УДК 657.633.5 : 006.1

Л. В. Рибалко

аспірантка ННЦ "Інститут аграрної економіки" УААН[1]

 

 

Стандартизація внутрішньогосподарського контролю

 

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·      Обоснована необходимость стандартизации внутрихозяйственного контроля;

·      Предложена структура и содержание стандартов внутрихозяйственного контроля.

 

Key issues that examined:

·      The necessity of  the inner control's standardization is motivated:

·      The structure and contents of inner control's standards are suggested.

 

Постановка проблеми. У процесі суспільного розвитку та переходу до постіндустріального устрою відбуваються зміни в усіх сферах життя. Не виключенням є і галузь економіки, яка в умовах нашої країни перебуває на етапі становлення та розвитку ринкової форми господарювання. Наслідки трансформації економічної системи позначаються і на окремих її складових. У результаті цього внутрішньогосподарський контроль як самостійний вид економічного контролю також повинен інтерпретуватися у напрямку ринкових відносин.

Насамперед це пов'язано з тим, що в умовах переходу до ринкової економіки відбулося значне послаблення державного централізованого контролю. У зв'язку з цим, та система внутрішньогосподарського контролю, яка діяла раніше, уже не може задовольнити вимоги внутрішніх та зовнішніх користувачів. Фактично, саме на неї тепер покладена переважна більшість контролюючих функцій. Крім того, відбувається зміщення акцентів щодо ролі внутрішньогосподарського контролю, що проявляється у переорієнтації його від простого збереження ресурсів, активів, документів до спрямованості на підвищення ефективності діяльності господарюючого суб'єкта. Цього вимагають самі ринкові умови, основними рисами яких є жорстка конкурентна боротьба як на етапі пошуку ринкової ніші, так і безпосередньо на етапі співпраці з клієнтами з приводу реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

Означені передумови вимагають від власників і керівників підприємств сформувати та забезпечити функціонування дієвої й ефективної системи внутрішньогосподарського контролю. Для цього слід розробити, затвердити та впровадити в дію відповідне регламентне забезпечення, яке визначатиме основні критерії діяльності служби внутрішньогосподарського контролю. При цьому необхідно виходити з особливостей організаційно-правової форми господарювання підприємства, розміру, специфіки його діяльності та ін. Тобто для регламентного забезпечення системи внутрішньогосподарського контролю різних суб'єктів господарювання наявними будуть деякі характерні положення.

Разом із тим, повинна бути забезпечена єдність мети, завдань, принципів, вимог щодо проведення контролю внутрішніми підрозділами та посадовими особами. Окремі вимоги до створення і функціонування служби внутрішньогосподарського контролю зафіксовані у діючих нормативно-правових документах. Зокрема, у Господарському кодексі України зазначено, що одним із принципів діяльності виробничого кооперативу є принцип контролю, і для його реалізації формується правління, спостережна рада та ревізійна комісія (ст. 96 п. 1). До функцій правління відноситься, зокрема, контроль за виконанням рішень, прийнятих загальними зборами (ст. 103 п.2). Спостережна рада призначена для контролю за діяльністю виконавчого органу (дирекції, правління) (ст. 105 п. 1). Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства (ст. 106 п. 1) [1]. Цивільним кодексом визначено організаційні засади внутрішньогосподарського контролю товариства з обмеженою відповідальністю і акціонерного товариства (ст.ст. 146, 160) [2]. Більш детально призначення та функції спостережної і ревізійної комісій акціонерного товариства та ревізійної комісії товариства з обмеженою відповідальністю розкриті у Законі України "Про господарські товариства" (ст.ст. 46, 49, 63) [3], а основні завдання та вимоги до створення і функціонування органів контролю у сільськогосподарських кооперативах – у Законі України "Про сільськогосподарську кооперацію" (ст.ст. 18, 19) [4].

Однак внаслідок відсутності єдиного нормативного акту з питань внутрішньогосподарського контролю неможливо повністю забезпечити дотримання єдності організаційних та методичних підходів. Крім того, висока якість внутрішньогосподарського контролю може бути забезпечена за рахунок дотримання регламентованих вимог, принципів і процедур. У свою чергу, ефективність і доцільність застосування регламентного забезпечення залежить від його якісного змісту, чіткості та логічності виписаних норм. У зв'язку з цим пропонуємо на рівні держави ввести в дію систему стандартів внутрішньогосподарського контролю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На жаль, зовсім небагатьма вітчизняними науковцями зроблено певні спроби вирішення питання стандартизації внутрішнього контролю. Так, О. Б. Акєнтьєва у своїх працях  наголошує на доцільності розробки таких стандартів і визначає це як один із шляхів удосконалення системи внутрішнього контролю у довгостроковій перспективі [10]. Проте автором не запропоновані конкретні назви та зміст стандартів.

