УДК 631.162:631.115

С.О. КУЧЕРКОВА, старший викладач,

кафедри аналізу і контролінгу,

Таврійський державний агротехнологічний університет

 

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ У СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·        Рассмотрены особенности учета хозяйственной деятельности у субъектов малого предпринимательства.

·        Выявлены недостатки в учете и предложены пути совершенствования при определении результата деятельности.

 

  Key issues that are examined:

·        The features of account of economic activity are considered for small business entities.

·        Failings are exposed in an account and the ways of perfection at determination of result of activity are offered.

 

Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки розвиток малого підприємництва – це ключ до інновацій, удосконалення, підвищення продуктивності та ефективнішої конкуренції. Водночас бухгалтерський облік є особливо важливою функцією ефективного управління малими підприємствами, знаряддям контролю за раціональним і економічним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов’язків перед державою.

Аналіз досліджень. Питання обліку у суб’єктів малого підприємництва розглядалось багатьма науковцями. Зокрема, цим питанням займались такі вчені, як Буряк П. Ю., Огійчук М.Ф., Ткаченко Н.М. та інші.

Формування мети статті. Метою статті виступає дослідження особливостей обліку у суб’єктів малого підприємництва, виявлення проблем в обліку та пошук шляхів їх подолання у контексті визначення результату діяльності.  

Виклад основного матеріалу. В Україні було прийнято ряд законодавчих та нормативних актів, що сприяли подальшому розвитку малого підприємництва:

1) Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03. 07. 1998 р. № 727/98;

2) Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19. 10. 2000 р. № 2063 – ІІІ;

3) Господарський кодекс України від 16. 01. 03 р. 436-ІV.

Суб’єктами малого підприємництва можуть бути юридичні і фізичні особи. Фізична особа – приватний підприємець може бути платником єдиного податку, на загальній системі оподаткування та на фіксованому податку.

Фіксований податок по фізичним особам використовується тільки на ринку.

Платниками єдиного податку можуть бути підприємці, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх родин, протягом року перебуває не більше 10 осіб і розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.. Ставка єдиного податку для приватного підприємця встановлюється місцевими радами за місцем реєстрації платника залежно від виду діяльності. Ставка єдиного податку не може бути меншою за 20 грн. і більшою за 200 грн. на місяць. Для того, щоб мати право бути платником єдиного податку, підприємець повинен подати до податкової інспекції Заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. В заяві вказується вид діяльності, місце здійснення підприємницької діяльності, дата переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з початку року і чисельність працівників. Якщо фізична особа - приватний підприємець, має найманих робітників, він повинен з кожним укласти Трудовий договір між працівником і фізичною особою. Цей договір повинен бути у трьох екземплярах: перший – Центр зайнятості, другий – у роботодавця, третій – у робітника.

Основним документом при обліку господарських операцій є Книга обліку доходів і витрат фізичних осіб за єдиним податком (форма № 10), таблиця 1.

Таблиця 1

Книга обліку доходів і витрат фізичних осіб за єдиним податком

 

Книга ведеться за ті дні, коли відбулися витрати і отримали доходи, в кінці місяця підбиваються результати. На практиці спостерігається інколи відсутність фіксування витрат, тому що податківців цікавить лише межа доходу в 500 тис. грн., для того щоб мати право бути платником єдиного податку, а підприємець також не бажає робити лишню роботу, він підстроюється під податкові служби, тільки щоб не платити штрафи і своєчасно все здавати. Але на нашу думку, без розрахунку чистого доходу не можливо буде встановити чи ефективно працює підприємство.

На підставі Книги складається Звіт суб’єкта малого підприємства – фізичної особи – платника єдиного податку, який подається до податкової інспекції щоквартально з наростаючим підсумком. В Звіті показується вид діяльності, фактична чисельність працівників у звітному кварталі, якщо такі були, сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі і обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком.

