П.Г. Несененко,

канд. екон. наук, доцент,

Одеський державний аграрний універитет

О.Ю. Цуканов,

канд. екон. наук, доцент,

Одеський державний аграрний універитет

 

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·          Выделены главные факторы, негативно влияющие на развитие сельского хозяйства и его основной отрасли – растениеводство

·          Предложен метод расчета убытков от стихийных бедствий,  которые позволят более точно определить сумму ущерба и ее отражение в бухгалтерском учете и отчетности

Key issues that are considered:

·          The main factors that influence negatively on the development of agriculture and its main brunch plant growing are pointed out here.

·          The method of accounting of looses from acts of natural which allows to define more precisely sum of damage  and  its reflection of accounting and the reporting is offered.

 

Сільське господарство України є однім з найстаріших, традиційно найважливіших і, одночасно, досить ризикових галузей економіки. Звище виникає необхіднисть розглядати залучення інвестицій на розвиток його виробництва в прямій залежності від вирішення прблем зменшення і розподілу ризику сільськогосподарських підприємств.

Виходячи із сказаного, діючими Методичними рекомендаціями з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств від 18.05.2001 р. №132, а також П(С)БО 16 “Витрати”, норми якого застосовуються аграрними підприємствами, незалежно від форм власності; інструкцією до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій від 30.11.99 р. № 291 передбачено в організації і веденні бухгалтерського обліку врахувати надзвичайні події. В сільському господарстві під надзвичайними подіями розуміють стихійні явища або операції, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони будуть повторюватися періодично, або у кожному наступному звітному періоді (пожежі, повені, суховії, пильні бурі, морози, тощо). 

Одним з важливих елементів гарантування економічної безпеки й стабілізації фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників є страхування (добровільне або обов’язкове). Механізм його дії досить простий: органами страхування (юридичними особами, які отримали в установленому порядку ліцензію) за рахунок коштів, одержаних від господарств у вигляді страхових платежів та доходів від їх інвестування, виплачуються страхові відшкодування при неврожаях, загибелі худоби та птиці, втраті іншого майна. Сплачуються страхові платежі сільськогосподарськими товаровиробниками по кожному виду застрахованого майна у відсотках від його вартості, а їхня ставка визначається з таким розрахунком, щоб ці платежі покривали страхові відшкодування та витрати, пов’язані з функціонуванням органів страхування.

Відповідно до п. 11 частини першої статті 7 Закону України “Про страхування (85/96–ВР) Кабінет міністрів України, від 1 липня 2002р. прийняв Постанову № 1000 “Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків підприємствами всіх форм власності .

Згідно з цією Постановою суб’єктами обов’язкового страхування є сільськогосподарські державні і недержавні підприємства.

Об’єктом обов’язкового страхування є майнові інтереси, що пов’язані з неотриманням або недоотриманням врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень - державними та зернових культур і цукрових буряків – сільськогосподарськими підприємствами.

Стосунки сільськогосподарських підприємств (страхувальників) із страховиками регулюються Договором обов’язкового (добровільного) страхування, який передбачає права і обов’язки сторін, порядок виплати страхового відшкодування, термін дії договору, припинення дії договору.

Страхова сума обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур визначається в розмірі вартості врожаю, яка обчислюється шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні 5 років, за даними обліку страхувальника, на ціну 1ц продукції, що склалася за минулий рік та фактичну площу, з якої збирається врожай.

У разі, якщо страхувальник за останні 5 років вирощує культуру менше ніж 3 роки, у розрахунок вартості врожаю береться планова врожайність за поточний рік, але не вище середньої врожайності у районі за останній рік.

Постановою №1000 встановлені максимальні розміри страхових тарифів у відсотках від страхової суми, які наведені в таблиці 1.

При настанні надзвичайної події (страхового випадку) загальним збитком є втрата застрахованого врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, що виникла внаслідок настання страхового випадку. Загальний збиток обчислюється шляхом множення різниці між врожайністю з гектара, визначеною в договорі страхування з урахуванням розміру страхового покриття, та фактичною врожайністю з гектара в поточному році на площу посіву (насаджень) та ціну, визначену в договорі страхування, але не вищу ніж на момент виплати страхового відшкодування.

