О.В. Ролінський,

аспірант*,

ННЦ „Інститут аграрної економіки”

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

▫          В статье рассмотрены основные аспекты формирования собственных инвестиционных ресурсов сельскохозяйственных производственных кооперативов в контексте их влияния на инвестиционную деятельность.

Key issues are examined:

▫          The article deals with the basic aspects of creation of the owner's investment resources of agricultural production cooperatives in connection with their influence on the investment activity.

 

Постановка проблеми. Інвестиційна діяльність сільськогосподарських виробничих кооперативів значною мірою залежить від умов, які суттєво впливають на рівень  обсягів інвестицій та їх направленість. Умови можуть бути зовнішніми (ціновий фактор, суспільна нестабільність, ризики, адміністративний вплив тощо) та внутрішніми (земля, капітал, працівники та інші ресурси). У сільськогосподарському виробництві запорукою його прибуткового та ефективного ведення є поєднання всіх факторів виробництва й управління. Однак при цьому, орієнтація на власні джерела інвестиційних ресурсів при одночасному забезпеченні управлінських функцій визначає успіх будь-якого виробництва. Внутрішні фактори мають важливе значення, але їх надмірне залучення суттєво посилює фінансові ризики господарства. Особливо це стосується сільськогосподарських виробничих кооперативів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню проблем ресурсного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників та їх впливу на обсяги та напрямки інвестицій присвячені праці П.Т. Саблука, Г.М. Підлісецького, В.В. Юрчишина, О.В. Крисального, М.І. Кісіля. Проте значна частина вимагає подальшого, більш глибокого дослідження.

Формування цілей статті (постановка завдання). Метою досліджень є визначення особливостей формування власних інвестиційних ресурсів сільськогосподарських виробничих кооперативів. Об’єктом дослідження обрано механізм формування внутрішніх джерел фінансування інвестицій сільськогосподарських виробничих кооперативів Уманського та Христинівського районів Черкаської області.

Виклад основного матеріалу. Непослідовність економічних реформ в аграрному секторі економіки України, їх млявий перебіг посилили негативні наслідки інвестиційної кризи у сільському господарстві. Якщо  частка інвестицій в основний капітал у сільське господарство в 1990 році становила 21% від загального обсягу інвестицій в економіку України, то у 2002 р. вона  зменшилася до 7,9% , тобто майже у 7,5 разів.

При цьому, в період 2000 –2002 р.р. при зростанні інвестицій в економіку України в цілому  на 8,1% - з 25 до 33,1% від рівня 1990 р., в сільському господарстві зростання відбулося лише на 3,4% - з 4 до 7,4%.  [7, с.570;   8, с.663]

Аналіз обсягів інвестицій у сільськогосподарських виробничих кооперативах Уманського та Христинівського районів Черкаської області наведених в таблиці 1 показує, що в період 2001-2003 р.р. зберігалася нестійка тенденція до збільшення обсягів як чистих так і валових інвестицій.

Таблиця 1

 

Динаміка обсягів забезпеченості інвестицій сільськогосподарських виробничих кооперативів Уманського і Христинівського районів Черкаської області

(з розрахунку на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.)

 

Зростанню обсягів інвестицій у сільськогосподарських виробничих кооперативах сприяло покращення їх ресурсного забезпечення.

Показники забезпеченості сільськогосподарських підприємств, в тому числі сільськогосподарських виробничих кооперативів земельними угіддями з розрахунку на одне господарство  за період 2001-2003 р.р., наведені в таблиці 2 свідчать про значне їх зростання.

Таблиця 2

Динаміка площ сільськогосподарських угідь з розрахунку на одне господарство, 2001-2003р.р.

(у гектарах)

           

В цілому забезпеченість сільськогосподарських виробничих кооперативів України сільськогосподарськими угіддями в період 2001-2003р.р. була лише на 2% меншою від відповідного середнього показника по всіх сільськогосподарських підприємствах і мала стійку тенденцію до збільшення. Для сільськогосподарських виробничих кооперативів Черкаської області  в цей період характерне незначне зменшення площ сільськогосподарських угідь. В Уманському та Христинівському районах Черкаської області забезпеченість сільськогосподарських виробничих кооперативів за період 2001-2003 р.р. сільськогосподарськими угіддями залишалася значно кращою, ніж в інших господарствах.

Селяни більше довіряють сільськогосподарським виробничим кооперативам, а тому здають їм в оренду земельні паї не лише члени кооперативів, а й ті, які при реструктуризації колективних сільськогосподарських підприємств увійшли до складу інших сільськогосподарських виробничих формувань. Тобто, ризики селян, пов'язані із передачею землі в оренду, у сільськогосподарських виробничих кооперативах нижчі, ніж у інших підприємствах.

Результати аналізу свідчать, що сільськогосподарські виробничі кооперативи приваблюють власників земельних ділянок тим, що забезпечують порівняно кращі умови оренди землі. Так, орендна плата за земельний пай з розрахунку на 1 га. у сільськогосподарських виробничих кооперативах Уманського району зросла з 104 грн. у 2001 р. до 114 грн. у 2002 р., а Христинівського району - відповідно з 113 до 143 грн. Окрім того, сільськогосподарські виробничі кооперативи краще гарантують права власності селян на землю та майно, а також надають їм робочі місця.

Порівняно вищий рівень орендної плати за землю в сільськогосподарських виробничих кооперативах є наслідком особливостей у відносинах власності. Члени сільськогосподарських виробничих кооперативів одночасно є власниками земельних ділянок і реалізовують свої економічні інтереси через орендну плату. А інші селяни, не члени сільськогосподарського виробничого кооперативу, мають можливість отримати вищий рівень орендної плати.

