УДК.351.82:338.43
Т.А. КРАВЧЕНКО, к.е.н, доц.,
Класичний приватний університет м. Запоріжжя
ЕКОЛОГІЧНІ НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ ПРИАЗОВ’Я
Ключевые вопросы, которые рассматриваются:
· Доведено актуальность активизации природоохранной деятельности государства по стабилизации экологической ситуации Приазов’я.
· Раскрыты основные функциональные задачи организационной системы обеспечения экологической безопасности региона.
Key issues that are examined:
· Actualization’s activity of state’s environmental protection on stabilization ecological situation of Priazovja is proved.
· Principal functional tasks of organizational region ecological securing system are disclosed. Results can become a base of multi-stage system of ecologisation organisational-economical management and stabilisation of regional development.
Постановка проблеми. Специфічною особливістю Приазов’я є те, що при розміщенні продуктивних сил не враховувся екологічний фактор. Саме навколо нас недопустима концентрація шкідливого виробництва (з великими викидами забрудників) у населених пунктах регіону з високою щільністю населення. Щодо цього Донбас і Середнє Приазов’є є класичним негативним прикладом. Зосередження кількох металургійних велетнів у Запоріжжі, Дніпропетровську, Маріуполі створює небезпечну екологічну ситуацію. Запорізька АЕС є найбільшою в Європі. На території Запорізької області розташовано 655 підприємств, які забруднюють атмосферне повітря. Викиди в повітряний басейн за 2007 рік від цих підприємств в цілому складають 262 тис. т. Обсяг виробництва промислової продукції в області складає 8,2 відсотків від загального виробництва в Україні.
Земля – основне багатство Приазов’я втрачає свою родючість, площа ріллі постійно скорочується. Покрив руйнується й при використанні важких сільськогосподарських машин, перетворюючись на вивітрюваний пил. Непродумана хімізація сільгоспвиробництва, засилля генетичномодифікованих продуктів (ГМП) надзвичайно небезпечні для людини. На сьогодні одна із головних світових проблем: яким чином забезпечити високі темпи економічного зростання та задоволення потреб населення зі збереженням та відновленням якості довкілля.
Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси області є сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт. Природокліматичні умови та нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих грунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області. В ході формування розвиненого гірничобудівного комплексу області із значними обсягами вилучення корисних копалин та гірничих порід стали відбуватися негативні зміни стану довкілля.
Протягом останніх десятиріч набули масштабного характеру техногенно-екологічні проблеми, серед яких необхідно виділити: порушення земель, рекультивація яких не виконується; формування великих обсягів відходів (відвали гірничих порід); порушення гідрогеологічних умов, що призводить до погіршення водопостачання підземними водами; втрати корисних копалин; не комплексне використання родовищ та ін.
Для області залишаються актуальними наступні проблеми: охорона і поліпшення екологічного стану малих річок; захист від забруднення і виснадження підземних водоносних горизонтів; попередження та ліквідація шкідливої дії вод (підтоплення, зсуви, абразійні процеси і т.п.); попередження можливого негативного впливу на водні об’єкти Енергодарського енергетичного комплексу; реалізація заходів, передбачених обласною програмою моніторингу довкілля стосовно організації та функціонування моніторингу вод.
Відставання з реалізації заходів загальнодержавних природоохоронних програм, що має місце в області, пояснюється недостатнім фінансуванням, особливо з Державного бюджету. У сфері охорони навколишнього природного середовища в області простежуються проблеми всіх рівнів: локальні, регіональні, національні і глобальні.
Глобальною для багатьох країн є проблема оздоровлення екологічної обстановки в басейнах Чорного і Азовського морів. Крім тих заходів, що мають вирішуватися на локальному, регіональному і національному рівнях і в цілому направлені на вирішення цього стратегічного завдання, основними треба вважати заходи по збереженню цінного рекреаційного ресурсу цих морів.
Аналіз останніх публікацій. Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку регіонів розглядаються в працях українських вчених, зокрема, П.Т.Саблука, М.Й.Маліка, І.І.Лукінова, О.М.Онищенка, О.О.Веклич та ін. С.М.Іллященко, В.В.Божкова уточнюють категорію «екологічний ризик інновацій», класифікують екологічні ризики інновацій за природою їх виникнення та основними ознаками вияву [2]. Механізм фінансового забезпечення економічної безпеки регіону досліджують З.Герасимчук, А.Олексюк [3].
