УДК 001.8:658.6
І.Б. Курліщук,
головний бухгалтер СГПП “Дружба”,
здобувач кафедри обліку і аудиту ЛНТУ
Роль і значення аналітичної інформації в управлінні сільськогосподарським виробництвом та фактори впливу на неї
Ключевые вопросы, которые рассматриваются:
- Очерчено роль и значение аналитической информации в управлении сельскохозяйственным предприятием;
- Обозначено особенности влияния субъективных и объективных факторов на её формирование, обработку и употребление.
Key questions which are examined:
- Here are determined the role and the meaning of the analytic information in the management of the agricultural enterprise;
- The peculiarity of the influence of the subjective and objective factors of it’s making, processing, and using are defined.
Інтеграційні процеси у світове співтовариство, що нині інтенсивно розгортаються на теренах України, зумовили підвищення вимог до якості інформації як основи прийняття стратегічних рішень на усіх рівнях управління.
За нових економічних умов, характерною особливістю яких є нестабільність, підприємствам життєво необхідно здійснювати постійний систематичний збір та опрацювання інформаційних даних з метою пристосування до умов зовнішнього середовища та досягнення конкурентних переваг. Усвідомлюючи цей беззаперечний факт, породжений жорсткими умовами господарювання, вітчизняні підприємства, використовуючи сучасні методи отримання та аналізу інформації, поступово створюють міцну інформаційно – аналітичну базу для обґрунтовано – ефективного управлінського рішення.
Даний процес успішно реалізується на великих промислових та торгівельних підприємствах, і досить повільно втілюється у життя на сільськогосподарських.
Незважаючи на поступове вдосконалення виробничих процесів сільськогосподарських підприємств, набуття ними передового світового досвіду у галузях рослинництва та тваринництва, використанні новітньої техніки та досконалих технологій, сільськогосподарські виробники усе ще невзмозі забезпечити себе достатнім рівнем достовірної, доступної для розуміння, і що важливо, своєчасної аналітичної інформації про результати своєї діяльності. Відтак, виникає закономірне запитання: як, враховуючи специфіку сільського господарства, і не маючи потужної інформаційної основи, можна стверджувати про обґрунтованість виробничих показників та точне планування роботи підприємств на селі.
Аналізуючи численні напрацювання вітчизняних та зарубіжних науковців з питань аналізу сільськогосподарської діяльності та аналітичного забезпечення управлінського персоналу – Саблука П.Т., Мниха Є.М., Кірейцева Г.Г., Савчука В.К., Дем’яненка М.Я. та інших, а також спираючись на практику сьогодення, варто зауважити, що на побудову інформаційного поля сільськогосподарських підприємств мають вплив численні фактори як об’єктивного, так і суб’єктивно характеру, причому перші не можуть бути усунені зусиллями підприємства (див. рис.1).
Рис. 1. Об’єктивні фактори впливу на формування інформаційно – аналітичного забезпечення сільськогосподарських підприємств
Особливістю сільськогосподарського виробництва є безумовна його залежність від природно - кліматичних умов. Жодне господарство, не маючи можливості стовідсотково передбачити метеорологічну ситуацію у період посівної кампанії чи жнив, ризикує отримати збитки від недотримання комплексу агротехнічних заходів чи неможливості їх проведення.
На сьогодні відома практика страхування посівів, проте виробники неохоче реалізують її, що пояснюють відсутністю вільних грошових ресурсів у період страхування та невигідністю умов страховки.
Зважаючи на неможливість усунення природних чинників, виникає необхідність дослідження природно – кліматичних циклів, характерних для відповідного регіону, задля більш оптимального прогнозування їх впливів на вибір того чи іншого переліку культур, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, періодів їх внесення та ін.
Сезонний характер сільськогосподарського виробництва породжує довгу тривалість одного обороту вкладених грошових коштів. Підприємствам досить важко передбачити вартість однієї вкладеної гривні у різні проміжки часу та необхідний оптимальний обсяг тієї чи іншої продукції на кінець виробничого процесу, який (обсяг) у свою чергу залежить від повноти комплексу агрономічних (зоотехнічних) робіт.
