УДК 657.633.5:327

Л.В. Рибалко, старший викладач,

 Полтавська державна аграрна академія

 

 

ФУТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

 

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

-                      Обоснована необходимость адаптации внутрихозяйственного контроля к международным требованиям;

-                      Предложены перечень и классификации принципов и видов внутрихозяйственного контроля.

 

Key questions which are examined:

-                      The necessity of  the inner control's adaptation to international demands is motivated:

-                      The lists and classifications of inner control's principles and kinds are suggested.

 

Постановка проблеми. Сучасна світова економіка розвивається у напрямку глобалізації. У зв'язку з цим відбувається зміна умов розвитку теорії та практики не лише економіки, але й облікового, контрольного та аналітичного її забезпечення. Разом із тим, проф. Г. Г. Кірейцев зазначає, що "за умови недостатньо розвинутої локальної економіки, розвиток глобальної є утопією" [5].

Однак, оцінюючи можливості та перспективи подальшого розвитку економіки України, необхідно все ж таки враховувати тенденції глобалізації та узгоджувати теоретико-методологічні засади обліку, контролю й аналізу з міжнародними процесами та вимогами. При цьому важливими характеристиками глобальної економіки є досить жорстка конкуренція між підприємствами, високі вимоги щодо якості продукції, вимоги екологічно чистого виробництва тощо. Одним із важливих механізмів, що сприяє адаптації вітчизняних підприємств до умов глобальної економіки, є, зокрема, механізм внутрішньогосподарського контролю. Проте, необхідно враховувати, що однією з основних умов інтеграції економіки України з іншими державами є приведення самої концепції внутрішньогосподарського контролю у відповідність із міжнародними вимогами.

Так, положення Лімської декларації керівних принципів контролю, прийнятої на ІХ Конгресі міжнародної організації вищих контролюючих органів ІНТОСАІ, визначають один із основних принципів контролю – принцип організаційного забезпечення контрольної діяльності через визнання необхідності здійснення внутрішнього і зовнішнього контролю та їх тісної взаємодії на рівні довіри й партнерства [2]. 

У зв'язку з цим, необхідно привести у відповідність до існуючих міжнародних вимог основні елементи, що формують концепцію внутрішньогосподарського контролю вітчизняних підприємств. Одним із таких елементів є принципи контрольної діяльності. Адже важливим є усвідомлення існування тих чи інших принципів у різних господарських структурах, за різних суб'єктів управління, на різних етапах розвитку, у тому числі й на етапі глобалізації економіки. Відповідно до цього необхідно уточнити принципи внутрішньогосподарського контролю та розробити відповідну їх класифікацію, що дозволить врахувати особливості сучасного стану розвитку економіки на етапі організації системи внутрішньогосподарського контролю зокрема, та системи управління підприємством в цілому.

Потребує також уточнення система видів внутрішньогосподарського контролю, оскільки в умовах глобалізації деякі з них втрачають своє значення, а деякі – навпаки стають пріоритетними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням теоретико-методологічних засад внутрішньогосподарського контролю присвячена значна частина праць вітчизняних і зарубіжних вчених. Що ж до визначення пріоритетності принципів внутрішньогосподарського контролю серед науковців немає єдиної точки зору. Так, Л.В. Нападовська виділяє принципи ієрархічності контролю, взаємодії з іншими функціями, доцільності взаємодії елементів функції контролю, послідовності контролю в часі, здійснення контролю за центрами відповідальності, зворотного зв'язку, відповідальності та підконтрольності, принцип безперервності [10].

В.Ф. Максімова принципи системи внутрішнього контролю пропонує поділяти на загальносистемні, принципи створення структури системи та принципи функціонування системи [8].

З позиції В.О. Шевчука слід враховувати такі принципи як ендогенності контролю, системності, паритетності контролюючих суб'єктів, розподілу контрольних повноважень, повноти, релевантності норм контролю, компаративності, достовірності, збалансованості контрольних дій, превентивності та своєчасності контрольних дій, ризикованості, синергізму, самодостатності системи контролю, ефективності, відповідальності та емерджентності [15].

