УДК 368.5

А.С. ШОЛОЙКО, аспірант*

ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН

 

КЛАСИЧНІ ТА ІНДЕКСНІ СТРАХОВІ ПРОДУКТИ ДЛЯ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·        Рассмотрены основные объекты страхования в сфере растениеводства.

·        Обобщены преимущества и недостатки классических и индексных страховых продуктов.

·        Внесены предложения по усовершенствованию страховых продуктов для сельскохозяйственных предприятий.

 

Key issues that are examined:

·        The basic objects of insurance in the field of plant-grower are considered .

·        Advantages and lacks of traditional and index insurance products are generalized.

·        Suggestions on the improvement of insurance products for agricultural enterprises are made.

 

Постановка проблеми. Страхові продукти, що пропонуються на ринку для захисту виробництва продукції рослинництва, є досить складними. На сьогодні існує не так вже й багато страхових продуктів, але всі вони різняться своєю структурою та умовами залежно від тієї чи іншої страхової компанії, що їх пропонує. Існує проблема нерозуміння умов страхових продуктів та особливостей їх використання, а відтак назріла необхідність більш детального вивчення переваг та недоліків основних сільськогосподарських страхових продуктів.

Слід зазначити, що страховий продукт – “це комплекс послуг, спрямованих на попередження та ліквідацію наслідків конкретного переліку несприятливих подій, визначених договором страхування. Страховий продукт охоплює основні та додаткові послуги ...” [1, с. 628]. При цьому С. Тіхонов підкреслює особливу здатність страхового продукту бути багатоваріантним і легко варіюватися відповідно до потреб страхувальника за рахунок його змінних складових (страховий тариф, розмір страхової суми, франшизи тощо), що забезпечує гнучкість його умов і конкурентні переваги страхової компанії на ринку [2, с. 16 – 17].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню особливостей сільськогосподарських страхових продуктів присвятили свої праці О. Ґудзь, С. Осадець, В. Якубович, Р. Шинкаренко, К. Шнайдер, Р. Колібаба, О. Сосенко.

         Однак існує необхідність в додаткових дослідженнях щодо удосконалення страхових продуктів для сфери рослинництва.

Метою публікації є узагальнення переваг та недоліків найбільш поширених сільськогосподарських страхових продуктів.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: охарактеризувати основні об’єкти сільськогосподарського страхування, вивчити особливості класичних та індексних страхових продуктів, узагальнити позитивні та негативні сторони існуючих страхових продуктів, проаналізувати попит страхувальників на страхові продукти, що субсидуються державою.

Виклад основного матеріалу. При страхуванні виробництва сільськогосподарських культур об’єктом страхування можуть бути: майбутній очікуваний дохід від виробництва культури; затрати, понесені господарством на виробництво культури та майбутній очікуваний врожай культури [3, с. 12].

Не зважаючи на те, що страхування доходу є досить розповсюдженим в розвинених країнах світу, адже захищає виробника не тільки від падіння врожайності культури, але й від падіння закупівельної ціни, на сьогодні в Україні такий вид страхування майже не використовується. Це пояснюється відсутністю надійних індикаторів майбутніх цін на продукцію [4] через те, що не створено ефективної ринкової та маркетингової інфраструктури в агросекторі. Крім того, цей вид страхування є більш дорогим і складним порівняно зі страхуванням врожаю і за кордоном найчастіше користується попитом серед великих спеціалізованих сільськогосподарських підприємств [5].

На сьогодні в Україні при страхуванні сільськогосподарських культур застосовують лише страхування затрат на їх посів і вирощування та страхування очікуваного врожаю [3, с. 13].

Договори страхування виробничих затрат складають переважну більшість від загальної кількості страхових договорів. Це пояснюється тим, що їх легше адмініструвати, адже страховик може завжди перевірити використання якісних матеріально-технічних ресурсів та належних технологій [4], а відтак страхування посівів є більш дешевшим для страхувальників. Договір страхування затрат на посів культури може укладатися як до посіву культури, так і після. Страховою вартістю в першому випадку буде сума планових затрат на виробництво культури, а в другому – сума фактичних затрат на посів культури та вирощування [3, с. 13], підтверджені документально. Такі договори є найбільш характерними для страхування озимих культур в період зимівлі, при цьому термін договору діє з моменту появи сходів і до початку відновлення вегетації після зими, але не пізніше, ніж до першого квітня [6, с. 201]. Підставою для звернення за отриманням страхового відшкодування є повна загибель посівів на всій або частині посівної площі [3, с. 13] з обов’язковим проведенням робіт з підсіву або пересіву культури [6, с. 201]. Також страхування затрат може бути прийнятним для сільськогосподарських підприємств, що заклали нові виноградники та сади, чекати на рівень планової продуктивності яких необхідно 2 – 4 роки. Тобто у випадку їх пошкодження або загибелі підприємство зможе компенсувати понесені затрати і провести необхідні роботи за рахунок страхового відшкодування [5].