Залежність від погодно – кліматичних умов та сезонність для сільськогосподарських підприємств є невивченим питанням, що потребує дослідження не лише на рівні підприємств, але й зусиллями районних та обласних управлінь сільського господарства, бо для окремих суб’єктів господарювання, вирішення такого завдання є практично недосяжним, оскільки вимагає відповідного ресурсного забезпечення.
На даний час діє чимала кількість державних програм розвитку сільського господарства, що реалізуються шляхом дотування виробництва, компенсації кредитних відсотків, підтримки селекційної роботи у рослинництві та тваринництві, програм підвищення родючості ґрунтів, розвитку фермерських господарств та ін. Проте, враховуючи безумовний позитив від самого існування таких схем, існують проблеми можливості їх використання у практичній діяльності сільгоспвиробників, зокрема:
· затвердження і введення в дію постанов щодо цільових програм розвитку сільського господарства відбувається набагато пізніше, ніж розпочинається виробничих процес, тому першочергову потребу у ресурсах, виробники покривають за рахунок інших джерел фінансування, абстрагуючись від можливих вигод подібних програм;
· не існує чіткої схеми отримання цільових коштів або компенсації, що не дає можливості розраховувати на такі ресурси на перспективу;
· не усі цільові програми забезпечені фінансуванням у повному обсязі;
· не достатньо сприятливою для сільськогосподарських підприємств є схема їх кредитування, що насамперед обмежується строками повернення позичкових коштів, у той час коли період обертання капіталу для сільгоспвиробників є набагато довшим;
· непомірно високі кредитно – відсоткові ставки створюють перешкоди на шляху використання кредитних ресурсів та ін.
Крім того, постійна зміна законодавчого поля породжує неоднозначність його трактування, допущення помилок та перекручень.
Входження України у СОТ формує нові вимоги до якості та вартості сільськогосподарської продукції. На даний час вітчизняні виробники сільськогосподарської групи товарів, є не готовими до таких змін, не витримуючи конкуренції з боку виробників, які мають можливість оптимізувати власне виробництво з урахуванням вимог технології та забезпечити себе необхідною кількістю не дорогих ресурсів.
Таким чином, сільськогосподарські підприємства, не маючи можливості вплинути на ситуацію, що спричинена зовнішніми чинниками, потребують високоякісного, оперативного інформаційно – аналітичного забезпечення для прийняття оптимально – ефективних управлінських рішень.
Суб’єктивні чинники породжені внутрішньою системою організації планування, обліку, контрою та аналізу на підприємствах АПК (див. рис. 2).
Рис. 2. Суб’єктивні фактори впливу на формування інформаційно – аналітичного забезпечення сільськогосподарських підприємств
Зважаючи на ряд соціально – побутових та культурно – освітніх факторів, недостатнє матеріальне стимулювання, на даний час село незабезпечене високопрофесійними кадрами, що уміють аналітично мислити та аналізувати. Крім того, недостатній рівень досвіду управлінського персоналу, нерозуміння ними суті окремих аналітичних показників, породжують неоднозначність вимог щодо їх розрахунків та пояснень значень і впливів на фінансово – господарську роботу підприємства.
Як стверджує доктор економічних наук Ковальчук Т.М., якість та ефективність аналітичних оцінок залежить від рівня підготовки суб’єктів пізнання, тобто тих, хто проводить аналіз. Переважне зосередження аналітичної роботи в планово – економічному відділі сільськогосподарського підприємства не дало очікуваних результатів та призвело до розриву у часі реєстрації інформації та її аналітичної обробки, що не сприяло ефективності управлінських рішень. Покращення практичної сторони справи науковець вбачає у розробці та впровадженні науково – методичних рекомендацій з організації оперативного економічного аналізу для кожної функціональної служби підприємства і безпосередніх виконавців робіт, забезпеченні координації роботи з організації оперативного економічно – господарського аналізу, залученні до аналізу керівників центрів відповідальності, агрономічну, зоотехнічну та інженерно – технічну служби, забезпеченні вироблення термінових управлінських рішень безпосередніми виконавцями робіт на засадах самоаналізу [3].
