УДК

О.В. Вакуляк, м.н.с.,

ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

 

Сутніть аудиту в системі використання коштів бюджетної підтримки

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·        Раскрыта суть понятия аудита средств бюджетной поддержки.

·        Определены особенности теоретических основ аудита использования бюджетных средств.

 

Key issues that are examined:

·        Essence of concept of audit of facilities of budgetary support is exposed.

·        The features of theoretical bases of audit of the use of budgetary facilities are certain.

 

Постановка проблеми. Без організованої системи контролю, який є невід’ємним елементом надбудови суспільства, не може належним чином функціонувати жодна держава. Адже завдяки контролю забезпечується виявлення недоліків та усунення їх причин в діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. В сучасних умовах господарювання суб’єктів різних форм власності контроль набуває особливого значення. З розвитком ринкових відносин, які спричинили зміни в господарському механізмі, виникає об’єктивна необхідність у реалізації такої форми контролю як аудит.

Перевірка господарських операції з надходження та використання коштів бюджетної підтримки є одним з досить важливих напрямів для аудиторської діяльності. Це обумовлено тим, що кошти виділяються з бюджетів усіх рівнів на строго визначені цілі і тому їхній рух повинен перебувати на особливому контролі. Таким чином, проведення аудиту бюджетних коштів в сільськогосподарських підприємствах повинно бути забезпечене належною теоретичною базою.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогоднішній день теоретичним та практичним проблемам аудиту присвячено значну кількість праць, незважаючи на факт досить нетривалого розвитку аудиту в Україні. Проблематику аудиту вцілому висвітлено в роботах вітчизняних науковців М.Т.Білухи, Ф.Ф.Бутинця, Н.І. Дорош, В.С. Рудницького, С.Ф.Голова, С.Я.Зубілевич, В.М.Пархоменка, В.В.Сопка та інших.

Суттєвий вплив на становлення та  розвиток вітчизняної науки аудиту мають праці таких зарубіжних вчених як Дж. К. Робертсон , Е. А. Аренс та Дж. К. Лоббек ,  Р.Адамс та інших.

Однак проведений аналіз публікацій дозволяє зробити висновок, що авторами не проводяться дослідження в напрямку аудиту використання коштів бюджетної підтримки.

Метою написання статті є розкриття сутті поняття «аудит» та визначення особливостей теоретичних основ аудиту використання бюджетних коштів.

Виклад основного матеріалу. Існує класичний вислів, що стосується аудиту, який не однократно цитувався багатьма вченими, але який заслуговує на те, щоб процитувати його черговий раз: «Без аудиту немає надійності рахунків. Без надійності рахунків немає контролю. А без контролю чого варта влада?» [1]

Батьківщиною становлення аудиторської діяльності, в сучасному розумінні, вважається Великобританія. В 1844 році було прийнято ряд законів, згідно яких в акціонерних товариствах в обов’язковому порядку повинна здійснюватись перевірка незалежними бухгалтерами ведення бухгалтерських книг та рахунків компанії.

Впродовж п’яти років, з часу запровадження обов’язкового аудиту у Великобританії, у Франції був прийнятий такий же закон. Аудит набував подальшого розвитку і в інших державах, таких як Шотландія та США.

Перші зародки аудиту в Україні відносяться до 1987-1989 рр. В цей період на рівні міністерств фінансів союзних республік створені госпрозрахункові контрольно-ревізійні групи і групи інаудиту. 

Цілісна система аудиту була створена в 1993 році із прийняттям Закону України «Про аудиторську діяльність». Подальший розвиток аудиту здійснювався в напрямку розроблення нормативного забезпечення аудиторської діяльності. Так, починаючи з 01 січня 1999 року почали діяти на постійній основі національні нормативи аудиту. А вже з 2004 року в Україні почали застосовуватись стандарти аудиту та етики міжнародної федерації бухгалтерів.

