Rationality in Organizational Fields / P. DiMaggio, W. Powell // American Sociological Review, 1983. – 48 (2). – С. 147–160.

8. Policy Transfer in the European Union: Institutional Isomorphism as a Source of Legitimacy / C. M. Radaelli // Governance. An International Journal of Policy and Administration. – Vol. 13. – No 1. – January 2000. – P. 25– 43.

9. Nordin P. Coercive Isomorphism and the Coordination of Collective Bargaining / P. Nordin // Industrial Relations in Europe Conference 2007 Center of Industrial Relations & Negotiations [CIRN] Athens, 26– 28 July 2007. – P. 1–17.

10. Kontinen K. Institutional isomorphism and small non-governmental organisations in Tanzania / K. Kontinen // Critical Management Studies Conference, 31 May 2005.

11. Meyer J.W., Rowan B. Institutionalized Organizations: Formal Structure as Myth and Ceremony / J.W. Meyer, B. Rowan // American Journal of Sociology, 1977. – P. 340–363.

12. Simmons B. The International Politics of Harmonization: The Case of Capital Market Regulation / B. Simmons // International Organization. – Summer 2001. – P. 589– 620.

13. Изоморфизм (значения): Материал из Википедии - свободной энциклопедии: [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Изоморфизм.