banner-mia2.gif

УДК 631.162

В.М. Метелиця, к.е.н, c.н.с.,

ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

 

Порівняльний аналіз ефективності прямої та непрямої державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·        Проведен сравнительный анализ эффективности бюджетных ассигнований и налоговых льгот сельскохозяйственному производству.

·        С точки зрения теории Information Asymmetry обосновано поведение сельскохозяйственных товаропроизводителей как фактор влияния на государственную финансовую поддержку отрасли.

·        Исследован экономический смысл проблем Adverse Selection и Moral Hazard, их уровень и пути преодоления в сельскохозяйственном производстве Украины.

 

Key issues that are examined:

·        Comparative analysis of efficiency of budgetary assignment and tax concessions to an agricultural production is performed.

·        In the context of Information Asymmetry Theory behaviour of agricultural commodity producers as the factor of influence on state financial support of branch is grounded.

·        Economic sense of Adverse Selection and Moral Hazard problems, their level and overcoming ways in agricultural production of Ukraine is researched.

 

Постановка проблеми. Продовольча безпека і соціальна захищеність населення визначаються рівнем функціонування сільського господарства, яке є пріоритетною галуззю економіки України. У процесі ринкових трансформаційних перебудов більшість суб’єктів аграрного ринку постали перед проблемою недостатнього самофінансування, що й обумовило активне застосування економічних інструментів державного регулювання. Одним з найважливіших інструментів регулювання є державна фінансова підтримка сільського господарства, яка поширюється на процес сільськогосподарського виробництва та розвиток сільських територій. Виробники сільськогосподарської продукції отримують бюджетні асигнування (пряма підтримка) та податкові пільги (непряма підтримка).

Членство України в Світовій організації торгівлі (СОТ) відкрило перед сільським господарством широкі можливості впровадження прогресивних виробничих технологій, з одного боку, та викликало необхідність посилення дієвості економічних інструментів державного регулювання галузі – з іншого.

В умовах глобальної економічної кризи дослідження фінансових відносин між державою та сільськогосподарськими товаровиробниками, розробка нових та впровадження світових підходів до формування ефективної системи фінансового забезпечення сільського господарства набирають особливої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як відомо, сукупний вимір підтримки сільського господарства (СВП), який акумулює в собі окремі програми «жовтої скриньки» і який згідно вимог СОТ Україна не повинна перевищувати, визначено за базовим періодом 2004-2006 рр. у розмірі 3 млрд. 43 млн. грн. Крім того, Україна додатково щорічно може витрачати на програми продуктової підтримки за “жовтою скринькою” до 5% від вартості базового сільськогосподарського товару (1 млрд. грн. у базовому періоді), на програми непродуктової підтримки за “жовтою скринькою” – до 5% вартості валової продукції сільського господарства (3 млрд. 51 млн. грн. у базовому періоді), на програми підтримки за “зеленою скринькою” – необмежено (2 млрд. 424 млн. грн. у базовому періоді). Таким чином, обсяги дозволеної сумарної внутрішньої підтримки (9,5 млрд. грн.) перевищують фактичні обсяги бюджетних асигнувань (7,9 млрд. грн.).

Виходячи з того, що межа внутрішньої підтримки не досягнута, більшість українських аграрних економістів відстоюють необхідність збільшення обсягів державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва. Автори підкреслюють, що такі заходи є необхідним інструментом захисту вітчизняного виробника сільськогосподарської продукції від впливу економічної кризи.

Невирішена раніше частина загальної проблеми. На нашу думку, такі висновки є передчасними, оскільки в умовах державного протекціонізму першочерговому вивченню підлягає поведінка товаровиробників. Дані Головного контрольно-ревізійного управління України засвідчують безліч випадків подання товаровиробниками свідомо неправдивої інформації до державних органів (управлінь агропромислового розвитку (АПР), органів державної податкової служби (ДПС), управлінь статистики) з метою отримання бюджетних коштів та податкових пільг. На основі недостовірної інформації комісії при управліннях АПР та органи ДПС приймають рішення про надання фінансової підтримки тим товаровиробникам, які не мають на це права. Економічний зміст цих проблем [3-5], показники, що характеризують їхній рівень, шляхи їх подолання в сільському господарстві України є недослідженими, потребують обґрунтування і висвітлення.

