banner-mia2.gif

УДК 338.43.02

В.І. ДОВГАЛЮК, к.е.н.,

завідувач сектору економіки,

Хмельницький інститут агропромислового виробництва НААН України

 

ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ХМЕЛЯРСТВА: АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА

 

Питання, які розглядаються:

·      Оцінено невикористані резерви галузі хмелярства на сучасному етапі.

·       Запропоновано джерела фінансового забезпечення розвитку галузі хмелярства.

Ключові слова: інвестиції, галузь хмелярства, ефективність, рентабельність, фінансування.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

·      Оценено неиспользованные резервы отрасли хмелеводства на современном этапе.

·      Рекомендованы источники финансового обеспечения развития отрасли хмелеводства.

Ключевые слова: инвестиции, отрасль хмелеводства, эффективность, рентабельность, финансирование.

 

Issues that are examined:

·      It is estimated not used reserves of branch hop production at the present stage.

·      Suggested sources of financial maintenance of development of hop industry.

Keywords: investments, hop industry, efficiency, profitability, sponsorship.

 

Постановка проблеми. Вирощуванням хмелю в Хмельницькій області займається одне господарство – державне підприємство «Дослідне господарство «Пасічна» Хмельницького інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України. За період з 2005 по 2010 роки виробництво хмелю було прибутковим, середній рівень рентабельності без дотацій, за цей період становив 12,6 %, з дотаціями 39,7 %. Поряд із цим потрібно відмітити, що із останніх шести років господарство мало прибутки (без державної підтримки) лише на протязі трьох років, з державною підтримкою — чотири роки. За цей період вироблено 2774 ц шишок хмелю, а реалізовано лише 1790 ц. Таким чином упущена вигода від нереалізованого (984 ц) хмелю склала 3,5 млн. грн., а це стільки ж, скільки отримало господарство за ці роки від держави, для компенсації витрат по вирощуванню хмелю – 3,5 млн. грн.

Приблизно така ж ситуація із вирощуванням хмелю в цілому по Україні. Згідно даних Департаменту статистики сільського господарства та навколишнього середовища Держкомстату України, у 2009 році реалізовано лише 69 % вирощеного хмелю. Залишилось не проданим 3479 ц, при середній реалізаційній ціні 3187,16 грн. Втрати господарств від цього склали 11,1 млн. грн.

Крім проблем із реалізацією вирощеного хмелю, господарствам не вистачає коштів на розвиток соціальної сфери. В цілому по Україні: "Інвестиції на розвиток соціальної сфери села становлять лише 7,6 млрд. грн./рік, що набагато нижче потреби в них" [3, с. 4].

Тому для вирішення проблем з фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва, виважено оцінимо невикористані резерви, які має галузь хмелярства на сучасному етапі. Досягнення цієї мети більшість фахівців вбачає у інвестиційному забезпеченні розвитку галузі, що й обумовлює актуальність і практичну цінність проведеного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення невирішених проблем. Розвиток галузі хмелярства є предметом наукових досліджень багатьох учених. Проблемі сучасного хмелярства присвячено праці Ю.І. Савченка, М.Г. Ковтуна [5]. Питання підвищення продуктивності і якості сортів хмелю розкрито в роботах В.В. Шабликіна [7], Б.Ф. Кормільцева [2], І.П. Штанька, К.П. Михайличенка [8] та інших.

Віддаючи належне науковим розробкам зазначених авторів, потрібно відмітити, що залишаються ще недостатньо дослідженими питання, пов’язані з оцінкою інвестиційного забезпечення розвитку галузі хмелярства.

Формування цілей статті. Беручи до уваги зазначені проблеми, метою цієї статті є оцінка стану інвестиційного забезпечення розвитку галузі хмелярства в Хмельницькій області та рекомендування джерел фінансового забезпечення галузі.

Виклад основного матеріалу. Термін «інвестиції» походить від латинського «investio» і означає одягаю [6, с. 465].

В законі України «Про інвестиційну діяльність» записано, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект [1].

Словник іншомовних слів, тлумачить інвестування, як вкладення капіталу у виробництво для одержання прибутків [6, с. 465].

Виходячи із цих термінів проаналізуємо стан розвитку галузі хмелярства в Хмельницькій області, порівнюючи їх із показниками по Україні.

