banner-mia2.gif

УДК [631.16:658.155]:664.1

М.І. Беленкова, директор ННІ агробізнесу,

професор університету, канд. екон. наук,

 

І.І. Рагуліна, старший викладач,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

 

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ У ЦУКРОБУРЯКОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·         Рассмотрена  целесообразность  для определения эффективности свеклосахарного производства применения коэффициента справедливой экономической полезности, в основу которого положено соотношение справедливой стоимости произведенной продукции и расходов на ее производство.

 

Key issues that are examined:

·         Expedience  is considered  for determination of efficiency of sugar-beet production of application of coefficient of just economic utility, in basis of which correlation of fair value of the made products and charges is fixed on its production.

 

Постановка проблеми. В процесі ведення виробництва проявляється одна з його категорій – економічна ефективність. Вона освітлює такі процеси, коли взаємодіє робоча сила, основні засоби, предмети праці і земля. Використання таких ресурсів створює умови для одержання більш необхідної продукції, яка може задовольнити потреби суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки державою і сучасними науковцями, приділяється багато уваги як теоретичним проблемам стану та ефективності виробництва цукрового буряку так і практичним питанням функціонування галузі. Вказуючи на зниження ефективності сільськогосподарського виробництва П.Т. Саблук доводить, що наслідки хаотичних і неадекватних державних дій не забарилися проявитися в стрімкому зниженні обсягів виробництва валової продукції сільського господарства за 14 років майже на 40%, мізерних обсягах іноземних інвестицій, деградації соціальних відносин та інфраструктури на селі тощо [6, С. 3-7]. Л.М. Тимошенко відмічає, що починаючи з 90-х років організована економічна робота в первинних ланках господарювання майже повсюди припиналася. В умовах високої інфляції скасування централізованих поставок продукції та матеріально-технічного  постачання  за сталими цінами, звичні методи планування й аналізу, ведення господарського розрахунку виявилися непридатними. Розпалася стандартна система оплати та стимулювання праці. Руйнування виробництва, його збитковість супроводжувалися розладом усього внутрішньогосподарського економічного механізму  [9, С. 4, 6]. А. В. Фурса, вважає, що неефективність державної підтримки цукробурякового підкомплексу зводиться до невтручання у врегулювання промислових і сільськогосподарських цін за допомогою економічного механізму. В країні відбувається штучне заниження вартості основної продукції і зменшення прибутковості цукрових буряків зазначає В.І. Пиркін [4, С. 4, 21]. 

Формулювання цілей статті. Удосконалення методики оцінки результатів економічної ефективності у цукробурякових підприємствах.

Виклад основного матеріалу. Під економічною ефективністю розуміють співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якою отримують вартісні показники.

Оціночна форма співвідношення може бути різною:

-                     ресурси і результати виражені у вартісній формі;

-                     ресурси – у вартісній, а результати – у натуральній формі;

-                     ресурси – у натуральній, а результати – у вартісній формі  [2, С. 397-399].

Під технологічною ефективністю розуміють результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, які використовуються в сільському господарстві як засоби виробництва – завдяки живій праці створюється готова продукція [5, С.101]. Наприклад,  в рослинництві будуть такі показники: урожайність культур з одиниці посівної площі та основні параметри якості рослинницької продукції (вміст цукру в цукрових буряках, олії в насінні соняшнику, білку – в зерні тощо).

Соціальна ефективність – поняття, що відображає поліпшення соціальних умов життя людей  (покращення умов праці і побуту, поліпшення зовнішнього довкілля, підвищення рівня зайнятості і безпеки життя людей, скорочення тривалості робочого тижня без зменшення заробітної плати, ліквідація важкої фізичної праці тощо) [2, С. 399].

Ми вважаємо, що для найбільш повного і відповідного відображення економічної ефективності необхідно використовувати вартісне співвідношення між використаними ресурсами і результатами виробництва. Інші показники співвідношення не можуть повно відобразити ефективність, бо не завжди є співставними.

