УДК 631.155:658.511
Л.А. Сахно, к.е.н.,
доцент Таврійського державного
агротехнологічного університету
ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛІНГУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ АГРАРНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
Ключевые вопросы, которые рассматриваются:
- Рассматривается комплекс теоретических и методологических проблем системы учета и контроллинга на аграрных предприятиях;
- Предложены разработки относительно использования данных бухгалтерского учета для принятия управленческих решений.
Key questions which are examined:
- The complex of theoretical and methodological problems of system of the accounting and controlling at the agrarian enterprises is considered;
- Workings out concerning use of accounting figures for acceptance of management decisions are offered.
Постановка проблеми. Становлення і розвиток ринкової економіки потребує реформування усіх сфер економічної діяльності, вдосконалення існуючих та використання принципово нових методів і способів організації господарських процесів. Аграрні підприємства змушені швидко реагувати на зміни в політичному та економічному середовищах. Через зростання конкуренції на ринку сільськогосподарської продукції підприємствам необхідно шукати ефективніші методи управління фінансово-господарською діяльністю. Це об'єктивно зумовлює науковий і практичний інтерес до досліджень системи контролінгу, зокрема його обліково-аналітичних аспектів, пошуку шляхів його впровадження в систему управління агарного підприємства.
Актуальність дослідження обумовлена і тим, що воно є спробою комплексного викладу питань вдосконалення управлінського обліку з погляду вимог контролінгу, співвідношення контролінгу з системами управління і фінансового обліку, з організацією зовнішнього аудиту.
Вдосконалення стилю методів і прийомів управління підприємством, швидке і адекватне реагування на зміну кон'юнктури ринку, розвиток нових напрямів і інструментів в роботі підприємств дає можливість уникнути банкрутства.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми розвитку теорії і методології обліку і контролінгу знайшли своє відображення у працях вітчизняних і зарубіжних вчених: Р.А. Алборова, Н.І. Дорош, В.М. Жука, Н.Г. Здирко, Е. Касла, Г.Г. Кірейцева, В.Г. Лінника, В.Б. Моссаковського, М.Ф. Огійчука, В.А. Оніщенко, С. К. Петренко, І.Ф. Шера, В.П. Єрмоленка та інших.
Проте в контексті тривалої дискусії щодо визначення подальших напрямів удосконалення системи управлінського обліку і контролю, визначено, що вони потребують окремого дослідження адаптованого до умов сільського господарства, а питання контролінгу як перспективної системи управління підприємством взагалі залишається не вивченим та мало опрацьованим.
Мета дослідження полягає в розробці і обґрунтуванні наукової концепції і практичних рекомендацій по вдосконаленню обліку і впровадженню контролінгу в систему управління аграрними підприємствами. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
-довести значимість інформаційних потоків в обліку;
-розкрити
суть, функції, роль і місце контролінгу в сучасному
управлінні підприємством;
-розробити алгоритм використання інформації фінансового обліку для ефективного виконання функцій контролінгу;
Виклад основного матеріалу. Сучасні підприємства потребують гнучких систем оцінки й аналізу діяльності як своїх підрозділів, так підприємства в цілому. Техніко-економічні, фінансові та інші показники виробничо-фінансової діяльності, які використовуються в обліково-аналітичній практиці, так як і методи їх оцінки і використання в системі ефективного управління підприємством, мають суттєві недоліки. В даних умовах найбільш важливим елементом управління господарською діяльністю є бухгалтерський облік. Облікова та аналітична інформація повинна забезпечувати досягнення поставлених цілей і завдань, які використовуються на різних рівнях управління підприємством. Для цього необхідно сформувати та реалізувати обліково-аналітичну систему [1,5].
