Міністерством фінансів України прийняте нове Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 “Фінансова звітність за сегментами”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19 травня 2005 року № 412 (далі – П(С)БО 29). Цей стандарт набрав чинності з 14 червня 2005 року і визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності.

Зверніть увагу, що норми П(С)БО 29 мають застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства) незалежно від форм власності, і не розповсюджуються на малі підприємства, неприбуткові організації, банки та бюджетні установи. Якщо порівняти П(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами” з МСБО 14 “Звітна фінансова інформація за сегментами”, то останній в обов’язковому порядку розповсюджується на підприємства, пайові або боргові цінні папери яких вільно обертаються, а також підприємства, що знаходяться у процесі випуску цінних паперів. Для інших підприємств, на які розповсюджується дія міжнародних стандартів, розкриття інформації за сегментами в Примітках до фінансової звітності є не обов’язковим.

Вернемося до П(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами”, згідно якого кожне підприємство на основі своєї організаційної структури має самостійно здійснювати формування бухгалтерської інформації за господарськими та географічними сегментами. В зв’язку з цим важливо правильно визначити господарський і географічний сегмент.

Господарський сегмент – це відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг). Вона може відрізнятися від інших, наприклад, видом продукції, способом отримання доходу, характером виробничого процесу, характерними для цієї діяльності ризиками та категоріями покупців.

Особливістю виділення господарського сегмента є виробництво інших видів продукції та спосіб отримання доходу.

Географічний сегмент – це відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг) у конкретному економічному середовищі. Вона відрізняється від інших, економічними і політичними умовами географічного регіону, взаємозв’язками між діяльністю у різних географічних регіонах, територіальним розташуванням виробництва продукції (робіт, послуг) або покупців продукції (товарів, робіт, послуг), характерними для географічного регіону ризиками діяльності, правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах.

Основою для виділення географічного сегмента може бути діяльність, яка ведеться в одній області або декількох областях України, в окремій зарубіжній країні, в кількох зарубіжних країнах, у сталих регіональних угрупованнях країн. Підприємства самостійно визначають ступінь деталізації географічних регіонів, виходячи з необхідності розкриття суттєвої інформації.

Географічний сегмент може мати два види:

-    Географічний виробничий сегмент – відокремлювана частина діяльності підприємства, яка виділяється за місцем розташування виробництва продукції (робіт, послуг);

-    Географічний збутовий сегмент – відокремлювана частина діяльності підприємства, яка виділяється за місцем розташування основних його ринків збуту та покупців продукції (товарів, робіт, послуг).

Зверніть увагу, що відповідно до п. 9 П(С)БО 29 господарський або географічний сегмент визначається звітним, якщо більша частина його доходу створюється від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і одночасно показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв:

-    дохід даного сегмента підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками підприємства становить не менше ніж 10% сукупного доходу від продажу зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно);

-    фінансовий результат даного сегмента становить не менше ніж 10% сумарного фінансового результату всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно). Якщо підприємство за різними сегментами в звітному періоді має одночасно різні фінансові результати (прибутки та збитки), то звітним визначається сегмент, фінансовий результат якого становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин – сумарного прибутку або сумарного збитку всіх сегментів даного виду;

-    балансова вартість активів даного сегмента становить не менше ніж 10% сукупної балансової вартості активів усіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно).

Отже, підприємства, які здійснюють декілька видів діяльності чи мають підрозділи або дочірні підприємства в різних регіонах, мають відображати в Примітках до фінансової звітності інформацію по виділених звітних сегментах із врахуванням вищенаведених критеріїв.

Підприємство самостійно визначає ступінь деталізації географічних регіонів, виходячи з необхідності розкриття суттєвої інформації.

У додатку 2 П(С)БО 29 детально на прикладах розглянуто порядок визначення звітного сегмента на основі таких критеріїв:

-    доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

-    фінансового результату сегмента;

-    балансової вартості активів.

