УДК 657.633

В. Ю. Фабіянська, аспірант,

ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

 

 

ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

- Рассмотрены составные системы внутрихозяйственного контроля производства биотоплива и их влияние на эффективность данного процесса;

- Исследована трактовка и суть понятия «контроль», определены его функции в зависимости от субъектов и объектов контроля.

 

Key questions which are examined:

- Compound systems of the intraeconomic control of manufacture of biofuel and their influence on efficiency of the given process are considered;

- The treatment and essence of concept "control" is investigated, its functions depending on subjects and objects of the control are defined.

 

Постановка проблеми. Будь-яке підприємство, здійснюючи свою діяльність, використовує певні ресурси. Одним з видів ресурсів є товарно-матеріальні запаси, серед яких вагому частину займає паливо. Паливо в складі собівартості сільськогосподарської продукції займає біля 30 %. Тому зрозуміло, як важливо для сільськогосподарського підприємства безперебійне  забезпечення виробничого процесу паливно-енергетичними ресурсами за помірними цінами.  Зважаючи на дороговизну і вичерпність нафтових видів палива, актуальним питанням сьогодення є налагодження виробництва в Україні альтернативних видів пального – біологічного.

Біопаливо, в порівнянні з нафтовим паливом, є неконкурентоспроможним, через високу собівартість його виробництва. Тому актуальним є питання налагодження на підприємствах АПК, які займаються виробництвом біопалива, дієвого внутрішньогосподарського контролю як засобу економії ресурсів.

Дослідженням теорії та практики контролю займалися вітчизняні та закордонні вчені Ф.Ф. Бутинець, І.А. Белобжецький, Л.В. Гуцаленко, Н.М. Гудзенко, Є.В. Калюга, М.В.Кужельний,Б.Ф. Усач, В.О. Шевчук та інші.

Мета статті. Метою написання статті є спроба розглянути складові системи внутрішньгосподарського контролю виробництва біологічного палива та їх вплив на ефективність даного процесу.   

Бухгалтерський облік, виконуючи свої класичні функції, а саме: інформаційну, контрольну, оціночну, аналітичну, забезпечує керівництво підприємства інформацією, необхідною для управління, є тією зв’язуючою ланкою, яка стоїть між вищим керівництвом (власником) та виробничою системою. Контроль забезпечує зворотній зв’язок між керуючою і керованою системами, завдяки йому відбувається регулювання   виробничого процесу у випадку невідповідності завданим параметрам.                                 

Економічна енциклопедія дає два визначення явищу контролю: 1) елемент управління економічними об’єктами і процесами, який полягає у нагляді за ними з метою перевірки їх відповідності стану , передбаченому законами, юридичними нормативними актами, а також програмами, планами, договорами, проектами, угодами; 2) контроль за об’єктом, реальна влада, зосередження прав управління в одних руках [6; с. 829]. Дане джерело дає визначення виробничому контролю як процесу порівняння показників виробничого планування з фактичними даними, а також аналіз відхилень [6; с. 829].

Значним є внесок німецьких бухгалтерів, в т. ч. В. Швайкера, в розвиток системи контролю. Надаючи велике значення перевірці бухгалтерських записів, він визначив її конкретні способи і строки. Розроблені ним правила перевірки бухгалтерських книг дозволяють вважати його одним із засновників ревізії [3; с. 108].  

Трактування і зміст категорії «контроль» змінюється залежно від сфери використання. З юридичної точки зору контроль розглядають як вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності. Гудзенко Н.М. зазначає, що юридичне трактування контролю більше співвідносить його із функцією управління, адже він є одним із дієвих засобів забезпечення законності здійснення господарських процесів [4; с. 201].

Незважаючи на те, що термін «контроль» вживається в багатьох сферах діяльності (контроль якості, контроль технічного стану тощо), визначення даного терміну для бухгалтерського обліку дається лише в П(С)БО «Об’єднання підприємств», в якому вказується, що контроль – вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності [1].

Контроль можна розглядати в двох аспектах:

 - як елемент управління – вимірювання та оцінка реального стану виконання поставлених завдань порівняно із завданими параметрами, визначення відхилень та внесення коректив;

 - як функцію обліку – контроль законності, доцільності і ефективності використання виробничих ресурсів.

Незважаючи на відмінності в трактуванні контролю, між контролем як елементом управління та контролем як функцією обліку є тісний взаємозв’язок, адже контрольні функції бухгалтерського обліку відіграють провідну роль в системі внутрішньогосподарського контролю [8; с.76].

В сучасних умовах господарювання контроль визначається як постійно діюча , науково обгрунтована система спостереження і перевірки усіх господарських процесів, який забезпечує зворотний зв’язок та порівняння фактично отриманих результатів з плановими [7; с. 20].

За суб’єктами фінансово-господарський контроль в Україні поділяється на державний, муніципальний, незалежний і контроль власника. Б.Ф.Усач поділяє контроль власника на: відомчий (міністерства, відомства, концерни, асоціації, акціонерні виробничі об’єднання) і внутрішньогосподарський (власники підприємства, бухгалтерська і фінансово-економічна служба підприємств) [9; с. 14].

Отже, зовнішній контроль проводиться спеціально призначеними для цього органами, а внутрішній – самим підприємством за ініціативою власників підприємства або його керівництва.

Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 315 «Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень» внутрішній контроль є процесом, який визначається і на який впливають особи, наділені повноваженнями управління та найвищого управління, а також інший персонал, який надає обгрунтовану впевненість щодо досягнення цілей суб’єкта господарювання стосовно достовірності фінансової звітності, ефективності діяльності та дотримання застосованих законів та нормативних актів. Це означає, що внутрішній контроль визначається та реалізується для усунення визначених ризиків бізнесу, які загрожують досягненню будь-якої з цих цілей [5; с. 466].

