УДК 653.14
В.Б. Клевець, к.е.н., доцент,
завідувач кафедри бухгалтерського обліку, Чортківський інститут підприємництва і бізнесу, ТНЕУ
СУТТЄВІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
Важливу роль у формуванні власної облікової політики відіграє один із основних принципів бухгалтерського обліку та звітності - принцип обачності, який базується на суттєвості, як характеристиці облікової інформації, що визначає її спроможність впливати на рішення користувачів фінансової звітності.
Постановка проблеми. Ринкові методи господарювання вимагають досконалих, конкретних і незмінних правил ведення бухгалтерського обліку та звітності на підприємстві. Практичне його ведення на підприємстві безпосередньо вимагає індивідуального підходу до формування на кожному з них власної облікової політики. Тому, підприємство повинно самостійно встановити відповідний спосіб ведення обліку з конкретного питання, на підставі чинних положень на базі досконалого оволодіння як загальнометодологічними нормативно-правовими документами, котрі регулюють організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, так і опанувати специфічні технології особливостей діяльності конкретного підприємства, для якого розробляється облікова політика. Лише на основі поєднання зазначених основних методологічних вимог з конкретизованою методикою відображення господарських операцій на підприємстві, виходячи з принципу суттєвості облікової інформації, можна сподіватися на розробку обґрунтованої облікової політики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зважаючи на актуальність теми проблеми формування облікової політики підприємства, своє відображення вони знаходять у наукових дослідженнях вітчизняних вчених, таких як Чумаченко М.Г., Сопко В.В. , Кірейцев Г.Г, Мних Є.В., Пушкар М.С., Гарасим П.М., Дерій В.А , Хомин П.Я., Смоленюк П.С., які в своїх працях розкривають різноманітні аспекти формування облікової політики .
Виклад основного матеріалу дослідження. Облікова політика підприємства це найбільш вагома частина загальної інформаційної системи, що ’’…використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності” [1; 4], та упорядкування вхідної та вихідної інформації у відповідності до потреб управління.
Важливою проблемою на підприємстві є виявлення потреб користувачів інформації , отримання результативної облікової інформації та створення автоматизованої система обробки інформації за допомогою технічних засобів обліку .
Облікова політика підприємства має забезпечувати дотримання одного з основних принципів бухгалтерського обліку і звітності – обачності, визначення порогу суттєвості інформації, оскільки за П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, суттєвою інформацією визнається така, відсутність якої у фінансовому звіті і примітках до нього може вплинути на рішення його користувачів. Водночас слід звернути увагу на те, що трапляються ненавмисні помилки й навмисні викривлення фінансової звітності: технічні й бухгалтерські помилки, вуалювання балансу, його фальсифікація, неповнота, необґрунтованість, помилковість періодизації чи оцінки, неправильне перенесення сальдо (приміром, згортання дебіторської та кредиторської заборгованості, відображення її не за тими статтями, як-от заборгованості з оплати праці за статтею “Інші поточні зобов’язання” тощо). Тому Міністерство фінансів України рекомендує листом № 04230 – 04108 від 29.07.03 р. [ 2, с. 59-60] зважати на такі значення термінів.
Суттєвість – характеристика облікової інформації, які визначає її спроможність впливати на рішення користувачів фінансової звітності. Поріг суттєвості – абсолютна або відносна величина, яка є кількісною ознакою суттєвості облікової інформації. Ознаками суттєвості облікової інформації є її кількісні та якісні характеристики, важливі для користувачів такої інформації.
Суб’єктами визначення суттєвості облікової інформації є органи, які уповноважені на регулювання питань бухгалтерського обліку і фінансової звітності та власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Об’єктами застосування суттєвості є:
– діяльність підприємства в цілому;
– окремі господарські операції та об’єкти обліку;
– статті фінансової звітності.
Застосування критеріїв суттєвості до підприємства загалом передбачає можливість використання спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності, якщо обсяги діяльності нижчі встановленого порогу суттєвості. Поріг суттєвості для застосування спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності визначається законодавством. Суттєвість окремих господарських операцій та об’єктів обліку визначається керівництвом підприємства, якщо інше не передбачене положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для визначення суттєвості окремих об’єктів обліку, що належать до активів, зобов’язань і власного капіталу підприємства, за орієнтовний поріг суттєвості приймається значення у 5 % від підсумку відповідно всіх активів, зобов’язань і власного капіталу. У разі визначення суттєвості окремих видів доходів і витрат орієнтовним порогом суттєвості рекомендується вважати 2 % відсоткам чистого прибутку (збитку) підприємства.
Порогом суттєвості з метою відображення переоцінки або зменшення корисності об’єктів обліку може прийматись 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або 10 % відхилення залишкової вартості об’єктів обліку від їх справедливої вартості. У неприбуткових організаціях порогом суттєвості окремих видів доходів, витрат і відображення переоцінки або зменшення корисності об'єктів обліку рекомендується 0,5 % від суми надходжень на провадження статутної діяльності. Порогом суттєвості для визнання оренди фінансовою термін останньої приймається 75 % строку корисного використання об’єкта оренди. Стосовно розкриття інформації про сегменти порогом суттєвості для визначення звітного сегмента приймається 10 % відповідно чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг) або фінансових результатів сегмента чи активів усіх сегментів підприємства.