Захист від ризиків пізнього періоду вегетації є можливим завдяки укладенню договору страхування майбутнього врожаю [5]. Однак такі договори менш привабливі для суб’єктів господарювання, оскільки тарифні ставки є вищими порівняно із договорами страхування затрат [4]. До того ж, якщо страхове відшкодування по останньому договору може бути виплачено одразу після врегулювання збитків, то по договору страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур – тільки після збирання врожаю і визначення остаточного розміру понесеного збитку [3, с. 13].

При укладенні зазначених договорів страхування сільськогосподарських культур страхові компанії України пропонують деякі страхові продукти, що можна поділити на два типи: класичні страхові продукти, які базуються на оцінці збитків та індексні страхові продукти, що базуються на значеннях певних індексів (рис. 1.) [8].

Рис. 1. Основні сільськогосподарські страхові продукти, що пропонуються страховими компаніями України.

Примітка: Складено за [4; 8].

Страхування від окремих ризиків є найпростішим страховим продуктом і має багато переваг. Зазначений продукт дає можливість страхувальнику обрати той ризик, що найбільше загрожує виробництву сільськогосподарських культур [4]. Так, найбільш поширеним продуктом в Україні та за кордоном вважається страхування від граду, яке є дешевим і характеризується відносною легкістю визначення настання страхової події та розрахунку збитків. Щодо виплати страхового відшкодування, то вона може здійснюватися за домовленістю сторін частинами в два етапи: за результатами обстеження посівів після ризикової події та остаточного врегулювання збитків під час збирання врожаю. Іншою перевагою означеного страхового продукту є можливість поєднання декількох взаємопов’язаних ризиків, наприклад, проведення страхування на випадок граду та бурі, що часто відбуваються одночасно [5]. До того ж зазначені небезпечні природні явища ідеально відповідають принципам страхування, оскільки характеризуються випадковістю настання, спричинюють збиток на невеликих територіях і не викликають катастрофічних збитків [4].

Однак, практика показала, що переважно страхові договори від окремих ризиків носять формальний характер, оскільки укладаються господарствами автоматично при одержанні кредиту в банку, при цьому обираються ризики з низькою ймовірністю настання і низькими ставками премії [4]. Крім того, одним із основних недоліків страхування від окремих ризиків вважається те, що загибель врожаю або суттєве зниження врожайності може статися через вплив інших ризиків, що не були включені до умов страхового договору [5]. У зв’язку з чим, страхування від окремих ризиків стає менш привабливим через зацікавленість керівництва в якісному страхуванні, яке б забезпечило можливість виплати процентів та повернення кредиту фінансовій установі навіть при пошкодженні чи загибелі врожаю [4].

На відміну від страхових продуктів від окремих ризиків договори комплексного (мультиризикового) страхування зазвичай включають широкий перелік ризиків (від 5 до 15), на випадок реалізації яких страхувальник може застрахувати сільськогосподарські культури [5]. Так, Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України” у певних випадках передбачає надання  державою страхової субсидії з приводу страхового захисту будь-якого з вище згадуваних об’єктів страхування або їх комбінації від більш як двадцяти ризиків [9].

Варто підкреслити, що “Мультиризикові договори можуть укладатися на різні терміни, від всього циклу вегетації до окремих періодів, наприклад, весна-літо до збирання врожаю. ... Страхові суми ... можуть визначатися на рівні виробничих затрат або вартості майбутнього врожаю” [4].

Однак зазначене страхування є надто дорогим для сільськогосподарських підприємств, які “... ще не отримують достатніх прибутків, аби таке страхування не відображалось негативно на їхньому фінансовому стані” [10, с. 463]. До того ж недоліком комплексних страхових продуктів вважається відсутність стандартних умов договору, що зумовлює їх різноманіття залежно від страхової компанії [4], а також певна складність визначення збитків, що були обумовлені тою чи іншою страховою подією, якщо страхувальник, заощаджуючи на страхуванні, обрав обмежений перелік ризиків [5].

В цілому для класичного страхування характерні наступні недоліки:

1.                 Високий рівень витрат на перевірку реальності страхового випадку [11], проведення процедур огляду та точної оцінки збитків в кожному застрахованому господарстві [8].

2.                 Наявність проблеми асиметрії інформації, що “... часто є причиною недооцінки страховиком наявних ризиків (антиселекції), а також створює можливість застрахованого впливати на розмір збитку (моральний ризик)” [3, с. 53].

