І.В. ГЕРАСИМУК,

науковий співробітник, ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН

 

1 червня 2006 р. минув рік, як вступила в дію нова редакція п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 167/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон про ПДВ), що визначає єдиний порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Якщо за підсумками господарської діяльності двох звітних періодів підряд (наприклад: за червень і липень, коли підприємство заповнює декларацію з ПДВ за місць) згідно з даними декларації з ПДВ виходить сума так званого «від'ємного значення» ПДВ, яка відповідає вимо­гам абзацу «а» пп.7.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, то підприєм­ство має право пред’явити цю суму до відшкодування з Державного бюджету. Але для цього бухгалтеру підприємства необхідно правильно, тобто у відповідності з вимогами п. 7.7 ст. 7  Закону про ПДВ,  заповнити декларацію з ПДВ і відповідні додатки  та своєчасно подати її у державну податкову інспекцію  за місцем своєї реєстрації.

Сільськогосподарські підприємства – платники податку за спеціальними режимами визначеними частиною 2 п. 11.21 і п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ мають право на бюджетне відшкодування лише за загальною декларацією, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом[1].

В умовах, коли сільськогосподарські підприємства відчувають суттєву нестачу обігових коштів своєчасне виявлення і пред’явлення до відшкодування з бюджету сум переплаченого податку за загальною декларацією є важливим моментом в роботі бухгалтерської служби. Мета нашої статті полягає в висвітленні основних моментів методики  заповнення загальної податкової декларації з ПДВ та додатків до неї, на підставі яких підприємство отримує суму переплати на розрахунковий рахунок.

Підпунктом 7.7.1 пп. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено наступний порядок розрахунку належної до перерахуванню в бюджет чи відшкодуванню з бюджету суми ПДВ.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду (рядок 9 декларації з ПДВ) та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (рядок 17 декларації з ПДВ).

При позитивному значенні розрахованої суми (алгебраїчна сума рядків: [(18–19.1)+19.2]-23), яка відображається у рядку 27  декларації, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. Так, згідно з нормами пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4  Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” декларація з ПДВ за календарний місяць подається протягом 20 календарних днів, наступного за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. За календарний квартал – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену ним у декларації з ПДВ, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем вищезазначеного граничного строку подання податкової декларації.

При від’ємному значенні розрахованої суми (алгебраїчна сума рядків: [(18–19.1)+19.2]), яка відображається у рядку 21 декларації, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону) і відображається у рядку 22.1 декларації, а при наявності різниці, або відсутності податкового боргу – різниця або вся сума зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається в рядку 22.2 поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду). При цьому платник податку зобов’язаний заповнити і додати до  декларації за звітний період Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (Додаток 2 до  декларації з ПДВ).

При проведенні розрахунку з бюджетом за звітний період необхідно звернути увагу на норми статті 13 Перехідних положень розділу ІІ Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-ІV  «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», де сказано, що суми ПДВ, які підлягають бюджетному (експортному) відшкодуванню платнику ПДВ, якому відповідно до закону проведено реструктуризацію податкового боргу з ПДВ та інших податків, зборів (обов’язкових платежів), що зараховуються до Державного бюджету, та/або надано відстрочку або розстрочку зі сплати таких податків,  зборів (обов’язкових платежів), зараховуються у рахунок погашення таких реструктурованих та/або відстрочених (розстрочених) сум незалежно від граничної дати їх погашення (сплати). 

Підпунктом 7.7.2 пп. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ визначено, що починаючи з 1 червня 2005 р. (тобто починаючи з звітного періоду за червень 2005 р. для платників ПДВ, які сплачують податок щомісячно і, відповідно, – за ІІ квартал 2005 р. для платників ПДВ, які сплачують податок щоквартально) у випадку, коли у наступному податковому періоді (за липень місяць для платників ПДВ, які сплачують податок щомісячно та – ІІІ квартал для платників ПДВ, які сплачують податок щоквартально) сума, розрахована згідно із порядком визначеним підпунктом 7.7.1 пункту 7.7, має від'ємне значення (наявна переплата), то:

•         бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

•         залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до податкової декларації з ПДВ).

Значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування переноситься до рядка 25 податкової декларації за цей звітний податковий період.

При цьому пп. 7.7.3 передбачено, що  платник має право або прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, або прийняти рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування.

Якщо платник прийняв рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, то заповнюється рядок 25.2 податковій декларації. 

