УДК 631.162:338.512

 

С.М. КІР’ЯН

к.е.н., доцент,

С.В. ГИРОЛЬ

ст. викладач кафедра обліку, аналізу і аудиту

Європейський університет

 

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

· Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

Рассмотрены проблемы выбора методов и способов учета для формирования финансовой отчетности  с целью углубленного раскрытия финансового состояния и привлекательности предприятия для привлечения инвестиций.

 

· Key issues that are examined:

The problems of the choice of methods and means of accounting for a financial reporting for the in-depth disclosure of financial condition and attractive business to attract investment.

 

  Постановка проблеми. Діяльність підприємств в умовах ринку вимагає інформаційної системи, що формує основні показники господарювання. Як зазначають дослідники, інформація набуває статусу чинника створення вартості [2, с.9], а облік повинен не тільки характеризувати результати діяльності минулих періодів, а й забезпечувати потреби різних заінтересованих користувачів.

Звітності сільськогосподарських підприємств, у порівнянні з іншими галузями, не завжди притаманна належна інвестиційна привабливість, але це не означає, що реальні показники сільськогосподарської діяльності  не відповідають нормативним вимогам щодо інвестування. Насамперед, це пояснюється тим, що нормативними актами тільки нещодавно частково врахована специфіка діяльності галузі у П(С)БО 30 «Біологічні активи». Але й він в першу чергу спрямований на оцінку теперішньої доходності, тоді як вкладення для інвесторів мають і віддалену перспективу.  Тому очевидно, що потрібен інструментарій для підвищення інвестиційної привабливості звітності, за допомогою якого можна на належному рівні відобразити чисті активи, а також визначити реальну ліквідність, рентабельність, фінансову стійкість і  кредитоспроможність сільськогосподарських підприємств.

Аналіз  останніх досліджень і публікацій. Питання формування облікової й економічної інформації у найбільш оптимальній для зовнішніх користувачів як потенційних інвесторів формі розглядаються у працях багатьох вчених:  О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця,  Б.І.Валуєва, С.Ф.Голова,  М.Я. Дем’яненка, М.В. Кужельного, В.В. Сопка, М.Г. Чумаченка тощо. Ними визначено, що застосування на практиці нових підходів і методів обліку у взаємозв’язку з аналізом, варіативними оцінками, контролем та плануванням дає змогу ефективно вирішувати проблеми залучення інвестицій. Проте залишаються невирішеними питання щодо сфери застосування креативного судження бухгалтера, вибору облікової політики з метою розкриття інвестиційної привабливості підприємства.

Метою даної статті є визначення ролі облікової політики у інформаційній системі забезпечення користувачів, зокрема, потенційних інвесторів.

Виклад  основного матеріалу дослідження. Питання щодо  формування інвестиційної привабливості засобами обліку не нове. Проте,  за тривалий проміжок часу, не відбулось однозначної переорієнтації обліку суто на потреби залучення інвесторів, заради яких і розпочато його реформування. Тому не можна однозначно вважати, що “традиційна система бухгалтерського обліку має “вузькі місця”, що унеможливлює отримання інформації, необхідної для стратегічного управління” [2, с.11], так як вона для цього і не призначена. Вона є базою, фундаментом, який дозволяє визначати витрати, а  маневрувати ними в тому чи іншому напрямі – завдання інших інформаційних складових.

З огляду на те, що одним із завдань облікової політики є забезпечення стандартних характеристик фінансової звітності, важливими об’єктами підвищення інвестиційної привабливості є її складові, за допомогою яких формується інвестиційна привабливість.

Фактори, які беруться до уваги інвесторами, які власне і характеризують інвестиційну привабливість є виробничо-технологічні, ресурсні, нормативно-правові. Кожен з них може бути охарактеризованим різними показниками, що мають однакову економічну природу.

З показників, що формують інвестиційну привабливість, перше місце належить тим, що відображають фінансово-економічні аспекти. При цьому використовують експрес- та детальний аналіз фінансового стану, оцінка яких здійснюється за даними фінансової звітності. Основними  показники:  господарських засобів та їх структури, динаміка оборотних засобів, ефективність використання фінансових ресурсів.