Постановка завдання. Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу ефективності прямої та непрямої державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні та надання практичних рекомендацій щодо подолання проблеми нечесної поведінки товаровиробників для формування дієвої системи фінансового забезпечення сільськогосподарського виробництва.

Викладення основного матеріалу. Статистичні спостереження показують, що щорічні зростання обсягів бюджетних асигнувань та податкових пільг сільському господарству не призводять до покращення економічних показників роботи товаровиробників. За дослідженнями А.Д. Діброви у 2000-2006 рр. обсяги державної фінансової підтримки галузі зросли в 3,8 раза [1, c. 15-16]. Такі обсяги зростання державної фінансової підтримки галузі за цей період супроводжувались збільшенням обсягів виробництва валової продукції сільського господарства лише в 1,2 раза [2, с. 6], що є свідченням низької ефективності державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва, нецільового використання бюджетних коштів.

Для оцінки існуючого рівня підтримки товаровиробників в Україні необхідним є дослідження динамічного зв’язку між обсягами сільськогосподарського виробництва та показником його підтримки, проведення порівняльного аналізу ефективності прямої та непрямої державної підтримки виробництва.

В країнах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) розроблена і використовується методика оцінки підтримки сільського господарства, яка полягає в обчисленні показників “оцінка підтримки виробника” (PSE – “Producer Support Estimate”), “оцінка підтримки споживача” (CSE – “Consumer Support Estimate”), оцінка підтримки послуг загального призначення» (GSSE – “General Services Support Estimate”) та інші.

Використовуючи дані ОЕСР за показником PSE в Україні, розглянемо його динамічний зв’язок з обсягами сільськогосподарського виробництва за 2003-2007 рр. (рис. 1).

Image

Рис. 1. Залежність між обсягами сільськогосподарського виробництва та показником PSE за період 2003-2007 рр., млн. грн.

 

Як бачимо з рис. 1, за період 2003-2006 р. ріст PSE (з -3 млрд. грн. до 13,7 млрд. грн.) супроводжувався збільшенням обсягів сільськогосподарського виробництва (з 58,3 млрд. грн. до 102,1 млрд. грн.), тобто прослідковується прямолінійна залежність між цими показниками.

Зображений на рисунку рівень підтримки виробництва є загальним і об’єднує в собі підтримку на основі на випуску продукції (А); платежі, які базуються на використанні ресурсів (В); платежі на основі площі посіву та кількості поголів’я (С).

Для того, щоб визначити, який з видів державної підтримки виробництва (пряма чи непряма) є більш ефективним, необхідно дослідити динамічний зв’язок між обсягами сільськогосподарського виробництва, обсягами бюджетних асигнувань* та обсягами податкових пільг за досліджуваний період (рис. 2, 3).

Image

Рис. 2. Пряма державна підтримка: залежність між обсягами сільськогосподарського виробництва та обсягами бюджетних асигнувань за період 2003-2007 рр., млн. грн.

 

На рис. 2 теж прослідковується прямолінійна залежність між обсягами сільськогосподарського виробництва та обсягами бюджетних асигнувань (за 2003-2007 рр. обсяги бюджетних асигнувань збільшились з 1,6 млрд. грн. до 5,8 млрд. грн.).

Image
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 3. Непряма державна підтримка: залежність між обсягами сільськогосподарського виробництва та обсягами податкових пільг (акумульований ПДВ і вигоди від застосування ФСП) за період 2003-2007 рр., млн. грн.

 

На рис. 3 прямолінійною є залежність між обсягами сільськогосподарського виробництва та обсягами податкових пільг (за 2003-2007 рр. обсягами податкових пільг збільшились з 2,6 млрд. грн. до 4,3 млрд. грн.).

Рисунки засвідчують, що ріст обсягів сільськогосподарського виробництва (в 1,8 раза) у 2003-2007 рр. зумовлений ростом прямої (в 3,6 раза) та непрямої (в 1,7 раза) державної підтримки, що засвідчує порівняно більшу ефективність останньої.

