УДК 336.76:336.763.3(477)

Н.В. ГРИЩУК,

кафедра фінансів та кредиту,

Вінницький національний аграрний університет

 

ОБЛІГАЦІЇ ЯК ДОЛЬОВІ ЦІННІ ПАПЕРИ В АКТИВІЗАЦІЇ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

 

Питання, які розглядаються:

Аргументовано сучасні проблемні питання розвитку фондового ринку України та запропоновані шляхи їх подальшого вирішення.

Ключові слова: дохідність, фондовий ринок, цінні папери, інвестиційні банки, емісія, опціон, облігація, корпоративні облігації, біржова торгівля, інвестування, капіталізація.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

Аргументировано современные проблемные вопросы развития фондового рынка Украины и предложены пути их дальнейшего решения.

Ключевые слова: доходность, фондовый рынок, ценные бумаги, инвестиционные банки, эмиссия, опцион, облигация, корпоративные облигации, биржевая торговля, инвестирование, капитализация.

 

The question to be considered:

Reasoned contemporary issues of capital market development of Ukraine. The ways of address them in the further are proposed.

Keywords: yield, the stock market, securities, investment banks, emissions, options, bonds, corporate bonds, trade, investment, capitalization.

 

Постановка проблеми. Випуск і обіг цінних паперів має важливе значення для формування корпоративного сектора економіки і фондового ринку, а фондовий ринок, в свою чергу, акумулює великі обсяги грошових коштів з метою їх виробничого використання, залучає інвестиції для подальшого розвитку галузей матеріального виробництва, формування приватного бізнесу, підвищення добробуту громадян України. Реформування і розвиток економічних відносин в Україні викликали появу нових форм власності та різних організаційно-правових форм господарювання, зміни сутності і змісту багатьох категорій, зокрема, цінних паперів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження даної проблеми відображено у працях вчених сучасності: Д. Богиня, А.Г. Борщ, Ю.А. Василенко, О.Д. Василика, Г. Волинського, В.М. Воробйова, О.І. Гапонюка, Л.В. Джурилюкова, Ю.М. Коваленко, І.В. Кривов'язюк, М. Лібанова, Д. Леонова, А. Пересади, В.К. Савчука, В.В. Михальського, В.О. Тарасенко, Н.М. Ткаченко, Д. Тевелєва, Н.В. Чабанова та інших науковців.

Метою даної публікації є розгляд питань функціонування ринку цінних паперів, зокрема облігацій, як дольових цінних паперів, їх вагоме значення для формування корпоративного сектора економіки і фондового ринку, основним завданням якого є акумулювання обсягів грошових коштів для їх виробничого використання, а також забезпечення наявності механізму для залучення інвестицій в економіку шляхом встановлення необхідних контактів між тими, хто потребує засобів, і тими, хто хотів би інвестувати надмірний дохід. Визначенні проблеми  розвитку фондового ринку України сьогодні та напрями їх вирішення.

Викладення основного матеріалу. На сучасному етапі функціонування фондового ринку України спостерігаються наступні тенденції. Загальний обсяг зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) емісій цінних паперів (наростаючим підсумком) за останні п'ять років збільшився в 3,5 рази і склав на 01.01.2010 р. 740,06 млрд. грн. При цьому в 2009 р. було зареєстровано випусків цінних паперів на суму 162,68 млрд. грн., що є найвищим показником з початку проведення державної реєстрації емісій, а в структурі емісій провідну позицію протягом усього періоду займали випуски акцій (101,07 млрд. грн., або 62,13 % від загального обсягу 2009 р.) [3, с. 43], але вона не має стабільного розвитку, що підтверджується досить хаотичними змінами у темпах приросту. Це обумовлено досить нестабільним економічним розвитком як України в цілому, так і фондовим ринком зокрема.

Значну роль у розвитку фондового ринку відіграють інвестиційні банки. Як свідчить зарубіжна практика, основна питома вага прибутків найбільших зарубіжних інвестиційних банків припадає на три ключові види діяльності: корпоративні фінанси (приблизно 23 %), під якими тут розуміється розміщення корпоративних та боргових цінних паперів, торгівля на ринку цінних паперів (в середньому 25 %); управління активами (приблизно 38 %). Найбільшими центрами світового інвестиційного банківництва вважаються Нью-Йорк, а також Гонг Конг та Сінгапур. Серед відомих гравців глобального рівня, які пропонують чи не найширший спектр послуг в даній сфері, виділяють: Merrill Lynch, Morgan Stanley, Goldman Sachs, Credit Suisse First Boston, JPMorgan Chase [4, с. 7]. В умовах глобалізації, зацікавлення українських компаній в залученні значних обсягів іноземного капіталу, а також іноземних інвесторів до цінних паперів українських емітентів є важливим моментом з точки зору гармонізації відносин між суб'єктами господарювання.