3.                 Складність оцінки ризиків, що рідко трапляються, але мають катастрофічні характеристики [12].

4.                 Значні коливання збитковості вимагають формування значних страхових резервів страховиками, відповідно суми виплат часто не перевищують 50% від сум зібраних премій, а відтак знижується попит на страхування [12].

У зв’язку з вищезазначеним, в 90 рр. ХХ ст. з’являється індексне страхування [14], як альтернатива класичному страхуванню, що базується “... не на основі оцінки індивідуального збитку, ... а на основі значень спеціальним чином побудованого індексу” [3, с. 53], зокрема, індексу регіональної врожайності сільськогосподарської культури або індексу показників погоди за вегетаційний період [13].

“Страхування за індексом врожайності передбачає виплату страхового відшкодування в тому випадку, якщо рівень середньої врожайності за поточний рік по визначеному регіону знижується на обумовлену величину нижче середнього багаторічного рівня. Власники страхових полісів одержують страхове відшкодування в розмірі, еквівалентному розміру зниження середнього рівня врожайності в регіоні” [13].

З огляду на існування кореляційного зв’язку між врожайністю та погодними даними, страхування врожаю із використанням погодного індексу “... базується на відхиленні кількості температурних або погодних даних від середнього багаторічного рівня за період, найбільш відповідальний для вегетації рослин. Ці відхилення обов’язково реєструються місцевими станціями метеорологічного спостереження” [13] і з’являються оперативніше, ніж офіційні дані по врожайності культур, а відтак оперативніше виплачуються і страхові відшкодування страховими компаніями. Однак в Україні існує проблема розкиданості та недостатньої кількості метеостанцій, що не сприяє здійсненню об’єктивної оцінки даних.

Індексне страхування допомагає подолати деякі недоліки класичного страхування і характеризується наступними перевагами:

1.                 Вирішення проблеми асиметрії інформації, оскільки зникає необхідність оцінювати індивідуальний збиток [3, с. 53].

2.                 Зниження ціни страхування, через скорочення адміністративних витрат [3, с. 54].

3.                 Доступність індексних страхових продуктів для невеликих фермерських господарств.

4.                 Використання стандартизованих страхових угод [3, с. 54].

5.                 Збільшення фінансової спроможності страхової компанії до виплати страхового відшкодування, завдяки полегшенню доступу до міжнародного перестрахування ризиків [3, с. 54].

6.                 З’являється можливість використання елементів індексного страхування при здійсненні катастрофічних виплат господарствам з державного бюджету [4].

7.                 Розширення кола страхувальників, діяльність яких залежить від розрахованих індексів [14].

Страхова компанія “Кредо-Класик” стала першою компанією в Україні, що створила страховий продукт для зернових культур на основі погодних індексів [6, с. 206] і уклала зі страхувальниками перші два договори в 2005 році [11].

Нині в Україні по страхуванню врожаю на основі індексу врожайності передбачена страхова субсидія. Загальна кількість договорів по субсидованому індексному страхуванню у 2008 році склала 147, але це лише 9% від загальної кількості договорів, решта договорів субсидованого страхування належить до класичних договорів комплексного страхування сільськогосподарської продукції, що продовжило тенденцію скорочення індексних страхових договорів і в попередні роки [15].

Тобто, не зважаючи на перераховані переваги індексного страхування, індексні страхові продукти не користуються попитом серед страхувальників, що можна пояснити, по-перше, терміном визначення індексу врожайності, який залежить від публікації офіційних даних Держкомстатом, що зумовлює відстрочення страхових виплат до півроку після збирання врожаю [5]. По-друге, суттєвим недоліком індексного страхування є ризик базису, тобто, коли підприємство понесе збитки, але не одержить страхового відшкодування, оскільки розрахований індекс буде зафіксованим в межах нормальних показників [5]. При цьому можливою є і зворотна ситуація, коли страхувальник одержить страхове відшкодування за відсутності збитків. У зв’язку з чим, наприклад, страхування врожаю за регіональним індексом врожайності може бути прийнятним для господарства, якщо існує сильна кореляційна залежність його індивідуальної врожайності з індексом середньої врожайності по району, а страхування за індексом погоди  може використовуватися лише для тих типів культур, які значною мірою залежать від погодних умов [4].