Бувають випадки, коли господарські або географічні сегменти не відповідають критеріям визнання звітними сегментами, визначеними у п. 9 П(С)БО 29, то їх не можна включити до складу будь-якого звітного сегмента, тоді вони вважаються неподібними сегментами. У Додатку до річної фінансової звітності показники таких сегментів включаються до складу нерозподілених статей (гр. 15-16).

Однак підприємства повинні визначати пріоритетні та допоміжні звітні сегменти, при цьому враховувати вплив на фінансовий результат звичайної діяльності і свою організаційну структуру. Якщо на ризики та норми прибутку сильний вплив здійснюють відмінності у видах товарів і послуг, що виробляються підприємством, то пріоритетним визначається господарський вид сегмента, а допоміжним – географічний. Тоді допоміжною буде інформація про географічний сегмент.

Бувають випадки, коли ризики і прибуток підприємства залежать від його роботи в різних регіонах країни або в інших країнах, пріоритетним сегментом визначається географічний сегмент, а допоміжним – господарський.

Якщо не можливо встановити чіткі переваги залежності фінансових результатів і ризиків, то пріоритетним звітним сегментом буде господарський сегмент, а допоміжним – географічний.

Інформація про види сегментів, пріоритетний вид сегмента, основи ціноутворення у внутрігосподарських розрахунках повинна бути чітко обумовлена і зазначена в обліковій політиці підприємства.

Відомості про звітні сегменти, зокрема про господарський чи географічний, мають відображатися у Додатку до річної фінансової звітності форми № 6 “Інформація за сегментами”. Детально зупинимося на основних її показниках. Так, у розділі I Додатка до річної фінансової звітності передбачено наводити показники основної діяльності пріоритетних звітних сегментів (гр. 1-14) і нерозподілені статті (гр. 15, 16) за звітний і минулий періоди. При цьому обов’язково слід дотримуватися узгодженості сукупних даних показників за звітними сегментами та нерозподіленими статтями із відповідними загальними показниками фінансової звітності підприємства (консолідованої фінансової звітності).

Важливо зазначити, що доходи звітних сегментів відображаються за вирахуванням ПДВ, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу (рядки 010-040), а сума всього доходу підприємства відображається у рядку 070.

Доходами звітного сегмента визнається частина доходів підприємства від продажу зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками, отримання яких забезпечено звичайною діяльністю господарського або географічного сегмента та які безпосередньо можуть бути віднесені (або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі) до звітного сегмента.

До складу доходів звітних сегментів не включаються:

-    доходи від надзвичайних подій;

-    дохід з податку на прибуток.

Другою складовою фінансового результату є витрати пріоритетних звітних сегментів, які відображаються в рядках 080-140 розділу І Додатка до річної фінансової звітності, а їх сума в цілому по підприємству показується у рядку 170.

Витратами звітного сегмента визнається частина витрат підприємства, що пов'язані з звичайною діяльністю господарського або географічного сегмента та безпосередньо можуть бути віднесені (або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі) до звітного сегмента.

До складу витрат звітних сегментів не включаються:

-    адміністративні витрати, витрати на збут, які пов'язані з діяльністю підприємства в цілому і не можуть бути віднесені до окремого сегмента;

-    витрати з податку на прибуток;

-    надзвичайні витрати, якщо їх виникнення прямо не пов'язано з певним звітним сегментом.

Фінансовий результат діяльності сегмента й фінансовий результат діяльності підприємства передбачено відображати в рядку 180 і рядку 190.

Крім того, у даній формі має розкриватися інформація про балансову вартість активів (рядки 200-224) і зобов’язань (рядки 240-264) пріоритетних звітних сегментів і нерозподілені статті.

Активами звітного сегмента визнаються активи господарського або географічного сегмента, які використовуються ним для виконання своєї звичайної діяльності і безпосередньо стосуються цього сегмента.

