УДК 635.1

В.П. Клочан,

канд. екон. наук, доцент Миколаївського державного аграрного університету

Н.І. Костаневич,

канд. екон. наук, доцент Миколаївського державного аграрного університету

 

&                   Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·          В статье приводятся результаты обследования 106 агропредприятий Николаевской области. Она содержит результаты анализа влияния кредитования на уровень эффективности использования финансовых ресурсов

&                   Key issues that are examined:

·          The results of research of 106 agricultural enterprises of  Nikolajev region are shown in the article. It  also contains the analysis of influence of credit on the efficiency of using financial resources

 

Однією з причин збитковості та низьких результатів господарювання у сільському господарстві є недостатність обігових коштів для купівлі високоякісного насіння, мінеральних добрив, засобів захисту рослин і тварин, пального та придбання нової техніки, адже існуюча дуже зношена, фізично та  морально застаріла. В таких умовах вкрай важливого значення набуває кредитування сільськогосподарських підприємств. Останнім часом в економічній літературі досить багато уваги приділяється цій проблемі. Різні аспекти кредитування в аграрному секторі розглядають в своїх працях М.Я. Дем’яненко [3], П.А. Лайко [4, 5], В.М. Алексійчук, О.Є. Гудзь [5]. Проте, мало хто з них розглядає питання ефективності використання кредитних ресурсів сільськогосподарськими товаровиробниками.

Метою даної публікації є визначення ефективності використання кредитів сільськогосподарськими підприємствами Миколаївської області у 2004 році. Для цього нами було проведено обстеження 106 агропідприємств Веселинівського, Жовтневого, Миколаївського, Снігурівського та інших районів області. Обстеженню підлягали підприємства різних форм господарювання, з різними результатами господарсько-фінансової діяльності. Єдине, що об’єднувало їх – один напрямок спеціалізації – зерновиробництво.

Експерт громадської організації “Інститут сільського розвитку” Роман Корінець вважає, що 64% сільськогосподарських підприємств України потребують довгострокового кредитування (терміном на 5-20 років), 16% – необхідні середньострокові кредити. У короткострокових кредитах зацікавлені 10%. Проведене нами дослідження показало, що з 106 обстежених сільськогосподарських підприємств Миколаївської області у 2003 році користувалися довгостроковими кредитами лише 10 підприємств, або 9,4 %. А саме довгострокові кредити є необхідним критерієм для розширення сільськогосподарського виробництва і оновлення основних виробничих засобів. Короткострокові кредити у 2003 році отримали 52 підприємства (49,1 %). 44 підприємства або 41,5 % обстежених працювали у 2003 році без кредитів банків. Основна причина незначних обсягів кредитування – відсутність майна під заставу, гарантій повернення кредиту. Хоча в останні роки спостерігається зростання кількості сільськогосподарських підприємств, що користуються банківськими кредитами внаслідок зниження процентних ставок за кредит. Так, у 2000 році, коли середньорічна процентна ставка за кредити складала 53% лише 81 агропідприємство Миколаївщини отримало кредити на суму 26,2 млн. грн. У 2003 році, коли середньорічна процентна ставка за кредити знизилася до 21%, кредити отримали 389 агропідприємств Миколаївської області на суму 136,4 млн. грн.

У структурі кредитування в розрізі банків у 2003 році найбільшу питому вагу займав Промінвестбанк (24,8 %), 17,4 % – АТ “Приватбанк”, АПП “Аваль” – 17,2 %, ощадбанки області – 12,4 %, АТ “Укрінбанк” – 10,8%, інші банки – 12,7 %. Найменшу питому вагу займав Укрсоцбанк – 4,7%. Серед інших банків виділяється ВАТ НБ “Надра”, який надає послуги по кредитуванню невеликим сільськогосподарським підприємствам, що обробляють угіддя площею до 500 гектарів. Цей банк кредитує терміном до 2 років на придбання нерухомості, техніки і устаткування, тварин і птахів на відгодівлю і забій та терміном до 1 року – на придбання насіння, добрив, пально-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин.

Як показало дослідження, не всі сільськогосподарські підприємства, що брали кредити, змогли їх ефективно використувати. Аналіз показав, що збиткові підприємства  є як серед тих, що брали кредити, так і серед тих господарств, що не користувалися кредитами. Але кількість збиткових підприємств вища серед тих, які брали кредити. Так, серед агропідприємств, які брали довгострокові кредити – 40 % збиткових. Кількість збиткових підприємств серед тих, які брали короткострокові кредити складає 38,5 %. Питома вага збиткових підприємств серед агропідприємств, які не брали у 2003 році банківські кредити складає 36,4 %.

Поглиблюючи аналіз, було проведено групування обстежених агропідприємств, яке дозволило виявити вплив кредитування на рівень ефективності використання фінансових ресурсів (рівень рентабельності капіталу), який розраховується відношенням чистого прибутку до середньорічної суми капіталу (активів) підприємства. Результати групування надаються у таблиці 1.