Висновки. На сьогодні в Україні сільськогосподарським підприємствам, що виробляють продукцію рослинництва, пропонується невеликий асортимент страхових продуктів, які можна поділити на класичні та індексні. Зазначені групи страхових продуктів мають свої переваги та недоліки, що в свою чергу обумовлює різну їх прийнятність для різних суб’єктів господарювання з різними фінансовими можливостями та потребами у рівні захисту майнових інтересів. Разом з тим існує необхідність у вдосконаленні та розробці нових страхових продуктів для агросектору, для чого доцільним є здійснення наступних заходів:

-            розширення асортименту страхових продуктів у розрізі культур, в тому числі і для високовартісних (овочі, фрукти тощо);

-            впровадження нових технологій для полегшення адміністрування класичних страхових продуктів (космічні технології, дистанційне обстеження (зондування) полів тощо);

-            створення електронних баз даних, покращення якості та оперативності даних, підвищення їх доступності для страхових компаній;

-             уніфікація умов страхових продуктів;

-            розширення мережі метеостанцій для покращення використання індексних страхових продуктів на базі погодних даних;

-            створення умов, необхідних для розробки та продажу страхових продуктів, що враховують фактор зміни цін на продукцію рослинництва;

-            організація зворотного зв’язку зі споживачами страхових послуг з метою виявлення нових потреб у захисті їх майнових інтересів та усунення недоліків існуючих страхових продуктів;

-            дослідження можливості створення таких страхових продуктів, які б максимально об’єднували в собі позитивні сторони класичних та індексних страхових продуктів.

Реалізація наведених пропозицій, активна участь та підтримка держави, а також об’єднання зусиль всіх сторін страхових відносин дозволить в подальшому оптимізувати умови страхових продуктів, максимально врахувати потреби та інтереси основних учасників страхування, а відтак сприятиме підвищенню рівня захисту майнових інтересів суб’єктів господарювання.

 

Список використаних джерел

1.         Страхування : підручник / [за ред. В. Д. Базилевича]. – К. : Знання, 2008. – 1019 с.

2.         Тихонов С. Отличительные признаки страхового продукта / С. Тихонов // Страховое ревю. – 2006. – № 2. – с. 16 – 18.

3.         Якубович В. Що потрібно знати селянам, аби застрахувати виробництво сільськогосподарських культур? Практичні поради. / В. Якубович. – К. : Проект “Розвиток Агробізнесу в Україні” Міжнародна Фінансова Корпорація, 2003. – 62с.

4.         Шинкаренко Р. Проблемные аспекты агро страхового сектора в Украине (2006) [Электронный ресурс] / Р. Шинкаренко. – Режим доступа : http://www.agriagency.com.ua/?page=26&mode= mtxt&data=3088.

5.         Шинкаренко Р. Страховые продукты для агросектора (растениеводство) [Электронный ресурс] / Р. Шинкаренко. – Режим доступа : http://www.agriagency.com.ua/?page=26&mode=mtxt&data=3049.

6.         Страхові послуги : підручник / [Осадець С. С., Артюх Т. М., Гаманкова О. О. та ін.] ; кер. авт. кол. й наук. ред. проф. С. С. Осадець і доц. Т. М. Артюх. – К. : КНЕУ, 2007. – 464 с.

7.         Сосенко Е. Практические советы страховщика фермеру – cтрахование урожая сельскохозяйственных культур [Электронный ресурс] / Е. Сосенко. – Режим доступа : http://www.uainsur.com/ua/agrar/praktagro.

8.         Види страхових продуктів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.agroinsurance.com.ua/insurance/insurancetypes/uk/.

9.         Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24.06.2004 р. № 1877-IV, зі змінами і доповненнями / Відомості Верховної Ради (ВВР). − 2004. − № 49. − с. 527.

10.      Ґудзь О. Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств ризиків : [монографія] / О. Є. Ґудзь. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 578 с.

11.      Шинкаренко Р. Страхование на основе погодных индексов [Электронный ресурс] / Р. Шинкаренко. – Режим доступа : http://www.uainsur.com/ua/agrar/indeks/pogodaind.

12.      Шнайдер К. Индексные страховые продукты: решение для развивающихся стран? [Электронный ресурс] / К. Шнайдер. – Режим доступа: http://www.agroinsurance.com/ru/products/weather_index/?pid=523.

13.      Колібаба Р. Дії щодо мінімізації ризиків в аграрному секторі / Р. Колібаба [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=57333.

14.      Шинкаренко Р. Индексное страхование – основные положения и международная практика [Электронный ресурс] / Р. Шинкаренко. – Режим доступа : http://forinsurer.com/public/06/10/02/2586.

15.      Украина – аналитические данные по страхованию сельскохозяйственных культур с государственной поддержкой в 2008 году [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.agroinsurance.com/ru/ analytics?pid=7558.

 

* Науковий керівник – М.Я. Дем’яненко, доктор економічних наук, професор,  академік УААН.