Джерела фінансування інвестиційної діяльності в галузі хмелярства Хмельницького регіону наведено в таблиці 1. Як видно із таблиці, основним джерелом фінансування інвестиційної діяльності, протягом останніх років, є бюджетні інвестиційні асигнування. Їх питома вага у загальній сумі коливається від 64 % у 2005 році до 100 % у 2007 році і 94 % у 2010 році. Це пояснюється тим, що інвестиційний потенціал галузі відсутній – у 2009 та 2010 рр. хмелярство на Хмельниччині було збитковим.

Таблиця 1

Джерела фінансування інвестиційної діяльності в галузі хмелярства Хмельницького регіону, у фактичних цінах*

Показник

Рік

2005

2006

2007

2008

2009

2010

тис. грн.

у %

тис. грн.

у %

тис. грн.

у %

тис. грн.

у %

тис. грн.

у %

тис. грн.

у %

Власні фінансові ресурси інвестора

209

36

288

27

-

-

137

10

515

25

57

6

Бюджетні інвестиційні асигнування

365,7

64

768,7

73

1272,5

100

1296,1

90

1557,3

75

893,5

94

Всього інвестицій

574,7

100

1056,7

100

1272,5

100

1433,1

100

2072,3

100

950,5

100

* Джерело: Фінансові звіти ДП ДГ «Пасічна» Хмельницького інституту АПВ за 2005-2010рр.

 

З 1999 року держава намагається підтримати галузь хмелярства, спрямовуючи для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат частину коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Динаміка обсягів інвестицій у розвиток галузі хмелярства свідчить про різке сповільнення інвестиційних процесів. Так, у 2010 році обсяг інвестиційної діяльності галузі суттєво зменшився (рис. 1), зокрема у фактичних цінах – на 54,1 % проти 2009 року.

Зазначені тенденції свідчать про те, що спадаюча динаміка інвестиційних процесів у галузі хмелярства зумовлена як внутрішніми так і зовнішніми факторами, тобто напряму пов’язана із результатами діяльності галузі і потерпає від загальної нестачі інвестиційних ресурсів у країні.

Насамперед, це стосується суттєвого зниження обсягів бюджетного фінансування галузі. Якщо останніми роками видатки бюджету на розвиток хмелярства стабільно зростали, то у 2010 році обсяги фінансування суттєво скоротилися (із 1557,3 тис. грн. у 2009 р. до 893,5 тис. грн. у 2010 р.).

В умовах дефіциту бюджетних коштів галузь не може розраховувати на суттєве збільшення бюджетних асигнувань.

За таких обставин для відновлення позитивної динаміки інвестиційних процесів, на нашу думку потрібно збільшувати власні джерела фінансування (прибуток і амортизаційні відрахування), а також використовувати позичкові та залучені фінансові кошти. Такими коштами можуть бути облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити, кошти одержані від пайових та інших внесків громадян і юридичних осіб.

Image

Важливим етапом при управлінні інвестиційними процесами в АПК є моніторинг інвестиційної програми, який передбачає аналіз і контроль за її реалізацією, оцінку економічної ефективності від вкладених інвестицій, виявлення проблем у ході виконання інвестиційної програми.

У розробці методичних підходів в оцінці ефективності інвестицій в АПК важливим є вибір системи її показників. Слід зазначити, що існує широкий спектр методів, які для цього використовуються. Основним критерієм ефективності інвестицій у виробництво ресурсів є їхня окупність доходами на одиницю авансованого капіталу [4, с. 3]. Дана модель інвестиційного розвитку відображає взаємозв’язок між приростом інвестицій та збільшенням доходу і показує як приріст інвестицій впливає на приріст виробництва та доходу (тобто, взаємозалежність інвестицій від заощаджень і споживання).

Для оцінки ефективності державної інвестиційної програми по хмелю скористаємось групами критеріїв та показників наведених у таблиці 2. За аналізований період, з 2005 по 2010 роки, всі показники, що характеризують ефективність використання інвестованих у виробництво хмелю коштів, зросли. Так капіталовіддача, що показує приріст виробництва валової продукції з розрахунку на 1 грн сукупних інвестицій, зросла на 0,14 грн. Приріст оплати праці працівників з розрахунку на 1 грн. сукупних інвестицій становив 0,18 грн.

Таблиця 2

Ефективність виконання державної інвестиційної програми по хмелю в Хмельницькій області *

Група критеріїв

Показники

Вимір показника

2005 – 2010 рр.