На думку Ф.Ф. Бутинця, окрім наведених, існують ще принципи інтеграції, комплексності, узгодженості пропускної здатності різних ланок системи внутрішнього контролю, дозволу та схвалення [11].

І.К. Дрозд до інших додає принципи процесного підходу з використанням інформаційних технологій, органічної єдності контролю в процесах управління, гуманізму, об'єктивності, концептуальності, орієнтованості контролю на майбутнє [2].

При визначенні видів внутрішньогосподарського контролю у наукових джерелах відсутні однакові погляди. Більшість авторів [1, 3, 4, 9, 11, 13, 14, 16] класифікують його за часом здійснення, за джерелами інформації, за формами здійснення. Деякі науковці [6, 10, 12] виділяють й інші ознаки класифікації контролю. Разом із тим, існуючі класифікації видів внутрішньогосподарського контролю в сучасних умовах розвитку економіки потребують ретельного перегляду.

Цілі статті. Метою даної статті є спроба уточнити окремі теоретичні аспекти внутрішньогосподарського контролю з метою його адаптації до нових умов розвитку економіки, спричинених глобалістичними тенденціями.

Результати дослідження. Вважаємо, що принципи внутрішньогосподарського контролю, аналогічно його меті та завданням, мають здатність змінюватися і розвиватися у відповідності з розвитком наукових, економічних, політичних (як об'єктивних, так і суб'єктивних) чинників. Існування тих чи інших принципів зумовлене різними етапами розвитку суспільства та економіки, різними господарськими структурами, різними суб'єктами управління.

 З урахуванням сучасних умов розвитку економіки вважаємо за доцільне класифікувати принципи внутрішньогосподарського контролю за трьома групами: загальнонаукові, професійні та організаційні (рис. 1).

Загальнонаукові принципи передбачають застосування останніх досягнень науки та техніки, передового досвіду в процесі здійснення внутрішньогосподарського контролю. До їх складу слід віднести принципи системності, порівнянності, доцільності, достовірності, безперервного розвитку, ефективності, принцип синергізму.

Рис. 1. Принципи внутрішньогосподарського контролю та їх класифікація

До професійних принципів відносяться якісні характеристики, якими повинні володіти суб'єкти здійснення внутрішньогосподарського контролю: об'єктивність, незалежність, компетентність, відповідальність. Група організаційних принципів включає принципи всеосяжності, постійності, превентивності, оперативності та своєчасності, дієвості, плановості, розподілу обов'язків, демократичності.

Виняткового значення в умовах глобалізації економіки набуває побудова раціональної моделі внутрішньогосподарського контролю, що реалізується через систему його видів. Спираючись на проведені дослідження, вважаємо за доцільне виділити класифікаційну ознаку внутрішньогосподарського контролю залежно від суб'єктів його здійснення та завдань, які вони ставлять перед собою. За цією ознакою внутрішньогосподарський контроль пропонуємо поділяти на адміністративний, бухгалтерський, технологічний і спеціальний (рис. 2).

Адміністративний контроль забезпечують внутрішні положення (накази, розпорядження, посадові інструкції), діючі на підприємстві, вказівки вищого керівництва. Такий контроль включає сукупність способів, які допомагають управлінню, плануванню та координації господарської діяльності організації. Його здійснюють безпосередньо директор (дирекція) підприємства, його заступники та керівники структурних підрозділів.

Бухгалтерський контроль – це сукупність процедур, спрямованих на збереження активів та забезпечення достовірності облікових даних і фінансової звітності. Суб'єктами здійснення такого контролю є насамперед головний бухгалтер та інший обліковий персонал, у тому числі інвентаризаційна комісія.

Рис. 2. Класифікація внутрішньогосподарського контролю

Глобальна економіка вимагає кардинального підвищення якісних показників, оскільки від неї значною мірою залежить попит на кінцеву продукцію, а отже, конкурентоздатність підприємства на ринку та його прибутковість. У цьому зв'язку необхідною складовою частиною загальної системи внутрішньогосподарського контролю є технологічний контроль, який покликаний забезпечити дотримання технології виробництва, норм і нормативів витрат сировини, якості виготовленої продукції.

