banner-mia2.gif

УДК 338.43.02

В.І. ДОВГАЛЮК, к.е.н., с.н.с.,

науково-технологічний відділ трансферу інновацій,

Хмельницький інститут агропромислового виробництва НААН

 

В.Г. МОЛДОВАН, к.с.н., с.н.с., директор,

Хмельницький інститут агропромислового виробництва НААН

 

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА МЕТОДИ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙ У ВИРОБНИЦТВО ХМЕЛЮ

 

Питання, які розглядаються:

Проаналізовано методичні підходи та методи оцінки інвестицій.

Визначено систему показників, що використовуються при оцінці інвестицій у виробництво хмелю.

Ключові слова: методи, інвестиції, капіталовіддача, оплатовіддача, темп приросту валової продукції, темп приросту чистого прибутку, коефіцієнт оборотності, коефіцієнт рентабельності, хміль.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

Проанализированы методические подходы и методы оценки инвестиций.

Определена система показателей, которые используются при оценке инвестиций в производство хмеля.

Ключевые слова: методы, инвестиции, капиталоотдача, оплатоотдача, темп прироста валовой продукции, темп прироста чистой прибыли, коэффициент оборотности, коэффициент рентабельности, хмель.

 

Issues that are examined:

Methodical approaches and methods of an estimation of investments were analyzed.

The system of indicators, which are used during an estimation of investments in production of hop, was defined.

Keywords: methods, investments, the capital return, payment return, rate of a gain of gross output, rate of a gain of net profit, factor turn, profitability factor, hop.

 

Постановка проблеми. Спад виробництва хмелю, який спостерігався в Україні з 1990 р., був зумовлений серйозними дезорганізуючими чинниками: антиалкогольна компанія (1985 р.), Чорнобильська катастрофа (1986 р.), розпад СРСР (1991 р.), застосування іноземними виробниками агресивної стратегії витіснення вітчизняних хмелевиробників з внутрішнього та зовнішнього ринків через застосування демпінгових цін (1996-1997 рр.), відсутність досвіду з питань стратегії та тактики ведення конкурентної боротьби, порушення паритету цін на сільськогосподарську продукцію, застосування ринкового механізму встановлення цін на паливно-енергетичні ресурси і піднесення їх до міжнародних еквівалентів вартості на пальне та ряд інших причин. Все це призвело не лише до скорочення виробництва, а й до різкого зниження рівня конкурентоспроможності українського хмелю [10, С. 10].

Крім того, як зазначалось у звітній доповіді на Загальних зборах Національної академії аграрних наук України 24 листопада 2010 року: "Відсутність довгострокової послідовної державної політики щодо розвитку АПК породжує певну пересторогу в інвесторів. Але очевидним є те, що фінансових можливостей сільськогосподарських підприємств та існуючої державної підтримки замало для вирішення аграрних проблем" [7, С. 5].

Тому, для вирішення проблем з фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва, виважено оцінимо методичні підходи та методи оцінки інвестицій у виробництво хмелю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Представниками сучасної інвестиційної теорії вважаються Артур Шпітгоф (1873-1938), Торстен Веблен (1857-1929), Джон Коммонс (1862-1945), Веслі Мітчелл (1874-1948), Рональд Коуз (1910), Джеймс Б’юкенен (1919), Джон Гелбрейт (1909 р.н.) [5, С. 124].

Згаданих представників відносять до напрямку економічної думки, яку назвали інституціональні теорії. Степаненко С.В. так характеризує згадані теорії: "Імпульсом до кумулятивного інвестування є формування галузей, де одержують надвисокі прибутки і котрі мають значні переваги перед іншими та у світовому господарському просторі в цілому. Інвестиційну активність не може спричинити лише тиск нагромадженої маси позикових капіталів, вона є результатом відкриття нових можливостей у самій країні чи за кордоном. Межею інвестування є процес інвестиційного насичення: період інвестиційної експансії завершується не тільки внаслідок спадання граничної ефективності капіталів, а й тому, що вичерпується вільний капітал, котрий шукає інвестиційних можливостей, і вичерпуються самі ці можливості" [12].