Відповідно до п. 28 П(С)БО 29 до складу активів звітного сегмента не включаються:

-    відстрочені податкові активи;

-    дебіторська заборгованість з податку на прибуток;

-    фінансові інвестиції, якщо цей актив не виникає внаслідок основної діяльності цього звітного сегмента, а доходи і витрати, пов'язані з такими фінансовими інвестиціями, не включаються до складу доходів і витрат такого звітного сегмента;

-    дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів у вигляді дивідендів, якщо такі доходи не включаються до складу доходів звітного сегмента;

-    інші оборотні активи, які пов'язані з діяльністю підприємства в цілому і не стосуються окремого сегмента.

Зобов'язаннями звітного сегмента визнають заборгованість господарського або географічного сегмента підприємства, що виникла внаслідок виконання ним своєї звичайної діяльності і безпосередньо стосується до цього сегмента.

Згідно п. 30 П(С)БО 29 до складу зобов’язань звітного сегмента не включаються:

-    забезпечення наступних витрат і платежів та цільове фінансування, якщо вони стосуються діяльності підприємства в цілому;

-    відстрочені податкові зобов'язання;

-    довгострокові фінансові зобов'язання, зобов'язання за кредитами банків та інших фінансових установ, якщо отримання фінансових доходів не є основною діяльністю звітного сегмента;

-    поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками;

-    зобов'язання з податку на прибуток, інші зобов'язання перед бюджетом та державними цільовими фондами, які не можна на обґрунтованій та послідовній основі розподілити між звітними сегментами підприємства.

Крім того, в цьому розділі має розкриватися інформація про річну суму капітальних інвестицій (рядок 280) і амортизаційних відрахувань (рядок 290).

У розділах II і III Додатка до річної фінансової звітності наводяться показники доходу за рік від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям допоміжних звітних сегментів у такій послідовності:

-    у рядку 300 розділу ІІ за кожним допоміжним звітним географічним збутовим сегментом – якщо пріоритетним видом сегмента обрано господарський сегмент;

-    у рядку 300 розділу ІІ за кожним допоміжним звітним господарським сегментом – якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний виробничий або збутовий сегмент;

-    у рядку 350 розділу ІІІ за кожним допоміжним звітним географічним збутовим сегментом – якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний виробничий і якщо місце розташування покупців відрізняється від місця розташування активів підприємства.

Аналогічно в розділах II і III Додатка до річної фінансової звітності будуть відображатися показники активів на кінець року та капітальних інвестицій за рік допоміжних звітних сегментів.

Визначення звітних сегментів у консолідованій фінансовій звітності та розкриття інформації про звітні сегменти здійснюється на основі показників консолідованої фінансової звітності.

Отже, стандарт затверджений і уже набрав чинності, тому для тих підприємств, що здійснюють різні види діяльності або мають підрозділи або дочірні підприємства в різних регіонах або країнах, необхідно буде відображати інформацію за 2005 і 2004 р. р. у Додатку до річної фінансової звітності форми № 6 “Інформація за сегментами”.

Л.М. Біла

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ (СТАНДАРТ) БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 29 "ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЗА СЕГМЕНТАМИ"

 

Затверджено Наказом Міністерства фінансів України

від 19 травня 2005 р. N 412

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

3 червня 2005 р. N 621/10901

 

Загальні положення

 

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами" /далі - Положення (стандарт) 29/ визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності.

 

2. Норми Положення (стандарту) 29 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємство) незалежно від форм власності (крім малих підприємств, неприбуткових організацій, банків і бюджетних установ).

 

3. Інформація про звітні сегменти наводиться в Додатку до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" - форма N 6 /додаток 1 до Положення (стандарту) 29/.

 

4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Звітний сегмент - господарський або географічний сегмент, який визначений підприємством за критеріями, наведеними у пунктах 6 - 9 Положення (стандарту) 29, щодо якого має розкриватися у річній фінансовій звітності інформація.

Внутрішньогосподарські розрахунки - розрахунки, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов'язань.

Географічний сегмент - відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг) у конкретному економічному середовищі, яка відрізняється від інших:

економічними і політичними умовами географічного регіону;

взаємозв'язком між діяльністю в різних географічних регіонах;

територіальним розташуванням виробництва продукції (робіт, послуг) або покупців продукції (товарів, робіт, послуг);

характерними для географічного регіону ризиками діяльності;

правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах.