У разі загибелі сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень з наступним їх пересівом  (пересадженням) для визначення загального збитку враховується вартість фактично одержаного врожаю, яка обчислюється за цінами підприємства (реалізаційна фактична собівартість за минулий рік, планова на поточний рік, але не вище ніж фактична у районі за минулий рік), визначеними у договорі обов’язкового нарахування, і фактична вартість врожаю зазначених культур і насаджень, якими проводився пересів (пересаджування), обчислена за цінами поточного року.

Розмір загального збитку в разі загибелі або пошкодження врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень внаслідок настання страхового випаду визначається після оприбуткування врожаю, виходячи з вартості не отриманого чи недоотриманого врожаю.

Прямий збиток, що відшкодовується страховиком визначається у відсотках розміру загального збитку, який зафіксований у відповідних актах обстеження після настання кожного страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У разі сплати страхувальником чергового страхового платежу за договором обов’язкового страхування не в повному обсязі прямий збиток відшкодовується пропорційно сумі сплачених платежів.

Для обліку доходів від надзвичайної діяльності Планом рахунків передбачено рахунок 75 “Надзвичайні доходи”, за кредитом якого відображається визнана сума відшкодування страховою компанією втрат від надзвичайних подій, за дебетом – списання в порядку закриття на рахунок 79 “Фінансові результати”. Кредит рахунка 75 кореспондує з дебетом рахунків: 30, 31, 37, 50, 60.

Облік витрат і втрат, пов’язаних з надзвичайними подіями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, але не очікується, що вони будуть повторюватися періодично або у кожному звітному періоді, ведеться на рахунку 99 “Надзвичайні витрати”, за дебетом якого відображається сума визначених витрат, а за кредитом – списання витрат і втрат на рахунок 79 “Фінансові результати”.

До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі втрати в наслідок цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлюваних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів, тощо). При виникненні таких втрат і витрат дебетується рахунок 99 “Надзвичайні витрати” і кредитуються рахунки: 10, 11, 12, 13, 15, 16, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 30, 31, 33, 50, 60, 63, 65, 66, 68 та ін.

В сільськогосподарських підприємствах найбільш часто виникають надзвичайні доходи і втрати від вимерзання посівів, засухи, граду, зливи, урагану, повіню, пожежі, інфекційних захворювань худоби і птиці, тощо.

Відшкодування збитків, завданих названими подіями стихійного лиха, і самі збитки обліковуються відповідно на субрахунку 751 “Відшкодування збитків від надзвичайних подій” і субрахунку 991 “Втрати від стихійного лиха”.

Порядок обліку розглянемо на такому прикладі (приклад умовний). Згідно з Договором  обов’язкового страхування пшениці озимої від 10.01.2004 р. сільськогосподарським підприємством і страховою компанією було застраховано 1970 га посіву пшениці озимої. Сума страхового платежу склала 31400 грн. В результаті вимерзання зимою і весняних заморозків повністю загинули посіви озимої пшениці на площі 320 га. На момент настання страхової події господарством понесено фактичних витрат в середньому на 1 га – 97 грн., а на всю площу озимої пшениці, що загинула – 31040 грн. Страхова компанія визнала страхове відшкодування на суму 31040 грн. В приведеній нижче таблиці 2 наведено облік надзвичайних доходів і втрат.

Таблиця 2.

Облік надзвичайних доходів і втрат  в сільськогосподарському.

 

Фінансовий результат надзвичайних подій визначається на субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” рахунка 79 “Фінансовий результат”. Якщо, внаслідок надзвичайних подій є прибуток, то у дебет субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” списується також сума податку на прибуток  від надзвичайних подій у підприємств на яких не розповсюджується дія Закону України “Про фіксований сільськогосподарській податок”.