Методи оцінки інвестицій на сучасному етапі розглядали у своїх працях Бардиш Г.О. [1], Богоявленська Ю.В. [2], Галушко В.П., Марцишевська Ю.Л. [3], Герасименко Ю.В. [4], Завліна П.Н., Казанцева А.К., Менделі Л.Э. [8], Мазнєв Г.Є. [9], Саблук П.Т. [11], Чуворкіна Т.Н. [13], Шелудько В.М. [14] та інші.

Віддаючи належне науковим розробкам зазначених авторів, потрібно відмітити, що залишаються ще недостатньо дослідженими питання, пов’язані з оцінкою інвестицій у виробництво хмелю.

Беручи до уваги зазначені проблеми, метою цієї статті є аналіз та теоретичне осмислення методичних підходів та методів оцінки інвестицій у виробництво хмелю.

Виклад основного матеріалу. У зарубіжній практиці для визначення економічної ефективності інноваційно-інвестиційних проектів застосовують в основному показники, які можна розділити на дві групи. Перша - включає методи, які ґрунтуються на обчисленні деяких спрощених показників і не враховують часовий чинник, а друга - методи, які враховують часовий чинник і базуються на дисконтуванні грошових потоків. До першої групи належать методи, які визначають ефективність капіталовкладень з огляду на період окупності інвестицій (Payback Period, РР) та облікову ставку прибутку (Accounting Rate of Return, ARR). До другої — методи, які базуються на обчисленні чистої приведеної вартості проекту (Net Present Value, NPV), чистої термінальної вартості (Net Terminal Value, NTV), внутрішньої ставки прибутку (Internal Rate of Return, IRR), модифікованої внутрішньої ставки прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR), дисконтованого періоду окупності інвестицій (Discounted Payback Period, DPP) та індексу рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI).

Як стверджує Шелудько В.М.: "Використання різних методів оцінки капіталовкладень досить часто приводить до протилежних результатів. Інвестиційний проект, прийнятний за одним критерієм, може бути безприбутковим або й збитковим за іншим критерієм. Тому, для отримання обґрунтованої і значною мірою достовірної оцінки якості інвестиційного проекту доцільно застосовувати сукупність наведених вище методів, доповнюючи їх іншими формалізованими та неформалізованими критеріями.

У цілому, при плануванні та оцінці майбутніх капіталовкладень менеджери-практики спочатку застосовують якісні неформалізовані критерії, а висновки, отримані в результаті їх використання, підкріплюють кількісним аналізом на основі формалізованих критеріїв, висвітлених вище" [14].

Таким чином, Шелудько В.М., розглядаючи методи оцінки інвестицій, по-суті приходить до висновку, що згадані методи в умовах реальної економіки України не мають ніякого значення і на практиці ніхто ними не користується.

Ми поділяємо думку авторів [1-3; 8; 9; 13], які вважають застосування згаданих методів в умовах України необґрунтованим і недоцільним. На нашу думку, так як неможливо культуру, менталітет, традиції однієї нації, накласти на культуру, менталітет, традиції іншої нації, так і методи оцінки інвестицій не можна запозичувати в інших країнах і бездумно застосовувати їх в Україні. За період незалежності в Україні з’явилось багато іншомовних слів, які незрозумілі широкому загалу і не відповідають реаліям сьогоднішнього життя. Крім того, окремі показники в Україні розрахувати просто неможливо, так як відсутні статистичні та облікові дані. До таких показників зокрема можна віднести ставку дисконтування.

Поряд із цим, є напрацювання вітчизняних науковців [4; 6; 11;], які дають можливість, на основі статистичних даних, проводити оцінку інвестицій і розраховувати їх ефективність.

У розробці методичних підходів в оцінці ефективності інвестицій в АПК важливим є вибір системи її показників. Слід зазначити, що існує широкий спектр методів, які для цього використовуються. Основним критерієм ефективності інвестицій у виробництво ресурсів є їхня окупність доходами на одиницю авансованого капіталу [11, С. 3]. Дана модель інвестиційного розвитку відображає взаємозв’язок між приростом інвестицій та збільшенням доходу і показує як приріст інвестицій впливає на приріст виробництва та доходу (тобто, взаємозалежність інвестицій від заощаджень і споживання).

