УДК 657:631.11

М.П. ПАВЛЮКОВЕЦЬ

аспірант,

ННЦ «Інститут аграрної економіки», УААН

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕРЕЖЕВОГО БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ

· Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

В публикации проанализированы тенденции современного развития бухгалтерского учета.

Определены перспективы сетевого учета и необходимость его организации на предприятиях аграрного сектора экономики Украины.

· Key issues  that are examined:

Consisting of development of accounting of agrarian sphere of economy is analysed.

The prospects of network accounting and necessity of its organization on the enterprises of agrarian sector of economy of Ukraine  are determined.

Постановка проблеми. Сучасний світовий розвиток характеризується процесами глобалізації економіки, інформаційною революцією, посиленням конкуренції, набуттям інформації вартості, створенням корпоративних, регіональних мереж, а також всесвітньої мережі Інтернет. Адаптація господарюючих суб’єктів до умов зовнішнього середовища, відбувається по таких напрямах як формування стратегічного обліку, розвиток організаційної культури, використання комп’ютерів та комунікацій, організація мережевого фінансового і управлінського обліку.

Глобалізація і пов’язані з нею процеси є новою історичною реальністю, для якої характерна мережева організація економіки на всіх рівнях з високою інформатизацією. Глобальна економіка — це новий етап в розвитку світової економіки, для якої характерна наявність нової парадигми бухгалтерського обліку і звітності, що базується на  інтерактивному використанні інформації,  комп’ютеризації господарських  та фінансових процесів.

Процес глобалізації супроводжується функціонуванням нових  технологій, які інтегрували інституційні одиниці в глобальні, регіональні і комп'ютерні мережі, для яких характерні численні власні стійкі економічні характеристики, змінний характер, новітня  методологія обліку, контролю і аналізу. На формуванні нової «інформаційної» парадигми бухгалтерського обліку наголошують відомі методологи в галузі бухгалтерського обліку С.Ф.Голов, Н.М.Малюга, Ф.Ф.Бутинець, О.М.Петрук, В.М.Жук та інші. Однак, розвиток науки в галузі комп’ютерного обліку перебуває лише  на етапі обґрунтування та доведення актуальності даної проблеми, тоді як практична сторона  бухгалтерського обліку, переведення його в комп’ютерну та мережеву площину настільки нова, що  залишається не розроблена і відстає від стрімкого розвитку сучасних  комп’ютерних технологій. 

 Це призводить до необхідності розробки теоретичного підґрунтя для формування нового системного забезпечення розвитку бухгалтерського обліку, заснованого на інформаційних та мережевих технологіях. У зв’язку з цим, мету даної публікації вбачаємо в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ побудови мережевого бухгалтерського обліку. Для чого планується розв’язання наступних задач:

описати тенденції сучасного розвитку бухгалтерського обліку;

визначити перспективи мережевого обліку та необхідність його організації в сучасних умовах.;

обґрунтувати концептуальні засади організації мережевого бухгалтерського обліку на підприємствах аграрного сектору економіки.

Виклад основного матеріалу. Процес адаптації обліку до сучасних вимог привів до формування нової мережевої парадигми бухгалтерського обліку, тобто, обліку в мережевому кібернетичному просторі, що включає корпоративні, галузеві, регіональні, міжрегіональні та корпоративні комп’ютерні мережі. Глобалізація економіки призвела до відповідної модифікації фінансового, управлінського і стратегічного бухгалтерського обліку як з погляду зміни вартості обробки інформації, підвищення технічних можливостей обліку, так і з позицій трансформації методології обліку, взаємозв’язку між різними його видами.

Л.A. Бернстайн акцентує увагу на те положення, що нові галузі, що змінюють практику і майстерність фінансистів приводять в результаті до неминучого відставання теорії бухгалтерського обліку від практики. У загальному випадку теорія бухгалтерського обліку розвивається, щоб справитися з існуючими проблемами, а не чекати появу нових проблем, які виникають в діяльності мережевих підприємств, обігу електронної документації, складанні похідних балансових звітів різного вигляду (нульових, актуарних, органічних, дисконтованих, імунізаційних, мережевих, фрактальних) [2, с. 52].

Бухгалтерській професії необхідно відповідати реаліям, що складаються на сучасному етапі розвитку. Їх сутність в тому, що економіка стрімко ускладнюється в різних вимірюваннях - інформаційному, технологічному, інструментальному, комунікативному [6, с. 65], а бухгалтерський облік повинен відповідати цим тенденціям, тобто носити багатоаналітичний, управлінсько-стратегічний і адаптивний характер, забезпечувати прозорість і інтерактивність інформації.

