banner-mia2.gif

Який порядок оплати листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами жінці, що працює за сумісництвом на двох підприємствах?

 

В наш час досить часто громадяни працюють одночасно на декількох підприємствах. При цьому згідно ст. 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р.  № 2240-111 застраховані особи сплачують внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не тільки за основним місцем роботи, але й за сумісництвом. Саме тому виплата допомоги по вагітності та пологах повинна здійснюватись за кожним місцем роботи незалежно від їх кількості.

Підставою для отримання такої допомоги за основним місцем роботи є виданий у встановленому порядку лікарняний. На роботі за сумісництвом такою підставою є копія листка непрацездатності, яка засвідчується печаткою та підписом керівника за основним місцем роботи. Крім того для розрахунку середньої заробітної плати за сумісництвом при обчисленні виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням подається довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Допомога по вагітності та пологах за другим місцем роботи за сумісництвом призначається на основі лікарняного, завіреного печаткою та підписом керівника за основним місцем роботи, а також довідок про середню оплату праці за основним місцем роботи та за першим сумісництвом.

Таким чином, в даному випадку за основним місцем роботи необхідно обов’язково взяти дві копії листка непрацездатності, завірені печаткою та підписом керівника, та дві довідки про середню заробітну плату.

Зауважимо, що при визначенні розміру допомоги по вагітності та пологах сума заробітної плати за всіма місцями роботи не повинна перевищувати граничну суму місячної оплати праці, з якої сплачені страхові внески. Нагадаємо, що у 2006 році в січні-березні діяло обмеження 4830 грн., у квітні-вересні – 4960, а з 1 жовтня воно становить 5050 грн.

Розглянемо на прикладі порядок розрахунку середньої заробітної плати для визначення допомоги по вагітності і пологах.

Корсуненко Л.П. йде у відпустку, пов’язану з вагітністю та пологами в жовтні 2006 року. За місцем другого сумісництва вона подала завірену копію листка непрацездатності з 20 жовтня 2006 року по 22 лютого 2007 року та довідки про середню заробітну плату з основного місця роботи й з місця першого сумісництва.

Дані відобразимо у таблиці.

Таблиця

Розрахунок середньої оплати праці суміснику

 

Місяці

Кіль-кість робочих днів

Сума оплати праці за основним місцем роботи, грн.

Сума оплати праці за першим сумісництвом, грн.

Сума оплати праці за другим сумісництвом, грн.

Оплата праці для обчислення середньої заробітної плати за другим сумісництвом, грн.

Квітень 2006р.

19

2616

1175

1000

(4960-2616-1175=

1169>1000) 1000

Травень 2006р.

20

2752

1175

900

(4960-2752-1175=

1033>900) 900

Червень 2006 р.

20

2750

1350

950

(4960-2750-1350=

860<950) 860

Липень 2006р.

21

2733

1188

1000

(4960-2733-1188=

1039>1000) 1000

Серпень 2006р.

22

2750

1375

1100

(4960-2570-1375=

1015<1100) 1015

Вересень 2006р.

21

2714

1375

800

(4960-2714-1375=

871>800) 800

Всього

123

16135

7638

5750

5575

 

Отже, середньоденна оплата праці за другим сумісництвом становить: 5575грн.:123=45,33 грн.

На період відпустки припадає 88 робочих днів, тому сума допомоги по вагітності та пологах складає: 45,33грн.х88=3989,04 грн.

 

Який розмір соціальної допомоги на поховання у 2006 році?

 

З 1 квітня 2006 року допомога на поховання за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надається підприємством за основним місцем роботи сім’ї померлого (застрахованої особи) або особі, яка здійснила поховання на підставі заяви про виплату допомоги та свідоцтва про смерть, що видане органом реєстрації актів громадянського стану.

Застраховані особи у разі смерті члена її сім’ї, що перебував на її утриманні, отримують допомогу зазначеного розміру після подачі заяви та свідоцтва про смерть, а також довідки з місця проживання про те, що померлого члена сім’ї утримувала застрахована особа.

Допомога на поховання виплачується не пізніше дня, наступного за днем звернення.

Суми наданої допомоги обов’язково відображаються у звіті Ф4-ФСС з ТВП у розділі IV. Витрати за рахунок страхових внесків.

 

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок підприємства. Маються на увазі календарні дні чи робочі?

 

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом замість втраченого заробітку за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на перші п’ять календарних днів тимчасової непрацездатності, тобто вихідні дні не оплачуються.

Оплата решти днів тимчасової непрацездатності (починаючи із шостого календарного дня) здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування і також залежить від графіка роботи працівника, який припадає на інші дні хвороби (вихідні дні не оплачуються).

Так, якщо працівнику видано листок непрацездатності на період з 15 по 20 листопада 2006 року (6 календарних днів), а на підприємстві встановлений 5-денний робочий тиждень (субота та неділя – вихідні дні), застрахованій особі необхідно оплатити:

-             3 дні за рахунок коштів підприємства, оскільки з п’яти календарних днів тільки три – робочі);

-             один день за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується у відсотковому відношенні до середньої заробітної плати залежно від страхового стажу працівника (страховий стаж відповідає загальному стажу роботи працівника за умови сплати ним або за нього страхових внесків): вихідні дні не оплачуються

Ø      60 % - при стажі до п’яти років,

Ø      80 % - при стажі від п’яти до восьми років,

Ø      100 % - при стажі понад вісім років, а також чорнобильцям 1-4 категорії; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину-чорнобильця віком до 14 років; ветеранам війни та особам, на яких поширюється Закон про ветеранів війни; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань.