УДК 657.474.51:338.512:631.11(477.42)

Л.А. Суліменко,

к. е. н., доцент

К.О. Маліновська,

аспірант

Державний агроекологічний університет,

м. Житомир

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·          Существующая система учета в выращивании семенного картофеля имеет существенные недостатки

·          Отмечена необходимость раздельного учета затрат и калькуляции себестоимости картофеля за звеньями семенного процесса

 

Key issues that examined:

·          The problems of the informative providing of management and the role of the financial reporting in this process are researched

·          Form 50 is offered to improve by including the indexes of expenses on the separate types of products, which occupy most part in the structure of commodity products. Such additions will enable to expect a break-even point and accordingly efficiency of activity of enterprise

 

Бухгалтерський облік вже давно став одним із елементів управління підприємством. Інформація, отримана за даними бухгалтерського обліку, дає можливість проаналізувати відхилення облікових показників від планових, дозволяє вірно оцінити правильність прийнятих управлінських рішень та, при необхідності, здійснити їх коригування. Але велику роль у своєчасному отриманні необхідної інформації відіграє раціональна організація бухгалтерського обліку витрат виробництва, оскільки без чіткого визначення об‘єктів обліку, розмежування витрат за видами виробництва і культурами, основними видами технологічних робіт, конкретними підрозділами підприємства неможливе забезпечення планування і обліку фактичних показників діяльності.

Існуюча система обліку у насінництві картоплі має значні недоліки, оскільки не враховує специфічні особливості насінницького процесу. Тому, постає необхідність визначення нового підходу до обліку витрат і визначення собівартості продукції насіннєвого картоплярства, пристосованого до вимог щодо ведення виробництва і діючих нормативних документів а також планування, обліку і калькулювання собівартості продукції.

Дослідження різних аспектів організації обліку витрат проводили та відображали у своїх працях Ф.Ф. Бутинець [1], В.В. Захарова [3], І.М. Лукава [4], Ю.Я. Литвин [4], Т.Г. Маренич [6], В.Б. Мосаковський, О.Ф. Томчук [8] та інші. На думку кожного з дослідників організація бухгалтерського обліку витрат має відображати специфіку виробництва та бути узгодженою з національними стандартами та методичними рекомендаціями щодо планування, обліку і калькулювання собівартості продукції.

У відповідності до Методичних рекомендацій облік витрат на виробництво насіннєвої продукції необхідно вести на одному аналітичному рахунку без поділу їх за ланками насінницького процесу [7]. На наш погляд, така організація обліку не відповідає особливостям даної галузі.

Технологія вирощування картоплі різних класів насіння має багато відмінностей. Так, на перших етапах насінництва розсадники закладають в умовах просторової ізоляції від резерваторів та переносників інфекції на ділянках не більше одного гектара. В період вегетації всі насінницькі та технологічні заходи здійснюються вручну – візуальна оцінка та видалення хворих кущів, оцінка на приховану вірусну інфекцію та типовість сорту, проведення серологічного аналізу, перебирання бульб.

У розсадниках розмноження насіннєвого матеріалу більшість технологічних заходів проводиться механізованим способом на площах більших за розсадники сортовипробування клонів у 4 рази. Фенологічні спостереження та контрольний серологічний аналіз на приховану форму вірусної інфекції проводиться вибірково.

З кожним наступним етапом насінництва валовий збір картоплі збільшується. Якщо у розсадник випробування клонів площею 1 гектар закладають 1000-1200 бульб, що приблизно становить 4-5 центнерів, то валовий збір еліти картоплі при урожайності 200 ц/га становить  100 т.

Відмінності у технології вирощування обумовлюють різну собівартість посадкового матеріалу (таблиця 1).

Таблиця 1. Основні показники виробництва насіннєвої картоплі за ланками насінництва в Поліській дослідній станції (2005 рік).

Як видно із даних таблиці 1, відмінність у складі витрат та урожайності обумовлюють різницю у собівартості. Найбільшу собівартість мають міні бульби оздоровленого матеріалу, що пов‘язано з великими витратами ручної праці та витратами, понесеними на діагностування вірусів. Одиницею собівартості такого матеріалу є 1 мінібульба, середня вага якої 20 грамів.

Організація обліку витрат в цілому по галузі картоплярства порушує одну із основних вимог, що висувається до бухгалтерського обліку, а саме – співставність показників плану, обліку і звітності. Існуюча методика не дозволяє проводити науково-обґрунтований аналіз та робити висновки щодо виробництва картоплі на різних ланках насінництва із-за неспівставності показників урожайності, собівартості та ефективності виробництва по роках. Неспівставність обумовлена також і тим, що на собівартість мало впливає розмір площ, зайнятих різними ланками насінництва і рівень урожайності. Так, при більшій площі і урожайності супереліти картоплі її собівартість вища за собівартість картоплі супер-супереліти, площа якої в 3,3 рази, а урожайність на 39,8 ц/га менша ніж супер-еліти.

Проведені дослідження, на наш погляд, свідчать про необхідність роздільного обліку витрат і калькуляції собівартості картоплі за ланками насінницького процесу.

При наявності на підприємстві селекційної лабораторії облік витрат має бути організований в першу чергу в центрах виникнення витрат – розсадниках схрещування, селекційних, у розсадниках виробничого, державного, конкурсно-екологічного випробування.

Період роботи над сортом ділять на такі етапи:

І. Одержання гібридного насіння;

ІІ. Закладення селекційних розсадників;

ІІІ. Основне випробування;

IV. Конкурсно-сортове випробування;

V. Державне випробування;

VI. Районування.

Кожний з етапів селекційного процесу триває декілька років, таким чином, на створення сорту та його державне сортовипробування витрачається 10-15 років. Тому, при організації обліку витрат на створення сорту необхідно враховувати те, скільки сортів і яких культур знаходиться в процесі розробки, на якому етапі триває робота над сортом, які фактичні витрати вже понесені на розробку того чи іншого сорту.

