УДК 651

Н.О. Голуб,  асистент,

  Таврійський державний агротехнологічний університет

 

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОБЛІК  ВИТРАТ НА ПОЛІПШЕННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

 

Постанова проблеми. Через свої особливості земля є особливим об'єктом бухгалтерського обліку. Витрати, пов'язані із землями сільськогосподарського призначення становлять значну частку в загальній сумі витрат аграрних формувань, тому вірогідність відображення в бухгалтерському обліку операцій у зв’язку з її поліпшенням є об'єктивною необхідністю.

Мета статті. Розглянути класифікацію земель та витрат з метою організації обліку витрат на поліпшення земель сільськогосподарського призначення.

Аналіз останніх досліджень. Теоретичні основи бухгалтерського обліку витрат на поліпшення земель сільськогосподарського призначення були закладені російськими вченими, періоду до революції 1917 р., П. Преображенським, Д. Шиповим, П. Рейнботом, Ф. Єзерським та іншими. В наш час питаннями облікового забезпечення земельних відносин займаються Ф.Ф. Бутинець, М.Я. Дем’яненко, К.П. Дудка, В.М. Жук, Г.Г. Кірейцев, Л.К. Сук., а  питаннями екологічного-облікового забезпечення земельних відносин та витрат – О.В. Вороновська, Л. Гнилицька, І.В. Замула, В.Б. Моссаковський Л.І. Максимів А.М. Третяк, питаннями власності на землю – П.І. Гайдуцький, Б.С. Гузар, С.М. Рибак, П.Т. Саблук, М.М. Федоров та інші.

Основна частина. Головна класифікація земель України, згідно Земельного кодексу України, здійснюється за категоріями відповідно до основного цільового призначення.  В 1919 р. вперше було згадано, що землі сільськогосподарського призначення повинні бути відділенні від земель інших категорій.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності розміщення відповідної інфраструктури або призначені для цих цілей.  В табл. 1 наведено розподіл на категорії земель сільськогосподарського  призначення.

Вся інформація про наявність земель сільськогосподарського призначення, прав на їх користування міститься в звітних документах, за формами: 2-зем., 6-зем., 6а-зем., 6в-зем.

 

Таблиця 1

Землі сільськогосподарського призначення

Основною для побудови обліку витрат як об’єкту бухгалтерського обліку, на нашу точку зору, є класифікація земель, яка застосовується в статистичному обліку. Пропонуємо схему класифікації сільськогосподарських угідь як об’єкту бухгалтерського обліку і відповідно якої буде здійснюватись побудова обліку витрат на їх поліпшення (рис. 1).

Земельні ділянки – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем її розташування, з визначеними що її правами. Згідно рекомендації з організації обліку та оцінки земель на підприємствах АПК (п. 1.2) та статті 2 Земельного кодексу України на землю виділяють три групи об’єктів обліку земельних ділянок (рис. 2).

Сьогодні особливої гостроти набуває питання щодо поліпшення якісного стану угідь несільськогосподарського призначення. Землі під колишніми фермами, існуючими сільськими шляхами, лісосмугами, деградованими пасовищами, чагарниками, що не були розпайовані, зараз нікому не належать.

Всі витрати класифікуються і обліковуються за видами діяльності на відповідних рахунках, які передбачені Планом рахунків. Тому класифікація витрат дуже важлива для розуміння того, як ними управляти. В основному класифікації витрат покладено принцип: різні витрати для різних цілей.

Витрати на поліпшення земель згідно інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку обліковуються за дебетом 10 «Основі засоби» на субрахунку 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель». До капітальних вкладень у поліпшення земель відносять: меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи, визначення яких ми наводили в першому підрозділі. Але слід враховувати, що капітальні витрати на поліпшення земель не збільшують первісну вартість об’єкта, а визнаються як окремий об’єкт основних засобів (на субрахунку 102) і є об’єктом амортизації.

При визначенні витрат на поліпшення земель сільськогосподарського призначення необхідно керуватися Законом України «Про меліорацію земель», де чітко встановленні типи та види меліорації. В залежності від характеристики меліоративних заходів та типів меліорації землі визначати види робіт щодо поліпшення земель сільськогосподарського призначення.

 

 

 

Рис. 2 Групи об’єктів обліку земельних ділянок

Першочерговим в розробці спеціальних методик обліку витрат на поліпшення земель є формування деталізованої класифікації цих витрат для обліково-аналітичних цілей, яка дозволяє позиціонувати їх в загальних витратах підприємства.

Витрати на поліпшення земель сільськогосподарського призначення потребують кількісної та вартісної оцінки, моніторингу й аналізу їх стану та руху, яке не можливе без їх системного обліку. Системний облік витрат на поліпшення земель сільськогосподарського призначення можуть забезпечити дві класифікації:

·виробничо-економічна;

·обліково-аналітична.

Класифікація витрат на поліпшення земель сільськогосподарського призначення дозволяє визначити об’єкти обліку капітальних вкладень без яких важко побудувати механізм продуктивного управління ними (планування, бюджетування, облік, аналіз і контроль).

