УДК 657.233
Н.М. ГУДЗЕНКО, к.е.н.,доц.,
кафедра організації обліку та звітності
Вінницький державний аграрний університет
М.М. НАСТЕНКО, асистент
кафедра організації обліку та звітності
Вінницький державний аграрний університет
ПОНЯТТЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ ПОДІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ
ВІДОБРАЖЕННЯ ЇЇ НАСЛІДКІВ В ОБЛІКУ
Ключевые вопросы, которые рассматриваются:
· Дано определение сущности чрезвычайного происшествия, чрезвычайных доходов и затрат.
· Предложено рекомендации по усовершенствованию методологии и методики учета чрезвычайных доходов и затрат в современных условиях.
Key issues that are examined
· The sense of extraordinary income and some special things about reflection of the accounting.
· The sense of extraordinary income, items and expenses is formulated the recommendations about improvement of methods of the accounting of extraordinary income and expenses are labored.
Постановка проблеми: В нинішніх умовах надзвичайно актуальним є пошук шляхів економічного зростання та ефективного розвитку підприємств.
Однією з передумов покращення економічної ситуації на мікрорівні є удосконалення форм і методів обліку. Високий рівень ризику та невизначеності, притаманний будь-якій сфері виробництва, зумовлює необхідність детального розгляду надзвичайних доходів та витрат, вивчення діючої практики їх обліку. Адже надзвичайні ситуації ускладнюють умови виробництва, а їх ліквідація потребує залучення додаткових коштів, матеріалів, технічних засобів, інших ресурсів.
Через відсутність єдиного трактування таких категорій, як: надзвичайна діяльність, надзвичайна подія, надзвичайна ситуація, надзвичайні доходи та витрати виникає проблема їх об’єктивного, облікового відображення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій: Проблеми визнання надзвичайних доходів та витрат, їх облік та відображення у звітності розглядалися такими вченими як Л. Алексюк, Р. Грачова, С. Голов, О. Міклуха, О.Цуканов, М.Пушкар, В. Сопко. Результати проведених досліджень вказують на відсутність єдиного підходу не лише у відображенні надзвичайних подій, а й у трактуванні дефініцій “надзвичайна діяльність”, “надзвичайна подія”, “надзвичайна операція”, класифікації надзвичайних доходів і витрат. Зокрема, О.Цуканов, М. Пушкар, В.Сопко, ототожнюють надзвичайні події з форс-мажором. Інша частина авторів розмежовує ці поняття, але у них відсутня одностайна позиція по основних проблемних
питаннях.
Мета статті: З огляду на відсутність єдності в теоретичних підходах трактування надзвичайних операцій, метою написання даної статті є теоретичне обґрунтування надзвичайних подій як окремої категорії, пояснення їх економічної сутності, з’ясування впливу надзвичайних подій та їх наслідків на організацію обліку і формування звітної інформації.
Виклад основного матеріалу: Основною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Існує ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів, які впливають на величину отриманого прибутку. Одним з них є надзвичайні події. Надзвичайні ситуації для України явище, нажаль, звичне. В результаті таких подій підприємства зазнають значних втрат через ускладнення виробничо-господарської діяльності. Подолання наслідків таких подій потребує немалих коштів та зусиль. Постраждалі підприємства навіть за державної підтримки, як правило, не в змозі відразу відновити свою звичайну діяльність. Проблема виникає і в обліковому відображення цих подій, оскільки більшість підприємств не бажають відображати в фінансовій звітності надзвичайні витрати через відсутність впевненості у отриманні відповідних доходів, а також через неохоче декларування керівниками зміни напрямків фінансових потоків, що є об’єктивною передумовою відновлення звичайної діяльності підприємства.
Перед тим, як розглядати особливості обліку надзвичайних доходів і витрат, слід в першу чергу з’ясувати сутність основних економічних категорій: надзвичайна подія, надзвичайна ситуація, надзвичайні доходи і витрати. Адже помилки і неточності в їх трактуванні негативно позначаються на обліковому процесі. Надзвичайна ситуація є наслідком надзвичайних подій, а заходи на подолання такої ситуації – не що інше, як надзвичайна діяльність підприємства. Тому ці поняття потрібно розрізняти. Які ж події відносяться до надзвичайних? За новим Планом рахунків витрати від надзвичайних подій відображаються на окремому синтетичному рахунку 99 “Надзвичайні витрати” з наступними субрахунками:
· -рах. 991 “Витрати від стихійного лиха”,
· -рах. 992 “Витрати від техногенних катастроф”,
· -рах. 993 “Інші надзвичайні витрати”.
Отже, надзвичайними витратами за Планом рахунків вважаються лише події, що більше прирівнюються до форс-мажору. Повного і однозначного визначення терміну форс-мажор, яке можна було б широко використовувати, в українському законодавстві немає. Традиційно до форс-мажору відносять явища природного (повені, пожежі, землетруси) та соціального (страйк, війна) характеру. Тобто форс-мажорні обставини ототожнюються з обставинами непереробної сили та іншими незалежними від громадян обставин.
Той факт, що стихії, катаклізми, повені, пожежі, страйки є для підприємства непередбачуваними і надзвичайними ніхто не заперечує.