Комп’ютерні технології істотно впливають на ведення обліку, з чим погоджується М.С.Пушкар, відмічаючи: «Як ніколи потрібні зараз теоретико-концептуальні дослідження системи обліку в нових умовах функціонування підприємств. Кібернетика та сучасна комп'ютерна техніка можуть різко змінити парадигму бухгалтерського обліку не стільки в його методологічній базі, яка за п'ять віків розвитку показала свою життєздатність, скільки у теоретико-пізнавальних властивостях» [10].

Кардинальну дію на сучасну економіку спричинив процес формування нових | фінансових технологій. Їх розвиток тісно пов'язаний з інформаційною революцією, що призвела до стрімкої віртуалізації грошей, прогресуючого зростання фінансових інструментів [8, с. 128] і створення мережевих облікових систем в комп’ютерних корпоративних, галузевих, регіональних і світових мережах.

Розвиваючи цю думку, П. Волькер відзначив, що необхідно серйозно реформувати діяльність бухгалтерів, створювати продуктивнішу модель бухгалтерського обліку XXI століття, яка повинна ґрунтуватись на таких гіпотезах:

- високоякісні і застосовні на практиці міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності (МСФЗ);

- МСФО повинні виконувати добре підготовлені і дисципліновані бухгалтери – професіонали;

- ефективний інститут механізму нагляду за аудиторською і бухгалтерською діяльністю [3, c. 86]

Якщо традиційні облікові комп’ютерні технології забезпечують збір даних, індивідуальне ухвалення рішень, використання внутрішніх комунікацій, підтримка прийняття управлінських рішень, то комп’ютерні і інтерактивні технології, апаратне і програмне забезпечення,  система обробки, зберіганні, аналізу, контролю і аудиту облікової інформації в комп’ютерних мережах – це нова облікова парадигма управління економічними знаннями.

Про необхідності зміни парадигми наголошує О.М. Петрук, зазначаючи, що коли відбувається реформування національної системи бухгалтерського обліку, що торкається самих його основ, доцільно уточнити, а можливо, навіть сформувати нову парадигму бухгалтерського обліку [9, с. 72]. При цьому С.Ф. Голов головною метою такої парадигми виділяє формування інформаційної інфраструктури, адекватної вимогам ринкової економіки, у визнанні рівноправності користувачів та визнанні важливості супутніх послуг [4, с. 6-7].

Для Інтернет і мережевих технологій характерний скрупульозний аналіз даних, сумісне використання інформації і колективне прийняття рішень, широка інтерактивна комунікаційна база, інтегрований доступ до інформації, тобто управління інформаційними ресурсами на базі багатоярусного, багатоаналітичного і багатофункціонального використання знань і технологій.

У комп’ютерних мережах зародилася і функціонує парадигма глобального менеджменту, що змінює національну систему управління. Парадигмі глобального менеджменту властива горизонтальна, однорівнева і мережева організація, орієнтація на клієнта і партнера.

Шарков С. виклав своє бачення майбутнього фінансової звітності з використанням комп’ютерних технологій таким чином: «Феноменальний розвиток Інтернету, програмного забезпечення та телекомунікаційних технологій буде мати суттєвий вплив на практику фінансової звітності у всьому світі. Коли одні вважають, що інвестори очікують на вчасну інформацію та існують технології програмного забезпечення, які вже роблять можливою підготовку щоденно консолідованих фінансових звітів, можна лише здогадуватися, як довго ще традиційна методика та частота звітності будуть мати сенс. Технології дають ефект мінімізації географічних відстаней, і інвестори будуть вимагати вчасної електронної фінансової звітності не зважаючи на національність чи географічну відстань до суб'єкта, в який вони інвестують. Традиційні друковані річні звіти скоро застаріють. Буде цікаво спостерігати, як цей розвиток впливатиме на чисельні складові міжнародної фінансової звітності в найближчі роки» [1, с. 24].

Процес ведення бухгалтерського обліку в мережі доповнює Кастельс M. Він  припускає можливість розділити витрати і ризики, а також оперативно стежити за інформацією, що постійно оновлюється. В умовах швидких технологічних змін саме мережі, а не| підприємства стали реальними виробничими одиницями. Іншими словами, при взаємодії організаційних змін і нових інформаційних технологій виникла нова організаційна форма, як характеристика нової глобальної економіки, - мережеві підприємства  і їх об’єднання в найрізноманітніших видах: від простого товариства до консорціуму [5, с. 173].