Наприклад, в Новоспаській Селищній Раді, Приазовського району, ставка єдиного податку в 2009 році для сільськогосподарських товаровиробників встановлена на рівні 130 грн. на місяць. Приватний підприємець Л.Л. Романова щомісяця буде сплачувати 130 грн. єдиного податку, як сільськогосподарський товаровиробник, і ще 130 грн., за те, що має двох найманих робітників. Згідно законодавства, у разі використання найманої праці розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу. Як сільськогосподарський товаровиробник Л. Л. Романова має в наявності 124 га земель сільськогосподарського призначення, з них 24 га власні і 100 га орендовані. Згідно законодавства за орендовані землі вона буде сплачувати податок на землю і орендну плату, щодо якої згідно Державної податкової адміністрації України заповнюється форма № 1/ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. В якій показується сума нарахованого доходу на користь орендодавця,  сума виплаченого доходу і розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Приватний підприємець, зокрема сільськогосподарський товаровиробник, свою звітність не здають в сільськогосподарське управління і статистичне управління за місцем знаходження, а тільки в податкову інспекцію. Дослідження показали, що вони керуються тільки вказівками податкових органів. Тоді як ми можемо говорити про сільське господарство в цілому по країні, про його результати діяльності і скільки припадає продукції на душу населення? В статистичний збірник в цілому по країні за рік ці дані майже не попадають. Ми йдемо до спрощення обліку але ж не настільки, щоб не знати що відбувається в галузях і країні цілому. Ведення податкового обліку, це вагоме джерело поповнення дохідної частини бюджету, але так ми зовсім втрачаємо важливість і значимість бухгалтерського обліку, як основного інформаційного джерела для прийняття ефективних управлінських рішень. 

Дослідження показали, так як підприємці майже не використовують форми і методи бухгалтерського обліку, то на нашу думку доцільно для узагальнення всієї інформації про результати підприємницької діяльності складати єдиний регістр, де наводити всі дані по підприємницькій діяльності. З форми № 10 дуже складно зробити висновок, який це вид діяльності і які отримали результати, тому доречно підприємцям в кінці звітного періоду складати регістр, де наводити всю інформацію по виробництву і реалізації продукції рослинництва, тваринництва і іншої діяльності, (табл.2).

Таблиця 2

Формування результатів діяльності суб’єкта підприємницької діяльності за рік

 

Це також може бути спрощений варіант аналізу діяльності приватного підприємця. Підприємець наочно зможе побачити структуру землі по культурах, а по тваринництву по поголів’ю, його доходи і витрати, а на кінець періоду зможе розрахувати результат діяльності.

Пропонуємо орендну плату виділити окремо, і через риску відображати зверху орендну плату у кількісному виразі, а знизу у вартісному, так буде видно, коли орендна плата платиться в натуральній формі, а коли - в грошовій. На нашу думку, така форма регістру найбільш придатна для узагальнення всіх показників діяльності підприємців і не буде ніяких складностей при її заповненні.

 За бажанням  приватний підприємець може обрати загальну систему оподаткування. Перед тим, як перейти на неї, він проводить попередні розрахунки, якби він використовував єдиний податок і по загальній системі оподаткування. Те, що підходить йому якнайкраще і буде використовуватись в процесі діяльності. Основним обліковим документом при загальній системі оподаткування є Книга обліку доходів і витрат, де вказується закуплений і проданий товар обов’язково за найменуванням. Звітним документом є Декларація про доходи, де в підрозділі 1.3 Доходи одержані від підприємницької діяльності, вказується вид діяльності, сума одержаного валового доходу, витрати пов’язані з одержанням доходу, сума чистого доходу і сума податку сплаченого підприємцем.

Висновки. Отже, усе викладене вище дає змогу зробити такий висновки:

-         існуюча форма ведення обліку у суб’єктів малого підприємництва недосконала, звітність не надає вичерпної інформації щодо діяльності підприємства і його аналізу. Особливо це стосується сільськогосподарської діяльності;

-         для сільськогосподарських товаровиробників запропоновано складати регістр, який містить повну інформацію щодо їх діяльності і на підставі цього можна розрахувати результати діяльності.

 

 

Список використаних джерел

1. Буряк П. Ю. Облік на підприємствах малого бізнесу/ П. Ю.  Буряк , Л. Ю. Шевців,   Р. Л. Хом’як – К.: Професіонал 2005. – 272 с.

2. Про державну підтримку малого підприємництва: закон України від 19. 10. 2000 р. № 2063-ІІІ// Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 51-52. – Ст.447.