При прийнятті  рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4 до декларації з ПДВ) і відображає зазначену суму у рядку 25.1 податкової декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (у разі здійснення експортних поставок). 

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування і подання вказаного Розрахунку такі особи:

•         особа, яка зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

•         особа, яка не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Для кращого розуміння вищевикладеного розглянемо приклад заповнення декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом при наступних ситуаціях:

-     ситуація 1 - від'ємний результат попереднього періоду частково перекривається позитивним результатом наступного;

-         ситуація 2 - від'ємний результат виник два періоди підряд.

 

 

СИТУАЦІЯ 1

У ситуації, коли від'ємний результат попереднього періоду перекривається позитивним результатом на­ступного періоду тільки частково, можна говорити про можливу появу у підприємства права на бюджетне відшкодування, про яке йдеться в п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ, так і в декларації з ПДВ. Адже якщо позитивний результат поточного періоду перекрив від'ємний ре­зультат попереднього тільки частково, то настає мо­мент, визначений в пп.7.7.2 ст. 7 3акону про ПДВ, тобто коли «у наступному податковому періоді сума, роз­рахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення». А це означає, що у разі дотримання певних умов залишок такого «від'ємного значення» поперед­нього періоду (не перекритий «позитивним значен­ням» поточного) може стати сумою бюджетного відшкодування з ПДВ, яка залежно від бажання платника може бути або повернена йому на розрахунковий рахунок, або зарахована у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів.

Розглянемо таку ситуацію на прикладі. При цьому в декларації за серпень (для   наочності зведемо дані трьох декларацій (червень – серпень) у вигляді табл.1) відображені лише ті значення, що бу­дуть відомі вже в липні, а в решті рядків постави­мо знак «?».

Таблиця 1

Заповнення декларацій з ПДВ за червень - серпень у ситуації 1

 

 

Заповнення Розрахунку суми бюджетного відшкодування

Оскільки порядок заповнення декларації побу­дований таким чином, що за наявності в ній показ­ника ряд. 24 необхідно в першу чергу заповнити відповідні показники Додатка 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до цієї декларації, зу­пинимося на заповненні Розрахунку за липень. При цьому показник, відображений у ряд.24 поточ­ної декларації (сума 3500 грн.), автоматично є показником, відображеним у ряд. 1 названого Роз­рахунку. Заповнення цього Розрахунку в ситуації 1 наводиться в табл. 2 (у графі А наведено номер рядка в Розрахунку, в графі Б — найменування показника, в графі В — значення відповідного показника за липень).

Таблиця 2

Заповнення Розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень

 

Під час заповнення Розрахунку суми бюджетного відшкодування у бухгалтера може виникнути  непорозуміння, пов'язане з потребою застосування механізму отримання права на бюджетне відшкодування. Тому в наведеному прикладі показник ряд. З цього Розрахунку позначено як якусь суму «X». Адже отримати її кожне підприємство мусить самостійно. І вже залежно від результату заповнювати як сам Розрахунок, так і підсумкові рядки декларації.

В зв’язку з тим, що потреба в розрахунку цього показника виникатиме завжди, коли в декларації буде наявний показник ряд. 24,  зупинимося на визначенні суми «X» детальніше.

Сума «X» або «сплачений» податковий кредит попереднього періоду

Як  зазначено вище, без визначення показника ряд. З Розрахунку суми бюджетного відшкодування неможливо заповнювати далі ні сам Розрахунок, ні декларацію. Уточнимо, що ж мав на увазі законодавець під цією сумою?

Спершу звернемо увагу платників податку на відмінності у формулюваннях норми Закону про ПДВ і найменування показника, що його відображають у ряд. 3 самого Розрахунку.

В Законі про ПДВ ідеться про отри­мання права на бюджетне відшкодування «частини такого від'ємного значення», тобто частини від'ємного результату попереднього періоду, тоді як у ряд. 3 Роз­рахунку говориться вже про частину «суми податкового кредиту попереднього податкового періоду...». Як видно, визначення показників не співпадають. Обмеження, передбачене для розрахунку суми бюджетного відшкодування пп. 7.7.2 п. 7 ст. 7 Закону про ПДВ, цілком можна розуміти як якусь абстрактну суму, у межах якої може формуватися сума бюджет­ного відшкодування. Так вона дорівнює «сумі по­датку, фактично сплаченій отримувачем товарів (по­слуг) у попередньому податковому періоді постачальни­кам таких товарів (послуг)». Але не в прив'язці до конкретних сум, а як якась максимальна сума. На­приклад, якщо сума «від'ємного значення» поперед­нього періоду, не перекрита «позитивним значен­ням» поточного періоду, становить у підприємства 200 грн., а сума ПДВ, фактично сплачена в поперед­ньому періоді постачальникам товарів (послуг), ста­новить, приміром, 130 грн., то сума можливого в цьому випадку бюджетного відшкодування буде об­межена сумою в 130 грн.

