УДК: 657:637.5

В.О. Терновський,

асистент кафедри “Бухгалтерський облік і аудит,

Таврійська державна агротехнічна академія

 

Облік переробки давальницької сировини на м’ясопереробних підприємствах

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются: 

§          В статье рассмотрено основные моменты учета давальческого сырья и продукции произведенной из него.

§          Обозначены основные различия в учете давальческого и собственного сырья.

§          Предложены мероприятия относительно улучшения форм документов по учету сырья

Key issues that are examined:

§          Main accounting points of given row material and production using this material are opened.

§          Differences in the accounting of given row and own material are marked.

§          Main trends for upgrade of accounting documents are proposed

 

В даний час у країні продовжується формування ринкових взаємовідносин між господарюючими суб'єктами. Зміна законодавства (податкового, митного, валютного і т.д.) впливає на схеми взаємодії суб'єктів на ринку, що у свою чергу визначає ефективність економіки України.

Використання давальницьких схем звичайно зв'язують із процесами перехідного періоду поряд з бартером, взаємозаліками і т.д., обумовленими високими ризиками неплатежів, відсутністю оборотних коштів. Але, як показує статистика, спаду використання давальницьких схем у міру розвитку економіки України не відбувається. Причини використання давальницьких схем досить численні і різні для різних галузей.

Автор [5] Бурков А.Г. зазначає, що давальницькі схеми залишаються по сей день масштабно використовуваними на багатьох переробних підприємствах, що визначає значимість цієї теми для економіки України. Питання позитивності/негативності використання давальницьких схем для економіки України є неоднозначним і залежить від ступеня розвиненості ринку в Україні. Переробка на давальницьких засадах характерна не лише для України, ця схема використовується в усьому світі. Досвід світової практики використання давальницьких операцій говорить про те, що з розвитком ринку цей вид взаємовідносин на Україні не зникне, буде відбуватися зсув спонукаючих до його використання причин. Цей зсув у перспективі буде визначати масштаби його використання.

Серед багатьох підприємств значну частину у роботі з давальницькою сировиною займають м’ясопереробні. Зараз багато з них працюють з давильцями, які мають різну форму власності, різну сировину та різні вимоги до переробки та/або до кінцевої продукції. Разом з цим диференціації потребує і облік, як складський так і бухгалтерський.

Питання обліку та аналізу давальницьких операцій досліджувалися деякими українськими вченими такими як: Бутинець Ф.Ф., Житний В.Е., а також російськими вченими: Кіпером І.Л., Васютою Ю.Д., Тимшиною Д.В.,Новічковим В.Г. та іншими.

Метою написання статті є дослідження обліку давальницької сировини м’ясопереробних підприємств.

Давальницьку худобу м’ясокомбінати перероблюють за договорами або угодами з організаціями-давальцями, яким видаються м’ясні туши, фактично отриманні від переробки їхньої худоби. Що стосується субпродуктів та жирів за сортністю і в кількості, розрахованої за нормативами відходу, затвердженими для даного м’ясокомбінату. М’ясокомбінати придбають у організацій-давальців шкури, кишкову сировину та іншу продукцію, отриману від переробки давальницької худоби. Кількість цієї продукції розраховується по затверджених нормативах, а оплата відбувається згідно зі встановленими цінами.

Давальницька худоба приймається від організацій–давальців та оформлюється й обліковується на базі передзабійного утримання і в бухгалтерії по кожній організації–давальцю окремо у такому же порядку, як власну худобу. Деякі переробні підприємства ще досі використовують старі вказівки Міністерства м’ясної та молочної промисловості СРСР, щодо обліку.

База передзабійного утримання повинна передавати м’ясо-жировому цеху давальницьку худобу окремо по кожному давальцю та оформлювати цю передачу в такому ж порядку, як і власну худобу. При переробці давальницької худоби повинен забезпечуватися окремий облік туш м’яса, отриманих від переробки худоби кожної організації – давальця.

Плановий відділ м’ясокомбінату виконує розрахунок виходу продукції згідно зі встановленими нормативами, при цьому сортність шкур приймається з урахуванням кількості пороків, а сортність жирів топлених – виходячи з вгодованості худоби. Розрахунок виходу продукції підписує голова планового відділу, після цього розрахунок перевіряється в бухгалтері, підписується головним бухгалтером та затверджується головним інженером. Перший екземпляр розрахунків залишається в бухгалтерії для обліку, а другий видається організації-давальцю.