Одним з основних купівельних якісних показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є рентабельність. Вона характеризує рівень віддачі витрат і ступіть використання засобів виробництва і реалізації продукції (робіт і послуг).

Результат від діяльності підприємства (галузі) визначають згідно показника, який називається «прибуток».

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» [1, С.27-39] прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період. В умовах ринку розрізняють:

·                   валовий прибуток – економічний результат діяльності суб’єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і виробничою собівартістю. Чистою виручкою являється різновид кінцевого результату з урахуванням знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору;

·                   валовий збиток – якщо виробнича собівартість перевищує чисту виручку.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування, визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток.

Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного року в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, так і за її межами.

Вибір критерію ефективності необхідного виду має певне, як теоретичне так і практичне завдання. В ринкових умовах від нього залежить правильність стратегічного планування виробничої діяльності кожного підприємства.  «Критерій» в перекладі з грецького означає будь – яку головну ознаку, мірило оцінки або судження про предмети і явища. При вирішенні певної проблеми вибраний критерій повинен показувати умови, при яких розкривається певний результат. Оскільки ефективність суспільного виробництва – категорія закону економії часу, то критерій повинен визначитися цим законом.

В економічній літературі існує велика кількість пропозицій щодо використання певних показників ефективності. Наприклад, було запропоновано, щоб в якості критерію ефективності сільськогосподарського виробництва використовувати показник чистого доходу, показники використання фондів (норма прибутку і фондовіддача), прибуток і інші [10, С. 6].

Однак окремі автори вказують, що така різноманітність точок зору відносно критерію  ефективності  не  дозволяє  сконцентрувати  увагу  на  виявленні   більш загального показника, який би характеризував ступінь використання праці на одиницю спожитої вартості [8, С. 18].

Автори посилаються на висловлення  К.Маркса, що  як кількісне буття руху є час, цілком так само кількісне буття праці є робочий час… Як робочий час, праця дістає свій масштаб у природних мірах часу, годинах, днях, тижнях і т. д. Робочий час є живе буття праці, байдужий щодо її форми, змісту,  індивідуальності; він є живе кількісне буття праці і в той же час іманентне мірило цього буття [3, С.15-16].

Немає сумніву, що у висновках К. Маркса мова йде про мінову вартість товару. К. Маркс доводить, що як мінові вартості, всі товари є тільки певні кількості застиглого робочого часу  [3, С. 15-16].

Треба погодитися з тим, що зменшення кількості праці на одиницю продукції зменшує собівартість продукції, яка в подальшому є складовою доходу і прибутку. Проте, на нашу думку, такі показники будуть давати точну характеристику виробництва лише до того часу, поки витрати на виробництво будуть нижчі виручки від її реалізації. Але суспільство буде виробляти окремі необхідні види продуктів і тоді, коли вони будуть нерентабельними. І як наслідок, критерій «витрачений робочий час» може давати неповну необхідну характеристику ведення окремої галузі виробництва.

Ринкові відносини – поняття широке. Продуктивність праці – значна категорія цих відносин. Товаровиробнику не вигідно вести виробництво, коли не простежується одержання позитивного результату. Однак держава буде враховувати необхідність того чи іншого збиткового продукту: надавати товаровиробнику відповідну дотацію.

Різноманітність точок зору відносно критерію ефективності не дозволяє сконцентрувати увагу на виявленні більш загального показника який би характеризував ступінь якісної роботи підприємства. Ми впевненні, що таким показником може бути коефіцієнт справедливої економічної корисності виробленої продукції, котрий можливо визначити як співвідношення справедливої вартості виробленої продукції до вартості витрат на її виробництво. І, на нашу думку, ця модель повинна мати наступний вигляд:

С = Image         (1*)

де: С – коефіцієнт корисності продукції;

Св – справедлива вартість виробленої продукції, грн.;

З – вартість витрат на виробництво продукції, грн.

