УДК 336.12:657:338.1
К.С. ЖАДЬКО, к.е.н., доцент, докторант,
Державна навчально-наукова установа Академія фінансового управління"
СУТНІСТЬ І МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Питання, які розглядаються:
Наведено основні етапи зародження МСФЗ, розкрито їх сутність та методичні засади використання.
В історичній хронології розглянуто організації, що створюють стандарти, етапи проекту створення МСФЗ.
Ключові слова: МСФЗ, звітність, облік, контроль, Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Вопросы, которые рассматриваются:
Рассмотрены основные этапы зарождения МСФО, раскрыто их содержание и методические принципы использования.
В исторической хронологии отражены организации, которые создают стандарты и этапы проекта создания МСФО.
Ключевые слова: МСФО, отчетность, учет, контроль, Совет по международным стандартам бухгалтерского учета.
Issues that are examined:
The basic stages of origin of IFRS are considered. The maintenance and methodical principles of the use of IFRS is exposed.
Organizations which create standards and stages of project of creation of IFRSs are reflected in historical chronology.
Keywords: IFRS, reporting, accounting, control, International Accounting Standards Board.
Постановка проблеми. Реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів, створення нової нормативної бази бухгалтерського обліку вимагає рішення цієї проблеми на національному рівні. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ; англ. IFRS - International Financial Reporting Standards) виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов’язань, яка надає можливість об’єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб’єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб’єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу суб’єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі.
Забезпечення прозорості господарської діяльності суб’єктів національної економіки має величезне значення, оскільки, ринкова вартість капіталу визначається двома ключовими чинниками: майбутніми доходами та майбутніми ризиками. Деякі ризики дійсно характерні для діяльності самих організацій, проте є й такі, які спричинені відсутністю необхідної інформації, відсутністю точних відомостей про прибутковість капіталовкладень. Кредитори і інвестори згодні одержувати менший прибуток, але бути впевненими в тому, що достовірна, справедлива і точна інформація зменшує їх ризики [1].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз нормативно-правових документів, науково-методичних і практичних публікацій, присвячених дослідженню форм і методів розкриття інформації у фінансовій звітності, підтверджує різновекторність напрямів їх розгляду та удосконалення. Так, міжнародний досвід удосконалення теоретичних основ підготовки фінансової звітності розглянуто у працях І.О. Бланка, Ю. Брігхема, Л. Шнейдмана, Джеймса К. Ван Хорна, Джона М. Ваховича, Л. Гапенскі, С.Ф. Голова, Н.Г. Горицької, Т.Р. Карліна, В.М. Костюченко, Б. Нідлза, О.М. Петрука, Я.В. Соколова, Т. Хегарті, Є.С. Хендріксена, Ф. Хоудхурі та інших. Вагомий внесок у розробку теоретичних, організаційно-методичних та методологічних положень щодо удосконалення процесу складання фінансової звітності здійснили такі вчені, як: М.Т. Білуха, О.М. Брадул, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, В.О. Ганусич, А.М. Герасимович, Й.Я. Даньків, В.І. Єфіменко, Г.Г. Кірейцев, М.Д. Корінько, Я.Д. Крупка, М.В. Кужельний, А.М. Кузьмінський, В.Г. Лінник, М.Р. Лучко, Н.М. Малюга, Є.В. Мних, Л.В. Нападовська, М.Я. Остап’юк, В.Ф. Палій, О.А. Петрик, М.С. Пушкар, А.В. Рабошук, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко, В.Г. Швець, В.О. Шевчук, М.М. Шигун та інші.
Мета статті полягає у розкритті сутності та методики застосування міжнародних стандартів фінансової звітності.
Виклад основного матеріалу. В 1973 році бухгалтерські і аудиторські організації таких країн як США, Канада, Німеччина, Великобританія, Франція, Австралія створили міжнародну, професійну, недержавну організацію – Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Committee, скорочено IASC). Саме цією організацією були створені в 1998 році 37 стандартів.