Господарський сегмент - відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших:

видом продукції (товарів, робіт, послуг);

способом отримання доходу (способом розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг);

характером виробничого процесу;

характерними для цієї діяльності ризиками;

категорією покупців.

 

Визначення звітних сегментів

 

5. Інформація формується у бухгалтерському обліку за господарськими та географічними сегментами, які визначаються підприємством на основі його організаційної структури.

Сегмент може бути визначений і за критерієм дотримання єдиного технологічного процесу, який може здійснюватися в кількох географічних регіонах, що обумовлено стадіями виробництва продукції, політикою післяпродажного обслуговування, умовами доставки товарів тощо.

При визначенні сегментів враховуються ризики, які обумовлені особливостями ринку збуту продукції (товарів, робіт, послуг) у даному регіоні, валютні ризики, які виникають при провадженні діяльності в двох або більше країнах, тощо.

 

6. Сегмент визнається, якщо він відповідає більшості з критеріїв визначення господарського і географічного сегментів.

 

7. Залежно від сутності ризиків та організаційної структури підприємства географічні сегменти поділяються на два види:

 

7.1. Географічний виробничий сегмент виділяється за місцем розташування виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства.

 

7.2. Географічний збутовий сегмент виділяється за місцем розташування основних ринків збуту та покупців продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.

Основою для виділення географічного сегмента може виступати діяльність, яка ведеться в окремій області (областях) України, в окремій зарубіжній країні, в кількох зарубіжних країнах, у сталих регіональних угрупованнях країн. Підприємство самостійно визначає ступінь деталізації географічних регіонів, виходячи з необхідності розкриття суттєвої інформації.

 

8. Формування звітних сегментів здійснюється на основі виділених господарських і географічних сегментів та шляхом об'єднання кількох подібних сегментів одного виду в окремий звітний сегмент. Подібними визнають сегменти, які мають протягом кількох звітних періодів однакові (наближені) значення прибутку та відповідають більшості критеріїв визначення господарського і географічного сегментів.

При об'єднанні господарських сегментів аналізуються особливості та призначення продукції (товарів, робіт, послуг), характер виробничого процесу, категорія покупців, способи отримання доходу (способи розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг) тощо.

При об'єднанні географічних сегментів враховуються особливості регіональних економічних і геополітичних умов.

 

9. Господарський сегмент або географічний сегмент визначається звітним, якщо більша частина його доходу створюється від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і одночасно показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв:

дохід даного сегмента підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками підприємства становить не менше ніж 10% сукупного доходу від продажу зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно);

фінансовий результат даного сегмента становить не менше ніж 10% сумарного фінансового результату всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно). Якщо підприємство за різними сегментами у звітному періоді має одночасно різні фінансові результати (прибутки та збитки), то звітним визначається сегмент, фінансовий результат якого становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин - сумарного прибутку або сумарного збитку всіх сегментів даного виду;

балансова вартість активів даного сегмента становить не менше ніж 10% сукупної балансової вартості активів усіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно).

Приклад визначення звітного сегмента наведено в додатку 2 до Положення (стандарту) 29.

 

10. При невідповідності показників сформованих сегментів критеріям, зазначеним у пункті 9 Положення (стандарту) 29, необхідно провести подальше об'єднання двох або кількох подібних сегментів.

 

11. Сегмент, який не відповідає зазначеним у пункті 9 Положення (стандарту) 29 критеріям, може бути визнаний звітним сегментом, якщо цей сегмент має важливе значення для підприємства в цілому (забезпечує діяльність інших сегментів тощо) і інформація про нього є суттєвою.

 

12. Господарські або географічні сегменти, які не відповідають критеріям, зазначеним у пункті 9, і які не можна включити до складу будь-якого звітного сегмента, вважаються неподібними сегментами. Показники неподібних сегментів у Додатку до річної фінансової звітності включаються до складу нерозподіленої статті, з використанням яких узгоджуватимуться відповідні показники діяльності звітних сегментів і підприємства в цілому за статтями Балансу (форма N 1) та Звіту про фінансові результати (форма N 2).