Відповідно до пункту 8.2 Методичних рекомендацій витрати на обробіток площі, на якій повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха (при відсутності пересіву), списуються як надзвичайні втрати в повному обсязі. У випадках пересіву повністю загиблих посівів до суми витрат, що будуть списані як надзвичайні будуть включені  тільки вартість насіння та посадкового матеріалу, витрати на передпосівний обробіток грунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою (повторювані витрати). Всі інші суми витрат на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо, тобто (повторювані витрати) списуються в розмірі статей на пересіяну культуру. Сказане викликає необхідність здійснення аналітичної вибірки витрат за пересіяною культурою і їх групування залежно від видів робіт. Після цього частину витрат (повторюваних) списувати з кредиту аналітичного рахунка, на якому обліковували загиблу культуру, в дебет рахунка 99 “Надзвичайні витрати”, субрахунку 991 “Витрати від стихійного лиха”. Іншу частину (повторюваних) витрат списують з аналітичного рахунку загиблої культури в дебет аналітичного рахунку пересіяної культури.

Розглянемо приклад (всі числа умовні). Витрати господарства на посів озимого ячменю становлять:

 – оранка  під посів озимих зернових культур    4600 грн.

 – внесення добрив                                                                            1750 грн.

 – вартість внесених добрив                                                              8000 грн.

 – передпосівний обробіток грунту та посів                                       6450 грн.

 – вартість насіння                                                                            6500 грн.

Внаслідок загибелі посіву озимого ячменю  поле пересіяли кукурудзою на зелену масу. У бухгалтерському обліку всі ці операції будуть відображені таким чином (табл. 3).

Таблиця 3.

Бухгалтерський облік пересіву озимого ячменю кукурудзою на зелену масу.

 

Згідно з пунктом 8.2 Методичних рекомендацій витрати на вирощування культур, які частково загинули, або по яких стався недобір продукції внаслідок стихійного лиха, списуються на витрати від стихійного лиха чи від техногенних катастроф і аварій тощо.

Осінь і зима 2003 року, зима і весна 2004 року, а також літо, в зоні вирощування зернових культур видалися несприятливими для вирощування сільськогосподарських культур: великі морози, льодова корка, тривала засуха, заморозки, смерчі, градобій тощо перешкодили отриманню очікуваних врожаїв, а в ряді випадків призвели до загибелі сільськогосподарських культур. Внаслідок надзвичайних подій витрати на вирощування сільськогосподарських культур виявилися не забезпеченими майбутніми доходами.

Витрати, понесені на виробництво продукції, які обернулися для підприємства витратами внаслідок надзвичайних подій, як було сказано вище і підтверджено приведеними прикладами, не відносяться на собівартість вирощеної та реалізованої продукції і покриваються за рахунок інших джерел (п.2.22 Методичних рекомендацій № 132).

Так, відповідно до п.8.2 Методичних рекомендацій № 132, на які ми посилалися вище:

– витрати на оброблення площ, на яких урожай повністю загинув у наслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати в підприємствах, що використовують рахунки класу 9 спочатку на дебет субрахунку 991 “Втрати від стихійного лиха” з кредиту субрахунку 231 “Рослинництво” відповідних аналітичних рахунків, а потім списання таких витрат (втрат) відображається записом за дебетом субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” і кредитом субрахунку 991. Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати використовують тільки рахунки класу 8 “Витрати за елементами”  на вказану суму дебетують субрахунок 794 в кореспонденції з кредитом рахунку 23, субрахунку 231.

– витрати на пересів повністю загиблих посівів, на лущення стерні, підняття зябу, снігозатримання, вартість внесених добрив, а також затрати на їх внесення та інші (як неповторювані витрати) списуються в розрізі встановленої номенклатури статей на пересіяну культуру записом за дебетом субрахунку 231 (аналітичного рахунку пересіяної культури) і кредитом субрахунку 231 (аналітичного рахунку загиблої культури).

– витрати на вирощування культур частково загиблих, або тих, за якими є недобір продукції внаслідок стихійного лиха списуються на витрати від надзвичайних подій  у сумі, що пропорційна такому недобору такими бухгалтерськими записами, як і повністю загиблих внаслідок стихійного лиха і не пересіяних культур.

