Як правильно відобразити в бухгалтерському і податковому обліку основні засоби,  вартість яких повністю амортизована?

 

Згідно з п. 4 П(С)БО 7 амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

З вищевикладеного витікає, що завдання амортизації полягає в розподілі вартості необоротних активів на витрати протягом очікуваного терміну експлуатації. Основними факторами, що впливають на величину амортизації, є вартість яка амортизується й очікуваний термін корисного використання.

Отже, якщо конкретний об’єкт основних засобів (необоротних активів) відпрацював визначений для нього термін експлуатації і повністю переніс свою вартість на витрати підприємства, то нарахування амортизації на такий актив припиняється, оскільки відсутній об’єкт нарахування (вартість, яка амортизується).

Поряд з цим  підприємство з певних причин може продовжувати експлуатацію даного об’єкта основних засобів. В такому разі об’єкт основних засобів буде облічуватися на балансі підприємства за ліквідаційною вартістю.

 

В податковому обліку (стосується підприємств, які є платниками податку на прибуток) під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів розуміється поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

До основних фондів відносяться ті ж матеріальні цінності, що й до основних засобів. Але в податковому обліку основні фонди класифікуються за іншими, ніж в бухгалтерському обліку, групами.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому, окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться..

Певний виняток становить облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1. Згідно з пп. 8.3.4 ст. 8 Закону їх облік ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Підпунктами 8.3.7 та 8.3.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Отже, якщо вартість об’єкту основних фондів  (основних засобів), що належить до групи 1 досягла  100  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то нарахування податкової амортизації такого об’єкта припиняється і він вилучається з групи 1.

Нарахування амортизації в податковому обліку на вартість кожного окремого об’єкту основних фондів  (основних засобів), що відносяться до складу груп 2, 3 і 4, не проводиться. Тому  індивідуальну залишкову вартість по кожному з таких об’єктів в податковому обліку не визначають.

Якщо підприємство не списує такі основні засоби, а продовжує  їх використовувати в господарській діяльності, то вони облічуються на балансі за залишковою або ліквідаційною вартістю, визначеною в порядку передбаченому П(С)БО 7.

 

 

Підприємство, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції, не має права на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, тому є платником податку на прибуток. Чи повинно таке підприємство включати балансову вартість придбаних продуктивних тварин в Розрахунок приросту (убутку)балансової вартості запасів (Додаток К1/1 до  декларації з податку на прибуток підприємства)?

 

Згідно з пп. 8.1.3 ст. 8 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” витрати на придбання і відгодівлю продуктивної худоби не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду платника податку.

Згідно із ст. 1 Закону України від 15 грудня 1993 р. № 3691 - ХІІ “Про племінну справу у тваринництві” неплемінна продуктивна тварина – це тварина, що не має племінної (генетичної) цінності та використовується для одержання певної продукції.

Племінна тварина - це чистопородна або одержана за затвердженою програмою породного вдосконалення тварина, що має племінну (генетичну) цінність і може використовуватися в селекційному процесі відповідно до діючих загальнодержавних програм селекції. Згідно із ст. 13 Закону належність сільськогосподарських тварин до категорії племінної худоби повинно засвідчуватися племінним свідоцтвом (сертифікатом).

 Згідно із п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат.

Згідно з визначенням п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” продуктивні тварини попадають під визначення товарів, оскільки товари – це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери, що використовуються у будь-яких  операціях, крім операцій з їх випуску та погашення. А відповідно до пп. 8.1.3 ст. 8 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” продуктивні тварини не підлягають амортизації.

Отже, балансова вартість  витрат на придбання і відгодівлю неплемінної продуктивної худоби повинна відображатись за кодом рядка А2 Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів додатку К1/1.Витрати на придбання племінної худоби до цього Розрахунку не включаються, оскільки ці витрати відповідно до пп. 8.2.1 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підлягають амортизації.

 

Як правильно відобразити в бухгалтерському обліку сільськогосподарського підприємства видачу в натурі майнового паю його власнику? Чи виникає у підприємства податкові зобов’язання по ПДВ з таких операцій?

 

Майнові паї членів колишніх колективних сільськогосподарських підприємств (КСП), які не отримали їх в натурі при реорганізації КСП, вважаються невитребуваними. Вони передаються у складі кредиторської заборгованості створеним у процесі реорганізації підприємствам - правонаступникам. Таким чином, до правонаступників переходять зобов'язання КСП перед власниками невитребуваних паїв і відповідно майно КСП, що відповідає розміру таких паїв.

Виділення з складу власного капіталу підприємства пайового фонду майна громадян - колишніх членів КСП, які зберігають за собою право на майновий пай відображається записом за дебетом рахунку 42 "Додатковий капітал" і за кредитом 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" на суму пайового фонду, затвердженого вищим органом управління КСП або зборами співвласників.

