Т.П. Ющенко,

економіст відділу методології обліку та аудиту ННЦ “Інститут аграрної економіки”

 

Починаючи з 2003 року підприємства, яка мають державну частку або повністю належать державі, сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу), отриманого протягом звітного періоду.

Порядок зарахування платежу, категорія підприємств, які є платниками даного виду платежу та загальні засади його сплати визначаються Законами України про Державний бюджет на 2003, 2004, 2005 роки [1, 2, 3].

У 2004 році держдивіденди мали сплачувати державні та казенні підприємства та їх об’єднання, а також акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких є державна частка.

Даний вид платежу сплачувався за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році.

Принциповим нововведенням Закону про Державний бюджет України на 2005 рік є те, що механізм сплати частини чистого прибутку за результатами діяльності тепер поширився не тільки на державні та казенні підприємства та їх об’єднання, інші підприємства з державною часткою, а й на їх дочірні підприємства.

Друга відмінність стосується бази для нарахування державної частки прибутку у 2005 році. Відтепер вона розраховується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за 2005 рік.

Слід зазначити, що у відповідності зі ст. 65 Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” [4], підприємства, які сплачували частину прибутку у 2004 році поквартально відповідно до норм ст. 72 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” за підсумками 2004 року платіж не сплачують.

Зазнав змін і сам Порядок відрахування господарськими організаціями частини прибутку до бюджету. На виконання першої редакції Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, постановою КМУ від 15.01.2005 р. № 50 “Про Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році” [5] було встановлено єдиний для всіх платників держдивідендів порядок, згідно з яким відрахування до бюджету повинні здійснюватися наростаючим підсумком за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у розмірі 15 % чистого прибутку. Але даний порядок проіснував у такому вигляді лише до 28 лютого поточного року. Кабмін прийняв Постанову від 28.02.2005 р. № 157 “Про внесення змін до постанови КМУ від 15.01.2005 р № 50” [6], яка кардинально змінила зміст попередниці.

За новою схемою держдивіденди відраховують до бюджету з використанням трьох нормативів:

- всі підприємства державної і змішаної форми власності, а також їх дочірні підприємства нараховують дивіденди у розмірі 15 % від державної частини бухгалтерського чистого прибутку, розрахованого за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2004 році (крім результатів діяльності, з якої вже сплачено частину прибутку) та фінансово-господарської діяльності у січні та лютому 2005 року.

З першого березня діють підвищені норми:

- для підприємств державної форми власності та їх дочірніх підприємств – 50 % чистого прибутку;

- для підприємств змішаної форми власності та їх дочірніх підприємств – 30 % чистого прибутку за даними бухгалтерського обліку, що припадає на державну частину.

Тепер докладніше розглянемо нині діючий порядок відрахування частини прибутку до Державного бюджету.

Перш за все необхідно визначитись з поняттям “дочірні підприємства”. До прийняття Господарського кодексу України [7], використовувалося визначення з Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002-94 [8]. Відповідно до даного нормативного документа дочірнім вважалося підприємство, єдиним засновником і власником якого є інше підприємство.

На сьогоднішній день, відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України підприємство визнається дочірнім у випадках існування залежності від іншого підприємства, яка визначена ст. 126 даного нормативного документа.

Залежність може бути простою та вирішальною. Проста залежність між підприємствами виникає у разі якщо одне з них має право і можливість блокувати прийняття рішень іншим підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та установчих документів кваліфікованою більшістю голосів.

Вирішальна залежність виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.

Що стосується порядку визначення частки держави в дочірньому підприємстві, то на сьогоднішній день методики такого визначення не існує, але в найближчому майбутньому вона має бути затверджена ДПАУ. Тож доведеться зачекати.

На нашу думку, розмір частки держави у прибутку дочірнього підприємства можна розрахувати так:

Приклад: Частка держави у статутному фонді акціонерного товариства становить 30 %, дане товариство володіє часткою розміром 60 % у статутному фонді деякого товариства з обмеженою відповідальністю.Тоді частка держави у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю складатиме: (30 % * 60 %) : 100 = 18 %.

У регістрах бухгалтерського обліку підприємств зі змішаною формою власності, їх дочірніх підприємств дивіденди на державну частку у статутному фонді товариства буде відображено за загальним порядком відображення операцій з нарахування та сплати дивідендів (Табл. 1).

 

Таблиця 1

Відображення в бухгалтерському обліку нарахування та сплати держдивідендів

 підприємствами зі змішаною формою власності

 

Що стосується дивідендів, які сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними та комунальними підприємствами, то вони прирівняні до податку на прибуток підприємств і входять до системи загальнодержавних податків і зборів. Зокрема це визначено ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”.

Міністерство фінансів України своїм Листом від 06.08.2003 р. № 31-04200-04-5/161 [9] рекомендує в бухгалтерському обліку при відображенні вищезгаданих операцій використовувати рахунки бухгалтерського обліку податкових зобов’язань. Порядок відображення дивідендів, які належать державі в бухгалтерському обліку державних некорпоратизованих, комунальних та казенних підприємств наведено в таблиці 2.

 

Таблиця 2

Відображення в бухгалтерському обліку нарахування та сплати держдивідендів некорпоратизованими,

казенними та комунальними підприємствами

 

У фінансовій звітності нарахована частка чистого прибутку (дивідендів), що підлягає сплаті до Державного бюджету, відповідно до П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал” [10] відображається тільки за результатами звітного року. Дані наводяться у рядку 140 “Виплати власникам (дивіденди)” за графою 8 “Нерозподілений прибуток” форми № 4 “Звіт про власний капітал”.

У податковому обліку дивіденди, відповідно до пп. 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства [11], що належать державі відображаються в декларації у рядку 21 “Дивіденди і прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними та комунальними підприємствами”.

Визначені зобов’язання підлягають сплаті до бюджету у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, тобто не пізніше п’ятдесятого дня після закінчення звітного періоду.

Крім того, нагадаємо, що сплачена частина прибутку, яка згідно з п. 1.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” [12] прирівняна до дивідендів, не відноситься до складу валових витрат у відповідності з пп. 5.3.8 цього ж нормативного документа.

Виходячи із суми нарахованої і сплаченої частини прибутку державних підприємств до бюджету, сплачується авансовий внесок з податку на прибуток. У декларації з податку на прибуток підприємства сума авансового внеску відобразиться у рядку 20 “Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів”.

Використані нормативні документи:

1. Закон України від 26.12.2002 р. № 380-ІV “Про Державний бюджет України на 2003 рік” зі змінами та доповненнями;

2. Закон України від 27.11.2003 р. № 1344-ІV “Про Державний бюджет України на 2004 рік” зі змінами та доповненнями;

3. Закон України від 23.12.2004 р. № 2285-ІV “Про Державний бюджет України на 2005 рік” зі змінами та доповненнями;

4. Закон України від 25.03.2005 р. № 2505- ІV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”;

5. Постанова КМУ від 15.01.2005 р. № 50 “Про Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансоново-господарської діяльності у 2005 році”;

6. Постанова КМУ від 28.02.2005 р. № 157 “Про внесення змін до постанови КМУ від 15.01.2005 р № 50”;

7. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV зі змінами та доповненнями;

8. Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002-94, затверджена наказом Держкомстату України від 22.11.1994 р. № 228;

9. Лист МФУ від 06.08.2003 р. № 31-04200-04-5/161;

10. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”, затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 87 зі змінами та доповненнями;

11. Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143 зі змінами та доповненнями;

12. Закон України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” зі змінами та доповненнями.