Сума  коштів, отримана підприємством як відшкодування втрат від стихійного лиха, є доходом підприємства. Для відображення доходів, що виникли внаслідок надзвичайних подій, призначений субрахунок 751 “Відшкодування збитків від надзвичайних подій”. Отримана сума такого відшкодування в облікових регістрах відображається записом за дебетом субрахунків: 301 “Каса в національній валюті”, або 311 “Поточні рахунки в національній валюті” і кредитом субрахунку 751 “Відшкодування збитків від надзвичайних подій”.

За дебетом субрахунок 751 кореспондує, в порядку закриття з кредитом субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” в порядку закриття субрахунку 751.

На підставі П(С)БО 3 користувачам повинна надаватися повна, правдива і неупереджена інформація про подібні події, що відбулися на підприємстві в ході його діяльності. Для цих цілей у типовій формі “Звіт про фінансові результати”, яка діє на підставі П(С)БО 3, виділені статті “Надзвичайні доходи” і “Надзвичайні витрати”. У них, відповідно, відображаються невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо), включаючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха і техногенних аварій, визначені за вирахуванням суми страхового відшкодування і покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи і втрати від інших подій та операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному у цьому Положенні (стандарті).

Втрати від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. Зміст і вартісна оцінка доходів або витрат від кожної надзвичайної події повинна окремо розкриватись у примітках до фінансової звітності.

Розрахунок для включення до фінансової звітності втрат від надзвичайних подій наведено у додатку 3 до П(С)БО 16.

Виходячи із того, чи є сільськогосподарське підприємство платником податку на прибуток, розглянемо два варіанти податкового обліку:

1. Якщо підприємства є платником податку на прибуток.

Згідно з п.п.5, 4, 6 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” у редакції від 01.07.04р. № 1957-IV валовими витратами є будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку-страхувальника, то зазначені ним застраховані збитки відносяться до його валових витрат у тому податковому періоді, у якому вони зазнані, а суми страхового відшкодування включаються до валових доходів такого платника податку у податковому періоді його одержання.

2. Якщо підприємство є платником фіксованого с.-г податку, то:

– у випадку виникнення форс-мажорних обставин (стихійного лиха, дія обставин непереборної сили) за кожним конкретним платником за його клопотанням Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з Мінфіном і Мінагрополітики України приймається рішення про реструктуризацію (відстрочку) сплати ФСП:

– рішення про реструктуризацію (відстрочку) сплати ФСП ухвалюється на підставі протоколу міжвідомчих і регіональних комісій з питань проведення санації підприємств агропромислового комплексу, до яких з клопотанням звертаються платники ФСП у випадку виникнення форс-мажорних обставин (стихійні лиха, дія обставин непереборної сили);

– до клопотання додаються акти обстеження посівних площ, що підтверджують знищення посівів с.-г культур на площі, яка перевищує 20% с.-г. угідь;

– розглянуті Мінагрополітики і узгоджені з Мінфіном України протоколи передаються до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків для надання відстрочки зі сплати ФСП згідно з рішенням відповідної ради.

 

Список використаної літератури:

 

1. Закон України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-ХIV від 16.07.99 р.
2. Стандарти бухгалтерського обліку в Україні, затверджені наказом Міністерства фінансів України (1999-2001 рр.).
3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями.
4. Закон України «Про фіксований сільський господарський податок» № 320-ХІ від 17.12.98 р.  (зі змінами і доповненнями)
5. Методичні рекомендації з планування, облікові і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) сільського господарських підприємств, затверджені наказом Минагрополітики від 18.05.2001 р. № 132
6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р.
7. Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємств, затверджена наказом міністерства фінансів України від 18.08.95 р.№139, зі змінами і доповненнями.
8. Інструкція з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97р. №141, зі змінами і доповненнями.
9. Указівки по організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджені наказом міністерства фінансів України від 07.05.93р.  №25, зі змінами і доповненнями, у редакції від 15.01.98р.
10. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р.
11. Методологічні рекомендації з організації і ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджені Минагрополітики України від 02.07.01 р. № 189
12. Порядок складання декларації про прибуток підприємства, затверджений наказом ГНАУ від 21.01.98р. № 37.