О.В. Волошина,

науковий співробітник ННЦ „Інститут аграрної економіки”

 

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 р. №2505-ІV не залишив поза увагою і оподаткування доходів фізичних осіб та соціальне страхування. Нововведення внесені до порядку сплати податку з доходів фізичних осіб і внесків на соціальне страхування цікавлять не лише бухгалтерів та підприємців, але й безпосередньо громадян.

Приємною новиною є те, що отримані від продажу об’єктів нерухомого майна доходи фізичних осіб до кінця 2005 року не будуть оподатковуватись. Крім того, з 2006 року сума  нарахованого податку буде зменшуватись на величину сплаченого при відчуженні нерухомості державного мита, що документально підтверджена. Зауважимо, що державне мито сплачується лише при посвідченні договорів державними нотаріальними конторами, тому саме їм, ймовірно, буде надаватися перевага при виборі продавцями нотаріусу.

Порадували і зміни в оподаткуванні доходів, одержаних у вигляді спадщини та подарунків. Тепер вартість об’єктів нерухомого та рухомого майна, до яких, зокрема, належать предмети антикваріату, твори мистецтва, дорогоцінний метал, природне дорогоцінне каміння та прикраси з їх використанням, транспортні засоби та приладдя до них, оподатковується за нульовою ставкою, якщо їх одержано у спадщину або подарунок не тільки подружжям, але й родичами першого та другого ступеня споріднення.

Нагадаємо, що членами сім’ї першого ступеня споріднення є чоловік або дружина, батьки та батьки чоловіка або дружини, власні діти та діти чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені діти. Членами сім’ї другого ступеня споріднення є бабуся, дідусь, сестри, брати, онуки фізичної особи, а також інші її утриманці або опікуни згідно законодавства.

Отримані фізичною особою подарунки або успадковане майно (кошти, майно, майнові та немайнові права), що підлягають оподаткуванню, включаються до її загального річного доходу та відображаються у річній податковій декларації. Сплата податку, нарахованого на такі доходи, здійснюється за результатами року.

Дещо жорсткішим став порядок оподаткування доходів від продажу об’єктів рухомого майна. Так, раніше особа яка здійснювала продаж легкового автомобіля, моторолера, мотоцикла або моторного човна, звільнялась від сплати податку з доходів фізичних осіб за умови сплати до бюджету державного мита. З 31 березня 2005 року таке правило розповсюджується лише на одну операцію продажу одного об’єкту рухомого майна при обов’язковій сплаті державного мита при її реєстрації. Якщо ж одна особа продає два і більше об’єкти рухомого майна, то отриманий дохід обкладається податком за ставкою 13%. При цьому зауважимо, що ніякого зменшення об’єкту оподаткування на суму державного мита в законодавстві не передбачено.

Уточнено норму, відповідно до якої доходи громадян, що отримані від продажу сільськогосподарської продукції та продукції її первинної переробки, вирощеної на присадибних ділянках та ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, не включаються до загального оподатковуваного доходу лише якщо їх отримано безпосередніми власниками. Законодавці, мабуть,  намагалися виключити можливість неоподатковуваного перепродажу сільськогосподарської продукції. Проте довести, що продукція є власністю саме продавця буде досить складно.

Встановлено більш конкретні правила оподаткування робочого одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, безплатного харчування, знешкоджуючих та миючих засобів, отриманих найманим працівником від працедавця. Їх вартість не включається до складу оподатковуваного доходу, якщо видача проводилась за встановленими нормами згідно Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 р. №2694-ХІІ. При неповерненні платником податків, який звільняється, обмундирування, робочого одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, граничний строк використання яких ще не настав, їх вартість включається до складу  наданих такому платнику податків додаткових благ.

Як і раніше, законодавці наполягають на оподаткуванні несвоєчасно повернутих підзвітних сум. Ними встановлені нові строки звітування за витратами, пов’язаними з відрядженням, що оплачувались з використанням корпоративних платіжних карток:

-            до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження, якщо працівник для оплати витрат одержував готівку з платіжної картки;

-            не пізніше десяти днів після повернення з відрядження, якщо при використанні платіжної картки підзвітною особою здійснювались розрахунки у безготівковій формі. Цей строк може бути подовжений наказом роботодавця ще на десять банківських днів за наявності поважних причин.