Разом з тим, як зазначає російський вчений Ковальов В.В., варто зважати, що аналіз не таблиця множення, і, відповідно, неможливо дати уніфікований опис аналітичних процедур, які були б придатними й ефективними на всі випадки життя, а аналітична робота є достатньо імпровізаційна [2, с.10].
Недостатня увага з боку керівництва сільськогосподарських підприємств до побудови системи управління, обліку та контролю, породжує відсутність розподілу повноважень і обов’язків працівників та незлагодженості їх дій. Усунення суб’єктивних факторів впливу на інформаційне забезпечення сільськогосподарських підприємств вимагає узгодження інтересів керівника управлінського та облікового апарату підприємства, перекваліфікації та підвищення професійного рівня працівників, обґрунтованого розподілу обов’язків персоналу, чітко регламентованих часових рамок та належного матеріального стимулювання такої роботи.
Важливо підлаштувати суб’єктивізм факторів під реальний вплив об’єктивної дійсності, керуючись при цьому законами філософії, відпрацювати суцільну методику отримання і аналізу інформації, що базувалася б на постійному (з року в рік) обзорі не лише облікових даних, але й агротехнічних, зоотехнічних показників, загальної тенденції в сільському господарстві та власних спостережень.
Зібрана аналітична інформація, перш за все, повинна забезпечувати обґрунтоване підгрунття для прийняття стратегічних рішень для сільськогосподарських виробників, підвищувати ефективність управління підприємством та створювати умови для використання ринкових механізмів.
Варто зауважити, що необхідність збору і аналізу інформації у сільському господарстві породжується не лише потребою прийняття управлінських рішень, але й необхідністю наскрізного планування показників діяльності на перспективу, а користь від аналітичної роботи, досягається лише тоді, коли показники не просто вириваються із загальної інформаційної бази, а аналізуються у комплексному взаємозв’язку між обліковими, агротехнічними та макроекономічними показниками, при цьому пошук, вибір та аналіз інформаційних джерел не повинен обмежуватися принципом “що явне - те дійсне ”. Опрацювання даних має включати прийоми порівняння, аналогій, ототожнення, проведення паралелей, ретроспективного і перспективного погляду та творчого підходу.
Поступове нагромадження проаналізованої інформації, дозолить сільськогосподарським підприємствам сформувати потужну інформаційну базу даних, що включатиме облікові (фінансові) показники, розрахунок яких буде здійснено з урахуванням впливу не облікової інформації, і навпаки – зосередить увагу на плануванні обсягів постачання, виробництва і реалізації, під впливом даних бухгалтерського обліку і економічного аналізу.
Значення економічного аналізу в управлінні сільським господарством полягає у тому, що він є засобом виявлення і мобілізації резервів виробництва, які поділяються на дві основні групи: резерви, закладені у плані, але фактично не використані, та резерви, що з тієї чи іншої причини не передбачені у плані, але фактично існуючі [4;с.9]. А його результативність залежить від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації [1;с.101].
Рис. 3. Схема формування інформаційно – аналітичного забезпечення сільськогосподарського підприємства
Висновки Отже, зважаючи на те, що інформація є основою управлінського рішення та базою для планування і аналізу, сільськогосподарським підприємствам необхідно максимально точно прораховувати власні втрати від недоотримання інформаційних даних або невірного чи неоднозначного їх тлумачення, мінімізуючи при цьому дію суб’єктивних та об’єктивних факторів впливу на них, відпрацьовуючи певну суцільну методику збору , аналізу, взаємозалежності і впливу облікових, агро – зоотехнічних та макроекономічних показників.
Список використаних джерел
1. Кармазін В.А., Савицька О.М. Економічний аналіз: Практикум. - К.: Знання, 2007. – 255с.
2. Ковальов В.В.Финансовый анализ: методы и процедуры. – М. Финансы и статистика, 2001. – 560с.
3. Ковальчук Т.М. Оперативний економічний аналіз: теорія, методологія, організація.08.06.04 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук/Т.М. Ковальчук, ІАЕ УААН; 2004. 39с.
4. Комплексний аналіз діяльності сільськогосподарських підприємств/ Л.О. Артикульний, П.Т. Саблук, П.І. Гайдуцький, І.І. Пилипчук. – К.: Урожай, 1990. – 184с.