Методи оцінки інвестицій у виробництво хмелю об’єднаємо у три групи: загальнооцінні, опосередковані та безпосередньо оцінні. Проведемо розрахунок цих показників на прикладі державного підприємства дослідного господарства "Пасічна" Хмельницького інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України за період 2005-2010 років, при цьому за базовий період буде 2004 рік. Вихідні дані для проведення розрахунків зведемо у таблицю.

Таблиця 1

Показники роботи ДП ДГ "Пасічна" Хмельницького інституту АПВ НААН*

Показники

Роки

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Валова продукція хмелярства у порівняних цінах 2005 р., грн.

461937

75015

325067

396134

833066

1258153

763315

Інвестиції у виробництво хмелю, тис. грн.

-

365,7

768,7

1272,5

1296,1

1557,3

893,5

Прямі витрати на оплату праці в хмелярстві, тис. грн.

139

145

187

171

283

491

679

Прибуток від хмелю, тис. грн.

- 190

46,1

568,7

1418,5

2921,1

- 561,7

- 833,5

Дохід від хмелю (виручка від реалізації), тис. грн.

316,3

896,1

1325,7

2135,5

4579,1

1959,3

1630,5

Джерело: Фінансова звітність ДП ДГ "Пасічна" Хмельницького інституту АПВ за 2004 – 2010 рр.

 

Загальнооцінні критерії включають в себе капіталовіддачу та оплатовіддачу. Капіталовіддача розраховується, як відношення приросту виробництва валової продукції до сукупних інвестицій:

Image,             (1)

де Кв – капіталовіддача інвестицій, грн.;

     ∆ВП – приріст виробництва валової продукції, тис. грн.;

     ∑І – сукупні інвестиції, тис. грн.

Image

Оплатовіддачу інвестицій у виробництво хмелю розрахуємо за формулою:

Image,         (2)

де Ов – оплатовіддача інвестицій, грн.;

     ∆ОП – приріст оплати праці працівників, тис. грн.

Image

До опосередкованих показників відносять темп приросту валової продукції та темп приросту чистого прибутку.

Темп приросту валової продукції визначається, як різниця між відношенням одержаної за програмою валової продукції до відповідного базисного показника у відсотках та числом 100:

Image,         (3)

де Т∆ВП – темп приросту валової продукції, %

     ВПпр – валова продукція одержана за інвестиційною програмою, грн.;

     ВПбр – валова продукція базового року, грн.

Image

Темп приросту чистого прибутку розраховують також у вигляді різниці між відношенням одержаного за програмою чистого прибутку до відповідного базисного показника у відсотках та числом 100:

Image,        (4)

де Т∆П – темп приросту чистого прибутку (зменшення збитку), %;

     Ппр – чистий прибуток одержаний за інвестиційною програмою, тис. грн.;

     Пбр – чистий прибуток (збиток, - ) базового року, тис. грн.

Image

Середньорічний прибуток господарства за останні шість років, становив 593,2 тис. грн., в той час як у базовому році вирощування хмелю було збитковим ( - 190 тис. грн.). Таким чином, за період дії інвестиційної програми, прибуток від вирощування хмелю збільшився у чотири рази.

Безпосередньо оцінними показниками ефективності інвестицій ми вважаємо коефіцієнти: оборотності та рентабельності інвестицій.

Коефіцієнт оборотності інвестицій розраховується за формулою:

Image,            (5)

де Коі – коефіцієнт оборотності інвестицій;

     ∆ВР – приріст виручки від реалізації продукції, тис. грн.;

Image

Коефіцієнт рентабельності інвестицій визначають відношенням приросту чистого прибутку до сукупних інвестицій:

Image,         (6)

де Крі – коефіцієнт рентабельності інвестицій;

     ∆П – приріст чистого прибутку.

