УДК 657.62
Н.Л. ЖУК, к .е. н., с. н. с.;
Л.С. СТЕЦЮК, аспірантка[1]
ННЦ «Інститут аграрної економіки»
ОСОБЛИВОСТІ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК УПРАВЛІНСЬКОГО І ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
Ключевые вопросы, которые рассматриваются:
· Обосновано распределение внутреннего анализа хозяйственной деятельности на управленческий и финансовый.
· Выделено основные элементы, на основании которых осуществляется распределения анализа на управленческий и финансовый.
· Рассмотрено взаимосвязь управленческого и финансового анализа при проведении комплексного анализа хозяйственной деятельности.
Key issues which are considered:
· Distributing of internal economic analysis on administrative and financial is grounded.
· The basic elements of distributing of administrative and financial analysis are selected.
· Intercommunication of administrative and financial analysis during the leadthrough of complex economic analysis is considered.
Постановка проблеми. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства виник і розвивався як аналіз за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності. На сьогодні він вже давно вийшов за рамки інформації, обмеженої лише бухгалтерськими даними. Сучасний аналіз базується на використанні великого кола як облікової, так і позаоблікової інформації, проте його інформаційною основою все ж залишається бухгалтерський облік.
Постійне удосконалення бухгалтерського обліку, перехід до Міжнародних стандартів обліку та звітності зумовлює більш чітке розмежування його на фінансовий та управлінський, що, безумовно, справило вплив на методологію, методику та організацію аналізу господарської діяльності підприємства.
Виділення таких видів економічного аналізу як фінансовий і управлінський залишається на даний час дискусійним. Важливість та необхідність дослідження даного питання зумовлене недостатністю організаційної, методичної та інформаційної забезпеченості обох видів аналізу і потребує наукового підходу до вирішення даної проблеми.
Аналіз останніх публікацій. Незважаючи на значні наукові надбання з питань теорії та методології фінансового та управлінського аналізу, що висвітлені у працях багатьох вчених-економістів, зокрема, Білика М.С., Загородного А.Г., Кіндрацької Г.І., Ковальчука М.І., Лахтіонової Л.А., Мниха Є.В., Поповича П.Я., Свічкаря В.А., Чумаченка М.Г., Шеремета А.Д. та ряду інших, немає єдиного підходу до виділення таких видів аналізу.
Тому, метою даної статті є дослідження особливостей фінансового та управлінського аналізу господарської діяльності, вивчення їх як окремих видів аналізу та взаємозв’язок як елементів цілісної системи аналізу господарської діяльності підприємства. Для досягнення поставленої мети передбачається виконання наступних завдань:
- визначити місце управлінського та фінансового аналізу в загальній системі аналізу господарської діяльності;
- виділити елементи, на основі яких здійснюють розподіл аналізу на фінансовий та управлінський;
- вивчити особливості управлінського і фінансового (зовнішнього та внутрішнього) аналізу.
Виклад основного матеріалу.
Розподіл аналізу господарської діяльності підприємства на управлінський та фінансовий зумовлений, перш за все, розподілом бухгалтерського обліку на управлінський та фінансовий.
Проте, такий підхід до виділення даних видів економічного аналізу підтримують не всі вчені-економісти. Так, зокрема, у монографії по обліку, контролю і аналізу у міжнародному бізнесі [1] автори зазначають, погоджуючись з позицією професора О.Бородкіна, що «розподілити систему бухгалтерського обліку на управлінську і не управлінську (фінансову) не можна. Такий розподіл, по-нашій думці, є умовним, що немає ні наукового, ні практичного значення». Отже, і поділ аналізу на два види за даним критерієм також не можна вважати правильним» [1, с. 160].
Звичайно, здійснювати розподіл економічного аналізу на фінансовий та управлінський лише на основі системи бухгалтерського обліку як основної інформаційної бази, яку використовують при проведенні того чи іншого виду аналізу, недоцільно. Але існує ряд інших характерних особливостей, які відрізняють управлінський аналіз від фінансового.
Крім цього, деякі економісти часто ототожнюють фінансовий аналіз з зовнішнім аналізом, а управлінський - з внутрішнім [2]. Але такий підхід, на нашу думку, теж є нелогічним. Адже інформація, яку отримують в результаті здійснення фінансового аналізу, необхідна також і внутрішнім користувачам.