Традиційно серед основних характеристик фондового ринку України у січні - серпні була висока активність біржового ринку. У цей період обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами протягом січня - серпня 2011 року становив 162,98 млрд. грн., що у 2,5 рази більше, ніж за аналогічний термін попереднього року (у січні - серпні 2010 року цей показник склав 64,56 млрд. грн.).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом періоду зафіксовано з державними облігаціями України - 66,20 млрд. грн. (або 40,62 % від загального обсягу виконаних біржових контрактів на організаторах торгівлі) та акціями - на суму 59,76 млрд. грн. (або 36,67 %).

Говорячи про емісію цінних паперів, варто зазначити, що протягом січня - серпня 2011 року Комісією було зареєстровано 433 випуски акцій на суму 45,54 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом 2010 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 22,55 млрд. грн. (майже у 2 рази). Також ДКЦПФР зареєструвала 124 випуски облігацій підприємств на суму 21,57 млрд. грн., що у порівнянні з відповіднім періодом 2010 року більше на 18,77 млрд. грн. Окрім того, з початку року по вересень регулятор зареєстрував 3 випуски опціонів на суму 2,91 млн. грн., що порівняно з даними за аналогічний період минулого року більше на 2,81 млн. грн. Необхідно звернути увагу і на той факт, що протягом зазначеного періоду Комісією було зареєстровано 7 випусків облігацій місцевих позик на суму 485,00 млн. грн., тоді як у 2010 році – жодного [6].

Нами було проведено дослідження стану фондового ринку Вінницької області. Протягом 2010 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку Вінницької області було видано 2 свідоцтва про реєстрацію акцій на суму 10356000 грн., а видача свідоцтв на реєстрацію випусків облігацій взагалі не проводилась. станом на 01.01.2011 року в області зареєстровано 611 акціонерних товариств (що у порівнянні з 2009 роком менше на 7): з них ВАТ - 271. ЗАТ-231. ПАТ-31, ПрАТ-78.

Кількість суб'єктів, що зареєстрували випуск цінних паперів склала 455 (що у порівнянні з 2009 роком менше на 41), з них ВАТ - 252, ЗАТ- 87, ПАТ - 31, ПрАТ - 78, емітенти облігацій - 7, інші - 0. Кількість AT із державною часткою 25 і більше відсотків, зареєстрованих в області станом на 01.01.2011 рік склала 12.

Основним чинником відновлення ринку облігацій є відсутність альтернативних боргових інструментів і надлишок коштів у банків (очікуваного кредитування економіки так і не відбулося). За даними НБУ, протягом року залишки коштів на коррахунках вітчизняних фінансових установ сягали 30 млрд. грн. На початку року банкіри успішно вкладали вільні кошти в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) під 20-25 % річних. Однак до кінця року Міністерство фінансів знизило дохідність державних паперів до 8-9 %. Не принесли очікуваного прибутку й ПДВ-облігації. 11-13 % річних для п’ятирічних цінних паперів – замало [6].

У 2011-му ринок облігацій надалі набирає обертів: кількість нових випусків зростає, збільшуються й обсяги торгів цінними паперами. Банки пропонують інвесторам 12-15 % річних, нефінансові емітенти - щонайменше 16 %. Хоча ще наприкінці 2010-го дохідність облігацій була вищою - 17-18 відсотків.

Драйверами зростання є банки. Зі слів аналітика UFC Capital Дмитра Мельника, боргові папери випустили Дочірній банк Сбербанку Росії, Промінвестбанк, Креді Агріколь та Актабанк, тривають розміщення Мегабанку, ВТБ Банку, Єврогазбанку та банку «Кредит Дніпро». З не фінансових емітентів на ринок вийшов лише Укртелеком. Про плани розмістити облігації 2011 року заявили Центренерго, ПроФін Банк, Ерсте Банк, банки «Російський стандарт» і «Форум».