Операції з видачі майна колишнього КСП власникам відображаються у обліку наступними записами

 

 

Вихід з членів КСП і витребування майнового паю в натурі його колишнім членом, не відповідає ознакам поставки товарів, зазначеним в п. 1.4 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки ця юридична дія не передбачає укладання  цивільно-правового договору. Тому видача майнового паю в натурі не може розглядатися як операція,  що є об’єктом оподаткування ПДВ.

У випадку, коли член колишнього КСП отримує належне йому майно в рахунок майнового паю у сільськогосподарського підприємства, яке було створене в процесі реформування КСП, то при умові відображення в установчих документах новоствореного підприємство факту правонаступництва прав і обов’язків свого попередника (КСП) на правонаступника (новостворене підприємство) переходять зобов’язання щодо майнових зобов’язань попередника. Тому видача майнового паю його власнику новоствореним сільськогосподарським підприємством не відповідає ознакам поставки товарів і, відповідно, не буде об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже, у сільськогосподарського підприємства, яке за вимогою члена колишнього КСП виділяє  майновий пай в натурі, податкових зобов’язань з ПДВ по цій операції не виникає. 

 

 

Фізична особа, власник майнового паю,  отримує пай в натурі і передає його як внесок до статутного капіталу підприємства, що створюється. Як дані господарські операції відобразити в бухгалтерському обліку підприємства, яке  передає майновий пай власнику, і у підприємства, яке приймає його як внесок до статутного капіталу?

 

Відображення в бухгалтерському обліку операції по виділенню майна в рахунок майнового паю сільськогосподарським підприємством наведено в попередній таблиці.

У підприємства, яке приймає майновий пай у натурі як внесок від засновника – фізичної особи до статутного капіталу новостворюваного підприємства, відображається в обліку наступними записами

 

В бухгалтерії підприємства для ведення обліку використовується програма “1С:Бухгалтерія”. Чи потрібно в цьому разі здійснювати облік основних засобів на паперових інвентарних картках?

 

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій з обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30 вересня 2003 р. № 561, господарські операції з будівництва, виготовлення, придбання, введення в експлуатацію, підтримання в робочому стані, поліпшення і вибуття основних засобів оформлюються підприємствами первинними документами, які розкривають інформацію про:

назву первинного документа, яка характеризує оформлену господарську операцію;

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст, кількісні та вартісні показники обсягу господарської операції;

назву об'єкта основних засобів, його інвентарний номер, дату початку і місце експлуатації, термін корисного використання;

технічну характеристику (площа, обсяг, місткість, потужність тощо) та вартість об'єкта основних засобів, його переоцінку, ремонт, поліпшення та амортизацію;

посади осіб, які здійснювали господарську операцію та оформлення первинних документів з їх підписами;

перелік технічної документації, що передається (приймається) разом з об'єктом основних засобів, вид і кількість дорогоцінних металів, що містяться в об'єкті основних засобів;

походження коштів (власні, цільові), використаних для придбання, будівництва і поліпшення основних засобів, та про безоплатно одержані основні засоби;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Положення про забезпечення бухгалтерських записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24 травня 1995 року № 88 документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію.

Документ на машинозчитуваному носії повинен мати код особи, відповідальної за правильність складання документа. Належність коду конкретній особі реєструється організацією-створювачем документа на машинозчитуваному носії, а також створюються технічні, програмні засоби та організаційні умови, що виключають можливість користування чужими кодами.

Отже, у випадку коли програма “1С:Бухгалтерія,” що використовується підприємством, здатна забезпечити наведені вимоги нормативних актів, які регламентують ведення бухгалтерських записів, то підприємство може не здійснювати облік основних засобів на затверджених формах паперових інвентарних карток .

 

Чи потрібно відображати в податковій накладній дотації отримані сільськогосподарським підприємством від переробних підприємств за реалізоване молоко і м’ясо в живій вазі?

 

Згідно з пп. 6.2.6 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” поставки переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності й господарювання оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому, згідно з частиною 1 п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума ПДВ, яка має сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, в повному  обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі.

Згідно з п. 2 постанови КМУ від 12.05.1999 р. № 805 “Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі” сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м’ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи ПДВ за нульовою ставкою, та виписують податкову накладну, в розділі VII та графах 8 і 9 якої, відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. № 165 “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення”,  проставляється “0”.

Отже, сільськогосподарським підприємствам – платникам ПДВ в податковій накладній непотрібно зазначати окремо суми  дотації отриманої від переробних підприємств за поставлені молоко і м’ясо в живій вазі власного виробництва.