Особливістю внутрішнього контролю є те, що він не тільки надає інформацію керівництву про стан керованої системи, але й впливає на цю систему з метою попередження та виявлення відхилень від запланованого. 

Систему внутрішньогосподарського контролю можна визначити як політику і процедури підприємства, які розробляються власником (керівництвом підприємства) та спрямовані на забезпечення дотримання законності й економічної доцільності здійснення операцій; збереження майна; попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок та викривлень інформації; належне формування облікових даних і формування фінансової звітності [4; с. 201]. 

На нашу думку, основними призначеннями внутрішнього контролю є: 

- збереження активів підприємства;

- забезпечення законності його діяльності;

- створення інформаційної бази для потреб керівництва.

З точки зору теорії контролю, система контролю містить три взаємопов’язані елементи: суб’єкт контролю, об’єкт контролю та контрольні дії.

В залежності від суб’єктів контролю, внутрішній контроль поділяється на: бухгалтерський (здійснюється обліковою службою на чолі з головним бухгалтером); технологічний (здійснюється спеціалістами господарства); адміністративний (здійснюється власниками підприємства, управлінським персоналом, спеціальними контрольними органами, які створені на підприємстві з метою контролю за діяльністю підприємства: спостережні ради, ревізійні комісії, інвентаризаційні комісії, комісії з розслідування надзвичайних подій, внутрішньгосподарський контрольно-ревізійний відділ, внутрішні аудиторські служби) (Рис.1).

Рис. 1. Види внутрішньогосподарського контролю в залежності від його суб’єктів

Об’єктами внутрішньогосподарського контролю взагалі є все, на що спрямована контрольна діяльність (контрольні дії) суб’єктів контролю. Внутрішній контроль охоплює всі активи підприємства, всі види його діяльності, всі стадії відтворення (постачання, виробництво, реалізацію готової продукції). Об’єкти внутрішнього контролю залежать від специфіки діяльності підприємства, ними можуть бути різні господарські операції, діяльність структурних підрозділів підприємства, діяльність центрів відповідальності.

 

ОБ’ЄКТИ КОНТРОЛЮ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ БІОПАЛИВА

       

Рис. 2. Об’єкти контролю при виробництві біопалива.

 

Місцями виникнення витрат, а отже, об’єктами контролю при виробництві біодизельного палива є (Рис. 2):

1) галузь рослинництва, де вирощується сировина (ріпак), з якої виготовляється біодизель;

2) підсобне промислове виробництво біопалива.      

На кожному етапі даного технологічного процесу виникають витрати, контроль за якими дозволить значно збільшити ефективність витрачання ресурсів, знижуючи тим самим собівартість виробленої продукції, що є надзвичайно актуальним при виробництві біопалива. Адже, як відомо,  виробництво біопалива є дорогим в порівнянні з традиційним нафтовим.

В системі внутрішньогосподарського контролю головна роль належить контролю, який здійснюється бухгалтерією підприємства в формі:

1) попереднього контролю на стадії розгляду первинних документів, які надходять головному бухгалтеру на підпис, а також при візуванні договорів, кошторисів, наказів, інших документів, пов’язаних з витрачанням грошових та матеріальних ресурсів;

2) поточного контролю в процесі облікової реєстрації господарських операцій та інвентаризацій товарно-матеріальних та інших цінностей;

3) наступного контролю на стадії узагальнення та аналізу облікової і звітної інформації а також внаслідок проведення спільно з іншими функціональними службами ревізій та тематичних перевірок в окремих господарських підрозділах. Відповідно, внутрішньогосподарський бухгалтерський контроль являється безперервним, універсальним (суцільним), системним і суворо документальним [2; с. 13].

Висновок. Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що  суб’єктами господарювання, на жаль, недооцінюються роль та функції внутрішньогосподарського контролю, який носить іноді формальний характер, тим самим негативно впливаючи на ефективність своєї діяльності та збільшуючи підприємницький ризик.

 

 

Список використаних джерел

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 7.07.1999р. № 163.

2. Белобжецкий И.А. Ревизия и контроль в промышленности: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 294 с.

3. Бутинець Ф. Ф. Історія розвитку бухгалтерського обліку. Ч. 1 Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050.106 «Облік і аудит». Житомир: ЖІТІ, 1999. – 928 с. 

4. Гудзенко Н. М. Роль внутрішнього контролю в управлінні підприємством та його функціональні аспекти // Облік і контроль на підприємствах АПК: стан та перспективи розвитку: Тези доп. Міжнар.  Наук.-практ. конф. 4 – 5 жовт. 2007р. / Відп. За вип.. М. М. Коцупатрий. – К.: КНЕУ, 2007. – 288 с.

5. Гуцаленко Л. В. Удосконалення системи внутрішнього контролю на сільськогосподарських підприємствах // Облік і контроль на підприємствах АПК: стан та перспективи розвитку: Тези доп. Міжнар.  Наук.-практ. конф. 4 – 5 жовт. 2007р. / Відп. За вип.. М. М. Коцупатрий. – К.: КНЕУ, 2007. – 288 с.

6. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1/Редкол.: С.В. Мочерний (відповід. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000 – 864 с.

7. Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2001, - 334 с.

8. Калюга Є. В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія. – К.: Ельга, Ніка –Центр, 2002, 360 с.

9. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія: Підручник. – 5-те вид. - К.: Знання – Прес, 2004. – 253 с. – (Вища освіта ХХI століття).