banner-mia2.gif

Л.С. Стецюк

аспірант ННЦ "Інститут аграрної економки",

помічник аудитора

 

Як кожна посадова особа, бухгалтер має певні права та обов’язки, а також несе відповідальність за допущені ним порушення. Яку ж відповідальність несуть головні бухгалтери? У яких випадках головний бухгалтер несе матеріальну відповідальність? Що може бути підставою для порушення кримінальної справи проти головного бухгалтера? Ці та ряд інших питань часто виникають не лише у бухгалтерів, а й у керівників підприємств. Саме на них звертається увага в представленій  публікації.

 

Дисциплінарна відповідальність 

 

За порушення трудової дисципліни Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі - КЗпПУ) передбачається дисциплінарна відповідальність. Відповідно до ст. 147 КЗпПУ за порушення трудової дисципліни  працівнику, в тому числі бухгалтеру можуть оголосити догану або звільнити.

Як дисциплінарне стягнення, на підставі п. 3, 4, 7, 8 ст. 40 та п. 1 ст. 41 КЗпПУ, розглядається звільнення з підстав: 

- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

- прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

- вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

- одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Як передбачено п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992 р. № 9, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, він може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин покладених на нього обов'язків.

Тобто, якщо бухгалтер порушив трудову дисципліну, за що йому було винесено догану, але протягом року більше не порушував її, вважається, що він не притягався до дисциплінарної відповідальності. Якщо ж після накладання дисциплінарного стягнення рік не минув і бухгалтер знову порушив трудову дисципліну, то керівник має право звільнити його на підставі п. 3 ст. 40 КЗпПУ.

 

Матеріальна відповідальність

 

Головний бухгалтер не є матеріально відповідальною особою, оскільки його посада не передбачає виконання робіт безпосередньо пов’язаних зі зберіганням, обробленням, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Але, якщо головний бухгалтер виконує функції касира, то з ним обов’язково укладається договір про повну матеріальну відповідальність.  

Бухгалтер не несе матеріальної відповідальності, але до нього можна застосувати відповідальність у межах середньо місячного заробітку.  Відповідно до ст. 132 КЗпПУ за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.  Нагадаємо, що розмір середньомісячного заробітку розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Пункт 2 ст. 133 КЗпПУ передбачає також обмежену матеріальну відповідальність, яку несуть керівники структурних підрозділів, до яких відносяться і головні бухгалтери, та їх заступники за шкоду заподіяну:

-          зайвими (необґрунтованими) грошовими виплатами;

-          неправильною постановкою обліку і зберіганням матеріальних чи грошових цінностей;

-          невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.

Також, у деяких випадках, передбачених у ст. 134 КЗпПУ, бухгалтер може нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної підприємству з його вини, коли:

-          майно та цінності були одержані за разовою довіреністю або  за іншим разовим документом;

-          шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

-          шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

-          шкоди завдано нестачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові у користування;

-          шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків.

 

Адміністративна  відповідальність

 

Адміністративна відповідальність регламентується Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х (далі - КУпАП). Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність полягає у застосуванні штрафних санкцій до посадових осів, в тому числі до бухгалтерів.

Накладання адміністративних штрафів за вчинене адміністративне порушення здійснюється у певному порядку. Ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається на кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних порушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднане одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Наприклад, якщо при перевірці органи податкової служби виявили кілька правопорушень, то адміністративне стягнення буде накладатись в межах санкції за  серйозніше правопорушення. Якщо перевірка проводилась податковою службою та  Пенсійним фондом та при цьому виявлено кілька правопорушень, то до адміністративної відповідальності притягують як податкова служба так і Пенсійний фонд. Якщо органи, які проводять перевірку, виявили одне і теж саме порушення, то адмінштраф накладається лише одним органом.

Щодо строків накладання адмінштрафів, то вони визначені у ст. 38 КУпАП, яка передбачає, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушення – через два місяці з дня його виявлення.

Відповідно до листа ДПАУ від 22.03.1994 р. № 04-115/10-1018 до перших відносяться правопорушення, які мають разовий характер (несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежі до бюджету та державних цільових фондів тощо). До триваючих правопорушень відносять порушення, які відбуваються протягом певного періоду (відсутність бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування, ведення його з порушенням встановленого порядку, інші правопорушення пов’язані з обчисленням податків, платежів і внесків, встановити які можна лише під час документальної перевірки на підставі первинних документів).