Мета написання статті. На наш погляд, недостатньо дослідженими залишаються деякі аспекти оптимального соціально-економічного розвитку найбільш екологічно напруженого регіону України – Приазов’я, в т.ч. Запорізької області. З огляду на ці проблеми в даній статті розв’язуються такі завдання:
- дослідження системи стимулювання підприємств до здійснення природоохоронних та ресурсосберігаючих заходів;
- розглянути механізм фінансування заходів для забезпечення екологічної безпеки в регіоні;
- для обмеження бюджетних витрат на якість довкілля екологічна політика має базуватися на принципі «забруднювач – сплачує».
Виклад основного матеріалу. Створена в Запорізькій області структура промислового виробництва, як і взагалі по Україні, характеризується питомою вагою ресурсо- та енергоємних технологій. Високий рівень ресурсовикористання, обумовлений недосконалістю технологій, які розробляються, та процесів, що застосовуються у виробництві, відсутністю економічних стимулів ефективного використання ресурсів, приводить до утворення та накопичення великих обсягів відходів у сховищах, шламонакопичувачах, забруднення підземних та поверхневих вод, погіршення стану атмосферного повітря, земельних ресурсів, здоров’я населення і всього навколишнього середовища у цілому. Крім того, ресурсо- та енергоємні виробництва підвищують собівартість продукції, роблять її не конкурентоспроможною на світовому ринку.
Одним з напрямків по виходу промисловості з фінансово-економічної кризи є структурно-технологічна перебудова економіки виробництва в цілому, окремих підприємств та технологічних процесів. Однак, пов’язана з цим інтенсифікація технологічних процесів, як правило, попереджає темпи удосконалення очисних споруд та утилізаційної техніки. І здійснюється це в той час, коли якість навколишнього середовища ми починаємо все виразніше сприймати в числі показників, що визначають наш життєвий рівень. В умовах переходу до ринкової економіки природокористування слід розглядати як особливий вид соціально-економічної діяльності, що має напрям не тільки на повне задоволення зростаючих потреб усіх членів суспільства за допомогою поліпшення використання природних ресурсів, а й на збереження (чи навіть збільшення) природних ресурсів в інтересах майбутніх поколінь нашого суспільства; на збереження рівноваги між індустріальним розвитком й біологічним станом навколишнього середовища, що оточує людину, та забезпечення можливості розвитку цивілізації й самого життя на Землі. Усіпшна реалізація цих законодавчо установлених вимог можлива лише при розробці стратегії природокористування, яка, з одного боку, повинна забезпечити зріст громадського виробництва, що базується на експлуатації природних ресурсів, а з іншого, гарантувати збереження, а в ряді випадків поліпшення навколишнього природного середовища.
Реалізація законодавчо установлених вимог у сфері природокористування можлива при створенні ефективної організаційної системи, що забезпечує раціональне й ощадливе використання природних ресурсів. Існуюча в даний час у Запорізькій області організаційна система забезпечення екологічної безпеки подана на Рис. 1. [4]
Рис. 1 Організаційна система забезпечення екологічної безпеки в Запорізькій області
На чолі організаційної системи знаходяться органи облдержадміністрації і місцевого самоврядування (міськвиконкоми, міські ради, райдержадміністрація). Основні функціональні завдання в організаційній системі такі:
- підготовка проектів обласних програм, пропозицій і заходів щодо питань охорони та моніторингу навколишнього середовища;
- координація робіт із питань охорони навколишнього середовища на підконтрольній території, прийняття господарських або управлінських рішень;
- контроль за цільовою витратою коштів із фондів охорони навколишньої природного середовища;
- формування економічного механізму природокористування й охорони навколишнього природного середовища;
- узгодження лімітів за користування природними ресурсами (викиди та скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів);
- інформування державних національних структур про регіональні екологічні проблеми, стан навколишнього середовища в області, внесення пропозицій про зміни і доповнення в нормативно-правову базу.
Координацію дій суб’єктів обласної організаційної системи здійснюють органи державного контролю та управління: державне управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області. Запорізька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція і головне управління з питань надзвичайних ситуацій і захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації. Основні функціональні завдання:
- контроль, облік, аналіз екологічного стану усіх елементів сфери землекористування;
- ведення державного моніторингу, видача дозволів та встановлення лімітів за користування природними ресурсами;
- відповідальність за функціонування системи моніторингу;
- узгодження дозволів на природокористування і проектів лімітів;
- контроль за забезпеченням норм і вимог, що обмежують шкідливий вплив суб’єктів природокористування на навколишнє середовище і раціональне використання природних ресурсів, їх відновлення і відтворення;
- контроль, урахування й аналіз аварій на техногенних об’єктах, небезпечних природних явищ, надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; розробка заходів і мобілізаційних програм по ліквідації надзвичайних ситуацій.