У наведеному вище аналізі застосована традиційна методика оцінки підтримки сільського господарства, яка базується на внутрішніх закупівельних та світових цінах на продукцію, субсидіях та податках. Всі ці дані є факторами, які визначають ефективність державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва. Серед них відсутній фактор поведінки товаровиробників, який зумовлює перманентний вплив на ефективність державної підтримки виробництва.

На нашу думку, нечесна поведінка товаровиробників суттєво знижує ефективність підтримки виробництва, спричиняючи проблему Information Asymmetry. Проблема Information Asymmetry супроводжується наслідками Adverse Selection та Moral Hazard. Так, з огляду на обмеженість бюджетних ресурсів товаровиробники, які не відповідають критерію державної фінансової підтримки, витісняють тих, які мають право на бюджетні кошти чи податкові пільги. Держава постає перед проблемою неправильного вибору отримувачів бюджетних коштів та податкових пільг (виникає проблема Adverse Selection). Проте, не залежно від того, до якої категорії належать товаровиробники (мають чи не мають права на державну підтримку), вони можуть бути не зацікавлені в результатах своєї роботи, оскільки досягнувши високої рентабельності виробництва, будуть позбавлені підтримки з боку держави, як такі, що її не потребують. Держава стає жертвою нечесної поведінки отримувачів підтримки виробництва, які не зацікавлені у припиненні щорічного державного фінансування, позбавленні податкових пільг і в результатах своєї роботи (виникає проблема Moral Hazard).

Оскільки проблема Information Asymmetry до моменту надання підтримки (Adverse Selection) та в процесі її використання (Moral Hazard) суттєво знижує ефективність державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва, виникає необхідність розгляду мотивів нечесної поведінки товаровиробників.

У випадку з прямою державною підтримкою виробництва мотив нечесної поведінки товаровиробників полягає у отриманні бюджетних асигнувань при невиконанні необхідних для цього умов. Очевидно, великі товаровиробники не зацікавлені в такій поведінці. Більше того, вони не зацікавлені в отриманні державної підтримки виробництва, оскільки обсяги коштів від реалізації сільськогосподарської продукції дозволяють їм відмовитись від порівняно нижчих обсягів бюджетних асигнувань, для отримання яких треба пройти складну процедуру підготовки необхідних документів та перевірки поданої інформації. Таким чином, у викривленні інформації більше зацікавлені малі та середні товаровиробники, для яких підтримка виробництва є “відчутним” додатковим фінансовим ресурсом.

У випадку з непрямою державною підтримкою виробництва мотив нечесної поведінки полягає у звільненні від сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість на загальних підставах. Для цього всі категорії товаровиробників намагаються утриматись на сплаті ФСП та/або на спеціальному режимі ПДВ.

Подальшому дослідженню підлягають випадки нечесної поведінки товаровиробників як в момент отримання, так і в процесі використання прямої і непрямої державної підтримки виробництва (табл. 1).

 

Таблиця 1

Нечесна поведінка товаровиробників

Галузь

Adverse Selection

Moral Hazard

Пряма підтримка

Тваринництво

· Завищення даних:

- у Звітах про стан тваринництва (ф. 24) щодо живої маси реалізованої на забій худоби та птиці, наявного поголів’я корів, наявних племінних бджолосімей; наявних вівцематок і ярок старше одного року;

- у Реєстрах приймальних квитанцій (ф. ПК-1, ПК-1 УКС);

- у Реєстрах приймально-здавальних актів (ф. 15-ПОШ);

- у Відомостях на закупівлю телиць у населення.

Проведення розрахунків за фіктивними договорами.

 

 

 

Укладання договорів із завищеними цінами товарів і послуг.

 

 

 

Купівля запасів та основних засобів, які не використовуються в с.г. виробництві.

 

 

 

Недотримання умов зберігання та нормативів витрат запасів, придбаних за бюджетні кошти.

 

 

 

Недотримання технологічних вимог експлуатації основних засобів, придбаних за бюджетні кошти.

 

 

 

Списання крадіжок і марнотратства на збитки періоду.