 

13. Дохід від операцій із зовнішніми покупцями всіх визначених звітних сегментів, інформація про які наводиться в Додатку до річної фінансової звітності, має становити не менше ніж 75% загального доходу підприємства від операцій із зовнішніми покупцями. Якщо сукупний дохід визнаних звітних сегментів менше такого рівня, то здійснюється виділення додаткових сегментів з метою досягнення зазначеного рівня доходу, навіть, якщо такі додаткові сегменти не будуть відповідати критеріям, зазначеним у пункті 9 Положення (стандарту) 29.

Сегмент, який було визначено звітним у попередньому році, але який у поточному році не відповідає критеріям звітного сегмента, має визначатися звітним сегментом, якщо підприємство протягом дванадцяти місяців або операційного циклу, якщо він більше дванадцяти місяців, очікує досягнення цим сегментом показників, які відповідають критеріям, зазначеним у пункті 9.

Якщо у звітному році підприємство визначає нові звітні сегменти, які виникають унаслідок зміни (розширення) господарської діяльності підприємства, то за цими звітними сегментами наводяться відповідні порівняльні показники за попередній звітний період або надається обґрунтоване пояснення причин неможливості достовірного визначення показників.

 

14. За характером впливу на фінансовий результат звичайної діяльності підприємства звітні сегменти поділяються на пріоритетні і допоміжні. У фінансовій звітності інформація про пріоритетні звітні сегменти (господарські або географічні) розкривається більш деталізовано. При визначенні пріоритетного виду звітного сегмента враховується організаційна структура підприємства.

Пріоритетним сегментом може бути визначено або господарський сегмент, або географічний виробничий сегмент, або географічний збутовий сегмент.

 

15. Якщо організаційна структуризація виробничих та інших відокремлених підрозділів підприємства побудована за видами продукції (товарів, робіт, послуг), що виробляється, то пріоритетним визнається господарський вид сегмента, а допоміжним - географічний. Якщо організаційна структуризація виробничих та інших відокремлених підрозділів підприємства здійснювалася за регіонами, в яких підприємство функціонує, то пріоритетним визнається географічний вид сегмента, а допоміжним - господарський.

У разі відсутності чітких переваг залежності фінансових результатів і ризиків пріоритетним звітним сегментом визнається господарський сегмент, а допоміжним - географічний.

 

16. За певних обставин (реорганізація підприємства, припинення певного виду діяльності) підприємство може змінити у звітному періоді пріоритетний сегмент. Зміна облікової політики щодо сегментів відображається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року N 137 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за N 392/3685.

 

17. Обліковою політикою підприємства визначаються види сегментів, пріоритетний вид сегмента, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках.

 

Визначення доходів і витрат звітних сегментів

 

18. Доходами звітного сегмента визнається частина доходів підприємства від продажу зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками, отримання яких забезпечено звичайною діяльністю господарського або географічного сегмента та які безпосередньо можуть бути віднесені (або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі) до звітного сегмента, за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу (збори, знижки, повернення товарів тощо).

Витратами звітного сегмента визнається частина витрат підприємства, що пов'язані з звичайною діяльністю господарського або географічного сегмента та безпосередньо можуть бути віднесені (або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі) до звітного сегмента.

 

19. У розділі I Додатка до річної фінансової звітності наводяться показники основної діяльності пріоритетних звітних (господарського, географічного виробничого або географічного збутового) сегментів і нерозподілені статті. Сукупні дані показників за звітними сегментами та нерозподіленими статтями мають узгоджуватися із відповідними загальними показниками фінансової звітності підприємства (консолідованої фінансової звітності).

 

20. Доходи звітних сегментів наводяться за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу.

Фінансові доходи і фінансові витрати звітних сегментів наводяться, якщо отримання фінансових доходів є основною діяльністю підприємства.

