УДК 631.162
Н.Л. Правдюк, д.е.н., професор,
завідувач кафедри обліку і аналізу,
декан факультету економіки і підприємництва,
Вінницький державний аграрний університет
інформаційна роль Фінансового обліку для сільськогосподарських підприємств
Економіка України з початку 90-х років минулого століття стала на шлях глибоких структурних змін, орієнтованих на створення ринкових механізмів господарювання. Цей процес супроводжується появою в економічному житті нових організаційно-правових форм господарювання, економічних категорій, фінансових інструментів та ін.
Пріоритетами у подальшому розвитку є інформатизація, про що зазначено у Законі України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства України на 2007-2015 роки” від 09.01.2007 р. № 537-V. Зокрема, законом визнано, що соціально-економічна нерівність потребує прискореного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та зростання обсягів товарів і послуг, які виробляються за їх допомогою.
У сфері економіки інформатизація стосується переш за все забезпечення належної якості управління [3, с.23]. Серед природничих і філософських категорій інформація є найбільш складною. Сучасна економіка інтерпретує інформацію різноаспектно: як сутність поняття інформації, її форми і функції, особливості й економічне значення. У визначенні інформації розглядають, насамперед, такі властивості, як відомості, повідомлення, нові знання. Класичним можна вважати визначення, що інформація – це форма відображення, передача відомостей про об’єкт у просторі й часі, один із найважливіших природних ресурсів і одночасно суспільне надбання, адже розвиток людства – результат освоєння, обробки та використання інформації.
Загалом, інформація – нематеріальна суть, яка є управляючим фактором, програмою дії для матеріальних, природних і соціальних систем. Не випадково основні функції інформації в теорії систем наводяться як програма саморозвитку матерії, засіб впорядкування матеріальних систем у часі.
Важливим в цьому плані є постанова КМУ “Стратегія модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 рр.” від 16.01.2007 р. № 34, що дає змогу “створити єдині засади формування прибутку у фінансовому обліку та податковому законодавстві … розробки єдиної політики для всіх сільськогосподарських підприємств, які перебувають у підпорядкуванні міністерства” [4, с. 23].
Метою статті є дослідження інформаційної ролі фінансового обліку в управлінні, особливо для галузі сільськогос господарства.
Для уніфікації збору інформації нині застосовують єдині правила фінансового обліку і звітності. Виділення серед сучасних ринкових елементів фінансового обліку (financial accounting), як нового явища економічної теорії і практики, змінило традиції бухгалтерського обліку.
Термін “фінансовий облік” впроваджений в облікову вітчизняну практику в середині 90-х років. Спочатку в працях окремих авторів [1; 5; 7] цим поняттям називали власне бухгалтерський облік, але більш адаптований до ринкових умов. У подальшому значення терміна розширилося внаслідок запозичень із зарубіжної практики, де він функціонує з 40-х років минулого сторіччя і прийняттям національних стандартів бухгалтерського обліку. Загалом, фінансовий облік сприяє прийняттю правильних рішень, для чого треба аналізувати події і їх наслідки, щоб зрозуміти, як вони можуть розвиватися в майбутньому [2].
Отже, фінансовий облік є ланкою, що зв'язує господарську діяльність і суб'єкти, що приймають рішення, тому що він вимірює господарську діяльність шляхом реєстрації й опрацювання даних таким чином, щоб вона стали корисною інформацією; передає її тим, хто використовує для прийняття рішень. Інформаційна сутність фінансового обліку відображена на рис.1.