Концептуальну модель управлінського економічного аналізу запропонував Свічкарь А.В. Вона «складається з кількох блоків аналітичних задач:
1. Комплексний управлінський аналіз
2. Оперативний управлінський аналіз
3. Проблемний оперативний аналіз
4. Фінансовий управлінський аналіз» [3, с. 6].
Далі, «фінансовий управлінський аналіз» Свічкарь А.В. розподіляє на «внутрішній фінансовий аналіз та зовнішній фінансовий аналіз» [3, с. 7]. Виникає запитання, чи може бути управлінський аналіз зовнішнім аналізом?
Розглядаючи управлінський та фінансовий аналіз доцільно визначити їх місце в загальній системі аналізу господарської діяльності. Тут ми повністю підтримуємо думку вчених Кіндрацької Г.І., Білика М.С., Загородного А.Г. [4], Мниха Є.В.[5], Шеремета А.Д.[6], відповідно до якої місце фінансового і управлінського аналізу в загальній системі аналізу господарської діяльності можна відобразити наступною схемою (рис. 1).

Рис. 1. Схема відображення місця управлінського та фінансового аналізу в загальній системі аналізу господарської діяльності підприємства
З цього приводу досить точним, на нашу думку, є визначення Лахтіонової Л.Я., яка пише, що «під терміном «фінансовий аналіз» слід розуміти зовнішній та внутрішній аналіз результатів діяльності та фінансового стану підприємства, фінансових відносин, сукупності фінансових ресурсів та їх потоків у єдиному виробничо-торгівельному процесі, а під терміном «управлінський аналіз» - внутрішньогосподарський виробничий аналіз (аналіз матеріальних, трудових ресурсів, аналіз основних засобів, аналіз витрат та вигід і собівартості продукції)»[7, с.10].
На основі запропонованої схеми (рис. 1) розглянемо спільні риси та відмінності кожного з видів аналізу (табл. 1).
Таблиця 1
Порівняльна характеристика видів економічного аналізу
|
№ п/п |
Сфери порівняння |
Внутрішній аналіз |
Зовнішній аналіз |
|
|
Управлінський аналіз |
Фінансовий аналіз |
Фінансовий аналіз |
||
|
1 |
Користувачі інформацією |
Внутрішні користувачі |
Зовнішні користувачі |
|
|
2 |
Інформаційне забезпечення |
Комплекс економічної та неекономічної інформації |
Фінансова звітність та інша інформація фінансового характеру |
Публічна фінансова звітність |
|
3 |
Мета аналізу |
Аналіз ресурсо-забезпеченості, виробництва, собівартості продукції з метою прийняття управлінський рішень |
Оцінка фінансового стану підприємства з метою планування діяльності підприємства тощо |
Оцінка фінансового стану підприємства з метою визначення його кредито-спроможності та інвестиційної привабливості |
|
4 |
Об’єкти аналізу |
Обсяг виробництва та продажу, витрати, собівартість продукції (робіт, послуг), забезпеченість ресурсами та характер їх використання тощо |
Фінансові результати діяльності, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність підприємства тощо |
|
|
5 |
Використання методик |
Розробляють самостійно або використовують уніфіковані методики |
Уніфіковані методики |
|
|
6 |
Організаційна побудова |
Централізована, децентралізована, комбінована |
Здійснюється аудиторськими та консалтинговими фірмами |
|
|
7 |
Відображення результатів |
Грошові та натуральні показники, коефіцієнти |
Грошові показники та коефіцієнти |
|
|
8 |
Доступність результатів аналізу |
Конфіденційна інформація |
Загальнодоступна інформація |
|
Розподіл аналізу господарської діяльності на зовнішній та внутрішній ґрунтується на поділі користувачів на зовнішніх та внутрішніх.
До внутрішніх користувачів відносяться власники, керівники, менеджери різних рівнів управління та інший персонал, який приймає управлінські рішення. Зовнішніми користувачами є інвестори, кредитори, контролюючі органи, а також інші зацікавлені суб’єкти господарювання.