Дохід сегмента від участі в капіталі асоційованих і спільних підприємств та дохід від інших інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, наводиться в сумі, що безпосередньо стосується звітного сегмента.

Доходи і витрати звітних сегментів, пов'язані з продажем та зменшенням корисності фінансових інвестицій, наводяться, якщо здійснення фінансових інвестицій є основною діяльністю підприємства.

Доходи та витрати, які не можуть бути розподілені на окремі звітні сегменти, включаються до нерозподілених статей, зокрема втрати від участі в капіталі.

Доходи і витрати, пов'язані з продажем основних засобів і нематеріальних активів, включаються до складу інших доходів та інших витрат звітного сегмента за умови, що зазначені активи стосуються звітного сегмента.

До складу доходів звітних сегментів не включаються доходи від надзвичайних подій та дохід з податку на прибуток.

 

21. До складу витрат звітних сегментів не включаються: адміністративні витрати та витрати на збут, які пов'язані з діяльністю підприємства в цілому і не можуть бути віднесені до окремого сегмента; витрати з податку на прибуток; надзвичайні витрати, якщо їх виникнення прямо не пов'язано з певним звітним сегментом.

Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати наводяться в сумі, яка безпосередньо стосується звітного сегмента або визначена шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі на окремий звітний сегмент (наприклад, пропорційно доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг зовнішнім покупцям).

 

22. Показники доходів за рік допоміжних звітних сегментів наводяться в розділах II і III Додатка до річної фінансової звітності в такому порядку:

22.1. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано господарський сегмент, то в розділі II за кожним допоміжним звітним географічним збутовим сегментом наводиться дохід (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.

 

22.2. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний виробничий або географічний збутовий сегмент, то в розділі II за кожним допоміжним звітним господарським сегментом наводиться дохід (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.

 

22.3. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний виробничий сегмент і якщо місце розташування покупців відрізняється від місця розташування активів підприємства, то в розділі III за кожним допоміжним звітним географічним збутовим сегментом наводиться дохід (за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів і вирахувань з доходу) від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.

 

23. За кожним звітним сегментом у розділі I наводиться інформація про річну суму амортизаційних відрахувань і капітальних інвестицій.

 

Визначення активів і зобов'язань за звітними сегментами

 

24. У розділі I Додатка до річної фінансової звітності наводяться дані про балансову вартість активів і зобов'язань пріоритетних звітних (господарського, географічного виробничого або географічного збутового) сегментів і нерозподілені статті. Сукупні дані про активи і зобов'язання за звітними сегментами та нерозподіленими статтями мають узгоджуватися із відповідними загальними показниками фінансової звітності підприємства (консолідованої фінансової звітності).

 

25. Активами звітного сегмента визнаються активи господарського або географічного сегмента, які використовуються ним для виконання своєї звичайної діяльності і безпосередньо стосуються цього сегмента.

Зобов'язаннями звітного сегмента визнають заборгованість господарського або географічного сегмента підприємства, що виникла внаслідок виконання ним своєї звичайної діяльності і безпосередньо стосується до цього сегмента.

Активи та зобов'язання вважаються такими, що безпосередньо стосуються звітного сегмента підприємства, якщо доходи та витрати, пов'язані з їхнім використанням або виникненням, включаються до складу інформації про цей сегмент при складанні фінансової звітності. Наприклад, дебіторська (кредиторська) заборгованість з нарахованих до одержання (до виплати) відсотків належить до складу активів (зобов'язань) сегмента, якщо ці відсотки віднесені до доходів (витрат) звітного сегмента.

 

26. Основні засоби і нематеріальні активи, які використовуються одночасно кількома звітними сегментами підприємства, включаються до того звітного сегмента, до витрат якого включено суму амортизації за такими необоротними активами.

 

27. Інвестиції, у тому числі фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі, включаються до складу активів звітного сегмента, якщо доходи у вигляді відсотків (дивідендів) та доходи (втрати) від участі в капіталі від таких інвестицій включаються до доходів (витрат) такого звітного сегмента.

