banner-mia2.gif

ОПУБЛІКОВАНО: Жук В. М., Мельник К. П. Інститут аудиту: сутність та його складові. Економіка АПК. 2020. № 11. С. 60-73. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202108058

Інститут аудиту: сутність та його складові

Анотація.

Мета статті – сформувати змістову сутність поняття «інститут аудиту» через оцінку її відповідності ключовим параметрам соціально-економічних інститутів, розробити класифікацію та ієрархію її складових. Методика дослідження. Застосовано загальнонаукові прийоми, серед яких: метод бібліографічного дослідження (для визначення теоретико-методологічних підходів до розкриття і формування сутності поняття «інститут аудиту»); методи аналізу й оцінки (для з’ясування відповідності аудиту параметрам соціально-економічного інституту); методи моделювання (для визначення внутрішньої побудови інституту аудиту, класифікації та ієрархії його складових); методи узагальнення (для формалізації трансформації аудиту в інститут). Результати дослідження. Проведено оцінку системи аудиту на її відповідність ключовим параметрам соціально-економічного інституту. Встановлено, що з дев’яти таких параметрів система аудиту відповідає п’ятьом, а ще за чотирма аудиту як соціально-економічний інститут формується. Розглянуто і виділено внутрішні складові інституту аудиту як єдиної ідеологічної системи. Розроблено класифікацію та ієрархію складових інститут аудиту. Обґрунтовано доцільність використання теоретико-методологічних знань про особливості, класифікацію, ієрархію побудови при розробці програм і стратегії розвитку аудиту. Побудовано структурну модель інституту аудиту та розкрито механізми його еволюції. Дано визначення категорії «соціально-економічний інститут аудиту» та розкрито її предметно-функціональну сутність. Елементи наукової новизни. Набули подальшого розвитку теоретичні уявлення про систему аудиту шляхом виявлення її зовнішньої відповідності ознакам соціально-економічного інституту та наявності внутрішньої інституціональної побудови з характерною для інститутів класифікацією та ієрархією складових. Таким чином сформовано основи інституціональної парадигми та теорії аудиту. Практична значущість. Полягає у врахуванні істотних змін у науковому і суспільному сприйнятті аудиту як важливого соціально-економічного інституту. Сформовано наукове забезпечення комплексного формування змісту законодавства, програм і стратегій розвитку аудиторської діяльності. Закладено фундаментальні основи розвитку професійно-громадських об’єднань аудиторів, роботи регуляторних, освітніх та наукових інституцій аудиту.

Ключові слова: аудит; інститут аудиту; теорія аудиту; розвиток аудиту; система аудиту; класифікація складових інституту аудиту; ієрархія складових інституту аудиту.

DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202011060

Повний текст статті