* власні дослідження

При оцінці інвестиційної нерухомості справедлива вартість дорівнює різниці між первісною вартістю та сумою зносу. Однак, при оцінці цукрового буряку і цукру потрібні бути інші економічні підходи.

В основу формування справедливої вартості на цукрові буряки і цукор види продукції  повинна бути покладена середня (міжгалузева), повна фактична собівартість продукції. Але вона ще не забезпечує тієї споживчої вартості, котра визначає необхідність виробництва тієї чи іншої продукції. Тому, окрім середньої  фактичної вартості продукції в неї, на наш погляд, необхідно включати податок на додану вартість і величину, яка може забезпечити позитивну рентабельність виробництва даної галузі. Так, наприклад, сучасна ціна реалізації цукру не буде визначатися як справедливою вартістю, тому що вона не визначає рентабельний розвиток галузі.

У цьому зв’язку включений нами у математичну модель елемент  «справедлива вартість» має важливу роль, а формула відповідає визначенню показника економічної ефективності розвитку цукрової промисловості.   

Такі умови розвитку галузі підтверджував у своїх роботах Адам Сміт, а саме він вказує, що не було б ніякої зацікавленості наймати цих працівників, як би підприємець не розраховував отримати  від продажу виготовлених ним виробів – зверх того, що необхідно для відшкодування його капіталу, – ще деякий прибуток; також у нього не було б ніякої зацікавленості витрачати більшу суму капіталу, а не меншу, як би його прибутки не находились у певній відповідності з величиною яка використана в діловиробництво капіталу [7, С. 168].

Висновки. Питання щодо оцінки економічної ефективності у цукробуряковому підкомплексі залишаються дискусійними і вивчаються постійно науковцями. Результати дослідження, викладені в статті,  доводять доцільність для визначення ефективності цукробурякового виробництва застосування коефіцієнту справедливої економічної корисності, в основу якого покладено співвідношення справедливої вартості виробленої продукції і витрат на її виробництво.

 

Список використаних джерел

1. Стандарти бухгалтерського обліку. – Х.: ПП ІГВІНІ. – 2007. – 560 с.;

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероб. / В.Г. Андрійчук. – К.: Вид-во КНЕУ, 2004. – 624 с.;

3. Маркс К. Твори. Вид. 2-е.– Т.13. / К. Маркс, Ф. Енгельс. – К.: Вид-во. політ. л-ри України, 1963. – С. 15-16.;

4. Пиркін В.І. Щодо ефективності виробництва цукрових буряків / В.І. Пиркін / Цукрові буряки. – 2006. –  №4. – С. 4, 21;

5. Рагуліна І.І. Аудит витрат на вирощування картоплі / І.І. Рагуліна, І.Т. Новіков, О.О. Янченко / Економіка АПК і природокористування.: Вісник ХНАУ. – 2008. – № 7 . – С.101-106;

6. Саблук П.Т. Становлення аграрної політики в Україні / П.Т. Саблук / Економіка АПК. – 2006. – № 1. – С. 3-7;

7. Смит Адам. Исследование о природе и причинах богатства народов. Т.1 Санктпетербург. Типография И.И. Глазунова / Адам Смит / – 1866. – 496 с. 8. Теряков Ю.Н. Планирование эффективности сельскохозяйственного производства / Ю.Н. Теряков, В.Н. Мищенко. – Харьков: Вища школа, 1984. – 18 с.;  

9. Тимошенко Л.М. Удосконалення економічного механізму господарювання в сільськогосподарському підприємстві / Л.М. Тимошенко / Цукрові буряки. – 2006.  – №1.– С. 4,6;

10. Юшко С.В. Формування доходів сільськогосподарських підприємств та підвищення ефективності їх господарювання. Автореферат / С.В. Юшко. – Харків, 2003. – 20 с.