Мережі складають все більш важливу частину економіки, і їм властиві свої стійкі економічні характеристики, ряд з яких отримали статус закону цінності мережі Боба Меткальфе. Цінність мережі рівна n x n (n в квадраті), де n кількість людей, об’єднаних мережею. Таким чином, цінність мережі з десяти чоловік складає 100, а якщо з двадцяти чоловік – 400. Збільшення в два рази кількості членів мережі в чотири рази збільшує її цінність [7, с. 310] .

Створення всесвітньої комп'ютерної мережі, галузевих і корпоративних мереж змінює положення, роль і значення науки в багатьох сферах знання,  у тому числі і  в області бухгалтерського обліку. Саме в  комп'ютерних мережах, зародилася і починає розвиватися парадигма мережевого бухгалтерського обліку.

Дослідження концептуальних засад мережевого обліку, його основних гіпотез, неможливе без застосування методів моделювання і побудови мережевого фінансового, управлінського, адаптивного, ситуаційного і стратегічного обліку, що об'єднують всю сукупність знань, накопичених вченими і практиками в галузі обліку, аналізу, аудиту, статистики, фінансів, інформатики і інших фундаментальних і прикладних наук.

Створення системи мережевого обліку і звітності - одна з найбільш ефективних форм автоматизації бухгалтерського обліку на підприємстві, що формує нову парадигму мережевого бухгалтерського обліку. Відповідні інформаційні технології і бази даних дозволяють проектувати мережевий облік, його структуру, систему посадових, інструкцій і положень, а також загальні позиції по функціонуванню. В подальшому це дозволить здійснити належну організацію мережевого фінансового обліку. Це призводить до необхідності організації обліку по фракталах часу і простору, що в результаті значно підвищить аналітичність і керованість облікової інформації в мережах, кількість яких складає декілька мільйонів з чисельністю комп'ютерів близько мільярда одиниць.

На нашу думку, для того, щоб дані бухгалтерського обліку могли служити джерелом інформації для прийняття дієвих управлінських рішень, вони повинні відповідати трьом вимогам:

бути, достатньо репрезентативними;

мати необхідну значущість;

давати можливість обчислити ризики, пов’язані з наслідками прийнятих рішень.

Я.В. Соколов робить висновок, що жодну з цих проблем традиційна бухгалтерія вирішити не може [11, с. 486|]. Слід зауважити, що дані проблеми можуть бути вирішені лише за допомогою мережевої парадигми, системи мережевого бухгалтерського обліку на основі використання імунізаційних і фрактальних похідних балансових звітів.

Дослідження наукових поглядів на необхідність переведення обліку в глобальну мережеву систему дозволяють зробити висновок, про необхідність  формування концепції корпоративного мережевого обліку, яка має базуватись на гіпотезах фрактальності, рефлексивності, економічної синергетики, залежності діяльності підприємства від зовнішнього середовища, глобальної стратегії, ризиків, теорії прогнозування, парадигми глобальної множини в цілях визначення облікових аспектів мережевих підприємств. Запропоновані концептуальні підходи до формування системи мережевого обліку представлені на рис.1.

Виходячи з розглянутих гіпотез і отриманих, якісних характеристик мережевого середовища, пропонуються наступні складові концепції організації мережевого обліку.

1. Розробка моделі мережевого обліку.

2. Організація мережевого фінансового обліку.

3. Проектування системи мережевого управлінського обліку.

4. Використання мережевих похідних балансових звітів.

5. Побудова і застосування фрактальних похідних балансових звітів.

6. Організація внутрішнього і зовнішнього аудиту.

7. Організація системи корпоративної мережевої звітності.

Стійкі економічні мережеві характеристики представлені в концепції рядом принципів, дотримання яких забезпечить формування  поняття мережевого обліку з урахуванням технічних та економічних характеристик діяльності вітчизняних підприємств (див. рис.1).

Визначення наведених гіпотез та принципів забезпечує систему моделювання і організації корпоративного мережевого обліку і звітності на базі комп'ютерних технологій, сховища банку даних, системи підтримки прийняття рішень, експертних систем, реляційних баз даних, комп'ютерних систем колективної роботи в мережі, систем баз знань, використання розширеної мови фінансової звітності, технічного забезпечення мережевого обліку і формування його методології, використання і функціонування електронної первинної документації, електронних посвідчень особи. У свою чергу методологія включає інтегрований план рахунків, відповідні принципи комп'ютерного обліку, облікові інформаційні технології, мережеву звітність і систему фрактальних похідних балансових звітів. Передача інформації і організація обліку забезпечується на основі відповідної мови програмування.