При вирішенні проблем ідентифікації витрат у поліпшення земель сільськогосподарського призначення на основі вивчення літературних джерел  і практичного досвіту можна класифікацію цих витрат провести по параметрам наведених на рис. 3.

Сільськогосподарська діяльність безпосередньо впливає на стан земель сільськогосподарського призначення. Але доцільно виділяти витрати спрямовані на ефективне використання землі (при рацонаьному використанні родючість ґрунту підвищується) та на відтворення деградованих, забруднених  земель.

Існуючою кваліфікаційною ознакою, яку виділяють майже всі автори публікацій з даного питання, є групування витрат за цільовим призначенням:

·        на попередження деградації та забруднення землі;

·        на усунення причин та наслідків антропогенного впливу;

·        якісного стану сільськогосподарських земель відносять роботи щодо: впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території;

·                  будівництво протиерозійних, гідротехнічних, протикарстових, берегоукріплювальних, протизсувних, протиобвальних, протилавинних і протиселевих споруд, а також проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення, направлених на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів, усуненню або зниженню до допустимого рівня їх негативного впливу на території і об'єкти;

·                 проведення заходів щодо хімічної меліорації ґрунтів;

·                  проведення агролісотехнічних заходів на ярах, балках та інших ерозійно небезпечних землях;

·        тощо.

 

 

Рис. 3 Класифікація витрат на поліпшення земель сільськогосподарського призначення

До витрат на попереджувальні заходи щодо запобігання причин погіршення

До витрат щодо усунення негативного впливу та поліпшення земель сільськогосподарського призначення відносять роботи щодо:

·                 рекультивації порушених земель та використання родючого шару ґрунту під час проведення робіт, пов'язаних із порушенням земель;

·                 засипка і виположування ярів, балок з одночасним їх дренуванням;

·                 заходи, пов'язані з створенням захисних лісових насаджень на еродованих землях, вздовж водних об'єктів (в тому числі водойм, магістральних каналів тощо) та полезахисних смуг;

·                  терасування крутих схилів;

·                  консервація деградованих і забруднених земель;

·                  поліпшення малопродуктивних земельних угідь;

·                  розроблення технології, обладнання для знезараження, очищення землі, забрудненої пестицидами і агрохімікатами;

·         проведення обстеження ґрунтів.

В цілому витрати на поліпшення земель сільськогосподарського призначення - це виражена у вартісній формі сукупність всіх видів ресурсів, необхідних для здійснення меліоративних, осушувальних, іригаційних та інших робіт. Загальна сума витрат на поліпшення земель сільськогосподарського призначення складається з капітальних і поточних витрат. До капітальних витрат відносять витрати які повинні підвищувати родючість довгостроково, а поточні спрямовані на підвищення родючості в межах одного року. Поточні витрати включаються в собівартість випуску основної продукції і, відповідно, приводять до росту останньої, якщо ефективність їх незначна. Витрати на капітальні поліпшення капіталізують (формують об’єкт основних засобів групи 1), а потім амортизують за нормами, передбаченими для цієї групи.

Групування витрат за джерелами їх відшкодування дозволяє співставити розміри витрат і джерела їх фінансування. Витрати на поліпшення земель сільськогосподарського призначення можуть фінансуватися за рахунок наступних джерел: собівартості, прибутку, бюджетних дотацій, позабюджетних фондів охорони природи. В Радянські часи всі капітальні витрати в поліпшення земель велися виключно за рахунок значних бюджетних коштів.

З методологічної точки зору галузеві особливості обліку витрат на поліпшення земель сільськогосподарського призначення визначаються специфікою сільськогосподарського виробництва, що схематично представлено на рис. 4.

За сучасних умов розвитку науки і технології людина, зокрема, землекористувач, намагається отримати якомога більший економічний ефект від основного засобу сільськогосподарського виробництва – сільськогосподарських угідь, але при цьому дотримується принципу  пасивності щодо відновлення її родючих якостей.

Процеси природного відновлення рослинного шару ґрунтів та рельєфу  порушених земель сільськогосподарського призначення повільно або взагалі можуть бути неефективними і недійовими, тому що деформація земної поверхні не зникає, а стає стійким техногенним формуванням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4 Галузеві особливості методики обліку витрат на поліпшення земель сільськогосподарського призначення

 

Висновки.  Основною для побудови обліку витрат, як об’єкту бухгалтерського обліку, є класифікація земель, яка застосовується в статистичному обліку. Її запропоновано для застосування обліку витрат на поліпшення земель. Класифікація витрат дуже важлива для розуміння того, як ними управляти. В основному класифікації витрат покладено принцип: різні витрати для різних цілей.

 

Список використаних джерел

1.      Земельний кодекс України, від 25 жовтня 2001 р. № 2768- III.

2.      Положение о социалистическом землеустройстве и о мерах перехода к социалистическому земледелию, принято ВЦИК 14.02.1919 г. – К.: СD-вид-во “Электронная база юридической информации «Консультант +”, 2006. – 1 електрон. опт. диск. (CD-ROM): цв; 12 см (Документы СССР). Систем. вимоги: Pentium-266: 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP.- Заголовок з титул. екрану.