Підставивши відповідні значення отримаємо:

Image

За аналізований період, з 2005 по 2010 роки, всі показники, що характеризують ефективність використання інвестованих у виробництво хмелю коштів, зросли.

Таким чином, можна з впевненістю стверджувати, що бюджетні інвестиційні асигнування є найефективнішою складовою прискорення ефективного розвитку галузі хмелярства.

Висновки. Підсумовуючи вищезазначене, приходимо до таких висновків:

1. Застосування методів, що використовуються в зарубіжній практиці і враховують ставку дисконтування при оцінці інвестицій, в умовах України є необґрунтованим і недоцільним.

2. Методи оцінки інвестицій у виробництво хмелю об’єднаємо у три групи: загальнооцінні, опосередковані та безпосередньо оцінні.

Загальнооцінні критерії включають в себе капіталовіддачу та оплатовіддачу.

До опосередкованих показників відносять темп приросту валової продукції та темп приросту чистого прибутку.

Безпосередньо оцінними показниками ефективності інвестицій ми вважаємо коефіцієнти: оборотності та рентабельності інвестицій.

3. Бюджетні інвестиційні асигнування є найефективнішою складовою прискорення ефективного розвитку галузі хмелярства.

 

Список використаних джерел

1. Бардиш Г.О. Проектний аналіз: підручник / Г.О. Бардиш. - [2-ге вид., стер.]. – К.: Знання, 2006. – С. 78.

2. Богоявленська Ю.В. Проектний аналіз: Навч. посіб. / Ю.В. Богоявленська. – К.: Кондор, 2004. – С. 144, 146, 147.

3. Галушко В.П. Методологічні підходи до визначення пріоритетності вирощування конкуруючих культур / В.П. Галушко, Ю.Л. Марцишевська // Економіка АПК. – 2010. - № 2. - С.21.

4. Герасименко Ю.В. Методологічні аспекти розробки регіональної інвестиційної програми АПК / Ю.В. Герасименко // Економіка АПК. – 2010. - № 9. – С.81-85.

5. Диба М.І. Генезис інвестиційних теорій / М.І. Диба, Є.А. Поліщук., А.В. Мироненко // Економіка АПК. – 2011. - № 12. – С.123-127.

6. Довгалюк В.І. Інвестиційне забезпечення розвитку галузі хмелярства: аналітична оцінка / В.І. Довгалюк // Облік і фінанси АПК. – 2011. - № 2. – С.86-89.

7. Зубець М.В. Виклад звітної доповіді на Загальних зборах Національної академії аграрних наук України 24 листопада 2010 року / М.В. Зубець // Економіка АПК. – 2011. - № 1. – С.3-11.

8. Инновационный менеджмент [Справ. пособие]; под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Мендели. – [Изд. 2-е, перераб. и доп.]. – М.: ЦИСН, 1998. – С. 441.

9. Мазнєв Г.Є. Економічна ефективність інноваційних техніко-технологічних рішень в аграрному виробництві / Г.Є. Мазнув // Економіка АПК. – 2011. - № 6. - С. 120.

10. Програма розвитку хмелярства на 2011-2015 роки. [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://docs.google.com/ viewer?a=v&pid=explorer&chrome=true&srcid=0B7iSgtOTmRt-ZjU1MDR mODItNzYwNS00OTk1LWEyMDgtMjc5Mjg1Yjk0MTNj&hl=uk.

11. Саблук П.Т. Розвиток інституцій удосконалення механізму реформування аграрного сектору економіки / П.Т. Саблук // Економіка АПК. – 2010. - № 10. – С.3-10.

12. Степаненко С.В. Інституціональний аналіз економічних систем (проблеми методології): [монографія] / С.В. Степаненко. – К.: КНЕУ, 2008. – 312 с.

13. Чуворкина Т.Н. Проблематика расчета нормы дисконта в бизнеспроэктировании / Т.Н. Чуворкина // Роль инноваций в развитии агропромышленного комплекса. – М.: ВИАПИ им. А.А. Никонова: "Энциклопедия российских деревень", 2008. – С. 129.

14. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент. Методи оцінки інвестиційних проектів. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.com.ua/imag/finans/shel_fm.