УДК 657.47:633

Т.О. Бондур,

аспірантка,* Національний аграрний університет

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

- Обоснована необходимость применения попроцесного метода учета затрат и исчисления себестоимости продукции и биологических активов растениеводства;

- Приведены характерные особенности попроцесного метода учета затрат.

Key issues which are considered:

- The necessity of application of process-costing system in agricultural production is grounded;

- The typical peculiarity of process-costing system are shown.

 

Постановка проблеми. В умовах розвитку ринкової економіки виникає необхідність удосконалення бухгалтерського обліку та контролю процесу виробництва на сільськогосподарських підприємствах України. Разом з цим збільшується і потреба в методичному забезпеченні раціональної організації управлінського обліку і контролю [3]. Цьому повинен сприяти П(С) БО 30 «Біологічні активи», який набирає чинності з 01.01.2007 року.

Аналіз осанніх публікацій. Розвитку теорії і практики формування в бухгалтерському обліку виробничих витрат сприяють праці українських вчених: Ф.Ф.Бутинця, С.Ф.Голова, Л.В.Нападовської, Г.Г.Кірейцева, В.Б. Моссаковського та зарубіжних вчених: А.Апчерча, К.Друрі, Е.Аткінсона, Ч. Хорнгрена та ін.

Незважаючи на великі наукові напрацювання, питання щодо методології ведення обліку процесу виробництва залишаються дискусійними. Особливе загострення суперечностей виявлено з приводу неоднозначності поглядів різних вчених на проблеми практичного застосування П(С)БО 30 «Біологічні активи».

Метою даної статті є обгрунтування доцільності використання попроцесного методу обліку витрат на виробництво біологічних активів, як найбільш прийнятного та найрозповсюдженішого у рослинництві.

Виклад основного матеріалу. Стандарт чітко окреслює методологічні засади формування в бухгалтерському обліку витрат на виробництво біологічних активів та сільськогосподарської продукції.

Згідно П(С)БО 30 «Біологічні активи», під біологічними активами слід розуміти тварину або рослину, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Біологічні перетворення – процес якісних і кількісних змін біологічних активів. Сільськогосподарська діяльність підприємств передбачає процес управління біологічними перетвореннями з метою отримання сільськогосподарської продукції та /або додаткових біологічних активів [6].

При організації обліку процесів відтворення біологічних активів значну увагу потрібно приділити вибору методів обліку витрат, що визначаються галузевими особливостями технологічних процесів і залежать від керівництва та бухгалтерів підприємства[4]. Найбільш зручним і прийнятним методом обліку біологічних перетворень біологічних активів рослинництва, на нашу думку, є попроцесний метод. Він передбачає облік витрат на біологічні перетворення в розрізі технологічних процесів, що на стадії бюджетування мають відображатися в технологічних картах.

Технологічний процес – це визначена сукупність технологічних операцій, внаслідок виконання яких одержують певний вид продукції. В рослинництві такою продукцією є урожай сільськогосподарських культур та додаткові біологічні активи.

В рослинництві технологічні карти складаються для кожної культури (біологічного активу) та кожного поля, на якому відбуваються біологічні перетворення цього біологічного активу окремо [1].

Технологічна карта виробничих процесів в рослинництві обов’язково має містити такі ключові позиції:

-          площа поля;

-          найменування робіт (боронування, культивація, протруювання, навантаження, транспортування насіння, посів, навантаження мінеральних добрив, підживлення, збирання урожаю та його транспортування до місць зберігання тощо);

-          тривалість робіт (днів);

-          склад агрегату на виконання відповідних технологічних операцій;

-          обсяг робіт ( у фізичних одиницях );

-          кількість нормозмін;

-          витрати праці;

-          витрати палива;

-          коефіцієнт змінності;

-          вартість насіння;

-          вартість добрив;

-          вартість засобів захисту рослин;

-          вартість паливно-мастильних матеріалів;

-          амортизація;

-          витрати на ремонт та техдогляд машин;

-          інші витрати.

По суті, витрати, відображені у технологічних картах є статтями калькуляції собівартості продукції або додаткових біологічних активів рослинництва [2].

Таким чином, технологічна карта дає можливість визначити планові витрати на виконання кожної роботи, передбаченої технологією виробництва, структуру витрат, визначити центр відповідальності за якістю виконаних робіт та їх вартістю.

Попроцесний метод обліку витрат на виробництво біологічних активів передбачає документування господарських операцій, їх накопичення і систематизацію в регістрах бухгалтерського обліку в розрізі окремих робіт та культур за статтями витрат, передбачених технологічною картою [5, 7].

Особливості попроцесного методу обліку витрат:

-          накопичення виробничих витрат за структурними підрозділами відповідно до проведених робіт;

-          відкриття окремих аналітичних рахунків по незавершеному виробництву в кожному структурному підрозділу;

-          списання витрат за календарний період.

Отже, сутність попроцесного методу обліку витрат і обчислення собівартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції полягає в тому, що всі прямі основні витрати обліковують в розрізі встановлених статей за окремими технологічними операціями, за місцем їх виникнення та об’єктом калькулювання (сільськогосподарська продукція або додаткові біологічні активи, що отримані в результаті біологічних перетворень).

Загальну характеристику попроцесного методу обліку витрат наведено в наступній таблиці.

                                                                                                                                Таблиця

Характерні ознаки попроцесного методу обліку витрат у рослинництві

                                                                                                                         

Висновки. Попроцесний метод обліку витрат і калькулювання собівартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції є найбільш розповсюдженим та найзручнішим методом для галузі рослинництва, враховуючи її характерні особливості, а саме наявність біологічних активів та сезонний характер виробництва.

Список використаної літератури:

1.                         Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Навч.посібник / За ред.Ф.Ф.Бутинця, М.М.Коцупатрого.- Житомир: ПП „Рута”, 2003.- 512 с.

2.                         Бухгалтерський облік у сільському господарстві України. Підручник / За ред. В.Я.Плаксієнка. – К., 2005.- 490 с.

3.                         Голов.С.Ф. Управлінський облік. Підручник. 2003. – 704 с.

4.                         Жук В.М. Нові методологічні засади обліку сільськогосподарської діяльності та проблеми практичного застосування П(С) БО 30 „Біологічні активи” / / Облік і фінанси АПК. – 2006. - № 6.- с.34-42.

5.                         Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. / За ред. Ф.Ф. Бутинця.- 5-е вид., доп.і перероб.- Житомир: ПП „Рута”, 2003.-726 с.

6.                         Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів ( Проект) // Облік і фінанси АПК.- 2006.- № 6.-с.9-25.

7.                         Огійчук М.Ф.Формування у бухгалтерському обліку доходів та витрат сільськогосподарської діяльності відповідно до вимог П(С) БО 30 „Біологічні активи” // Облік і фінанси АПК.- 2006. -№6. – с.24-34.

8.                         Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 „ Біологічні активи” , затверджене Наказом Міністерства фінансів від 18.11.2005 р.№ 790.