Реалізацію комплексу природоохоронних заходів регіонального значення здійснюють державні структури, діяльність яких пов'язана зі сферою природокористування. Основні функціональні завдання: підготовка і реалізація регіональних галузевих проектів і планів заходів щодо питань охорони навколишнього середовища; інформаційне забезпечення державних органів керування; проектно-пошукові, наукові та інші роботи галузевого характеру, пов’язані з екологічною діяльністю; консультаційна допомога з питання екології; упорядкування землевпорядних робіт, зберігання рослинного й тваринний світу та інш.;
Функції керування охороною навколишнього середовища на суб’єктах організаційної системи покладені на спеціалізовані підрозділи, що мають самостійне функціональне підпорядкування керівнику підприємства, організації та інш. Основні функціональні завдання спеціалізованих підрозділів (в основному відділи охорони навколишнього середовища або служби охорони навколишнього середовища):
- координація всієї природоохоронної діяльності підприємства, упорядкування звітності, планування, визначення пріоритету впровадження заходів та поточних витрат на охорону навколишнього середовища;
- забезпечення виконання норм і вимог, що обмежують шкідливий вплив на навколишнє середовище виробництва і продукції, яка випускається на підприємстві;
- організація інженерного забезпечення робіт з охорони навколишнього середовища;
- організація метрологічного контролю по забрудненню навколишнього середовища, роботи очисних споруд та установок;
- організація технічного обслуговування та ремонту засобів охорони навколишнього середовища;
- підвищення кваліфікації робітників в області охорони навколишнього середовища. Наукове забезпечення, реалізація проектів і планів заходів щодо охорони навколишнього середовища у регіоні здійснюється проектними, науково-дослідницькими закладами і вузами, а також підприємствами й організаціями всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з забезпеченням екологічної безпеки в області.
До основних чинників, що призвели до функціональних і структурних негативних змін в екосистемах області, слід віднести:
Водні ресурси: скид забруднених зворотних вод, нераціональне використання водних ресурсів, ерозійні і дефляційні процеси земельних ресурсів, атмосферне забруднення (атмосферні опади), забруднення від пересувних джерел, накопичення твердих побутових і промислових відходів в межах прибережних смуг і водоохоронних зон, забруднення від судноплавства, руйнівні геологічні процеси та абразія морського узбережжя; забруднення і виснаження ресурсів підземних вод.
Атмосферне повітря: викиди технологічних газів промислового виробництва, викиди неорганізованих джерел промислового виробництва, забруднення від пересувних джерел (автотранспорт).
Земельні ресурси: природні фактори рельєф, протиерозійна стійкість грунтів, рослинність, кліматичні та гідрометеорологічні умови; антропогенні фактори структура земельних угідь і посівних площ, розораність території, структура розміщення полів та їх робочих ділянок, технологія обробітку і вирощування польових культур, дефляція ґрунтів, збіднення гумусом та поживними речовинами, засолювання та підтоплення зрошуваними водами, отруєння ґрунтів важкими металами, наявність великої кількості промислових токсичних та побутових відходів на сміттєзвалищах, включаючи несанкціоновані.
Побутові та промислові відходи: недостатня або повна відсутність промислових можливостей з переробки багатьох видів відходів та їх утилізації, неконтрольоване зростання кількості відходів та несанкціонованих сміттєзвалищ, техногенне навантаження на всі ек5осистеми накопичувачів промислових відходів, повна відсутність утилізації або переробки побутових відходів.
Екологічна освіта та виховання: недооцінка екологічних знань у системі освіти, низький рівень впровадження в практику досягнень педагогічної науки, недостатня розробленість сучасних методів, методологічних основ, змісту та завдань освіти в галузі навколишнього середовища, слабке матеріально-технічне і методичне забезпечення навчально-виховного процесу, незнання та руйнування народних традицій раціонального природокористування.
В області існує ризик виникнення нестабільного процесу етногенезу на популяційному рівні. Про це свідчать показники динаміки демографічних процесів серед сукупного населення Запорізької області. В геохімічному відношенні Запорізька область практично не має природних ландшафтів з первинними геохімічними характеристиками. Тобто мешканці області з моменту свого народження вже не можуть одержати навіть нормального за радіонуклідними, біохімічними та іншими характеристиками харчування.