|
Стадії кругообігу |
|||||||||||||
|
Постачання |
|
Виробництво |
|
Реалізація |
|||||||||
|
Роль фінансового обліку на етапах кругообігу |
|||||||||||||
|
Облік притягнутих засобів виробництва |
|
Облік зовнішніх і внутрішніх чинників виробництва |
|
Облік прибутків за видами діяльності |
|||||||||
|
Застосування єдиних нормативних критеріїв оцінки й обліку господарських операцій |
|||||||||||||
|
|
|
||||||||||||
|
Фінансовий облік як мова ділового спілкування |
|||||||||||||
|
Спостереження, збір, вимір господарських фактів |
Перетворення господарських фактів в облікову інформацію |
Опрацювання Облікової Інформації в системі регістрів |
Узагальнення і систематизація звітної інформації |
Надання звітної фінансової інформації споживачам |
|||||||||
|
Реалізація економічної програми спостереження за суспільним виробництвом |
|||||||||||||
Рис.1. Інформаційна сутність фінансового обліку
Проте, незважаючи на уніфікований характер облікових стандартів, у сільському господарстві усе ж є свої особливості. Їх висвітлили в працях учені: Ф.Ф. Бутинець, О.С. Бородкін, В.Б. Моссаковский, П.Т. Саблук, Г.Г. Кірейцев, В.Г. Лінник, П.Я. Хомин і ін. У дослідженні галузевих особливостей фінансового обліку є певні досягнення. Зокрема, визнано, що він необхідний для ефективного забезпечення інформацією управління на мікро- і макрорівнях. При цьому береться до уваги, що базова модель облікової системи сільськогосподарських підприємств аналогічна моделям інших суб'єктів господарської діяльності і розкривається через загальновизнані об'єкти, категорії, принципи і показники, визначені нормами і правилами національних облікових стандартів.
Методологічний підхід до проблеми передбачає, що поняття “фінансовий” є ключовим: облік вивчається з позицій його участі у фінансових відносинах. Ця дефініція розглядається у підходах до збору інформації про фінансову діяльність, що є складовою частиною такої діяльності. У звязку з цим, для обліку сільскогосподарської діяльності запроваджено окреме П(С)БО 30 “Біологічні активи”.
Місце фінансового обліку в системі управління визначається тим, що фінансові відносини є фактичним конструюванням на рівні господарства, а правильне їхнє розкриття - умова ефективного розвитку. Тому фінансовий облік дає можливість зв'язати економічну і соціальну природу фінансів. У фінансовому обліку втілюються аспекти загальнодержавної фінансової політики, оскільки він дає можливість максимально реалізувати інтереси як держави, так і підприємств. Водночас, він формує широкий простір для створення реальної бази розрахунків мікро- і макроекономічних показників.
|
Система “Управління економічною діяльністю” |
||
|
|
|
|
|
Інформаційна підсистема “Бухгалтерський облік” |
||
|
|
|
|
|
Облікова підсистема “Фінансовий облік” |
||
|
|
|
|
|
Задача |
Складові |
|
|
Збір, аналіз, опрацювання Інформації |
Система управління фінансовими ресурсами |
|
|
Максимізація прибутку Оптимізація структури капіталу Прозорість фінансово-економічного стану Забезпечення інвестиційної привабливості Залучення додаткових фінансових ресурсів |
Створення ефективного фінансового механізму Підвищення ефективності фінансової діяльності Регулювання фінансових потоків |
|
|
Інтепретація інформації |
Надання інформації користувачам |
|
|
Планування |
Етап попереднього управління |
|
|
Організація управління |
Етап оперативного управління |
|
|
Контроль |
Заключний етап управління |
|
|
Відображення впливу зовнішніх чинників на економічну систему |
Прийняття рішень |
|
|
Відображення впливу внутрішніх чинників на економічну систему |
Оцінка ефективності рішення |
|
Мал.2. Місце фінансового обліку в системі управління
У фінансовому обліку, як регульованому на державному рівні, відображаються обслуговування фінансових відносин, властиві вітчизняній економіці. Це стосується, насамперед, опису в обліку процесів виробництва, обміну, розподілу, споживання. Таким чином, фінансовий облік систематизує й узагальнює факти господарської діяльності, а застосування методичних прийомів аналізу і контролю господарської діяльності дає можливість виявити відхилення, дати їм кількісну і вартісну оцінку, зробити висновки для запобігання конфліктним ситуаціям у господарській діяльності.
Для галузевого сільськогосподарського обліку надзвичайно важливим є питання його обгрунтованості і відповідності потребам управління, оскільки на формування інформаційної моделі впливають об'єктивні чинники: організаційна структура підприємства, технологія виробництва, номенклатура продукції.
Виходячи з вищевикладеного, необхідно визначити місце фінансового обліку в системі економічної інформації сільськогосподарських підприємств. Для цього потрібно розглядати його як підсистему й окрему систему в обліково-інформаційному середовищі для обслуговування потреб управління. Для найбільш повного розкриття системності інформаційної ролі фінансового обліку необхідно: установити якісні ознаки (властивості ) системи; визначити тип системи (перелік особливостей); виявити функції; дослідити цілі, процес і продукт; установити критерії ефективності й оптимальності цього виду обліку для забезпечення управління інформацією.