Під інформаційними потоками обліку розуміють сукупність множин взаємопов’язаних елементів, які утворюють певну цілісність. Обліково-аналітична система або інформаційне забезпечення – це система, що базується на даних бухгалтерського обліку, включаючи оперативні дані, і використовує для економічного аналізу статистичну, виробничу, довідкову та інші види інформації. Тому обліково-аналітична система являє собою збір, опрацювання та оцінку всіх видів інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень на макро- та мікро- рівнях.
Необхідно відмітити, що інформаційні потоки обліку є складовою загальної системи управління, які базуються тільки на даних бухгалтерського обліку і здійснюються працівниками бухгалтерії. Їхня суть полягає в об’єднанні облікових та аналітичних операцій в один процес, проведення оперативного мікроаналізу, забезпеченні безперервності даного процесу і використання його результатів при формуванні рекомендацій для прийняття управлінських рішень. При цьому загальна методологія і нормативні положення обліку і аналізу удосконалюються для раціонального використання в єдиній обліково-аналітичній системі.
Необхідність появи на сучасних підприємствах такого феномена, як контролінг, можна пояснити наступними причинами:
· підвищення нестабільності зовнішнього середовища, наявність кризових явищ, вимоги до системи управління підприємством;
· зсув акценту з контролю минулого на аналіз майбутнього;
· ускладнення систем управління підприємством вимагає механізму координації усередині системи управління;
· інформаційний бум при недоліку важливої інформації вимагає побудови спеціальної системи інформаційного забезпечення управління.
Таким чином, концепція контролінгу спочатку передбачає визначення цілей. Далі в основі контролінгу лежить стратегічне планування, передбачення реального положення підприємства на ринку на перспективу, узгодження оперативного і стратегічного менеджменту [3,4].
З функціональної точки зору контролінг є підсистемою управління, націленою на процеси планування і контролю, на їх координацію і інформаційну підтримку.
Розглядаючи порядок організації служби контролінгу на підприємстві зазначимо, що контролінг як і бухгалтерія, плановий і фінансовий відділи, входить до складу фінансово-економічних служб в систему управління підприємством. Відділ контролінгу не підбиває обороти по рахунках, не змінює залишки і не складає проводок – це обов'язки бухгалтерії, але контролери аналізують і групують дані за ознаками, тобто постійні і змінні, відносяться або не відносяться до даного центру витрат і т.д. У даному питанні відділ контролінгу працює в одній команді з бухгалтерією, як і повинно бути на сучасному підприємстві .
Для забезпечення основних функцій контролінгу зовсім не обов’язково міняти організаційну структуру підприємства. Кожне підприємство з більшою або меншою інтенсивністю займається процесами планування і контролю і забезпечено певними інформаційними системами.
Розглянемо перелік аргументів «за і проти» організації служби контролінгу в системі управління аграрним підприємством:
Таблиця 1.
«Плюси» та «мінуси» створення служби контролінгу
|
«Плюси» створення служби контролінгу |
«Мінуси» створення служби контролінгу |
|
З’явиться конкретна особа (контролер), з якого можна буде запитати про результати роботи і виконання покладених обов’язків |
Доведеться зрадити сталу організаційну структуру управління і пояснювати, навіщо це потрібно |
|
Інформація про фінансово-економічний стан підприємства буде зосереджена в одному місці, і її можна буде одержувати достатньо оперативно. Можна швидше добитися введення єдиних стандартів і правил планування, контролю, обліку і звітності по підрозділах, що полегшить комп'ютеризацію процесу управління. |
Виникнуть проблеми з підрозділами підприємства, у яких будуть вилучені окремі функції, а натомість з'являться додаткові функції. Важко знайти фахівця, який міг би працювати як контролер (швидше за все, треба буде навчати кого-небудь з нинішнього складу). |
|
Плани всіх підрозділів будуть краще скоординовані і перевірені на правдоподібність, якщо цим питанням займатиметься одна служба. Знизяться тенденції до ізоляції підрозділів. |
Є небезпека надмірного посилення впливу служби контролінгу на інші підрозділи, що викличе незадоволеність в колективі. |
Можна не сумніватися, що планово-економічний відділ буде незадоволеним через організацію служби контролінгу на підприємстві, оскільки планово-економічний відділ вважає, що служба контролінгу вторгається на його законну територію і може бойкотувати діяльність служби контролінгу, тобто затискати інформацію. Найпоширенішим аргументом планового відділу є: «Навчіть нас методам контролінгу, і ми все самі зробимо».