Загальнооцінні

Капіталовіддача, грн

Приріст виробництва валової продукції з розрахунку на 1 грн сукупних інвестицій

0,14

Оплатовіддача, грн

Приріст оплати праці працівників з розрахунку на 1 грн сукупних інвестицій

0,18

Опосередковані

Темп приросту валової продукції, %

Відношення одержаної за програмою валової продукції до відповідного базисного показника

32

Темп приросту чистого прибутку, %

Відношення одержаного за програмою чистого прибутку до відповідного базисного показника

в 4 р. б.

Безпосередньо оцінні

Коефіцієнт оборотності інвестицій

Приріст виручки від реалізації продукції на 1 грн сукупних інвестицій

1,7

Коефіцієнт рентабельності інвестицій

Приріст чистого прибутку з розрахунку на 1 грн сукупних інвестицій

0,76

* Розраховано за критеріями: Герасименко Ю.В. Методологічні аспекти розробки регіональної інвестиційної програми АПК / Ю.В. Герасименко //  Економіка АПК. – 2010. - №9. – С. 84. Джерело: Фінансова звітність ДП ДГ "Пасічна" Хмельницького інституту АПВ за 2004 – 2010рр.

 

Найбільше зросли опосередковані показники. Приріст валової продукції за цей період становив 32 %. Чистий прибуток, з врахуванням інвестованих коштів збільшився в чотири рази.

Безпосередньо оцінні показники, до яких відносять коефіцієнт оборотності інвестицій та коефіцієнт рентабельності інвестицій також мали позитивну динаміку. Приріст виручки від реалізації продукції на 1 грн. сукупних інвестицій становив 1,7, а приріст чистого прибутку з розрахунку на 1 грн сукупних інвестицій – 0,76.

Таким чином можна з впевненістю стверджувати, що бюджетні інвестиційні асигнування є найефективнішою складовою прискорення ефективного розвитку галузі хмелярства.

Поряд із цим, на нашу думку, задля забезпечення позитивних структурних зрушень в галузі хмелярства, раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля, потрібно задіяти всі наявні важелі, механізми та інструменти інвестиційного потенціалу регіону.

Висновки. Підсумовуючи вищезазначене, приходимо до таких висновків:

Сповільнення інвестиційних процесів в 2010 році зумовлене як внутрішніми так і зовнішніми факторами, тобто напряму пов’язане із результатами діяльності галузі і потерпає від загальної нестачі інвестиційних ресурсів у країні.

Бюджетні інвестиційні асигнування є найефективнішою складовою прискорення ефективного розвитку галузі хмелярства.

Для підвищення ефективності інвестиційного забезпечення галузі хмелярства необхідно збільшувати власні джерела фінансування (прибуток і амортизаційні відрахування), а також використовувати позичкові та залучені фінансові кошти. Такими коштами можуть бути облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити, кошти одержані від пайових та інших внесків громадян і юридичних осіб.

 

Список використаних джерел

1. Про інвестиційну діяльність, Закон України від 18.09.1991 р. № 1560-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. - № 47. – С.646.

2. Кормільцев Б.Ф. Біотехнологічні прийоми розмноження і оздоровлення сортів хмелю селекції інституту сільського господарства Полісся / Кормільцев Б.Ф. // Наукові праці Південного філіалу "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету. – Сімферополь, 2008. – Вип. 107: С.-г. науки. – С. 148-150.

3. Національна доктрина реформування та розвитку агропромислового комплексу України (проект) // Економіка АПК. - № 4. – С. 3-6.

4. Саблук П.Т. Розвиток інституцій удосконалення механізму реформування аграрного сектору економіки / П.Т. Саблук // Економіка АПК. – 2010. - № 10. – С. 3-10.

5. Савченко Ю.І. Проблеми сучасного хмелярства / Ю.І. Савченко, М.Г. Ковтун // Вісник аграрної науки. – 2003. - № 11. – С. 29-32.

6. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.

7. Шабликін В.В. Селекція хмелю: здобутки і майбутнє / Шабликін В.В. // Агропромислове виробництво Полісся. – 2008. - № 1. – С. 19-22.

8. Штанько І.П. Вивчення базової колекції генофонду хмелю звичайного (HUMULUS LUPULUS L.) / Штанько І.П., Михайліченко  К.П. // Агропромислове виробництво Полісся. – 2008. - № 1. – С. 23-27.