Але заробити на боргах вдасться далеко не всім охочим. «Здебільшого коло інвесторів визначається заздалегідь», - визнає Дмитро Мельник. Основні покупці - банки, компанії з управління активами, страхові та фінансові компанії, закордонні інвестори. Попри збільшення кількості первинних розміщень, на вторинному ринку внутрішніх корпоративних облігацій поки що зберігається дуже низька активність, більша частина угод - технічні. Боргові папери - непогана альтернатива вкладенням в ОВДП, дохідність яких зараз дуже низька, але інвестори наразі бояться вкладати кошти в корпоративні бонди, пам’ятаючи про гіркий досвід дефолтів 2008-2009 років [5].

Якщо раніше покупців у першу чергу цікавила дохідність паперів, то тепер - якість емітента. Вони звертають увагу на кредитну історію позичальника, обслуговування попередніх випусків облігацій (якщо вони були), своєчасність розрахунків і відсутність додаткових умов щодо реструктуризації позик. Досить важливим є й положення компанії на ринку. Однак емітентів з ім'ям на внутрішньому ринку не так і багато, до того ж їм зазвичай потрібні великі інвестиції (мільярди гривень) - на внутрішньому ринку таких обсягів поки що немає. Залучати фінансування доводиться на зовнішніх ринках (компанії, наприклад, випускають єврооблігації), та й вартість ресурсів там менша.

До кризи рівень ризиків українських облігацій був невисоким (принаймні значно нижчим за ризики інвестицій в акції чи інвестфонди), тепер ситуація змінилася.

Позитивним є те, що Верховною Радою України ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо облігацій» від 2 червня 2011 р., в якому передбачено, що облігації можуть існувати виключно у бездокументарній формі.

Варто приділити увагу розвитку цільових облігацій. Нагадаємо, що цільові облігації - облігації, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій, а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій.

Порядок емісії, обігу та викупу цільових облігацій підприємств встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Кошти, залучені від емісії цільових облігацій підприємств, використовуються на цілі, визначені проспектом емісії таких облігацій.

Емісію цільових облігацій підприємств, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, може здійснювати юридична особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва такого об’єкта, або юридична особа, що уклала договір участі у будівництві житла з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, що мають право власності, оренди чи постійного користування земельною ділянкою, на якій буде розташовано об`єкт житлового будівництва, яким забезпечуватиметься виконання зобов`язань за цільовими облігаціями. Емітент цільових облігацій підприємств, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, не має права вчиняти будь-які дії, наслідком яких може бути встановлення обтяження на такий об’єкт (частини об’єкта) житлового будівництва, земельної ділянки, яка призначена для спорудження об’єкта житлового будівництва, та майнових прав на них [7].

Досить актуальним є питання облігацій внутрішньої державної позики. Вкладаючись в облігації внутрішньої державної позики, банківська система кредитує збільшення державного боргу.

Приріст активів по банківській системі за перше півріччя 2011 р. склав 70 млрд. 500 млн., з них 21 млрд. грн. - це цінні папери, які купували банки (в основному облігації внутрішньої державної позики), 31 млрд. грн., - кредити і 18 млрд. - інші активи, основна частина яких це нараховані відсотки, але не сплачені. Як уже зазначалось, за допомогою цінних паперів банківська система фінансує дефіцит бюджету. З 31 млрд. грн. виданих кредитів, якщо відняти з них кредити НАК «Нафтогаз», кредити торгівлі, то реально, якщо в промисловість піде 12 млрд. грн. - буде добре. Тому, в силу тієї ситуації, що склалася на сьогодні в економіці, банківська система кредитує збільшення боргу, з одного боку - державного внутрішнього, а з іншої - кредитує імпорт, формуючи тим самим загальний зовнішній борг держави [8].

Використання фондового інструментарію дає можливість забезпечувати економіку країни додатковими фінансовими ресурсами, не зважаючи на обмеженість бюджетних можливостей держави. Очевидно, що багато проблем зі створенням ефективної ринкової економіки буде врегульовано одночасно з ліквідацією бар'єрів на шляху руху інвестиційного капіталу більш чітким визначенням інвестиційних намірів учасників ринку.