Помилкою тут є те, що недооцінюють ролі аналітичної роботи на підприємстві, те, що аналізом можна займатися і у вільний час від роботи. Головні функціональні обов'язки планово-економічного відділу – це розрахунок витрат і фінансового результату по цехах, видам продукції і в цілому по підприємству, саме на розрахунки йде дуже багато часу, а плановий відділ завантажений також і поточною роботою, і його зусилля направлені не на аналіз господарської діяльності підприємства.
Окрім аналізу і проведення поточної роботи, на підприємстві повинна проводитися робота і по поліпшенню економічної діяльності, тобто повинен йти «процес безперервних поліпшень». Керівник підприємства видає наказ про те, щоб всі працювали за новою схемою, тобто щоб складали нові звіти в нові терміни, але сам розробити ці схеми і перевірити їх дієздатність не може через відсутність часу так, як завантажений поточною роботою і тому створюється служба контролінгу. Відрізняється служба контролінгу від інших фінансово-економічних служб тим, що вона вирішує задачі поліпшення економічної роботи підприємства. Отже, найважливіше завдання служби контролінгу – це забезпечення оперативного отримання інформації про виручку і витрати підприємства [2,6].
Висновки. З вищевикладеного можна зробити певні висновки і пропозиції. Так, основні причини впровадження контролінгу на підприємстві полягають у наступному:
· погіршенні основних показників ефективності діяльності підприємства: прибутку, рентабельності, ліквідності;
·
застарілих методах планування, калькуляції і
аналізу, не
задовольняючих сучасним вимогам, що пред'являються до менеджменту підприємства;
· існуючих на підприємствах методик обліку і аналізу, які не дозволяють дати задовільні відповіді на питання керівництва (наприклад, немає ясності щодо реальної ефективності продажів по окремих продуктах або їх групах, або немає реальної картини про положення справ з ефективністю роботи окремих підрозділів підприємства);
· наявності на підприємстві тертя між окремими підрозділами щодо виконуваних ними функцій і відсутність узгоджених цілей.
В цілому впровадження системи контролінгу в аграрних підприємствах сприятиме не тільки покращенню кінцевих результатів виробничо-фінансової діяльності, а й забезпечить ефективну організацію роботи, регулярне надходження достовірної інформації про результати діяльності, стійкий фінансовий стан та поступальний розвиток господарств, передбачаючи наперед прораховані дії на можливі зміни у внутрішньому і зовнішньому оточенні аграрних підприємств.
Список використаних джерел
1. Алборов Р.А. Хорунжий Л.І. Методология управленческого учета в сельском хозяйстве. Учебное пособие. – М.: Издательство МСХА, 2002.
2. Бардаш С.В. Сутність та значення принципів господарського контролю у пізнавальному процесі та практичній діяльності // Облік і Фінанси АПК.- 2007.- № 6-7, с. 66-68
3. Здирко Н.Г. Стан та перспективи розвитку внутрішнього контролю на підприємствах АПК // Облік і Фінанси АПК.- 2007.- № 11-12, с. 83-86.
4. Контроллинг как инструмент управления предприятием /Общ. ред. Н.Г. Данилочкиной – М.: ЮНИТИ, 1998. – 217 с.
5. Петренко С.К. вопросу о формировании системы оценки информационных потребностей управления // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. – 2005. - № 5-6, с. 41-43.
6. Фінанси в період реформування агропромислового виробництва / За ред. Дем’яненка М.Я. – К.: ІАЕ, 2002. – 615с.