Види адміністративних порушень, до яких мають відношення головні бухгалтери та розмір відповідальності (адмінштрафу) наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Адміністративні порушення та розмір відповідальність

Порушення

Стаття закону

Розмір штрафу

- відсутність податкового обліку;

- порушення  встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України

Ст. 1631 КУпАП

Від 5 до 10 нмдг*, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 15 нмдг

- неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)

Ст. 1632 КУпАП

Від 5 до 10 нмдг, при повторному порушенні – від 10 до 15 нмдг

- неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів;

- перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством);

- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян

Ст. 1634 КУпАП

Від  2 до 3 нмдг , при повторному порушенні протягом року -  від 3 до 5 нмдг

 

- приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;

- відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;

- внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності;

- несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій;

- перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності

Ст. 1642 КУпАП

Від 8 до 15 нмдг, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 нмдг

- приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків;

- ухилення від реєстрації або несвоєчасна реєстрація платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду України, неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків;

- порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду;

- неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Ст. 1651 КУпАП

Від 8 до 15 нмдг, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 нмдг

- порушення строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків

Ст. 1653 КУпАП

Від 8 до 15 нмдг, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 нмдг

- порушення строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;

- несвоєчасна сплата страхових внесків;

- несвоєчасне інформування Фонду про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), річну суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства або його ліквідацію

Ст. 1654 КУпАП

Від 8 до 15 нмдг, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 нмдг

- ухилення від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

- несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків;

- порушення порядку використання коштів Фонду

Ст. 1655 КУпАП

Від 8 до 15 нмдг, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 нмдг

* нмдг – неоподаткований мінімум доходів громадян (17 грн.).

 

Кримінальна відповідальність

 

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним Кодексом України від 05.4.2001 р. № 2341-ІІІ (далі - ККУ). Особа вважається невинною у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Найчастіше підставою для порушення кримінальні справи проти головних бухгалтерів  є порушення за такими статтями ККУ:

-          212 “Ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів”;

-          2121 “Ухиляння від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

-          364 “Зловживання владою або службовим становищем”;

-          366 “Службове підроблення”;

-          367 “Службова недбалість”.

Ухиляння від сплати податків, зборів інших обов’язкових платежів, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення (ст. 212, 2121 ККУ) передбачає кримінальну відповідальність лише тоді, коли воно вчинене умисно. Згідно зі ст. 24 ККУ прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала їх суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Особа, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплатила податки, а також відшкодувала шкоду заподіяну державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ) – це умисне, з корисливих мотивів чи інших особистих інтересах, використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. 

Стаття  366 ККУ передбачає покарання за службове підроблення, тобто внесення службовою особою завідома неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання та видача завідома неправдивих документів.

За ст. 367 ККУ передбачається відповідальність за службову недбалість -  невиконання або неналежне виконання службовою особою  своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам.

У ККУ під поняттям “службова особа” мають на увазі осіб, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, установах чи організаціях, незалежно від форм власності посади, пов’язані з виконанням  організаційно розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальними повноваженнями.

Розмір кримінальної відповідальності  за здійснене правопорушення залежить від мінімальної величини суми податків, що приховується від оподаткування, а також від розміру шкоди заподіяної правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (табл. 2).

 

Таблиця 2

Кримінальні правопорушення та відповідальність

Правопорушення

Характер відповідальності

Ухиляння від сплати податків (ст. 212, 2121 ККУ)

Умисне ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що привело до ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів у розмірі від 1000 до 3000 нмдг* (175000 – 524999 грн.)

Штраф від 300 до 500 нмдг або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Умисне ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів за попередньою змовою групою осіб, що привело до ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів у розмірі від 3000 до 5000 нмдг (525000 – 874999 грн.)

Штраф від 500 до 2000 нмдг або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Умисне ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, вчинене особою, раніше судимою за несплату податків, що привело до ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів у розмірі від 5000 нмдг та більше (від 875000 грн.)

Позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

 

Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)

Дії осіб, які завдали істотної шкоди у розмірі від 100 до 250 нмдг (1750 – 43749 грн.)

виправні роботи на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Дії осіб, які спричинили тяжкі наслідки у розмірі від 250 нмдг і більше (від 43750 грн.)

позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3  років та з конфіскацією майна.

Службове підроблення (ст. 366 ККУ)

Дії щодо підроблення документів, що завдали шкоди у розмірі від 100 до 250 нмдг (1750 – 43749 грн.)

Штраф до 50 нмдг або обмеження волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років

Дії щодо підроблення документів, що призвели до тяжких наслідків у розмірі від 250 нмдг і більше (від 43750 грн.)

Позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строком до 3 років

Службова недбалість (ст. 367 ККУ)

Дії осіб, які завдали істотної шкоди у розмірі від 100 до 250 нмдг (1750 – 43749 грн.)

Штраф від 50 до 150 нмдг або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права займати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до 3 років

Дії осіб, які спричинили тяжкі наслідки у розмірі від 250 нмдг і більше (від 43750 грн.)

Позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 100 до 250 нмдг або без нього

* Відповідно до ст. 22.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-ІV, якщо норми інших законів містять  посилання на неоподатковуваний мінімум , то для цілей застосування норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

На 2006 рік соціальна пільга становить 175,00 грн. (Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та інших законів України” від 07.07.2005 р. № 2771-IV). 

 

Список використаної літератури

1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-Х

3. Кримінальним Кодексом України від 05.4.2001 р. № 2341-ІІІ

   4. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та інших законів України” від 07.07.2005 р. № 2771-IV 

5. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-ІV

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992 р. № 9

7. Лист ДПАУ  “Щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства щодо оподаткування” від 22.03.1994 р. № 04-115/10-1018