УДК 657.471.1.011.27;631.162

Д.В. Людвенко, к.е.н.,

асистент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту,

 Білоцерківський державний аграрний університет

 

ГРУПУВАННЯ СТРУКТУРИ СТАТЕЙ ВИТРАТ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

 

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

- В статье доказывается, что учет целесообразно вести по элементам затрат, каждый из которых будет отдельной статьей;

- Рассмотрена схема согласования классификации затрат по экономическим элементам и по экономическому содержанию.

 

Key questions which are examined:

- In article it is proved, that the account is expedient for conducting on elements of expenses, each of which will be separate article;

- The scheme of the coordination of a cost classification on economic elements and under the economic maintenance is considered.

 

Останніми роками у річних звітах сільськогосподарські підприємства витрати на основне виробництво відображають за економічними елементами.

Згідно з П(С)БО 16 “Витрати” операційні витрати поділяють за економічними елементами на п’ять груп: 1) матеріальні витрати; 2) витрати на оплату праці; 3) відрахування на соціальні заходи; 4) амортизація; 5) інші операційні витрати [3].

Групування витрат за економічними елементами буде повною мірою узгоджуватись з їх класифікацією за економічним змістом. Так, як це видно з рис. 1, перша і четверта групи витрат за елементами включатимуть витрати уречевленої праці, друга й третя – витрати живої праці, п'ята – грошові виплати, віднесені безпосередньо до собівартості продукції.

Рис. 1. Схема узгодження класифікації витрат за економічними елементами та за економічним змістом

 

Отже, ми підтримуємо думку науковців, які зазначають, що до групування витрат за економічними елементами покладено предметний поділ витрат уречевленої праці та витрат живої праці незалежно від їх призначення, тобто незалежно від мети їх витрачання. Економічний елемент – це такий вид витрат, який у межах підприємства не розкладається у подальшому на складові. Він показує, що було витрачено в процесі виробництва. Групування витрат за економічними елементами єдине й обов’язкове для використання на всіх підприємствах [1, с. 10].

Однак для здійснення планування, обліку й контролю, обчислення собівартості окремих видів продукції класифікації витрат за економічними елементами недостатньо. Треба знати, з якою метою здійснюють ці витрати, тобто виникає потреба групування витрат за їх цільовим призначенням незалежно від того, що витрачають на певну ціль. Тобто на відміну від групування за елементами, яке визначає, що і в якому обсязі витрачає підприємство на виробничі потреби, калькуляційна розбивка витрат показує їх напрям: де і в зв’язку з чим вони зроблені. Аналіз літературних джерел та ілюстративних матеріалів свідчить, що перелік і структура статей витрат постійно змінюється. Так, методичними рекомендаціями [2] в сільськогосподарських підприємствах виділено 13 статей витрат. Статистична звітність „Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств” (форма № 50 - с.г.) передбачає групування витрат за елементами. Тут те ж 13 рядків, але їх назви не співпадають із змістом статей витрат.

Фактичні дані господарства свідчать, що складані структура статей витрат у них різна і часто не співпадає із змістом методичних рекомендацій (таблиця 1). Найбільшу питому вагу (понад 50 %) у собівартості продукції становлять матеріальні витрати (таблиця 2 та 3).

Ми підтримуємо думку тих економістів, які вважають, що головним при побудові номенклатури є встановлення критеріїв виділення витрат у самостійні статті і виділяють такі критерії:

1.     Значущість витрат у формуванні собівартості продукції.

2.     Самостійною статтею мають виступати витрати незалежно від їх частки, які є базою або її складовою частиною для розподілу будь-яких витрат.

3.     Самостійною статтею мають виступати витрати, які характеризують певний бік роботи підприємства, за яким повинен бути встановлений особливо ретельний контроль.

 

Список використаних джерел

1.                Линник В.Г. Калькуляція собівартості продукції сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. – К.: НМК ВО, 1991. – 220 с.

2.                Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт послуг) сільськогосподарських підприємств. Затв. Наказом Міністерством аграрної політики України від 18.05.2001. - № 132.

3.                Нападовська Л.В. Управлінський облік: навчальний посібник. – К: Навчальне видання , 2004. –542 с.

Таблиця 1

Статті витрат, представлені в складі собівартості в досліджуваних господарствах

Білоцерківського району Київської області за 2004 р.

 

Статті витрат	За методичними рекомендаціями	ТОВ Агрофірма „Дім”	СВК ім. Котовського	СВК „Розгалівський”	ВАТ „Терезино”
Витрати на оплату праці	+	+	+	–	+
Основна заробітна плата	–	–	–	+	–
Додаткова заробітна плата	–	–	–	+	–
Відрахування на соціальні заходи	–	+	+	+	+
Насіння і садивний матеріал	+	+	+	+	+
Добрива	+	+	+	+	–
Мінеральні добрива	–	+	–	–	+
Органічні добрива	–	+	–	–	+
Ядохімікати	–	+	–	–	–
Засоби захисту рослин	+	–	+	+	+
Роботи і послуги	+	+	+	+	+
Послуги автотранспорту	–	+	+	+	+
Послуги гужового транспорту	–	+	+	–	–
Електропостачання	–	–	+	–	–
Водопостачання	–	–	+	+	–
Витрати на ремонт необоротних активів	+	+	+	+	+
Поточний ремонт	–	–	–	–	+
Інші витрати на утримання основних засобів	+	+	+	+	+
в т. ч. пальне і мастило	+	+	+	+	+
Амортизація основних засобів	–	+	+	+	+
Інші статті за ініціативою підприємства	+	+	+	+	+
Непродуктивні витрати (в обліку)	+	–	–	–	–
Загальновиробничі витрати	+	+	+	+	+

 

 

Таблиця 2

 Витрати на основне виробництво по Білоцерківському району (рослинництво), тис. грн.

 

 

 

Таблиця 3

Витрати на основне виробництво по Білоцерківському району (тваринництво), тис. грн.