Досить поширеною у найбільш розвинутих країнах (Великобританія, США) є теорія агентів, згідно якої існує потреба власників великих підприємств (корпорацій) в об'єктивній і достовірній інформації щодо діяльності підприємства та відображенні її результатів в облікових регістрах і фінансовій звітності [7]. Звідси випливає важливий висновок, що для забезпечення потреб управлінського персоналу щодо якості розробки й ефективного вирішення стратегічних завдань, прогресивного розвитку та конкурентоздатності підприємства необхідно здійснювати спеціальний внутрішньогосподарський контроль, механізм дії якого спрямований на захист прав пайовиків, акціонерів, інших учасників у капіталі підприємства. У вітчизняних підприємствах суб'єктами спеціального внутрішньогосподарського контролю можуть виступати ревізійна комісія та спостережна рада.

Виняткової уваги потребують в умовах глобалізації економіки сільськогосподарські товаровиробники, оскільки вони є найбільш вразливими в процесі адаптації до нових вимог. У цьому зв'язку система внутрішньогосподарського контролю може виступити досить ефективним стабілізатором діяльності аграрних підприємств і сприяти у запобіганні можливому їхньому банкрутству.

Висновки. В умовах розвитку глобальної економіки змінюються акценти в усіх сферах діяльності, в тому числі й в управлінні підприємствами. При цьому значно посилюється роль внутрішньогосподарського контролю як гаранта успішного та ефективного функціонування господарюючого суб'єкта. Для реалізації даної мети необхідно привести у відповідність до сучасних умов деякі теоретичні аспекти внутрішньогосподарського контролю, зокрема, чітко визначити його принципи та види. Запропоновані автором класифікації принципів і видів внутрішньогосподарського контролю не є безапеляційними та можуть бути предметом подальших наукових досліджень. На даному етапі важливим є усвідомлення самої необхідності визначення футурологічних аспектів внутрішньогосподарського контролю.

 

Список використаних джерел

1.                  Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. – К.: Вища школа, 1994. – 364 с.

2.                  Дрозд І. К. Контроль економічних систем: Монографія. – К.: Імекс, 2004. – 312 с.

3.                  Жила В.Г. Ревізія та аудит: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 1998. – 96 с.

4.                  Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія. – К.: Ельга, 2002. – 355 с.

5.                  Кірейцев Г. Г. Умови розвитку бухгалтерського обліку в сільському господарстві України // Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи: ІІ Міжнародна наук.- практ. конференція. – К., 2006. – С. 9-18.

6.                  Ковалюк О.М. Роль контролю у фінансовому механізмі економіки // Фінанси України. – 2002. - № 7. – С.151-158.

7.                  Кулаковська Л. П., Піча Ю. В. Основи аудиту: Навчальний посібник. – К.: Каравела; Львів: Новий світ-2000, 2002. – 504 с.

8.                  Максімова В.Ф. Внутрішній контроль економічної діяльності промислового підприємства – системний підхід до розвитку: Монографія. – К., 2005. – 262 с.

9.                  Мурашко В.М., Сторожук Т.М., Мурашко О.В. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 311 с.

10.             Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці: Монографія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. –     224 с.

11.             Організація бухгалтерського обліку: Підручник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: Рута, 2002. – 592 с.

12.             Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456с.

13.             Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2001. –   253 с.

14.             Шатковська Л.С. Економічний контроль на сільськогосподарських підприємствах. – К.: Урожай, 1994. – 272 с.

15.             Шевчук В.О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою (Проблеми теорії, організації, методології): Монографія. – К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т., 1999. – 370 с.

16.             Штейнман М.Я., Гайдуцкий П.И. Внутрихозяйственный контроль на сельскохозяйственных предприятиях. – М.: Агропромиздат, 1990. –    143 с.