Ключовими показниками інвестиційної привабливості прийнято вважати [1, 4] набір основних параметрів, що використовуються для  діагностики результатів діяльності і прийняття на їхній основі інвестиційних рішень. Вони відображають найбільш важливу інформацію для управління. Це можуть бути як фінансові показники,  так і нефінансова інформація, що характеризує важливі ділянки господарської діяльності. Відповідно до методики фінансового аналізу, такими показниками є: фінансова стійкість, ліквідність, оборотність капіталу, оборотність активів, рентабельність інвестицій, внутрішня норма прибутку, доходи, витрати тощо.

 

Таблиця.

Методичні підходи до вибору варіантів облікової політики для розкриття інвестиційної привабливості

Джерело: [4, 5].

Методичні підходи до вибору інструментів облікової політики  систематизовані нами за критеріями, кожному з яких притаманні певні заходи підтримки, що в сукупності й формує  вплив на інвестиційну привабливість звітності. Загалом ці підходи спрямовані на виявлення  і реалізацію конкурентних переваг виробництва та організаційного процесу  діяльності підприємства.

Метою  вибору складових облікової політики для формування інвестиційної привабливості  ставиться “визначення видів діяльності, які забезпечують підприємству поточну або потенційну перевагу”, здійснення “стратегічної оцінки поточної позиції підприємства на ринку та його потенціалу в плані майбутнього розвитку” [2, с. 10]. Однією з вагомих складових є формування ключових показників ефективності.

Управління результатами - багатогранна проблема, що передбачає використання різних підходів і концепцій [1], більшість з яких знаходить відбиття в обліковій політиці. Завдання її в тому, щоб вибрати підхід, найбільш  відповідний умовам діяльності підприємства і органічно поєднати його з системою інформаційного забезпечення у звітності.

В силу  необхідністю складати фінансову звітність усіма суб’єктами господарювання, на основі яких можна формулювати задачі і контролювати їхнє виконання у сфері інвестування, вона має універсальні складові. Однак часто за її даними неможливо одержати необхідну інформацію про конкурентні переваги - наприклад, визначити рівень доходів, витрат та прибутку за видами продукції, виробничими підрозділами, покупцями тощо. Тому недостатність інформації не дає змоги активно впливати на формування інвестиційної привабливості.

Основна ідея системи ключових показників полягає в чіткому визначенні основних чинників, що визначають результати діяльності, їх деталізацію для кожного рівня управління і постановці конкретних задач, що забезпечують їхнє виконання – а відтак інвестиційну привабливість.  Для  того щоб система працювала, вона повинна бути інтегрована у всі основні управлінські процеси: визначення потенціалу, планування і постановка задач, оцінка результатів діяльності тощо. Практика свідчить, що успішні підприємства встановлюють два рівні основних показників ефективності - базовий (мінімальний) і перспективний (оптимальний). На  кожному організаційному рівні повинно бути не більше 5-10 показників для  ефективного стимулювання досягнення максимального результату, який і є основою інвестиційної привабливості підприємства.

Висновки  з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Вибір складових облікової політики напряму впливає на формування фінансових показників та фінансового стану підприємств. Від рівня останніх залежить інвестиційна привабливість. Для того, щоб належним чином організувати цей процес, варто створити спеціальний підрозділ бухгалтерії, який займатиметься аналітичною підтримкою розробки системи основних показників ефективності і визначення їхніх цільових рівнів, оцінкою фактичних результатів і аналізом причин невисокого рівня інвестиційної привабливості.

 

Список використаних джерел

1.     Бугров Д. Метрика эффективности / Д. Бугров // Вестник McKinsey. – 2002. - №3.

2.     Голов С.Ф. Парадигма конкурентоспроможного обліку/ С.Ф. Голов //Школа професійного бухгалтера. – 2006. - №11 (71). – С.9-11.

3.     Ру Д. Управління/ Д. Ру, Д. Сульє  [пер. з франц. ] – К.: Основи, 1995. – 447 с.

4.      Уолш К. Ключові фінансові показники. Аналіз та управління розвитком підприємства/ К. Уолш [пер. з англ. ] – Київ: Наукова думка, 2001. – 367 с.

5.     Підготовка бізнесу до залучення зовнішніх інвестицій [Електронний ресурс]. //Економічна Газета.– 2008. – Режим доступу: http://www.eccon.ru/privl.php.