Поряд з цим формулювання ряд. 3 Розрахунку звучить інак­ше. При його буквальному прочитанні напрошується висновок про те, що тією граничною сумою, про яку йдеться в пп.7.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, є не абстрактна сума податку на додану вартість, спла­ченого постачальникам товарів (послуг) в поперед­ньому періоді, а саме сума, яка відповідає одночасно двом критеріям. Начебто ця сума має бути як віднесена до податкового кредиту попереднього періоду, так і сплачена в попередньому звітному періоді.

Ми вважаємо, що це не так, оскільки юридична сила Закону вища за юридичну силу підзаконного документу, яким є наказ ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (в редакції наказу ДПАУ від 15.06.2005 р. № 213), що регламентує порядок заповнення декларації з ПДВ. Тому потрібно користуватися нормою Закону, а не некоректно побу­дованою фразою з наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, що додає зайвої роботи (проводити «поіменні» вибірки сум ПДВ, які й до податкового кредиту потрапили безпосеред­ньо у попередньому періоді, й сплачені постачаль­никам були в тому ж період) бухгалтерії.

На жаль, це не єдина проблема, з якою можуть зіткнутися платники податків, які заповнюють додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкоду­вання» до декларації, але її вирішення бухгалтер повинен шукати безпосередньо в нормах Закону про ПДВ, а в неординарних випадках звертатися за роз’ясненнями до фахівців.

Що робити з сумою «справжнього» бюджетного відшкодування?

Отже, сума, яка підлягає бюджетному відшкоду­ванню за підсумками липня, у нашому прикладі становить 700 грн. (показник ряд. 25 декларації за липень). Відповідно, підприємство може прийняти щодо цієї суми потрібне йому рішення:

-         спрямувати суму цього, вже «справжнього», бюджетного відшкодування у «зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів» (пп. 7. 7. 3 ст. 7 3акону про ПДВ). Логічно, щоб у цьому випадку суму бюджетного відшкодування було відображено на особовому рахунку такого платника податку[2];

-         заявити про своє бажання отримати її на роз­рахунковий рахунок. У цьому випадку після подання всіх інших документів, передбачених пп. 7.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ (перелік необхідних додатків до декларації з ПДВ наведено на початку статті), і проходження відповідної пере­вірки (пп.7.7.5 ст.7 зазначеного Закону) така сума може бути повернена платникові податку на його розрахунковий рахунок.

Умовно припустимо, що в зв’язку з незначною сумою платником податків було прийнято рішення про спрямування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів (заповнений ряд. 25.2 декларації за липень). Отже, за підсумками липневої декларації на його особовому рахунку платника в податковій інспекції повинна бути відображена сума «-700 грн.», яку він використовуватиме у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів. Сума 2800 грн., яка залишилася, з ряд. 26 декларації за липень буде перенесена до «складу податкового кредиту» наступного звітного періоду», тобто до ряд. 23.2 декларації за серпень й у складі показників «серпневого» ряд. 23 братиме участь у формуванні підсумкових показників такої декларації.

 

СИТУАЦІЯ 2

Ситуація, за якої від'ємний результат виник два періоди підряд, чимось схожа на ситуацію 1. Різниця полягає лише в тому, що ніяких «заліків» попере­днього «від'ємного значення» з поточним «позитив­ним значенням» проводити не доведеться. І якщо в ситуації 1 бюджетному відшкодуванню могла під­лягати лише частина від'ємного результату попере­днього періоду, яка залишилася не перекритою по­зитивним результатом поточного періоду, то в си­туації 2 на право називатися «справжнім» бюджет­ним відшкодуванням[3] претендуватиме вже вся сума від'ємного результату попереднього періоду.