Дебіторська заборгованість та інші активи, що призводять до виникнення у підприємства доходів у вигляді відсотків чи дивідендів, відносяться до звітного сегмента, якщо зазначені доходи включені до доходів такого звітного сегмента.

 

28. До складу активів звітного сегмента не включаються:

відстрочені податкові активи;

дебіторська заборгованість з податку на прибуток;

фінансові інвестиції, якщо цей актив не виникає внаслідок основної діяльності цього звітного сегмента, а доходи і витрати, пов'язані з такими фінансовими інвестиціями, не включаються до складу доходів і витрат такого звітного сегмента;

дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів у вигляді дивідендів, якщо такі доходи не включаються до складу доходів звітного сегмента;

інші оборотні активи, які пов'язані з діяльністю підприємства в цілому і не стосуються окремого сегмента.

 

29. Зобов'язання, що виникли на рівні підприємства і стосуються кількох його звітних сегментів, розподіляються, якщо витрати на обслуговування боргу також розподіляються на такі звітні сегменти.

 

30. До складу зобов'язань звітного сегмента не включаються:

забезпечення наступних витрат і платежів та цільове фінансування, якщо вони стосуються діяльності підприємства в цілому;

відстрочені податкові зобов'язання;

довгострокові фінансові зобов'язання, зобов'язання за кредитами банків та інших фінансових установ, якщо отримання фінансових доходів не є основною діяльністю звітного сегмента;

поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками;

зобов'язання з податку на прибуток, інші зобов'язання перед бюджетом та державними цільовими фондами, які не можна на обґрунтованій та послідовній основі розподілити між звітними сегментами підприємства.

 

31. Показники активів на кінець року і капітальних інвестицій за рік допоміжних звітних сегментів наводяться в розділах II і III Додатка до річної фінансової звітності в такому порядку:

 

31.1. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано господарський сегмент, то в розділі II за кожним допоміжним звітним географічним виробничим сегментом наводяться балансова вартість активів і капітальні інвестиції.

 

31.2. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний виробничий або географічний збутовий сегмент, то в розділі II за кожним допоміжним звітним господарським сегментом наводиться балансова вартість активів і капітальні інвестиції.

 

31.3. Якщо пріоритетним видом сегмента обрано географічний збутовий сегмент і якщо активи і покупці розташовані в різних регіонах, то в розділі III за кожним допоміжним звітним географічним виробничим сегментом наводяться балансова вартість активів і капітальні інвестиції.

 

31.4. Підприємство може доповнювати передбачений у розділах II і III перелік показників допоміжних звітних сегментів.

 

32. Якщо звітний сегмент підприємства утворився внаслідок операції з придбання, порядок обліку якої встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 року N 163 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 липня 1999 року за N 499/3792, то різниця між балансовою вартістю придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань та їхньою справедливою вартістю визнається активом або зобов'язанням при включенні таких активів і зобов'язань до такого звітного сегмента.

 

33. Визначення звітних сегментів у консолідованій фінансовій звітності та розкриття інформації про звітні сегменти здійснюється на основі показників консолідованої фінансової звітності.

 

34. Якщо материнське підприємство, яке має складати консолідовану фінансову звітність, приймає рішення про розкриття інформації за сегментами за показниками консолідованої фінансової звітності, то воно узгоджує з дочірніми підприємствами, показники яких включаються до консолідованої фінансової звітності, облікову політику щодо формування звітних сегментів і визначення пріоритетного виду сегмента.

Якщо показники дочірнього підприємства не включаються до консолідованої фінансової звітності, то такі показники включаються до нерозподілених статей.

 

35. У примітках до річної фінансової звітності наводяться дані про суму доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і суму доходів за внутрішньогосподарськими розрахунками сегмента, який не визначено звітним сегментом, якщо більша частина доходу цього сегмента сформована за внутрішньогосподарськими розрахунками та дохід цього сегмента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям становить не менше ніж 10% загального доходу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.

 

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку

В. М. Пархоменко

Додаток 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 Фінансова звітність за сегментами
Додаток 2 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 Фінансова звітність за сегментами