Однозначного визначення поняття «аудит» в міжнародній і національній літературі та практиці немає. Термін «аудит» походить від латинського слова «audit» - «той, що слухає». В середньому віці в Європі освідченні люди зустрічались досить рідко, тому аудитором називали службовця, який в усній формі приймав звіти посадових осіб. В той час люди вважали усну форму звітування набагато кращою за письмову, адже будь-який документ можна підробити, а сказати неправду в очі контролеру неможливо, або набагато складніше.

Становлення аудиту є досить тривалим процесом. З плином часу змінюються як типи так і цілі аудиторських перевірок. Тому визначення аудиту має бути настільки ємким, щоб охопити всі завдання, які постають перед ним.

Закон України «Про аудиторську діяльність» трактує аудит наступним чином: «...перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів» [10].

Заслуговує на увагу наступне визначення аудиту надане Комітетом з основних концепцій аудиту американської асоціації бухгалтерів: «Аудитом називають систематичний процес об’єктивного збору і оцінки свідчень про економічні дії і події з метою встановлення ступеня відповідності цих тверджень встановленим критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим користувачам». Таке багатогранне тлумачення аудиту дозволяє осягнути цілі, яких може досягнути аудит та різноманітність предметів дослідження, на яких зосереджується увага аудитора в процесі конкретної аудиторської діяльності [11].

Американський Комітет з аудиторської практики дає дещо простіше визначення поняття аудиту: «незалежний розгляд, спеціально призначеним аудитором, фінансових звітів підприємства та висловлення думки про них з дотриманням правил, встановлених законом»[1].

Інститут Присяжних Бухгалтерів Шотландії (ICAS) дає своє визначення аудиту відповідно до якого «аудит являє собою комплекс методів, направлених на встановлення ефективності і цілісності систем управління, точності фінансових звітів».[12]

Колектив вітчизняних авторів у складі В.В. Сопка, В.П. Шило, Н.І. Верхоглядової, С.Б. Ільїної, О.М. Брадул вважають що аудит – це необхідна своєрідна експертиза бізнесу, фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання за допомогою якої визначаються критерії достовірності показників фінансової діяльності, ведення обліку та аналізу. [9]

Американський спеціаліст з аудиту Дж. Робертсон вважає, що аудит – це діяльність, що спрямована на зменшення підприємницького ризику, який можна приблизно передбачити і встановити вірогідність сприятливих подій [11].

На думку Е.А. Аренса та Дж.К. Лоббека аудит являє собою процес, за допомогою якого компетентний незалежний працівник накопичує та оцінює відомості про інформацію, що піддається кількісній оцінці і відноситься до специфічної господарської системи, для того щоб визначити і відобразити в своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям [2]

Л.П.Кулаковська, Ю.В.Піча зазначають, що аудит – це дослідження, а будь-яке дослідження визначається поставленою метою.

При цьому відмічають, що мета аудиту полягає в досить глибокому і докладному ознайомленні з предметом аудиторської перевірки, щоб скласти про нього компетентну думку [8].

Метою проведення аудиту Л.В. Гуцаленко, В.А. Дерій, М.М. Коцупатрий вважають підтвердження достовірності показників балансу і фінансової звітності, а також перевірка, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинним в державі нормативно-правовим положенням [6].

Р. Адамс зазначає, що метою аудиторської перевірки виступає формування думки аудитора та доведення цієї думки до відома керівників підприємства [1].

В американських положеннях про стандарти аудиту відзначено, що метою звичайної перевірки фінансової звітності незалежним аудитором є висловлення думки про рівень об’єктивності, з якою звітність характеризує фінансовий стан, результати діяльності, а також рух грошових коштів у відповідності із загальноприйнятими бухгалтерськими принципами [2].

Безпосередню мету аудиту визначили також представники Американського інституту присяжних бухгалтерів: «Метою звичайного аудиту фінансової звітності, який здійснюється незалежним аудитором, є висловлення думки про те наскільки правильно вона представляє фінансовий стан, результати операцій та грошові потоки у відповідності із загальноприйнятими принципами обліку» [3].