Висновки. Отже, параметри розвитку вітчизняного ринку цінних паперів не відповідають аналогічним світовим, що пов'язано з низкою проблем, а саме: недокапіталізація фондового ринку, незначна частка організованого ринку цінних паперів, недостатньо розвинений ринок корпоративних облігацій, невідповідність біржової торгівлі світовим тенденціям, відсутність єдиного центрального депозитарію, нерозвиненість ринку деривативів, недостатня прозорість українського фондового ринку України.

Таким чином, становлення ефективного та дієвого фондового ринку є важливим етапом завершення трансформації вітчизняної економіки та підвищення рівня її конкурентоспроможності. В Україні фондовий ринок формально існує вже понад 15 років з часу прийняття Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» [1]. Але процес інституційного становлення, набуття необхідних якісних параметрів ринку ще не завершений. Економісти та політики аналізують проблеми розвитку вітчизняного фондового ринку, виявляють бар'єри, що перешкоджають цьому розвитку, шукають можливості, як переорієнтувати фондовий ринок на вирішення нових завдань у процесі економічного розвитку, розробляють заходи економічної політики, спрямовані на усунення перешкод, формування високоефективного фондового ринку.

Так, в першу чергу, регулятором була створена експертно-аналітична робоча група, в яку увійшли співробітники Комісії, представники бірж, саморегулівних і міжнародних організацій, а також провідні вчені. Першочерговим завданням групи є організація постійного моніторингу і аналізу фондового ринку в умовах нестабільності та підготовка пропозицій щодо недопущення дестабілізації вітчизняної фінансової системи, а саме розробка механізмів мінімізації наслідків падіння біржових курсів і індексів для оперативного реагування на такі події.

Крім того, Комісією в рамках Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу був підготовлений законопроект «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку». Законопроект передбачає створення Фонду гарантування інвестицій, за рахунок коштів якого будуть здійснюватися компенсаційні виплати інвесторам - фізособам у разі втрати інвестицій - коштів і цінних паперів, переданих торговцю на підставі договору про управління цінними паперами, а також коштів, вкладених в цінні папери інститутів спільного інвестування, емісія яких була здійснена шляхом публічного розміщення.[2]

Сьогодні перед українським ринком цінних паперів стоїть ряд проблем на макрорівні, швидке й ефективне вирішення яких послужить поштовхом до його подальшого розвитку.

Серед першочергових завдань є наступні:

- контроль за діями учасників ринку цінних паперів з метою обмеження монополістичної діяльності;

- комп'ютеризація фондового ринку й створення єдиного інформаційного простору для підвищення інформованості суб'єктів ринку;

- захист інтересів інвесторів і зокрема необхідність удосконалювання процедури реєстрації цінних паперів і захисту їх від підробки;

- установлення чітких мір відповідальності державних і комерційних структур за порушення процедури випуску й обігу цінних паперів.

Розгляд проблем цінних паперів та фондового ринку потребує детального аналізу та подальшого сучасного стану фондового ринку  України, висвітлення досвіду, що накопичений розвиненими країнами, комплексу заходів, які можна застосувати відповідно до національних умов, та наслідків, які вони породжують при впровадженні даного досвіду в Україні. Все це загалом надасть можливість покращити роботу національного ринку цінних паперів та допоможе впровадити позитивні надбання світового досвіду  в його подальшу роботу на сучасному етапі. Зокрема, такий підхід допоможе накреслити шляхи інтегрування національного фондового ринку України у світовий ринок із врахуванням глобальних процесів, що відбуваються в економіці сьогодні.

 

Список використаних джерел

1. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-IV (зі змінами і доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3480-15.

2. Про фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку: Проект закону [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=41014.

3. Гриценко Л.Л. Проблеми розвитку фондового ринку України в умовах глобалізації / Л.Л. Гриценко // Вісник УАБС Національного банку України. – 2010. – № 4. – С. 41-48.

4. Джурилюк Л.В. Інвестиційне банківництво: зарубіжна практика та функціонування в Україні /Л.В. Джурилюк // Облік і фінанси. – 2010. – № 7(25). – С. 5-9.

5. Руденко В. Облігації / В. Руденко // Контракти. – 2011. - № 11-12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.kontrakty.ua/gc/2011/11-12/12-obligaciyi.html.

6. Інформація Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua.

7. Інформація УНІАН [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.unian.net.

8. Інформація Інституту розвитку ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.fsu.gov.ua.