Беззаперечною є відмінність у інформаційній базі обох видів аналізу. Оскільки доступ до інформації про діяльність підприємства закритий, то основою інформаційного забезпечення зовнішнього аналізу є лише публічна фінансова звітність підприємства у складі Балансу (форма № 1), Звіту про фінансові результати (форма № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3), Звіт про власний капітал (форма № 4), Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5), Додатку до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6). Тому, виходячи з наявності інформаційного забезпечення, зовнішній аналіз може бути лише фінансовим, оскільки зовнішні суб’єкти не мають можливості використовувати інформацію, необхідну для проведення управлінського аналізу.
Внутрішній аналіз, як джерела інформації, використовує не лише фінансову звітність, а й комплекс обліково-економічної, технічної та іншої інформації. Проведення внутрішнього аналізу не регламентоване і необмежене в часі та інформаційно. Оскільки зовнішні користувачі мають доступ до будь-яких інформаційних ресурсів підприємства, то отримані результати даного аналізу є конфіденційними і вважається комерційною таємницею.
Зрозуміло, що для зовнішніх та внутрішніх користувачів потрібна різна за змістом інформація про діяльність підприємства. Тому, відповідно до потреб користувачів, перед внутрішнім та зовнішнім аналізом ставиться різна мета та завдання. Так, метою зовнішнього фінансового аналізу є загальна оцінка майнового і фінансового стану підприємства, його кредитоспроможності, платоспроможності та інвестиційної привабливості. Внутрішній аналіз призначений для керівників та менеджерів підприємства, тому головною його метою є забезпеченість їх інформацією для прийняття управлінських рішень; виявлення внутрішніх резервів; підвищення ефективності діяльності підприємства; оцінки діяльності підприємства та його підрозділів; визначення загальних тенденцій та закономірностей зовнішнього середовища та його впливу на діяльність підприємства; оцінки стратегії підприємства тощо.
Слід відмітити, що фінансовий та управлінський аналіз, як різновиди внутрішнього аналізу господарської діяльності, мають спільні риси і, як окремі види, – мають певні відмінності. Те ж саме спостерігається і між внутрішнім та зовнішнім фінансовим аналізом. З однієї сторони - спільні риси характеризують їх як один вид аналізу (фінансовий), відмінності – як різновиди фінансового аналізу (зовнішній та внутрішній).
Основною відмінністю, на підставі якої розподіляється внутрішній аналіз на управлінський та фінансовий, є об’єкти, на які спрямовані дослідження. Так, в управлінському аналізі об’єктами є матеріальні, трудові ресурси, їх використання та забезпеченість ними підприємства; виробничі та позавиробничі витрати; собівартість, якість, обсяг продукції тощо. Об’єктами фінансового аналізу виступають грошові потоки, фінансові результати діяльності, фінансовий стан, платоспроможність, ліквідність підприємства та інше.
Звичайно, інформаційна база управлінського та фінансового аналізу також відрізняється між собою. Управлінський аналіз використовує велику кількість облікової та позаоблікової інформації. Для здійснення фінансового аналізу, в основному, використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Проте, інформаційна база внутрішнього фінансового аналізу значно ширша за ту, яка використовується у зовнішньому фінансовому аналізі.
Крім цього, перед управлінським та фінансовим аналізом ставляться різні мета та завдання. Основною метою управлінського аналізу є надання інформації для прийняття управлінських рішень з питань: забезпеченості підприємства основними засобами, земельними, матеріальними, трудовими ресурсами; виробництва, реалізації, собівартості та якості продукції; поведінки витрат та беззбитковості виробництва; виявлення та освоєння невикористаних резервів тощо. Внутрішній фінансовий аналіз підприємства здійснюють з метою оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства.
Виходячи з поставленої мети та завдань розкриваються функції, які виконує управлінський та фінансовий аналіз. Так, основною функцією управлінського аналізу є діагностична функція, яка полягає у встановленні причини змін, які виникають у процесі господарської діяльності та вимірювання впливу факторів на ці зміни; пошукова – виявляються невикористані резерви та можливості подальшого розвитку підприємства. У процесі фінансового аналізу реалізуються оціночна функція – визначається стан підприємства, та пошукова – виявляються потенційні можливості фінансового росту.