Відправним пунктом у вивченні будь-якої науки є визначення її предмета, тобто з’ясування того, чим вона займається, що вивчає, коло основних питань що нею вирішуються. Тому подальше дослідження вважаємо за доцільне спрямувати на предмет та об’єкт аудиту.

Предметом аудиту Ю.Ю. Кочінєв вважає інформацію, яка сконцентрована в бухгалтерській звітності суб’єкта економічної діяльності [7].

Л.П.Кулаковська, Ю.В.Піча вважають, що до предмету аудиту слід відносити процеси і явища, які відображені документально і пов’язані з господарською діяльністю підприємства.

Повніше визначення предмету аудиту наводять автори Т.Г.Безуглова та Н.С. Усик: «предметом аудиту є процес розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, достовірність відображення його в системі бухгалтерського обліку і звітності, а також дослідження ефективності ділової активності з дотриманням чинного законодавства». Іншими словами, предметом аудиту є стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що перебуває у сфері аудиторської оцінки [5].

Дещо іншої думки притримується колектив науковців у складі А. Кузьминського, Н.Кужельного, Е. Петрик, В. Савченко. На їх погляд предмет аудиту являє собою уявну конструкцію у вигляді позитивного судження аудитора про стан і дії об’єктів, які перебувають у сфері аудиторської оцінки. Предмет слід розглядати в двох аспектах: в просторовому – коли мова йде про напрями проведення аудиту та в часовому – коли ці напрями стосуються минулого, теперішнього і майбутнього. Тобто можна зробити висновок, що предметом аудиту є стан економічних, інформаційних та інших характеристик системи, що знаходяться в охопленій аудитом сфері [4].

Предмет аудиту деталізується його структурними елементами, а точніше об’єктами.

Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча зазначають, що об’єкти аудиту досить багатогранні, тому дати їх вичерпний перелік не можливо. При цьому сукупними об’єктами аудиту називають документально зафіксовану інформацію про наявність і рух засобів підприємства та джерел їх формування.

До об’єктів аудиту Т.Г.Безуглова та Н.С. Усик відносять господарські засоби та процеси, сукупність яких характеризує виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства за відповідний період.

Зустрічається дещо ширше трактування об’єктів аудиту, а саме: окремі, або взаємопов’язані інформаційні, або інші сторони функціонування системи стан яких можна оцінити кількісно і якісно.  Об’єкти в свою чергу можуть різнитись в залежності від складу, цільової орієнтації, відношення до окремих сфер діяльності та іншими характеристиками [4].

Як показує проведений огляд літературних джерел більшість авторів, надаючи визначення аудиту, зазначають, що він носить підтверджувальний характер. Ми не можемо погодитись з таким підходом трактуючи поняття аудиту використання бюджетних коштів в сільськогосподарських підприємствах. Визначаючи особливості цієї дефініції відзначимо, що при перевірці використання коштів бюджетної підтримки аудит носить більше відомчий аніж підтверджувальний характер. Однак аудит використання бюджетних коштів в сільськогосподарських підприємствах повинен керуватись не лише принципом «скільки надійшло і куди використано», а й забезпечити інформаційними даними про те, що фінансується з бюджету та наскільки раціонально витрачаються фінансові ресурси по кожному напрямку фінансування.

Опираючись на проведений аналіз літературних джерел наводимо наступне визначення поняття аудиту бюджетних коштів:

Аудит бюджетних коштів в сільськогосподарських підприємствах  — це діяльність спрямована на збір, нагромадження та оцінку інформації про господарські факти і явища пов’язані з надходженням та використанням коштів бюджетної підтримки, яка проводиться незалежним компетентним спеціалістом та відображається у висновку.

Серед економістів, як вітчизняних так і зарубіжних, існують різні підходи щодо визначення мети проведення аудиту, про що свідчить  проведений огляд спеціальної наукової літератури.

