О.В. Волошина,

м.н.с. ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН

 

Проведення перерахунку сум доходів, які нараховані платнику податку податків у вигляді заробітної плати за місцем застосування податкової соціальної пільги, а також сум наданих соціальних пільг передбачено пп. 6.5.2 п. 6.5 ст. 6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-IV.

Відповідно до зазначеної норми, працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок у випадках:

Ø      закінчення кожного звітного податкового року;

Ø      проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги при зміні за самостійним рішенням платника податку місця її застосування;

Ø      втрати платником податку права на податкову соціальну пільгу з причин, передбачених пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-IV;

Ø      проведення остаточного розрахунку з працівником, який звільняється.

Зауважимо, що перерахунок здійснюється лише при умові наявності у платника податку права на застосування податкової соціальної пільги. При цьому підставою для надання вказаної пільги є заява працівника про її застосування. Виключення становлять особи, для яких станом на 1 січня 2004 року дане місце роботи було основним. Якщо працівник подав заяву пізніше дня свого працевлаштування, то перерахунок відповідно провадиться з того періоду, в якому таку заяву було подано.

Оскільки платник податку має право на отримання податкової соціальної пільги за будь-яким місцем нарахування заробітної плати, тому перерахунок може проводитись і сумісникам при наявності поданої ними заяви за встановленою формою.

Метою проведення перерахунку є виконання встановлених законодавством умов щодо обмеження граничного розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право фізичній особі на застосування податкової соціальної пільги, уточнення підстав для її надання, а також перевірка правильності нарахування податку за кожний окремий податковий місяць.

Суть річного перерахунку полягає в уточненні нарахованих протягом року розмірів місячних доходів працівників із врахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за звітні податкові місяці (оплата відпусток, листків непрацездатності тощо).

Саме уточнені місячні доходи розглядаються, як окремі об’єкти оподаткування і по кожному з них провадиться кінцеве оподаткування для визначення загальної річної суми податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, податок із загального річного оподатковуваного доходу буде складатися з суми податків, обчислених за результатами перерахунку кожного місячного оподатковуваного доходу.

Не торкнеться перерахунок лише тих місяців, в котрих протягом року не відбувалось ніяких змін стосовно оподатковуваного доходу та підстав для надання податкової соціальної пільги.

Якщо протягом року відбувались нарахування та виплати доходів за попередні податкові місяці (наприклад, індексація доходів), то суми таких нарахувань потрібно включати до тих податкових періодів, за які здійснювались донарахування.

У разі нарахування і виплати доходів за податкові періоди, відмінні від місяця (премії за квартал, півріччя, рік), суми таких доходів включаються до місяця їх нарахування.

При наявності сум, які переходять з одного звітного місяця в інший (лікарняні, відпускні), їх частини відносять до відповідних періодів нарахування. В таких випадках окремо підраховуються заробітна плата і сума відпускних чи лікарняних, нарахованих працівнику за певну кількість днів кожного місяця. Визначені таким чином місячні доходи підлягають подальшому оподаткуванню.

В процесі проведення перерахунків виправляються також виявлені арифметичні та інші помилки, що були допущені протягом року при оподаткуванні та застосуванні податкової соціальної пільги. До них, зокрема, можуть відноситись:

·   ненадання податкової соціальної пільги через те, що заява працівника на надання пільги надійшла до бухгалтерії підприємства після того, як заробітну плату вже було нараховано. У цьому випадку достатньо розрахувати суму податку, яку необхідно повернути працівнику;

·   помилкове нарахування доходу не в тому місяці (різні надбавки та інші виплати, які входять в поняття заробітної плати для утримання податку з доходів фізичних осіб) або донарахування доходу за попередні періоди звітного року. Такі виплати мають бути віднесені до тих звітних періодів, за які здійснюються нарахування;

·   індексація заробітної плати, яку помилково не проводили у відповідних місяцях, а потім підприємство провело її в одному місяці за кілька попередніх місяців. У цьому випадку суму індексації потрібно розділити на всі місяці, за які її проводили;

·   зменшення об’єкта оподаткування лише на суму внесків до Пенсійного фонду або фондів соціального страхування. Перерахунок при цьому буде заключатись в розрахунку податку з доходів фізичних осіб з суми внесків, на які не зменшувався об’єкт оподаткування;

·   невірна класифікація деяких виплат працівникам. Наприклад, бухгалтер помилково розцінив виплату, яка є додатковим благом і не враховується при розрахунку граничної величини для надання придаткової соціальної пільги, як заробітну плату.