Тому діяльність сільськогосподарських виробничих кооперативів має соціально-економічне значення не лише для їх учасників, а й для інших селян, землі яких орендуються сільськогосподарським виробничим кооперативом.

            Поряд із змінами у земельному забезпечені сільськогосподарських виробничих кооперативів, значні зрушення відбулися у забезпечені їх капіталом, про що свідчать дані таблиці 3.

Таблиця 3

Динаміка показників концентрації капіталу

в сільськогосподарських підприємствах і сільськогосподарських виробничих кооперативах за 2000 – 2003 р.р.

(з розрахунку на одне господарство, тис. грн.)

 

Як загалом по Україні, так і в  досліджуваних підприємствах Уманського та Христинівського районів Черкаської області спостерігається стійка тенденція до зменшення обсягів функціонуючого капіталу, що пов'язано з масовим списанням зношених необоротних активів, отриманих новими аграрними формуваннями при реструктуризації КСП у 2000 році..

При цьому забезпеченість сільськогосподарських виробничих кооперативів функціонуючим капіталом у порівняні з іншими підприємствами в загальному по Україні залишається кращою, оскільки вибуття капіталу в них проходить значно повільніше. Це пов'язано в першу чергу з тим, що сільськогосподарським виробничим кооперативам вдалося зберегти цілісні виробничі майнові  комплекси, саме тому вони мають більше можливостей для відтворення капіталу. Тобто, порівняно з іншими підприємствами, сільськогосподарські виробничі кооперативи забезпечують краще збереження та накопичення капіталу.

Збільшення частки власного капіталу в сільськогосподарських виробничих кооперативах Уманського району та її високий рівень у сільськогосподарських виробничих кооперативах Христинівського району був досягнутий за рахунок зниження їх кредиторських зобов'язань, тобто через обмеженість, або повну відсутність зовнішніх джерел формування капіталу.

Таке становище змушує сільськогосподарські виробничі кооперативи користуватись лише власними джерелами, що  в свою чергу, стримує їх економічний розвиток, зменшує можливість економічного маневру, змушує менш ефективно користуватися оборотним капіталом і залучити значну його частину на здійснення довгострокових інвестицій. Отже, інвестиційна діяльність сільськогосподарських виробничих кооперативів могла б бути порівняно активнішою, якби вони були забезпечені кредитами, зокрема довгостроковими.

Відсутність у сільськогосподарських підприємствах можливості для забезпечення достатньо високого рівня заробітної плати призвів до значного скорочення  трудових ресурсів (табл 4).

Таблиця 4

Динаміка  і структура забезпеченості сільськогосподарських підприємств трудовими ресурсами, 2000- 2003 р.р.

(на одне господарство, чол.)

 

Дані таблиці 4 свідчать, що в Україні, зокрема в Черкаській області, у 2000 – 2003 р.р. відбулося значне зменшення чисельності працівників, зайнятих в сільськогосподарських підприємствах. Водночас, цей процес у сільськогосподарських виробничих кооперативах був набагато повільнішим, а тому забезпеченість працівниками тут порівняно краща. Порівняно з найманими працівниками інших сільськогосподарських формувань, члени сільськогосподарських виробничих кооперативів, мають гарантоване, передбачене їх правовим статусом, працевлаштування, яке дає їм кращий ступінь соціального захисту.

У сільськогосподарських виробничих кооперативах України трудові ресурси за цей період зменшилися на 37,9%, тоді як по Уманському району лише на 9% ,а по Христинівському - на 15,1%. Тобто, як загалом по державі, так в зазначених районах, процес вивільнення трудових ресурсів у сільськогосподарських виробничих кооперативах, проходить порівняно повільніше, ніж загалом в інших сільськогосподарських формуваннях. Це пов'язано з тим, що залежно від конкретних умов, сільськогосподарські виробничі кооперативи зберігають трудомістке виробництво тваринницької, рослинницької або іншої продукції, бо це відповідає соціально – економічним потребам їх членів.

Висновок та пропозиції. Порівняно з іншими сільськогосподарськими формуваннями краща забезпеченість сільськогосподарських виробничих кооперативів землею, капіталом та трудовими ресурсами створює для них більш вигідні умови для здійснення інвестиційної діяльності. Проте, для їх покращення необхідно: модернізувати матеріально-технічну базу, що сприятиме оптимальній структурі капіталу; удосконалити систему кредитування сільськогосподарських товаровиробників, в т.ч. сільськогосподарських виробничих кооперативів; широко застосовувати наукову організацію праці, що сприятиме продуктивному використанню зайвих працівників шляхом розвитку підсобних та промислових підприємств. 

Список використаної літератури:

1. Статистичний щорічник “Основні економічні показники роботи господарських товариств, виробничих сільськогосподарських кооперативів, приватних та інших сільгосппідприємств України за 2001 рік”.- К.: Держкомстат України, 2002.

2. Статистичний щорічник “Основні економічні показники роботи господарських товариств, виробничих сільськогосподарських кооперативів, приватних та інших сільгосппідприємств України за 2002 рік”.- К.: Держкомстат України, 2003.

3. Статистичний щорічник “Основні економічні показники роботи господарських товариств, виробничих сільськогосподарських кооперативів, приватних та інших сільгосппідприємств України за 2003 рік”.- К.: Держкомстат України, 2004.

4. Статистичний щорічник “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств України за 2001 рік”.- К.: Держкомстат України, 2002.

5. Статистичний щорічник “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств України за 2002 рік”.- К.: Держкомстат України, 2003.

6. Статистичний щорічник “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств України за 2003 рік”.- К.: Держкомстат України, 2004.

7. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 5)/ за ред. П.Т. Саблука та ін.: -К.:ІАЕ УААН, 2002.-647с.

8. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6)/ за ред. П.Т. Саблука та ін.: -К.:ІАЕ УААН, 2003.-764с.