A потім відбулися організаційні перетворення. У квітні 2001 р. IASC був реорганізований в Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board, скорочено IASB) і суттєво активізував свою роботу. З цієї миті МСФЗ почали буквально завойовувати світ. Понад 50 найбільших країн прийняли спеціальні плани переходу на МСФЗ або зближення національних стандартів з МСФЗ. Пострадянські країни, в тому числі Україна, не стали тут виключенням. Європейська комісія зобов'язала компанії, чиї цінні папери мають обіг на європейських біржах (а це порядку 40 000 підприємств), використовувати з 2005 року МСФЗ при складанні консолідованої фінансової звітності. Австралія заявила про повний перехід на МСФЗ з 2005 року. Рада із стандартів фінансової звітності США підписала угоду із IASB про усунення відмінностей між американською і міжнародною системами звітності. Засновником IASB є Фонд Комітету по міжнародних стандартах фінансової звітності (IASC Foundation, або IASF). Статут IASB, її діяльність переслідує наступні цілі:
- розробка єдиної системи високоякісних, пойнятих і застосовних на практиці глобальних бухгалтерських стандартів, що передбачають формування у фінансовій звітності якісної, прозорої і зіставної інформації з метою надання допомоги учасникам світових ринків капіталу і іншим користувачам інформації в ухваленні економічних рішень;
- розповсюдження стандартів і забезпечення їх одностайної інтерпретації;
- активна робота у напрямі конвергенції національних стандартів з МСФЗ. Фінансування діяльності IASB здійснюється за рахунок засобів, що поступають від крупних бухгалтерських фірм, приватних фінансових організацій і виробничих компаній, центральних банків різних країн, банків розвитку і інших міжнародних і фінансових організацій. Рішення про публікацію нового стандарту приймаються більшістю голосів. Основною вимогою до членів IASB є дуже високий рівень їх кваліфікації.
МСФЗ розробляються за участю бухгалтерів, фінансових аналітиків і інших користувачів фінансової звітності, представників ділового співтовариства, фондових бірж, регулятивних і юридичних органів і інших зацікавлених фізичних осіб і організацій зі всього світу. Як роз'яснюється у Вступі до МСФЗ, зазвичай регламент діяльності по проектах передбачає наступні етапи:
1. Визначення проблем, що відносяться до запропонованої теми, аналіз можливості їх рішення на базі "Принципів складання і представлення фінансової звітності".
2. Вивчення вимог національних облікових стандартів і практики обліку, а також обмін думками з органами, що встановлюють ці стандарти.
3. Консультації з Консультативною радою з включення даної теми в план роботи IASB.
4. Створення консультативної групи по проекту.
5. Публікація "Дискусійного документа" (discussion document, DD) для відкритого обговорення.
6. Публікація для відкритого обговорення "Проекту стандарту" (exposure draft, ED), схваленого IASB, а також особливих думок членів IASB.
7. Публікація "Підстав для висновків" (у складі "Проекту стандарту").
8. Аналіз всіх відгуків, що прийшли у встановлений термін на "Дискусійний документ" і "Проект стандарту".
9. Розгляд необхідності проведення публічного слухання та тестування і, при встановленні такої необхідності, проведення вказаних заходів.
Таким чином, можна підкреслити, що МСФЗ є черговим значним шагом в розвитку теорії і практики бухгалтерського обліку.
Ідея МСФЗ полягає в тому, щоб мати можливість порівнювати звітність підприємств різних країн. ХХ століття в історії економіки підприємств і житті суспільства стало століттям зародження і розповсюдження транснаціональних корпорацій, що пред’являє вимоги об'єднання показників бухгалтерських балансів компаній, що знаходяться в різних країнах, зрозумілих при цьому інвесторам у всьому світі. Бухгалтерський облік в сучасному його розумінні має багатовікову історію. В різних країнах, цю історію формували різні бухгалтерські школи, зі своїми методологічними особливостями, зі своєю специфікою підходів до трактування фінансового положення господарюючих суб'єктів. Школи ці формувалися під впливом цілого ряду чинників: соціальних, економічних, юридичних умов, домінуючого положення різних користувачів бухгалтерської звітності. В Україні була історично створена своя школа, і починаючи з 1999 року були введені Положення (стандарти) бухгалтерського обліку [2, 3].