Необхідно відзначити, що створення мережевого підприємства вимагає вирішення ряду практичних завдань, головними з яких є:

-       концептуальна підтримка інформаційних технологій і систем;

-       використання апаратного і програмнго забезпечення інформаційних технологій і систем;

-       визначення оптимальної інформаційної структури мережевого підприємства для ефективного впровадження системи мережевого обліку;

-       створення системи фінансового обліку мережевого підприємства;

-       концептуальне визначення мережевого управлінського обліку;

-       розробка концепції мережевого адаптивного обліку;

-       обліково-аналітичне забезпечення мережевої бухгалтерії;

-       розробка і реалізація концепції мережевої звітності.

Практична сторона організації мережевого обліку полягає в тому, що мережеві підприємства ведуть фінансовий облік, керуючись основним принципом реінжинирингу |: витрати враховуються там, де вони виникають в єдиній системі рахунків синтетичного і аналітичного обліку. Дотримання цього принципу вимагає розробки і використання єдиного наказу про облікову політику для системи мережевих підприємств. Прикладом  організації мережевого обліку на сьогодні виступає  розширена мова фінансової звітності XBRL|, (Extensible | Business| Reporting| Language|) рекомендована в 1998 році консорціумом World| Web| як стандарт для опису Інтернет-інформації. Дана система вирішує комплекс питань по руху інформації (достовірність джерел, цілісність інформації, її відповідність встановленим правилам і систему посилань на внутрішню і зовнішню інформацію) та забезпечує  інтерактивне прийняття управлінських рішень.

Система аналітичного обліку мережевого підприємства приводить до необхідності розширення аналітичного, фінансового і управлінського обліку до шести порядків, які наведені на рис.2.

Рис.2. Рівні організації аналітичного обліку в системі мережевого бухгалтерського обліку

Висновки. Запропонована в публікації концепція організації мережевого бухгалтерського обліку і звітності заснована на використанні визначених  гіпотез та принципів забезпечуить відповідне моделювання і побудову мережевого обліку на базі комп'ютерних технологій, технічного забезпечення мережевого обліку і формування його методології. Подальшого обґрунтування та практичних пропозицій щодо впровадження потребують методологічні аспекти забезпечення мережевого обліку, такі як: інтегрований план рахунків, відповідні принципи комп'ютерного обліку, облікові інформаційні технології, мережева звітність, система мережевих і фрактальних похідних балансових звітів.

Список використаних джерел

1. Saudagaran, Shahroch  M.  International Accounting: a User Perspective  [Текст] / Shahroch  M. Saudagaran; South-Western. – Thompson:South-Western, 2004. – 236 p.

2. Бернетайн, Л.A. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и ин­терпретация [Текст] / Л.A. Бернетайн; Финансы и статистика. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 624 с.

4. Голов, С.Ф.  Розвиток бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до плану дій «Україна-ЄС» [Текст] / С.В. Голов // Весник бухгалтера и аудитора Украины. – 2005. - № 15-16. – С. 10-20.

5. Кастельс, M. Информационная эпоха: экономика, общество и культура [Текст] / М Кастельс; ВШЭ. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.

6. Ковалев, В.В. Бухгалтерский учет: новая реальность и перспективы развития [Текст] / В.В. Ковалев // Бухгалтерский учет. – 2003. - № 9. – С. 64-67.

7.  Кох, Р. Менеджмент и финансы от А до Я [Текст] / Р Кох; Питер. – СПб.: Питер, 1999. – 496 с.

8. Неклесса, А.И. Пакс экономика или эпилог истории [Текст] / А.И. Неклесса // Новый мир. – 1999. - № 9. – С. 118-135.

9. Петрук, О.М. Нова парадигма бухгалтерського обліку [Текст] / О.М. Петрук // Науково-практичний журнал. – 2003. - № 1: Полтава: Регіональні перспективи. – С. 70-72.

10. Пушкар, М.С. Філософія обліку [Текст] / М.С. Пушкар; Карт-бланш. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 157 с.

11. Соколов, Я.В. Основы теории бухгалтерского учета [Текст] / Я.В. Соколов; Финансы и статистика. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 496 с.