Різниця між справедливої вартістю подібних активів у разі їх обміну не повинна перевищувати 10 %. Для інших господарських операцій та об’єктів обліку поріг суттєвості доцільно визначати у межах 1-10 % з урахуванням обсягів діяльності підприємства, характеру впливу об’єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних чинників, які можуть впливати на визначення порогу суттєвості.
Застосування суттєвості для наведення статей у фінансовій звітності здійснюється, якщо форми фінансової звітності не встановлені положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або іншими нормативно-правовими актами.
Кожну суттєву статтю слід наводити у фінансовій звітності окремо, а несуттєві статті об’єднувати зі статтями, подібними за характером або функціями. Суттєвість статті визначається її розміром і характером, що розглядаються разом. Окремі, однакові за характером об’єкти бухгалтерського обліку, доцільно об’єднувати в одну статтю, навіть якщо розмір кожного виду об’єктів є суттєвим.
Статті, які мають суттєвий розмір і різняться за характером або функціями, слід подавати окремо. Зокрема, не можна об’єднувати такі статті фінансової звітності:
– монетарні та немонетарні;
– поточні та непоточні;
– операційні та неопераційні;
– відсоткові та невідсоткові.
Стаття, яка не є суттєвою для подання її у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого розкриття її в примітках до фінансової звітності.
Щодо окремих статей за поріг суттєвості може прийматися частка відповідної статті у базовому показнику. За базовий показник рекомендується використовувати:
- для статей балансу – суму власного капіталу та підсумок відповідного класу активів чи зобов’язань;
- для статей звіту про фінансові результати – суму прибутку (збитку) від операційної діяльності або суму доходу чи витрат за звітний період;
- для статей звіту про рух грошових коштів – чистий рух грошових коштів (надходження або видаток) відповідно від операційної, інвестиційної чи фінансової діяльності за звітний період.
З огляду на це, важливим є звіряння показників фінансової звітності, оскільки навіть за правильного перенесення даних бухгалтерського обліку у відповідні звітні форми допускаються окремі із зазначених помилок чи виправлень [3, с. 4 ].
Деякі автори, спираючись на це ж роз’яснення Мінфіну України, вживають замість дефініції “поріг суттєвості” вираз “поріг істотності”, хоч за сучасним тлумачним словником це одне й те саме: суттєвий – який становить суть, зміст чогось; важливий, значний, а істотний – який становить сутність чи стосується сутності чого-небудь; дуже важливий, значний, вагомий. Тому заміна дефініцій не викликає заперечень. Однак пояснення її сутності, на наш погляд, помилкове, оскільки погодитись з наступними висновками важко: “Інакше кажучи, істотність – це ступінь округлення, узагальнення інформації. Наприклад, якщо підприємство отримало дохід від надання майна в оренду в сумі 90 грн., а поріг істотності для відображення доходів встановлено на рівні 100 грн., то така інформація у фінансовій звітності (ф. № 2) окремо не відображається, оскільки її визнано неістотною”. Або ж: “Усі об’єкти обліку, що належать до активів зобов’язань, власного капіталу, доходів та витрат підприємства відображаються окремо ?! (розділові знаки поставлені мною – В.К.) у фінансовій звітності, якщо їх величина перевищує 100 грн.” [ 4, с. 60].
У такій редакції це означає, що облікові дані за операціями до 90 грн. включно у фінансовій звітності не відображаються. Насправді ж бухгалтерський облік забезпечує накопичення інформації суцільним способом без винятку для будь-яких операцій, навіть на мінімальні суми, які часто є копійчаними. Тому у згаданих нормативних документах йдеться лише про фінансову звітність, в якій можливі згадані помилки, а не тільки заокруглення показників. Саме тому у згаданому листі Мінфіну України наведено деталізований перелік значень порога суттєвості, в тому числі для доходів – 2 % від чистого прибутку (збитку) підприємства. Якщо при цьому послуговуватись логікою цитованого автора, то за умови, що прибуток підприємства становитиме, приміром, 5 млн. грн., у “Звіті про фінансові результати” (ф. № 2) можна не відображати 5000 000 х 2 : 100 = 100 тис. грн. доходів, оскільки ця сума в даному разі й буде порогом суттєвості для них.
Тому в обліковій політиці підприємства треба дотримуватись вимог нормативних документів Мінфіну України, не допускаючи їх довільних тлумачень, бо в них чітко визначено критерії порога суттєвості, який, зважаючи на динаміку вартісної бази за звітний період, не можна встановити заздалегідь у сумарному значенні, тим більше, що низку операцій (переоцінку об’єктів, обмін подібним активам тощо) неможливо передбачити, як і точно визначити наперед суму фактичного прибутку (збитку) підприємства.
Висновки. Від стану облікової політики підприємства залежить рівень організації бухгалтерського обліку, якість і правдивість обліку, забезпечення внутрішніх та зовнішніх користувачів достовірною та своєчасною інформацією та, загалом, фінансовий стан конкретного суб’єкта господарювання. Саме тому для формування облікової політики підприємства має визначальне значення суттєвість облікової інформації, які визначає спроможність її впливу на рішення користувачів фінансової звітності.
Список використаних джерел
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.
2. Про суттєвість у бухгалтерському обліку і звітності: Лист МФУ від 29.07.03 р. № 04203-04108 // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. – №8. – С. 59-60.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.
4. Клевець В.Б. Облікова політика за стандартами : Монографія. – Тернопіль: Наукова думка, 2007. – 313 с.