Таблиця 1

Вплив кредитування на рівень ефективності використання фінансових ресурсів

агропідприємствами Миколаївської області у 2003 році

 

Як свідчать дані таблиці 1 сільськогосподарські підприємства Миколаївської області, які залучали у 2003 році довгострокові банківські кредити, мають найнижчий рівень рентабельності капіталу (-5,9 %). Підприємства, що отримали короткострокові кредити, мають дещо вищий коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів, але як і по господарствах першої групи він має від’ємне значення (-3,6 %). Ті ж підприємства, що розраховували на власні засоби фінансування і не брали банківські кредити, мали рівень рентабельності капіталу (1,3 %), а в цілому по виборці цей показник склав (-0,01 %). З таблиці 1 видно, що короткострокові кредити в основному брали невеликі агропідприємства з середньорічною сумою капіталу в розрахунку на 1 підприємство 3322 тис. грн. Серед них 38,5% збиткові, решта прибуткові. На середні значення по групі негативно вплинули результати господарювання таких підприємства, як ВАТ “Жовтневе” Жовтневого району, рівень збитковості капіталу склав 18,9 %, САТ ім. Т.Г. Шевченка Жовтневого району (15,9%), ВАТ  “Восток”, СГВК “Бармашово”, СТОВ “Синтез”, ТОВ “Оксамит” Жовтневого району, відповідно (27,1%, 38,3%, 25,5%, 38,3% збитку). Як свідчать наведені дані до більшості збиткових підприємств відносяться сільськогосподарські підприємства Жовтневого району. Тому проаналізуємо результати господарювання агропідприємств цього району в розрізі різних форм господарювання (табл. 2).

Таблиця 2

Залежність результатів фінансової діяльності агропідприємств Жовтневого району

від форми господарювання в 2003 році

 

Дані таблиці 2 свідчать, що лише приватні сільськогосподарські підприємства (ПСП) отримали у 2003 році прибуток. Підприємства інших форм господарювання – збиткові, особливо відкриті акціонерні товариства (ВАТ), коефіцієнт використання фінансових ресурсів яких (-12,9 %), а коефіцієнт рентабельності власного капіталу (- 14,4 %).

Як показало дослідження 106 агропідприємств Миколаївської області більше 40% підприємств не брали у 2003 році банківські кредити. Як видно з з таблиці 1, це підприємства з найбільшою сумою капіталу, яка в середньому на одне підприємство складала 9000 тис. грн. Ці підприємства розраховували на власні засоби, частково використовуючи кошти партнерів (кредиторську заборгованість). Тому в наступній таблиці визначимо залежність оборотності кредиторської заборгованості і строків її погашення від способу кредитування.

Таблиця 3

Залежність оборотності кредиторської заборгованості від способу кредитування

агропідприємств Миколаївської області

Як видно з даних таблиці 3 господарства, що брали довгострокові кредити, своєчасно розраховуються з кредиторами. Період погашення кредиторської заборгованості цих підприємств складав 54 дні. Підприємства другої і третьої груп, тобто ті, що не брали банківські кредити або брали короткострокові кредити банку – більший час не повертали кредиторську заборгованість. Причому третя група, тобто підприємства, що не брали банківських кредитів використовувала кредиторську заборгованість вдвічі довше ніж ті підприємства, що брали довгострокові кредити, але на 57 днів менше, ніж в середньому по виборці, та на 71 день менше, ніж ті господарства, що брали короткострокові кредити. Тобто господарства другої групи брали кредити банку і довше всіх використовували кредиторську заборгованість – 171 день. Кредиторська заборгованість в основному складається з заборгованості за товари.

Розрахунок показників оборотності кредиторської заборгованості і строки її погашення в розрізі господарств Жовтневого району показав, що в цілому по господарствах району коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості дорівнював 1,5, а період обороту складав 240 днів. Тобто ці показники в Жовтневому районі гірші, ніж в інших господарствах області. Найвищий коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в приватних підприємствах – 4, термін її погашення 90 днів. Найнижчий в радгоспі “Гвардія Ілліча” – 0,5, термін 760 днів і у ЗАТ “Таврія - Агро” – 0,4, термін погашення 900 днів. Аналізуючи дані таблиці 3 можна зробити висновок, що агропідприємства, які не брали банківські кредити, вели господарську діяльність не тільки за рахунок кредиторської заборгованості. А підприємства другої групи з невеликою сумою капіталу, значний час (171 день) використовували кошти кредиторів і брали короткострокові кредити банків, мали низький рівень ефективності використання фінансових ресурсів. З чого виникає питання, чи господарства, що взяли кредити, не зуміли їми ефективно розпорядитися, чи процентні ставки банків настільки високі, що ще більше погіршують фінансовий стан агропідприємств?

Підсумовуючи вище викладене можна зробити висновок, що взяті банківські кредити потрібно вміти використовувати так, щоб вони сприяли зростанню обсягів виробництва і підвищенню рівня фінансових результатів. З іншої сторони для того, щоб більше сільськогосподарських підприємств брали кредити банків, потрібно застосовувати механізми здешевлення короткострокових і довгострокових кредитів та запроваджувати практику гарантування застави та відшкодування підприємцями відсотків за банківські кредити.

Список використаної літератури:

1. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. - К.: МАУП, 2000. – 125 с.

2. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: Т-во "Знання" КОО, 2000. – 375 с.

3. Проблеми фінансової підтримки малих і середніх підприємств на селі / за ред. М.Я.Демяненка. – К., ННЦ “Інститут аграрної економіки”, 2004. – 240 с.

4. Лайко П.А. Фінансове забезпечення сталого розвитку регіонів // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Поліссі України. – К.: ТОВ “Альфа”, 2004. – С. 111-130.

5. Лайко П.А., Алексійчук В.М., Гудзь О.Є., Лайко Г.П. Кредитування малих та середніх підприємств в сільській місцевості через кооперативну кредитну систему з урахуванням досвіду держав – членів ЄС // Облік і фінанси АПК. – 2005. – № 3. – С.31-45.