При існуючій економічній ситуації в області, як і в Україні в цілому, пріоритетними повинні бути такі напрямки, які дають максимальний екологічний ефект при мінімальних капітальних затратах. Пріоритетність завдань у всіх екосистемах області повинна визначаться такими критеріями: значимість завдань, досяжність результату, необхідність вирішення завдань, достатність отриманого результату, ефективність результату, вартісні характеристики вирішення завдань.
У зв’язку з цим виникла необхідність у розробці «Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», яка повинна забезпечити обґрунтовану політику в здійсненні заходів щодо охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в сучасних умовах шляхом інтеграції екологічної програми в програму економічного розвитку.
Програма призначена для використання при поточному та перспективному плануванні діяльності державних органів, спеціально уповноважених здійснювати політику в галузі охорони довкілля, підприємствами усіх форм власності, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями в практичній роботі при визначенні обсягів виконання природоохоронних заходів.
Головна мета Програми - розробка комплексу взаємоузгоджених територіальних заходів, спрямованих на поліпшення співіснування природних екологічних систем та забезпечення екологічної безпеки області терміном до 2010 року, а саме: структуризація та системний аналіз даних про основні джерела забруднення навколишньою середовища, з точки зору їх негативного впливу на довкілля та здоров'я населення; визначення та аналіз пріоритетних напрямів, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між пріоритетними проблемами; формування ефективної системи обґрунтованих заходів, спрямованих па поліпшення екологічного стану в Запорізькій області, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Програма визначає основні напрями дій та етапи роботи з розрахунками екологічного ефекту та термінами виконання пріоритетних проблем з метою поліпшення стану навколишнього середовища області.
Таким чином,, економічні інструменти природоохоронної політики мають на меті підвищувати вартість екологічно шкідливої діяльності, і в той же час стимулювати і заохочувати таку поведінку підприємств-забруднювачів, що сприяє захисту довкілля. Такими економічними інструментами є збори за забруднення довкілля та платежі за використання природних ресурсів, а також фінансова підтримка з бюджету природоохоронних інвестицій підприємств-забруднювачів, направлених на зменшення, ліквідацію та попередження забруднення. В сучасних умовах складного економічного стану більшості підприємств області для вирішення нагальних екологічних проблем необхідне залучення всіх можливих джерел фінансування на виконання пріоритетних природоохоронних заходів, а також забезпечення ефективного управління природоохоронними витратами за рахунок бюджетних коштів з урахуванням принципу "забруднювач платить", який є основним принципом екологічної політики. Запровадження на місцевому рівні ефективного управління природоохоронними витратами дозволить більш ефективно залучати державні бюджетні ресурси та фінансові ресурси з іноземних джерел.
Тому основними напрямками діяльності по удосконаленню управління природоохоронними витратами з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища мають бути: визначення для техногено навантаженої області пріоритетних цілей в сфері охорони навколишнього природного середовища, які мають бути конкретними. вимірюваними, реалістичними та обмеженими певними термінами, розробка та затвердження фінансової стратегії для фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища; врахування природоохоронних ефектів при оцінці та відборі проектів, які мають давати найбільший екологічний ефект при найменших затратах шляхом розробки та використання індикаторів природоохоронних ефектів і критеріїв відбору проектів; забезпечення відстеження природоохоронних ефектів на протязі усього циклу проекту та після його виконання; для залучення додаткових фінансових коштів з приватних та іноземних капіталів встановлення вимоги сумісного фінансування з інших джерел та отримання достатніх гарантій повного фінансування проекту на підставі повного фінансового плану; впровадження єдиної стандартної форми запиту на фінансування з фондів охорони навколишнього природного середовища обласного та державного рівнів.
У результаті проведених досліджень ми дійшли висновку, що для стабілізації екологічної ситуації Приазов’я необхідно розробляти та впроваджувати ефективні природоохоронні доктрини. Стійкий розвиток регіону, якість життя і здоров’я населення можуть бути забезпеченні тільки при підтримці відповідної якості навколишнього середовища.
Список використаних джерел
1. Екологічне право України. За ред. професорів А.П.Гетьмана і М.В.Шульги.-Харків.: «Право», 2005.-382 с.
2. Ілляшенко С.М., Божкова В.В. Екологічні ризики інновацій: класифікація та аналіз//Фінанси України.-2005.-№1.-с.49-59.
3. Герасимчук З., Олексюк А. Механізм фінансового забезпечення екологічної безпеки регіону//Економіст.-2006.-№7.-с. 53-55.
4. Твоє майбутнє – земля за порогами.-Запоріжжя.:КП «ЗМД Дніпровський металург», 2006.-152 с.