І. К. Дрозд обгрунтовує потребу у створенні спеціального органу, який би займався координацією розробки стандартів контролю економічних систем в Україні. Таким органом автор називає комісію або експертну раду з питань стандартизації контролю економічних систем, яку можна створити при Рахунковій палаті України. Водночас він пропонує запровадити єдину систему стандартів контролю в Україні, яка б складалася із 12 груп і охоплювала стандарти з 100 по 5999:

-       І група (стандарти І/100 - 499) – визначає базові принципи та основні процедури контролю економічних систем;

-       ІІ - VІІІ групи (стандарти ІІ/500 – VІІІ/3999) – стандарти державного контролю, класифіковані за різними органами контрольної діяльності;

-       ІХ – ХІ групи (стандарти ІХ/4000 – ХІ/5499) – стандарти внутрішньогосподарського контролю;

-       ХІІ група (стандарти ХІІ/5500 - 5999) – стандарти контрольної діяльності незалежних аудиторських фірм і аудиторів [11].

Як нам уявляється, запропонована І. К. Дроздом ідея стандартизації є цілком прийнятною. Проте вона має певні недоліки, найголовнішим серед яких є відсутність ув'язки з уже діючими на сьогодні стандартами контролю.

Цілі статті. Метою даної статті є розробка пропозицій щодо переліку та змісту стандартів внутрішньогосподарського контролю у складі загальної системи стандартів контролю в Україні.

Результати дослідження. В даний час у сфері здійснення державної контрольної діяльності діють Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна, затверджені наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.08.2002 р. № 168 [6]. Таких стандартів затверджено та введено у дію дев'ять. Їх доцільно включити до групи стандартів, які визначають процедури загального державного контролю. Вважаємо, що відведення для державного контролю семи груп стандартів (з ІІ по VІІІ) є надмірним, оскільки відбувається дублювання інформації в окремих із них і створюється надто громіздка для сприйняття система положень. На нашу думку, для стандартизації державного контролю доцільно відвести чотири групи: стандарти загальнодержавного контролю, стандарти спеціалізованого державного контролю, стандарти відомчого контролю та стандарти муніципального контролю. Таке групування цілком відображає прийняту класифікацію видів економічного контролю (рис.1).

 

 

Рис. 1. Система економічного контролю в Україні

 

 

У сфері аудиторської діяльності запроваджено Міжнародні стандарти аудиту, які згідно рішення Аудиторської палати України з 1 січня 2004 року прийняті в нашій країні до використання в якості національних [8], а з 1 січня 2007 року є обов'язковими для застосування суб'єктами аудиторської діяльності [9]. Загалом міжнародні документи з регулювання аудиту охоплюють нумерацію від 1 до 4999 і включають:

1.      Міжнародні стандарти контролю якості (1 – 99);

2.      Міжнародні стандарти аудиту (100 – 999);

3.      Положення з міжнародної практики аудиту (1000 – 1999);

4.      Міжнародні стандарти завдань з огляду (2000 – 2699);

5.      Положення з міжнародної практики завдань з огляду (2700 – 2999);

6.      Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (3000 – 3699);

7.      Положення з міжнародної практики завдань з надання впевненості (3700 – 3999);

8.      Міжнародні стандарти супутніх послуг (4000 – 4699);

9.      Положення з міжнародної практики супутніх послуг (4700 – 4999) [5].

Отже, кількість діючих стандартів аудиту значно перевищує відведену для них у загальній системі стандартів контролю. Крім того, сама нумерація Міжнародних стандартів аудиту не може бути вкладена у запропоновану систему єдиної кодифікації стандартів контролю. У зв'язку з цим стандарти аудиту доцільно вивести із наскрізної системи нумерації, залишивши при цьому їх у загальній системі стандартів контролю як окрему складову із власною структурою та кодифікацією.

Стосовно внутрішньогосподарського контролю, вважаємо за доцільне виділити одну групу стандартів замість трьох, запропонованих І. К. Дроздом [11]. Така ідея грунтується на тому, що згідно діючих нормативно-правових актів вибір і формування системи внутрішньогосподарського контролю покладено на керівництво (власників) господарюючих суб'єктів. А отже, на рівні держави необхідно зафіксувати лише основні принципи та вимоги до цієї системи, а також визначити альтернативні підходи щодо її створення та функціонування. Питання щодо структури системи внутрішньогосподарського контролю, її суб'єктів, методів і прийомів проведення, налагодження інформаційних зв'язків як всередині служби контролю, так і з іншими підрозділами підприємства залишаються на вибір керівництва.