Рослинництво

· Завищення даних:

- у Звітах про хід збирання урожаю та проведення інших польових робіт (ф. 7-сг);

- у Заключних звітах про підсумки сівби (ф. 4-сг).

· Подання фіктивних Актів про використання добрив, отрутохімікатів і гербіцидів (ф. 118) та Актів витрат насіння і садивного матеріалу (ф. 119).

Техніка

· Подання фіктивних документів про придбання техніки (рахунків-фактур, накладних на відвантаження ТМЦ).

· Перепродаж техніки.

Кредити

· Подання фіктивних документів про оплату за товари, роботи, послуги; прибутково-видаткових накладних (актів приймання-передачі); актів виконаних робіт, надання послуг.

· Подання фіктивних документів про оплату вартості придбаних основних засобів, будівництва та реконструкції; актів виконаних робіт з будівництва та реконструкції.

Непряма підтримка

ФСП

· Подання недостовірного Розрахунку питомої ваги доходу від реалізації с. г. продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік.

Х

ПДВ-дотації

Використання коштів на цілі, не передбачені Порядком використання коштів № 291.

Спецрежим ПДВ

· Подання недостовірного Розрахунку питомої ваги вартості с. г. товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг).

Х

 

Дані табл. 1 вказують на порівняно нижчі можливості нечесної поведінки товаровиробників щодо непрямої підтримки виробництва, що зумовлює її вищу ефективність. Це пояснюється тим, що рішення про надання податкових пільг приймають “більш жорсткі” органи ДПС, тоді як у випадку з прямою підтримкою виробництва органи ДПС контролюють вже використання бюджетних коштів, а рішення про їх виділення приймають “порівняно лояльні” комісії при управліннях АПР. Таким чином, державний контроль за підтримкою виробництва товаровиробників втрачає принцип превентивності (запобігання нечесній поведінці при отриманні підтримки).

Висновок. Виходячи з наведеного, безспірним є твердження про те, що в умовах Information Asymmetry, породженої ринковою неспроможністю, подолання її наслідків (Adverse Selection та Moral Hazard) можливе за рахунок активного втручання державних контролюючих органів.

Подолання наслідків Information Asymmetry в системі державної фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва сприятиме підвищенню рівня її ефективності. Кількість випадків нечесної поведінки товаровиробників показує рівень Information Asymmetry і по відношенню до результатів їх роботи є обернено пропорційними величинами. Завдання держави зводиться до того, щоб, по-перше, попередити нечесну поведінку в момент визначення відповідності товаровиробників критерію надання підтримки виробництва, по-друге, унеможливити нечесну поведінку в процесі використання цієї підтримки. Подолання проблеми незаконного отримання підтримки (Adverse Selection) повинне знаходитись в компетенції органів ДПС, а вирішенням проблеми її нецільового та/або неефективного використання (Moral Hazard) повинні займатись органи ДКРС. В обох випадках налагодженню дієвої системи фінансового забезпечення сільськогосподарського виробництва сприятиме застосування штрафних санкцій до її порушників.

 

Список використаних джерел

1. Діброва А. Д. Державне регулювання сільськогосподарського виробництва: автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.00.03 / Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН. – К., 2008. 40 с.

2. Моніторинг економічного і соціального розвитку підприємств і організацій АПК за 2006 рік (заключні дані). Ч. 2. Сільське господарство (економічні показники). Зовнішньоекономічні зв’язки. Міжнародні порівняння. – К., 2007. – 136 с.

3. George A. Akerlof. The Market for “Lemons”: Quality Uncertainty and the Market Mechanism [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.econ.ox.ac.uk/members/christopher.bowdler/akerlof.pdf.

4. John von Neumann, Oskar Morgenstern. Theory of Games and Economic Behavior [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://press.princeton.edu/chapters/i7802.pdf.

5. Michael C. Jensen, William H. Meckling. Theory of the Firm: Managerial Behavior, Agency Costs and Ownership Structure [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sfu.ca/~wainwrig/Econ400/jensen-meckling.pdf.



* Автором розраховано за даними ОЕСР як PSE – (A1 + "VAT accumulation" + benefits from FAT).