Однак, Римма Грачова в своїх дослідженнях наводить і інші приклади надзвичайних подій, а саме: продаж основних засобів, безоплатне отримання активів, списання кредиторської заборгованості [5]. Адже екстраординарні події – це не обов’язково стихійне лихо. Цю позицію заперечує О. Міклуха в своїх дослідженнях. ЇЇ висновки ґрунтуються на нормах МСБО і, на нашу думку, не враховують вітчизняних особливостей господарювання та реалій економічного життя.
Передусім, надзвичайна подія – це операція, подія, яка не планується підприємством, не є періодичною і відрізняється від звичайних для цього підприємства операцій. Зокрема підприємство не планує факти списання наявної кредиторської заборгованості, крадіжки, штрафних санкцій. В результаті виникають непередбачувані доходи і витрати. Постає питання: куди їх віднести і на яких рахунках обліковувати, як правильно відобразити ці операції у звітності.
Якщо взяти факт списаної кредиторської заборгованості, то в вітчизняній практиці ця подія відноситься до звичайної діяльності підприємства і прямо впливає на фінансовий результат від звичайної діяльності.
Виходить підприємство очікувало такого списання. Більш того, для нього такі господарські факти є періодичними, звичайними і плановими. Хто ж надалі захоче мати справу з підприємством, для якого позичити кошти і не повернути їх є звичайним? В свою чергу розрахований таким чином фінансовий результат завуалює дійсний стан речей.
Хіба можна вважати витрати від крадіжок, від сплачених штрафів – витратами від звичайної діяльності?
На думку О.Міклухи такі випадки як крадіжка, судові витрати, продаж основних засобів, списання безнадійних боргів, переоцінка активів, штрафи, можуть бути визначені як очікувані у ході звичайної діяльності, але разом з тим – рідкісними, випадковими[6]. Ми не погоджуємось з таким твердженням. Адже, якщо взяти фінансову звітність і проаналізувати рентабельність операційної діяльності підприємства, що в звітному році отримало значний дохід від списання кредиторської заборгованості, то отримаємо показник, який свідчитиме про ефективність діяльності даного підприємства, про підвищення його рентабельності. Такий висновок невірний, оскільки даний дохід – це ніщо інше як дохід від надзвичайної діяльності.
Так як будь-яке підприємство функціонує з метою одержання прибутку, а прибуток – це не що інше, як плата за ризик, тому аналітична оцінка фінансових результатів передбачає оцінку рівня ризику. Ризик за своєю суттю характеризується як небезпека, ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з прогнозованим варіантом. В сучасному бізнесі під ризиком розуміється дія, що виконується за умов вибору з надією на позитивний результат, і в результаті невдачі існує можливість опинитись в гіршому стані, ніж до вибору.
Для будь-якого підприємства є нормальним проводити аналітичну роботу, враховувати імовірні ситуації і попереджати небажане. В результаті аналізу та прогнозування прораховується ефективність альтернативних варіантів, з чим і пов’язана ризиковість операцій. Однак, існують об’єктивні ситуації, реальні ризики, уникнути яких неможливо. Вони відносяться до розряду надзвичайної діяльності разом зі всіма заходами щодо відновлення звичайної діяльності підприємства.
Як показує практика, зазвичай підприємства, які опинилися в кризовому стані, самотужки, без сторонньої допомоги вийти з кризової ситуації не можуть. Одним із заходів поліпшення становища підприємства може виступати санація (оздоровлення). Санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Всі заходи, пов’язані з таким оздоровленням є для будь-якого підприємства екстраординарними.
З огляду на вищесказане ми вважаємо за необхідне розмежовувати поняття “форс-мажор” та “надзвичайна подія”. В даному випадку надзвичайна подія є ширшим поняттям, а форс-мажор є його складовою.
Висновки: В підсумок вищесказаного зазначимо, що визначення поняття надзвичайної діяльності в законодавчій базі України, розглянуто поверхнево. Результати надзвичайної діяльності відображаються в обліку та звітності не в повному обсязі. Цей недолік є наслідком нечіткої законодавчої бази. Хоча ми і визначились з ситуаціями, які можна вважати екстраординарними, все ж чіткого переліку і визначення надзвичайних подій ми надати не зможемо з причини, що звичайна діяльність одного підприємства може бути надзвичайною для іншого і навпаки. Тому кожне підприємство для себе повинно розмежовувати такі поняття виходячи з специфіки своєї діяльності.
При відображенні в обліку надзвичайних доходів і витрат необхідно уточнити діючі субрахунки рахунків 99 і 74. Зокрема доцільно виділити в якості субрахунків доходи і витрати від форс-мажору природного та соціального характеру, списання кредиторської заборгованості, штрафів, пені та неустойок. Залежно від специфічної діяльності та потреб управління кожне підприємство може самостійно деталізувати інші надзвичайні доходи і витрати за власним переліком субрахунків. Для цього необхідно врахувати можливість таких змін в обліковій політиці.
Список використаних джерел
1. Закон України “Про банкрутство” від 14.05.92,№2344-Х11 // Відомості Верховної Ради в Україні. - 1992.
2. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від15 липня 1998 р. №1099.
3. Грачова Р. Всупереч міжнародним стандартам, ми обмежили розуміння надзвичайної події тільки форс-мажором// Дебет – кредит.-2000.-№16.-с.2-4.
4. Міклуха О.Л. Облік та аналіз надзвичайних доходів і витрат: Монографія.- Рівне, НУВГП, 2005.-150 с.