Проаналізувавши погляди різних авторів стосовно мети зробимо висновок, що метою здійснення аудиту бюджетних коштів є визначення  ступеню законності, повноти та точності відображення даних, які стосуються діяльності підприємства в частині отримання коштів бюджетної підтримки, а також цільового та ефективного їх використання.

Предметом аудиту використання коштів бюджетної підтримки виступає господарська діяльність, яка відображає інформаційну та економічну характеристику бюджетних коштів та знаходить своє відображення в бухгалтерській звітності. Об’єктами аудиторської перевірки при цьому буде документально зафіксована інформація про стан і рух коштів бюджетної підтримки.

Узагальнені теоретичні основи аудиту коштів бюджетної підтримки наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Узагальнені теоретичні засади аудиту бюджетних коштів

 

Висновки. Теоретичні основи аудит використання бюджетних коштів в сільськогосподарських підприємствах не в достатній мірі висвітлюються в науковій літературі. В публікації нами наведено визначення суті аудиту бюджетних коштів отриманих сільськогосподарськими підприємствами,  визначено мету проведення аудиту, його предмет та об’єкти. Подальші дослідження вважаємо за актуальне проводити в напрямку вдосконалення організації та методики проведення аудиту використання бюджетних коштів в сільськогосподарських підприємствах.

 

Список використаних джерел

1.     Адамс Р. Основы аудита[Текст] / Р. Адамс, пер. с англ./ Под ред. Я.В. Соколова. – М: Аудит, ЮНИТИ, 1995. – 398.:ил.

2.     Аренса Е.А. Аудит [Текст] / Е.А. Аренс та Дж.К. Лоббек. Пер. С англ..; Гл. Редактор серии проф. Я.В. Соколов. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 560 с.: ил.

3.     Аудит Монтгомери [Текст] /Ф.Л.Дефлиз, Г.Р. Дженник, В.М.О’Рейлли, М.Б.Хирш; Пер. с англ.. под ред. Я.В.Соколова. – М.: Аудит, ЮНИТИ,1997.-542.

4.     Аудит [Текст] : Практическое пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельній, Е. Петрик, В. Савченко и др.; Под ред. А. Кузьминского. – К.: «Учетинформ», 1996. – 283 с.

5.     Безуглова Т.Г. Організація і методика аудиту [Текст]: Навч. посіб. для дистанційного навчання / Т.Г.Безуглова, Н.С. Усик; за наук ред. Л.Ф. Романенко. – К.: Університет «Україна», 2007. – 372.

6.     Гуцаленко Л.В. Державний фінансовий контроль [Текст]: навч. посіб. (для студ вищ. навч. закл.) / Л.В. Гуцаленко, В.А. Дерій, М.М. Коцупатрий, - К.: Центр учбової літератури, 2009. – 424 с.

7.     Кочинев Ю.Ю. Аудит : Теория. Организация. Документация [Текст] : Пособие / Ю.Ю. Кочинев, Н.Л. Вещунова (ред.). — 2.изд. — СПб.; М.; Нижний Новгород; Воронеж; Ростов н/Д : Питер, 2004. — 300с.

8.     Кулаковська Л.П. Основи аудиту [Текст]: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти / Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча – Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ-2000», 2002. – 504 с.

9.     Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник [Текст] / В.В. Сопко, В.П. Шило, Н.І. Верхоглядова, С.Б. Ільїна, О.М. Брадул – 2-е вид., перероб. та доповн. – К: ВД «Професіонал», 2006. – 576 .

10. Про аудиторську діяльність [Текст]: Закон України від 22.04.1993, № 3125-XII // Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЕ «Ліга». 2001 – 2009

11. Робертсон Дж. Аудит [Текст] / Дж. Робертсон - М: КРМС Аудиторськая фирма «Контакт», 1993. – 496 с.

12.  Hatherly D. The audit evidence process [Текст] / D. Hatherly, London: Garden City Press Ltd., 1980. — 152.p.