Необхідно упорядкування ознак фінансового обліку, що характеризують повноту потреб користувачів, критерії регулювання й умови їхньої реалізації (нормативні, організаційні), загальну ефективність обслуговування агропромислового виробництва.
Важливо, також, визначити основні методологічні вимоги до фінансового обліку в сфері сільськогосподарського виробництва, що враховують соціально-економічну й організаційну специфіку - обслуговування інформаційних потреб прямих і зворотних взаємозв'язків між державою і сільськогосподарськими підприємствами. Тут важливим є регулювання фінансового обліку шляхом розширення сфери інформаційного обслуговування макро- і мікрорівней за допомогою єдиного методологічного підходу, регулювання з узгодженням потреб усіх користувачів; забезпечення контролю за ефективністю.
Необхідно, щоб фінансовий облік забезпечував інформацією управління щодо організації і ведення діяльності відповідно до кінцевої економічної мети, що має завданням врахування факторів, які впливають на господарську діяльність підприємства - шляхом визначення фінансового стану і зв'язків між діями і причинами, що його формують [1, с.46-47]. На нашу думку, нині таку функцію фінансовий облік виконує тільки частково, тому що він підпорядковується наперед заданим вимогам користувачів і у своїй основі опирається переважно на юридичні, а не на економічні закони. Отже, тому що в основі його методології покладено співіснування плюралістичних теорій і ідей, дотепер актуальні завдання його інформативної функції, розкриті у дослідженнях С. Грея [8] про визначення взаємозв'язку соціальних цінностей і облікової практики.
Соціальними ціностями, що можна врахувати для галузі сільського господарства є особливості аграрного виробництва, які впливають на інформаційне забезпечення: організаційно-економічні, у їх числі - технологічні і технічні чинники; ефективність використання людського капіталу, соціально-мотиваційні; використання основних і оборотних коштів; узгодженість і пропорційність галузевої структури виробництва; методи збільшення обсягу продукції - природні і біологічні чинники; наявність інших об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають результати господарювання та є важливими для суспільства.
Економічний стан сільського господарства свідчить про недоліки інформаційного забезпечення управління системною інформацією щодо найважливіших господарських показників. Крім того, ці показники узагальнюються не по всіх господарствах, а лише по тих, що ведуть повний бухгалтерський облік. Це утрудняє проведення аналізу, органи управління різних рівнів не володіють інформацією про реальний стан аграрного сектору.
Традиційний підхід до інформаційної структури управління сільськогосподарським підприємством передбачає класифікацію економічних подій за видом і характером, забезпечуючи в такий спосіб сукупність інформації з об'єктів обліку. Опис інформаційної системи за допомогою облікових технологій послужить теоретичною основою інформаційного підходу до дослідження об'єктів обліку і підвищенню ефективності управління.
Подальшими напрямами даного дослідження є окреслення методології фінансового обліку у взаємозвязку з інформаційними потребами управління [6] розвиток на цій основі ситемних підходів до визначення обєктів обліку та їх цінності для управління.
Список використаних джерел
1. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік: роздуми вченого. - Житомир: ПП "РУТА", 2001. - 100 с.
2. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О.Мінін, О.Ткач. - К.: Основи, 1997. - 943 с.
3. Кузнецова С. Методологічні засади трансформації бухгалтерського обліку як напрям розвитку інформатизації сспільства // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - №7. – С. 23-27.
4. Моссаковський В.Б. Концепція побудови бухгалтерського обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 10. – С.18-25.
5. Рожнова О.В. Финансовый учет. Теоретические основы, методологический аппарат. - М.: Экзамен, 2001. - 320 с.
6. Хомин П.А., Журавель Г.П. Парадигма й контроверзи бухгалтерського обліку та звітності: спроба консеквентного аналізу: (Монографія). - Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 299 с.
7. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерский фінансовий облік: Посібник. - К. : Академія, 2003. - 688с.
8. Gray. S.J. Cultural influences and the international classification of accounting systems. Paper presented at Workshop on 'Accounting and Culture', European Institute for Advanced Studies in Management, Amsterdam, June.