Тобто, якщо за підсумками другого підряд звітно­го періоду у підприємства виникає від'ємне зна­чення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, то таке підприємство в установленому п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ порядку має розрахувати суму належного йому бюджетного відшкодування. Причому, навіть у цій ситуації го­ворити про «автоматичну» появу такого права від­повідно до оновленого порядку бюджетного від­шкодування не можна. Для того, щоб з «від'ємно­го значення» та або інша сума могла перетворити­ся на суму бюджетного відшкодування, вона все одно має «пройти перевірку» на відповідність нор­мам абзацу «а» пп.7.7.2 ст.7 Закону про ПДВ. Тобто бюджетному відшкодуванню все одно підлягатиме тільки «частина такого від'ємного значення, яка до­рівнює сумі податку, фактично сплаченій отримува­чем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)» (у попередньому прикладі ми назвали цю частину сумою «X»).

У табл. 3 наведено приклад заповнення підсумко­вих рядків першої з «наростаючих» декларацій за період, який є другим підряд з «від'ємним значенням» (вважаємо, що це липнева декларація). Для на­очності в графі А зазначимо код рядка декларації, в графі Б — найменування рядка декларації. Крім того, наведемо показники попередньої (за червень) і наступної (за серпень) декларацій з ПДВ (але в серп­невій декларації зазначимо тільки ті значення пока­зників, що нам відомі під час складання декларації за липень, а якщо показники будь-яких рядків будуть відомі лише в серпні, проставимо знак «?»).

Таблиця 3

 

Оскільки порядок заповнення декларації побудо­ваний таким чином, що за наявності в ній показ­ника ряд. 24 необхідно передусім заповнити відпо­відні показники Розрахунку суми бюджетного від­шкодування (додатка 3 до декларації з ПДВ), більш детально розглянемо порядок заповнення Розрахунку за липень. При цьому показник, відображений у ряд. 24 поточної декларації (сума 4000 грн.), автоматично є показ­ником, відображеним у ряд.1 названого Розрахун­ку. Заповнення цього Розрахунку в ситуації 2 наве­дено в табл. 4 (у графі А зазначено номер рядка в Розрахунку, в графі Б — найменування показника, в графі В — значення показника за липень).

Таблиця 4

 

Як видно, бюджетному відшкодуванню за підсумка­ми липня (другого підряд «від'ємного» періоду) під­лягатиме частина від'ємного значення червня (ча­стина 4000 грн.), яка визначена в межах суми ПДВ, фактично сплаченої постачальникам товарів (по­слуг) у попередньому періоді, тобто прийнятої нами умовної суми 3500 грн. Відобразивши її в ряд. 25.2 декларації, підприємство тим самим «зара­ховує» її собі в рахунок майбутніх податкових зобо­в'язань з цього податку. А частина від'єм­ного значення червня (500 грн.), яка залишилася, буде перенесена підприємством до ряд.23.2 деклара­ції за серпень. Тобто, використовуючи термінологію Закону про ПДВ, вона буде включена до податкового кредиту серпня і вже у складі показника ряд. 23 декларації за сер­пень може знову (у разі дотримання певних умов) «претендувати» на право називатися сумою бюджет­ного відшкодування з ПДВ.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку (30 днів) провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

•         у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Платник податку, який має суми заниження заявленого ним бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом заповнює Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ);

•         у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

•         у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Підсумовуючи викладений матеріал доцільно зробити наступні висновки:

процедура отримання бюджетного відшкодування надзвичайно складна і заплутана, що надзвичайно ускладнює для підприємств повернення переплачених сум податку. В умовах сільськогосподарського виробництва з його тривалим виробничим циклом, уповільненим кругооборотом  капіталу і традиційним дефіцитом обігових коштів передбачена законодавством процедура є контрпродуктивною і такою, що не сприяє сільськогосподарському виробництву;

 враховуючи, що згідно діючої норми ст. 7 Закону про ПДВ реальне право на податковий кредит підприємство – платник податку отримує не за “правилом першої події”, а за умови отримання від постачальника - платника ПДВ податкової накладної і проведення оплати отриманих товарів (послуг), то варто визнати некоректність “правила першої події” і перейти до іншого методологічного підходу ведення податкового обліку зобов’язань і кредиту, який би базувався на одному з двох загальновизнаних в бухгалтерському обліку методів – нарахувань або касовому.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.       Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" // Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ “Ліга”. – 1997- 2006.

2.       Закон України від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" // Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ “Ліга”. – 2000-2006.

3.       Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 “Про затвердження Форми податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку її заповнення і подання”  // Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ “Ліга”. – 1997- 2006.

4.       Бондарева О. Декларація з ПДВ за липень – “вже наростаючим підсумком” // Бухгалтерія. – 2005. - № 32. – С. 30-36.

5.       Бондарева О. Декларація з ПДВ: якщо результат від’ємний // Бухгалтерія. – 2005. - № 33. – С. 63-68.