Відпуск м’ясопродуктів оформлюється накладними, на яких робиться відмітка „давальницьке”. Ці відвантажувальні накладні попередньо перевіряє бухгалтерія м’ясокомбінату. Головний бухгалтер співставляє вагу та вгодованість туш м’ясу, а також вагу субпродуктів та жирів, відображених у відвантажувальних накладних, з кількістю та якістю, вказаних в розрахунку виходу продукції, згідно встановлених нормативів; контролює правильність відпуску м’ясопродуктів, після цього підписує відвантажувальні накладні. Видача м’ясопродуктів, які належать давильцям, виконується за довіреністю цих організації з дозволу директору комбінату.

Дані актів прийому худоби від давальців, розрахунків виходу продукції згідно зі встановленими нормативами, відвантажувальні накладні на передачу давальницької худоби базою перед забійного утримання м’ясожировому цеху, а також відвантажувальних накладних на відпуск м’ясу, субпродуктів та жирів організаціям-давильцям обліковуються бухгалтерією. Наприкінці місяця підсумки окремих накопичувальних відомостей по цій документації виключаються з підсумків обліку переробки худоби м’ясо–жирового цеху для отримання даних калькулювання випуску власної продукції. На основі цих самих нагромаджувальних відомостей та звіту м’ясо–жирового цеху по обробці давальницьких м’ясопродуктів складають розрахунок на надані давильцям послуги по переробці худоби за звітний період, по перетопці жирів, по термічній обробці м’ясопродуктів та інші послуги, на основі розрахунків виписують рахунки на вартість наданих послуг, за виключенням вартості прийнятих м’ясокомбінатом шкір, кишок та іншої продукції.

Бухгалтерський облік давальницької сировини загалом залежить від сфер діяльності та має деякі особливості на відміну від обліку сировини придбаної власне підприємством-переробником. Основою цього є те що передана у переробку сировина залишається власністю замовника.

У виконавця давальницька сировина відображається поза балансом на рахунку 022 „Матеріали, прийняті для переробки” за цінами зазначеними в договорі. [1]

 

 

Сума витрат при переробці сировини у виконавця відображається на балансовому синтетичному рахунку 23 „Виробництво” [1]

Усі витрати на переробку давальницької сировини відображаються у бухгалтерському обліку наступними записами:

 

 

У процесі переробки давальницької сировини також можуть виникати додаткові загальновиробничі витрати, витрати пов’язанні з переміщенням сировини, додаткової обробкою та ін.. У цьому випадку за дебетом записується 23 рахунок, а за кредитом відповідні рахунки витрат понесених у процесі переробки.

Процес обліку відображення фінансового результату не відрізняється від обліку фінансового результату від надання послуг.

 

 

Після проведення останніх операцій вартість давальницької сировини списується з 022 рахунку.

 

 

Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини, також відображається на позабалансовому рахунку 023 „Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні” підприємства переробника, не є його власністю і не може розцінюватись як продукція власного виробництва.[1]

 

 

Від переробки наряду з основною можуть отримувати один або декілька видів побічної продукції. Як правило, всю продукцію отримує замовник - власник сировини. Побічна продукція (шкіра та ін.) оприбутковується на основі накладних по дебету рахунків 201, 203 і кредиту рахунка 23 „Виробництво”. Вказана продукція оцінюється за цінами можливого використання або реалізаційними. [2]

 

 

Як ми побачили у процесі обліку деяких м’ясопереробних підприємств є недоліки. Однією з найбільших є використання форм документів та бланків, яки залишились у спадок від СРСР.

У старих формах приймання худоби присутнє багато рядків та стовбців, які були розраховані на великі переробні підприємства, притаманні для радянського часу. Зараз переробні підприємства в основному мають власну спеціалізацію, яка залежить від наявності переробних потужностей та регіону розташування підприємства. Тому потрібна більш чітка диференціація документів, які супроводжують процес передачі сировини та виготовлення з неї кінцевої продукції в залежності від видів надання послуг по переробці та перероблюваної сировини.

При впровадженні нових форм документів, яки супроводжують як власну так і давальницьку сировину потрібно врахувати особливості використання облікових комп’ютерних програм та ввести додаткову колонку для зазначення коду аналітичного обліку.

Розгляд питань з обліку давальницької сировини потребує досконалого практичного и наукового підходу з використанням досягнень в комп’ютеризації обліку.

 

Список використаної літератури:

 

1.                            Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навч. посібник для студ. Спец. 7.050106 „Облік і аудит”. – Житомір: ЖІТІ, 1999. – 620 с.

2.                            Давальческие операции между резидентами // Бизнес. №48 (411) от 27.11.00, с. 80-83.

3.                            Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.95.

4.                            Операции с давальческим сырьем // Налоги и бухгалтерский     учет №17(41) от 10.09.01, с. 18-41.

5.                            Бурков А.Г. Толлинг в экономике России: анализ условий и тенденций переработки на давальнических началах. // Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук: 08.00.05. – М.: РГБ, 2005.