Якщо розглядати методичні аспекти міжнародних стандартів, то вона представляє собою документацію, що має певну теоретичну базу. Ця теоретична основа стандартів суттєво відрізняється від традиційних для України поглядів на бухгалтерську методологію. У основі МСФЗ лежить теорія англо-американської школи обліку, ідея якої полягає у віддзеркаленні, перш за все, економічного змісту фактів господарського життя і положення підприємства в цілому. Це визначає підходи МСФЗ до кваліфікації основних облікових категорій: активів, зобов'язань, доходів, витрат, прибутку, капіталу та інших і до оцінки (визначення вартості) елементів звітності. Україна історично, як і більшість пострадянських країн, належить до так званої континентально-європейської школи, теоретичні основи якої складає орієнтація на правовий зміст фактів, що відображаються, для якої властива залежність облікової методології від правових норм.
Разом з цим найважливішою характеристикою англо-американської системи бухгалтерського обліку є пріоритет професійної думки бухгалтера над обліковими нормативними актами, що зовсім суперечить вітчизняній практиці обліку. Для нас звичним станом речей є чітка відповідність дій по веденню обліку розпорядженням нормативних документів. Проте не потрібно забувати про те, що концепція професійної думки бухгалтера направлена на формування достовірної і об'єктивної інформації про фінансове положення підприємства, а не на вплив на думку акціонерів з метою, наприклад, притягнення додаткових інвестицій.
Міжнародні стандарти фінансової звітності представляють собою комплекс документів. В нього входять: зміни, включені в дане видання, вступ, Статут Фонду Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності, передмова до МСФЗ, Принципи складання і представлення фінансової звітності, опис процесу розробки і ухвалення стандартів, текст стандартів, роз'яснення стандартам (інтерпретації), глосарій, індекс. Всі ці документи взаємозв'язані, утворюють єдине ціле, систему; разом з тим, кожен окремий елемент цієї системи має самостійне значення.
Висновки. Очевидно, що перехід на МСФЗ — це складний, неоднозначний процес, який повинен відбуватися у відповідності з темпами розвитку економічної реальності України і співвідноситися з готовністю системи бухгалтерського обліку і бухгалтерів-практиків, що діє, до відповідних новацій. Отже, основна ідея МСФЗ — створення правил ведення обліку і складання звітності, що дозволяють продемонструвати заінтересованим особам, перш за все, економічний зміст фактів господарського життя компанії. Таким чином, кажучи про концептуальні основи Міжнародних стандартів, ми повинні в першу чергу розібратися з тим, чому можна окремо говорити про економічний і юридичний зміст фактів господарського життя підприємства, в чому полягає економічний сенс господарських операцій підприємства, що зацікавлені особи можуть дізнатися про фінансове положення підприємства, зрозумівши його економічні характеристики, і яка інформація при цьому залишиться "комерційною таємницею" від них.
Слід виділити такі першочергові потреби керівників і бухгалтерів підприємств в МСФЗ:
1. Будь-яке спільне підприємство (СП) та його звітність повинна бути складена як по вітчизняних стандартах, так і по стандартах країни партнера — це цілком зрозуміла вимога, прийнята у всіх країнах світу.
2. Працюючи у філії іноземного підприємства, бухгалтер повинен підготувати звіт, який увійде до загальної звітності материнської компанії за кордоном, складеної по міжнародних стандартах, і тут не повинно бути неузгодженості або суперечностей.
3. Іноземні партнери, зацікавлені в співпраці, захочуть ознайомитися із звітністю вашого підприємства, і якщо вона буде складена тільки по законодавству України без урахування стандартів IAS, то буде їм незрозуміла.
4. Якщо підприємство і хоче продавати свої акції в інші країни, то за правилами міжнародної практики, треба спочатку представити свою звітність за три останні роки по міжнародних стандартах.
5. Під час пошуку потенційних іноземних партнерів, для більш тісної співпраці можна оцінити фінансове положення підприємства, для чого треба уміти читати статті балансу за МСФЗ.
Список використаних джерел
1. Міжнародні стандарти фінансової звітності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.
2. Пятов М.Л. Концептуальные основы международных стандартов финансовой отчетности: [монография] / М.Л. Пятов, И.А. Смирнова. - М.: ООО "1С-Паблишинг", 2008. – 199 с.
3. Koвaлeв В.В. Роль МСФО в управлении финансами организаций [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.elitarium.ru.