Одна із внесених Законом №2505-ІV змін стосується безпосередньо фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. Мається на увазі розширення терміну “наймана особа”. Безпосередньо встановлено, що самозайнята особа, яка є платником єдиного чи фіксованого податку при виконанні робіт, наданні послуг іншій особі в межах цивільно-правового договору протягом більше одного календарного місяця за податковий рік прирівнюється до найманої особи з оподаткуванням отриманих доходів як заробітної плати. Таким чином, роботодавець зобов’язаний утримувати з доходу суб’єкту підприємницької діяльності, який застосовує спрощену систему оподаткування, податок з доходів фізичних осіб за ставкою 13%, якщо надавались послуги чи виконувались роботи понад календарний місяць. Під удар поставлені перш за все підприємці, які перебуваючи на спрощеній системі оподаткування уклали з підприємствами довгострокові договори на обслуговування, наприклад, комп’ютерної техніки.

Не залишено поза увагою і соціальне страхування. Так, з 31 березня 2005 року до 32,3% збільшено ставку збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що нараховується на заробітну плату, допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, винагороди за цивільно-правовими договорами. Із зазначеної ставки розраховується і спеціальна ставка збору для платників фіксованого сільськогосподарського податку. Тепер вона становить 6,46%.

Підвищення розміру мінімальної заробітної плати з 1 квітня 2005 року до 290 грн., з 1 липня 2005 року до 310 грн., з 1 вересня 2005 року до 332 грн. впливатиме на суму мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду, яку  сплачують роботодавці за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за застрахованих осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Величина такого мінімального страхового внеску за кожну особу збільшуватиметься з квітня до 9,37 грн., з липня до 10,01 грн., з вересня до 10,72 грн. Розміри податкових соціальних пільг, які застосовують при обчисленні податку з доходів фізичних осіб, у зв’язку із зміною протягом 2005 року мінімальної заробітної плати не змінюються.

Нажаль, не на користь платників єдиного податку вирішилось питання про справляння спеціальних зборів до Пенсійного фонду. Тепер такі платники сплачуватимуть на загальних підставах збір на обов’язкове державне пенсійне страхування  при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомого майна, валют, відчуження легкових автомобілів, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння, а також при наданні послуг стільникового зв’язку.

Ставка, за якою роботодавці нараховують страхові внески на випадок безробіття, з 31 березня 2005 року зменшилась до 1,6%. Для осіб, які на добровільних засадах беруть участь у соціальному страхуванні від безробіття, ставка внесків стала 2,1%.

Не слід забувати, що максимальна величина витрат на оплату праці найманих працівників, з якої справляються внески до фондів соціального страхування відповідає 4100 грн. на місяць з розрахунку на кожну фізичну особу.

Враховуючи повернення до порядку розподілу єдиного податку, який діяв до 01.01.2005 р., логічно припустити, що відновиться практика проведення заліків Пенсійним фондом 42% сум єдиного податку, а від нарахувань страхових внесків на випадок безробіття та з тимчасової втрати непрацездатності платники єдиного податку знову будуть звільнені. Але у будь-якому випадку такі платники зобов’язані нараховувати, як і інші роботодавці, пенсійний збір за ставкою 32,3% та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Найбільш очікуваним нововведенням стало збільшення суми допомоги при народженні дитини як для застрахованих, так і незастрахованих осіб. З 1 квітня 2005 року вона кратна  22,61 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини (на сьогодні – 8497,60 грн.). Виплата такої допомоги здійснюється одноразово в дев’ятикратному розмірі визначеного прожиткового мінімуму у грошовій формі при народженні дитини (3384 грн.). Решту допомоги з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей виплачують у грошовій формі протягом 12 місяців після місяця народження дитини. Зазначена допомога починає виплачуватись з місяця, що слідує за місяцем народження дитини, у розмірі що відповідає визначеному прожитковому мінімуму. В кожному наступному місяці допомога збільшується на 2,2% і виплачується в цілих гривнях. Остаточний розрахунок здійснюють в останньому місяці, виходячи із суми, що кратна 13,6 визначеного прожиткового мінімуму.

Зазначимо, що застрахованим у системі загальнообов’язкового державного страхування особам допомога  при народженні дитини призначається і виплачується за основним місцем роботи за рахунок сплачених такими особами страхових внесків.