 Специфіка селекційної роботи полягає у вивченні зразків по розсадниках різних форм. Витрати праці селекціонерів, зайнятих на роботах у розсадниках, практично неможливо розподілити. Однак, дослідженнями наукових закладів встановлений середній обсяг витрат праці у людино-днях на різних етапах селекційного процесу (таблиця 2) [2].

Таблиця 2. Структура витрат праці селекціонерів за видами робіт по догляду за розсадниками.

Найбільші витрати праці припадають на розсадники гібридизації, першого та другого селекційного розсадника. Значні витрати на цих етапах селекційного процесу обумовлені більшою долею ручної праці, витрачену на схрещування, фенологічні спостереження, відбір і аналіз генотипів.

Всі витрати, понесені на створення нового сорту, мають фіксуватися у Лабораторних та Польових журналах. При цьому обов‘язковим є зазначення, під який етап і якого майбутнього сорту здійснені ці витрати. Оскільки на стадії створення сорту назви він ще не має, тому аналітичний облік здійснюється за номерами, на яких і відбувається накопичення витрат в процесі роботи до завершення Державного сортовипробування та занесення нового сорту до Державного реєстру сортів.

Бухгалтерія на кожному етапі узагальнює фактично понесені витрати для визначення первісної вартості робіт та складання звітної калькуляції. Для цього на кожну затверджену заявку на виконання наукового проекту по створенню конкретного сорту необхідно відкрити картку аналітичного обліку або картку обліку фактичних витрат, де поступово, протягом виконання робіт за кожним етапом групують всі витрати за статтями. Дані, відображені у картках, мають повністю збігатися із даними первинних документів і узагальнюватися на окремому субрахунку до закінчення робіт за конкретним етапом.

Також для об‘єктивної оцінки витрат на створення сорту необхідно чітко розподілити статті витрат між селекційним підрозділом і насінницькими центрами. По витратах, які неможливо прямо віднести на конкретний об‘єкт обліку необхідно встановити базу розподілу. Враховуючи специфіку селекційних і насінницьких витрат, ми пропонуємо їх розподіляти між ланками пропорційно прямим витратам, визначеним за технологічною картою.

Висновки

Діюча система обліку витрат у насінництві не відповідає вимогам сучасного управлінського обліку, основне завдання якого - деталізація витрат за статтями та елементами, а при необхідності, і за центрами виникнення. Тому, бухгалтерський облік на підприємствах селекційно-насінницької системи має бути побудований в розрізі окремих ланок насінницького процесу, що дасть змогу отримати інформацію про витрати в розрізі кожного об‘єкту обліку за поточний період, з початку року, та з початку виробничого циклу.

При організації обліку витрат на створення нових сортів необхідно враховувати специфіку селекційного процесу: тривалість періоду виведення сорту, складність визначення собівартості окремого сорту, яка зумовлена різноманітністю роботи на великій кількості селекційного матеріалу, організаційні та методичні труднощі розподілу окремих видів витрат по конкретних об‘єктах обліку.

Запропонована методика обліку витрат на підприємствах селекційно-насінницької системи дозволить одержати об‘єктивні дані про витрати виробництва, собівартість, рентабельність виробництва насіння картоплі за ланками насінництва та репродукціями, визначення достовірної оцінки створеного сорту картоплі при зарахуванні його до складу нематеріальних активів.

Подальші дослідження слід зосередити на вивченні питання оцінки одержаної насіннєвої продукції картоплі згідно П(С)БО 30 „Біологічні активи” та продукту селекції, як об‘єкту інтелектуальної власності. Також потребує дослідження питання їх безпосередньої участі у ринкових відносинах, як одних із можливих носіїв прогресу у сільському господарстві.

 

Список використаної літератури

 

1.                           Бутинець Ф.Ф., Войналович О.П., Томашевська І.Л. Організація бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спец. 7.050.106 „Облік і аудит” вищих навчальних закладів / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 4-те вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП „Рута”, 2005. – 528 с.

2.                           В.С. Голик. Себестоимость выведения нового сорта и пути ее снижения // Селекция и семеноводство - Сб. науч. трудов. Вып.63. – Киев: Урожай, 1987. С. 10-16.

3.                           Захарова В.В. Особливості обліку витрат та обчислення собівартості інновацій у насінництві // Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: Стан та перспективи. Ч. І. Проблеми адаптації бухгалтерського обліку АПК України до міжнародних правил та вимог / за ред. П.Т. Саблука, М.Я. Дем‘яненка, В.М. Жука. – К.: Інститут аграрної економіки, 2003. С. 58-61.

4.                           Литвин Ю.Я. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу в сільському господарстві: Навч. посібник.  – К.: Вища школа, 1993. - 301 с.

5.                           Лукава І.М. Особливості діючої системи управлінського обліку в рослинництві // Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: Стан та перспективи. Ч. І. Проблеми адаптації бухгалтерського обліку АПК України до міжнародних правил та вимог / за ред. П.Т. Саблука, М.Я. Дем‘яненка, В.М. Жука. – К.: Інститут аграрної економіки, 2003. С. 49-58.

6.                           Маренич Т.Г. Організація бухгалтерського обліку в системі внутрішньогосподарських відносин // Агроінком, № 1. – 2006 р. – С. 86-88.

7.                           Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України 18.05.2001р. № 132

8.                           В.Б. Мосаковський, О.Ф. Томчук. Удосконалення обліку та контролю витрат в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК, №3. – 1998. – С.42-46.