Натомість пропонуємо додати групу стандартів внутрішнього аудиту, дія яких поширюватиметься на суб'єкти господарювання, у складі яких функціонують відділи внутрішнього аудиту. У цю групу, крім національних, доцільно також включити існуючі міжнародні стандарти – Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту, розроблені Інститутом внутрішніх аудиторів [7]. Ці стандарти можуть застосовуватися усіма суб'єктами господарювання, мають рекомендаційний характер і поділяються на три групи:

1.      Стандарти якісних характеристик (1000 – 1300), у яких визначені вимоги до підрозділів й осіб, що займаються внутрішнім аудитом;

2.      Стандарти діяльності (2000 – 2600), що визначають методологічні засади внутрішнього аудиту;

3.      Стандарти практичного застосування, які визначають особливості здійснення аудиту для різних видів діяльності.

З огляду на це, для національних стандартів внутрішнього аудиту пропонуємо відвести нумерацію у складі наскрізної кодифікації системи стандартів контролю, а нумерацію міжнародних стандартів внутрішнього аудиту залишити в оригіналі.

Таким чином, пропонуємо до впровадження систему стандартів контролю з виділенням у її складі окремої групи стандартів внутрішньогосподарського контролю (рис. 2).

Рис. 2. Система стандартів контролю в Україні

 

 

Як бачимо, стандарти внутрішньогосподарського контролю охоплюють нумерацію від 3000 до 3499. При цьому на першому етапі доцільно кодифікувати стандарти з номерами 3000, 3100, 3200, 3300, 3400. А в подальшому при виникненні необхідності є можливість їх доповнення шляхом залишення вільних номерів (наприклад, 3010, 3110, 3120 або навіть 3011, 3111, 3112 і т. д.). На нашу думку, насамперед слід запровадити такі стандарти внутрішньогосподарського контролю:

3000  "Мета, завдання та загальні принципи внутрішньогосподарського  контролю", у якому визначені суть внутрішньогосподарського контролю й основні вимоги щодо нього;

3100  "Організація здійснення внутрішньогосподарського контролю", який встановлює суб'єкти й основні організаційні засади здійснення внутрішньогосподарського контролю;

3200  "Методи та прийоми виконання контрольних заходів. Принцип суттєвості", у якому визначені форми внутрішньогосподарського контролю й основні методичні прийоми його проведення;

3300  "Документування результатів контролю", у якому зафіксовані види документації та принципи документального оформлення процедур і результатів внутрішньогосподарського контролю.

Висновки. Введення в дію системи стандартів внутрішньогосподарського контролю дозволить вирішити наступні завдання:

1)         приведення у відповідність норм діючих законодавчих актів щодо внутрішньогосподарського контролю та реалізація функції саморегулювання контрольної діяльності;

2)         забезпечення єдиної методологічної основи контрольної діяльності господарюючих суб'єктів;

3)         сприяння в організації чітко структурованої та ефективно діючої системи внутрішньогосподарського контролю підприємства;

4)         врахування досягнень останніх теоретичних розробок із даних питань і передового досвіду функціонування системи внутрішньогосподарського контролю.

Перелік і зміст запропонованих стандартів внутрішньогосподарського контролю не є безапеляційним і може бути предметом подальших наукових досліджень. На даному етапі важливим є усвідомлення самої необхідності стандартизації внутрішньогосподарського контролю.

 

Список використаної літератури:

1.      Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV, зі змінами та доповненнями.

2.      Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV, зі змінами та доповненнями.

3.      Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ, зі змінами та доповненнями.

4.      Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію "від 17.07.1997 р. № 469/97-ВР, зі змінами та доповненнями.

5.      Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики / Пер. з англ. мови О. В. Селезньов та ін. – К.: ТОВ "ІАМЦ АУ "СТАТУС", 2006. – 1152 с.

6.      Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна, затверджені наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.08.2002 р. № 168, зі змінами та доповненнями.

7.      Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту, затверджені Інститутом внутрішніх аудиторів у редакції від 01.01.2002 р., зі змінами та доповненнями.

8.      Рішення Аудиторської палати України від 18.04.03 р. № 122/2.

9.      Рішення Аудиторської палати України від 30.11.06 р. № 168/7.

10.  Акєнтьєва О. Б. Підвищення економічної ефективності системи внутрішнього контролю підприємства. Дис. … к.е.н., Донецьк, 2006.

11.  Дрозд І. К. Контроль економічних систем: Монографія. – К.: Імекс-ЛТД, 2004. – 312с.