Звертаємо увагу, що об’єкт оподаткування при нарахуванні найманій особі доходів у вигляді заробітної плати визначається шляхом зменшення таких доходів на суму внесків до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду державного соціального страхування України.

Слід також пам’ятати, що податкова соціальна пільга застосовується лише до нарахованого протягом звітного податкового місяця доходу працівнику у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат, відшкодувань і компенсацій), розмір якого не перевищує суми місячного мінімального прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Питання з приводу того, який з двох існуючих у 2005 році прожиткових мінімумів (409 грн. чи 453 грн.) необхідно використовувати з метою визначення граничного розміру заробітної плати для застосування податкової соціальної пільги більшість платників податків вирішили на користь обережнішого варіанту – 409 грн. Цьому сприяло і довге відмовчування ДПАУ. Не розв’язав дану проблему і лист ДПАУ від 14.09.2005р. № 8902/6/17-2116, так як в ньому лише нагадувалось, якими законодавчими актами було встановлено прожитковий мінімум в розмірі 453 грн. Чітко ствердити, що саме цю суму необхідно використовувати при розрахунку граничного доходу для застосування податкової соціальної пільги ДПАУ не наважилась.

Лише в листі ДПАУ від 21.10.2005р. № 10156/6/17-3116 було визнано, що під час застосування у 2005 році податкової соціальної пільги слід застосовувати розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу, який встановлений Законом України від 19.10.2004р. № 2089 “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік” і становить 453 грн. на місяць.

Тому бухгалтери, які були більш обережними, змушені врахувати цей факт при проведенні перерахунку податку з доходів фізичних осіб. Насамперед це стосується осіб, місячні доходи яких на протязі 2005 року коливались від 570 грн. до 630 грн.

Зміна суми, встановленої пп. 6.5.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, автоматично впливає на низку інших показників. Серед них:

§         неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що її надають платнику податку, який має право на податкову соціальну пільгу;

§         місячний неоподатковуваний розмір витрат працедавця на підготовку або перепідготовку працівника за профілем діяльності або загальними виробничими потребами такого працедавця;

§         неоподатковуваний розмір допомоги на поховання, наданої роботодавцем померлого працівника за останнім місцем роботи (в тому числі перед виходом на пенсію);

§         неоподатковуваний доход від продажу інвестиційних активів;

§         неоподатковувана сума внесків, сплачена роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку.

Бухгалтеру, який надавав вище перелічені неоподатковувані виплати, доведеться відкоригувати податок за відповідний період.

Відповідно до пп. 6.5.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, якщо внаслідок перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання за відповідний місяць, а при недостатності такої суми – сума податкових зобов’язань наступних податкових періодів аж до повного її повернення.

У разі ж виникнення недоплати податку з доходів фізичних осіб внаслідок проведення перерахунку така сума підлягає стягненню працедавцем за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу за відповідний місяць. При недостатності суми такого доходу стягнення проводиться за рахунок оподаткованих доходів наступних місяців, до повного погашення суми недоплати.

Результати перерахунку як річного, так і у зв’язку зі звільненням слід відобразити у звітній формі №1 ДФ “Податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) на користь платника податків, та сум утриманого з них податку” у графах 4а “Сума нарахованого податку” та 4 “Сума перерахованого податку”. В цих графах вказуються фактичні суми нарахованого (утриманого) та перерахованого податку. Таким чином показники граф 4а та 4 будуть зменшені (збільшені) на суму переплати (недоплати) податку з доходів, яка була виявлена в результаті перерахунку.

Стосовно ж строків проведення перерахунку і, відповідно, надання відомостей про такий перерахунок, ДПАУ зазначає, що конкретні строки Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” не передбачено. Водночас ДПАУ рекомендує податковим агентам завершувати проведення перерахунку до встановленого законом строку подання до податкових органів “Податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) на користь платника податків, та сум утриманого з них податку” за формою № 1 ДФ, зокрема, щодо проведених перерахунків за наслідками звітного податкового року – до подання ф. № 1ДФ за ІV квартал звітного податкового року.

Список використаної літератури:

1.             Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-IV.

2.             Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003р. № 451.

3.             Лист ДПАУ від 18.02.2005р. № 3059/7/17-3117.

4.             Лист ДПАУ від 14.09.2005р. № 8902/6/17-2116.

5.             Лист ДПАУ від 21.10.2005р. № 10156/6/17-3116.

6.             Лист ДПАУ від 03.11.2005р. № 22032/7/17-3117.