По відношенню до процесу управління управлінський аналіз має чітко виражений оперативний характер, фінансовий – ретроспективний. Фінансовий аналіз, який, в основному, проводиться на основі фінансової звітності розкриває втрачені можливості та помилки, які були здійснені протягом року і на час їх виявлення вже втратили своє значення. Проте, як управлінський, так і фінансовий аналіз мають важливе значення для оцінки роботи та стану підприємства в майбутньому, дозволяють отримувати як ретроспективну так і стратегічно зорієнтовану інформацію.
Організаційна побудова як управлінського, так і фінансового аналізу може бути централізованою (в структурі управління створюють окремі відділи економічного аналізу), децентралізованою (комплекс аналітичних робіт розподіляється у діючій системі управління) або комбінованою (поєднувати у собі обидві форми). Проте, управлінський аналіз часто, особливо на великих підприємствах, організовують за центрами відповідальності (центр доходів та центр витрат).
Важливою характерною відмінністю між управлінським та фінансовим аналізом є використання методик, які застосовуються в процесі їх здійснення. Основними методиками проведення управлінського аналізу є: аналіз беззбитковості; маржинальний аналіз; аналіз поведінки витрат; аналіз виконання бюджетів та інші.
Фінансовий аналіз проводиться з використанням наступних методик: експрес-аналіз фінансового стану; аналіз фінансових коефіцієнтів; факторний фінансовий аналіз тощо.
Разом з цим, не слід забувати, що хоча фінансовий та управлінський аналіз є окремими видами, але вони тісно пов’язані між собою. Їх взаємозв’язок випливає з основних принципів економічного аналізу: системності (системного підходу) та комплексності. Системний підхід полягає в розгляді підприємства як цілісної системи та системи факторів, що впливають на діяльність підприємства, і тому, поряд з економічними та фінансовими чинниками, слід враховувати технологічні, соціальні, екологічні та інші фактори. Принцип комплексності тісно взаємопов’язаний з принципом системного підходу. Він проявляється в тому, що при аналізі підприємства, як складної системи, варто комплексно оцінювати всі параметри та елементи, їх зміну і розвиток в просторі та часі, за кількісними і якісними ознакам.
Тому, взаємозв’язок управлінського і фінансового аналізу особливо виявляється при проведенні комплексного аналізу господарської діяльності підприємства; оцінці ефективності діяльності; обґрунтуванні нормативів, цільових програм та бізнес-планів; в маркетинговому аналізі; в аналізі виробництва та реалізації продукції. Комплексне використання всієї інформаційної бази дає можливість значно ефективніше вирішувати перелік завдань, які ставляться перед аналізом, виявляти недоліки у роботі підприємства та напрямки підвищення його ефективності.
Висновки та пропозиції. Отже, враховуючи викладене вище, можна стверджувати, що розподіл економічного аналізу господарської діяльності підприємства на управлінський та фінансовий не є надуманим, а випливає з його методології. Тому, управлінський та фінансовий аналіз доцільно розглядати і вивчати як окремі види, які мають свої об’єкти, інформаційну базу, мету, відповідні завдання та методики проведення. Вивчення даних видів аналізу відокремлено дасть змогу удосконалити організаційне, інформаційне та методичне забезпечення, ґрунтуючись на методологічних підходах та враховуючи практичні потреби. Але не варто забувати, що управлінський та фінансовий аналіз тісно взаємопов’язані між собою як різновиди внутрішнього аналізу господарської діяльності і при проведенні комплексного та інших видів аналізу поглиблюють та доповнюють один одного.
Список використаних джерел
1. Облік, контроль і аналіз у міжнародному бізнесі: управлінський аспект: Монографія / Під заг. ред. проф. Л.О. Сударєвої. – Донецьк: Дон дует, 2005. – 213 с.
2. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 416 с.
3. Свічкарь В.А. Управлінський економічний аналіз. – Донецьк: ІЕП НАН України. – Полтавський кооперативний інститут, 1999. – 82 с.
4. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник / За ред. проф. А.Г. Загороднього. – Львів: Магнолія Плюс, 2006 – 428 с.
5. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник: Вид. 2-е, перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с.
6. Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2002, - 333 с.
7. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2004. – 365 с.
[1] Науковий керівник – Жук Н.Л., кандидат економічних наук, старший науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН
