banner-mia2.gif

УДК 631.16:657.92

В. В. МАКОГОН*,

аспірант кафедри фінансів

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва,

член Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України

 

 

Ключевые слова, которые рассматриваются:

·    Ппроведена оценка изменения налогового давления в сельском хозяйстве, с учетом изменений в упрощенной системе налогообложения;

·    Проанализировано влияние упрощенной системы налогообложения на эффективность кредитования сельскохозяйственных товаропроизводителей;

·    Предлагаются новые подходы к формированию системы налогообложения в аграрном секторе с учетом мирового опыта.

Key issues that are examined:

·    The estimation of change of tax pressure in an agriculture is executed, in view of changes in the simplified system of the taxation;

·    Influence of the simplified system of the taxation on efficiency of crediting of agricultural commodity producers is analysed;

·    New approaches to formation of system of the taxation in agrarian sector are offered in view of world experience.

 

Постановка проблеми та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями. Кризовий фінансовий стан сільськогосподарських підприємств обумовив розробку нового механізму оподаткування, який урахував б специфіку аграрного сектора. Державою було запроваджено фіксований сільськогосподарський податок (ФСП) [1, с. 93]. Спрощена система оподаткування забезпечила зниження податкового тиску, спрощення механізму обчислення податку, оптимізацію строків сплати податку [2]. Але, через певні недоліки у методологічних підходах до формування нової системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників перехід до неї призвів до ряду негативних наслідків. По-перше, сплата ФСП не залежить від фінансового стану господарств і має здійснюватися його навіть у випадку одержання збитків. По-друге, перестає діяти ефект "податкового коректора", що стримує залучення позичкового капіталу у сільськогосподарське виробництво [3, с. 23].

Отже, потрібні нові теоретичні підходи до проблеми оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, що дозволять розробити практичні заходи щодо зменшення податкового навантаження та забезпечення розширеного відтворення в аграрному секторі.

Аналіз останніх досліджень. Різні аспекти проблеми оптимізації податкових платежів і формування податкової політики в господарствах аграрного сектора України розглядаються в роботах вітчизняних науковців: Ф.Ф. Бутинця, О.С. Бородіна, В.М. Жука, П.І. Гайдуцького, М.Я. Дем’яненка, Г.Г. Кірейцева, І.Г. Кириленка, П.П. Лайка, П.Т. Саблука [4-8]. Але, залишаються відкритими і потребують науково-практичного вирішення проблеми удосконалення системи оподаткування. Це дозволить сформувати ефективну податкову політики, націлену на стимулювання розширеного відтворення в аграрному секторі, та розробити послідовність її впровадження.

Формулювання цілей статті. Метою статті є висвітлення результатів дослідження впливу оподаткування на відтворювальний процес, а також обґрунтування шляхів усунення недоліків у спрощеній системі оподаткування, з урахуванням світового досвіду оподаткування в сільському господарстві.

Викладення основного матеріалу дослідження. Фіксований сільськогосподарський податок на момент його запровадження замінив 12 податків, зборів та інших платежів, зокрема податок на прибуток підприємств, плату (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів тощо. У цілому по Україні внаслідок введення ФСП зниження податкового навантаження коливалося від 968 млн у 1999 р. до 1,4 млрд грн в 2001 р., надалі зниження навантаження залишалося практично незмінним на рівні 1,4 млрд грн [9, с. 10].

За час свого існування система оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком декілька разів змінювалася. Зокрема з 1 січня 2005 р. з його складу виключено збори на обов’язкове пенсійне та соціальне страхування. У зв’язку з цим усі ставки ФСП зменшено на 70% по відношенню до розмірів ставок, які діяли у 2004 р. [10, с. 35]. Ставка збору на обов’язкове пенсійне страхування для сільськогосподарських підприємств - платників ФСП у 2006 рр., згідно зі ст. 105 закону України "Про державний бюджет України на 2006 р." становитиме 6,46% від об’єкта оподаткування [11, с.42]. Далі на протязі 2007-2010 рр. ставка буде збільшуватися на 6,46% на рік доки не досягне 32,3%.

Такі зміни в законодавстві призведуть до поступового збільшення податкового навантаження в сільському господарстві. У 2004 р. у сільськогосподарських підприємствах Харківської області воно становило 1,5% від собівартості реалізованої продукції, а протягом 2007-2010 рр., при збереженні існуючого рівня оплати праці й умов ведення виробничо-фінансової діяльності господарств (цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, тарифів, ставок оподаткування іншими податками тощо), зросте до 4,8% (табл. 1). У наслідок цього рівень збитковості виробництва становитиме по Харківській області в середньому (-1,7%), а частка районів, де виробництво є прибутковим зменшиться з 48% до 19%, що негативно вплине на відтворювальний процес в аграрному секторі регіону.

Ще однією проблемою для сільськогосподарських підприємств є забезпечення потреби в обігових коштах. Через їх низьку прибутковість та нестачу власних джерел фінансування поширилося банківське кредитування. Але в умовах низької рентабельності або збитковості виробництва короткострокове кредитування сільськогосподарських підприємств тільки на певний час вирішує проблему поповнення обігових коштів. Це пояснюється тим, що залучення позичкового капіталу забезпечує позитивні фінансові наслідки лише у випадку, якщо рентабельність сукупних активів перевищуватиме проценту ставку за кредит. Тому після повернення кредитів і сплати відсотків за них потреба сільськогосподарських товаровиробників в обігових коштах ще більше зростає [12, с. 27-28]. Як свідчать статистичні дані по Харківській області за 2000-2004 рр., норма прибутку сільськогосподарських підприємств, обчислена без вартості землі та орендованих майнових паїв, коливалася від (-0,2%) до 0,9%, а процентні ставки по одержаних кредитах знизилися з 54 до 17%. І навіть після часткової компенсації процентів за кредит співвідношення між ними та нормою прибутку було далеким від оптимального.

 

Таблиця 1.

Оцінка зміни податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства по районах Харківської області на протязі 2004-2010 рр.

Групи районів Харківської області за рівнем рентабельності (збитковості)

Кількість районів у групі

У середньому по групі

рівень рентабельності (збитковості), %

співвідношення суми податків і собівартості реалізованої продукції, %

за загальною системою оподаткування

за спрощеною системою оподаткування

За фактичними даними 2004 р.

Прибуткові

13

5,4

9,9

1,5

Збиткові

14

-4,7

6,9

1,7

У середньому по області

27

1,6

8,8

1,5

З урахуванням змін у податковому законодавстві (за умов оподаткування в 2010 р.)

Прибуткові

5

11,5

13,7

5,6

Збиткові

22

-4,3

7,8

4,7

У середньому по області

27

-1,7

8,8

4,8

 

Виходячи з положення фінансового менеджменту про негативний вплив залучення позичкового капіталу в умовах збитковості виробництва і від'ємного значення показника норми прибутку, можна зробити припущення, що додаткове його залучення через механізм сплати процентів збільшуватиме розмір збитків. У прибуткових районах залежність між співвідношенням обсягів залучення кредитів і валовими активами сільськогосподарських підприємств та рентабельністю виробництва характеризує функція:

У = -0,012X2 - 0,045X + 13,626

(У – співвідношення обсягів залучення кредитів і валових активів сільськогосподарських підприємств по прибуткових районах Харківської області в 2004 р., %; Х – рівень рентабельності виробництва у відповідному районі, %).

Індекс кореляції для даної функції, розрахований за методикою професора В.К. Горкавого, дорівнює 0,898 [13, с. 171-172]. Функція свідчить про зменшення питомої ваги кредитів у структурі джерел фінансування відтворювального процесу в міру зростання рентабельності виробництва. Порівняння частки кредитів у структурі джерел фінансування Красноградського, Золочівського, Коломацького, Ізюмського районів свідчить про її істотне зниження при досягненні 10% рівня рентабельності (графік). Це означає, що останні три райони досягають рівня самоокупності відтворення виробництва. Ураховуючи, що у 2004 р. рівень інфляції становив 12,3%, можна вважати, що за сучасних умов господарювання стале відтворення виробництва можливе, якщо рівень рентабельності виробничо-фінансової діяльності господарства не нижчий від рівня інфляції.

 

Image

Залежність між обсягами залучення кредитів та рентабельністю виробництва в сільськогосподарських підприємств по прибуткових районах Харківської області в 2004 р.

 

Одним з ефективних механізмів державної аграрної політики, спрямованих на розв’язання проблеми нестачі обігових коштів у сільському господарстві, стало здешевлення банківських кредитів, через застосування часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків. Цей механізм дозволив знизити реальну ставку процентів по короткострокових кредитах до 10-12%, по довгострокових – до 14-16% [14, с. 32]. Ще одним інструментом, який може сприяти зростанню обсягів кредитування, є ефект "податкового коректора", дія якого полягає у зменшенні розміру податку на прибуток у міру зростання валових витрат, до яких включаються проценти за кредит, лізингові платежі, орендна плата [15].

За спрощеної системи оподаткування в сільському господарстві витрати на сплату процентів не впливають на розмір податку, і відповідно у міру розширення обсягів фінансового кредитування сільськогосподарського виробництва економія на податках дедалі більше поглинається процентними платежами, що є наслідком відсутності ефекту "податкового коректора". Так, зниження податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства Харківської області внаслідок запровадження спрощеної системи оподаткування у 2004 р. становило 105 млн грн, у тому числі у прибуткових районах – 72,1 млн. грн. Сума ж процентів за кредит, сплачена сільськогосподарськими підприємствами Харківської області, становила 47,8 млн грн, у прибуткових районах – 30,5 млн. грн. У разі сплати податків за загальною системою це дозволило б знизити податок на прибуток на 7,6 млн грн (30,5х25/100). В окремих районах області відсутність "податкового коректора" проявляється ще сильніше. Так, у найбільшому за розмірами сільськогосподарських угідь, Балаклійському районі зниження податкового навантаження становило 7,5 млн грн, а можливе зниження податку на прибуток за рахунок сплачених процентів за кредит – 1,6 млн грн.

Вирішенню проблеми частково сприяло бюджетне фінансування зниження процентних ставок по кредитах, яке в цілому по області склало 5,3 млн грн [16, с. 49]. Але воно надавалося на конкурсних засадах лише окремим господарствам, в той час як дія ефекту "податкового коректора" автоматично включається у механізм сплати податку на прибуток для всіх господарств при загальній системі оподаткування.

З метою оцінки дії "податкового коректора", нами було проведено групування сільськогосподарських підприємств по районах Харківської області за рівнем рентабельності (збитковості) та часткою кредитів у структурі джерел формування активів господарств (табл. 2). У першій групі районів частка процентів за кредит у валовій продукції зросла на 4,1%, податкове навантаження за загальною системою знизилося на 0,1%, у другій групі – відповідно на 1,8% та 8,8%, разом з цим у групі збиткових районів сума процентів за кредит на 100 га зросла на 4,4 тис. грн, а сума податків за загальною системою знизилася на 0,2 тис. грн, у групі прибуткових районів – відповідно на 3,7 та 4,9 тис. грн. Тобто в міру зростання рівня рентабельності виробництва економія на податках дедалі збільшується і перевищує витрати за користування кредитом, що підтверджує зроблене нами раніше припущення відносно позитивного впливу "податкового коректора". Поряд з цим розмір податкового навантаження за спрощеною системою оподаткування не залежить від обсягів залучення кредитів, та їх частки у джерелах фінансування відтворювального процесу, що стримує вкладання коштів у виробництво за даної системи оподаткування.

З іншого боку, підвищення рівня прибутковості створює умови для самофінансування процесу відтворення. Так, у другій підгрупі прибуткових районів при рівні рентабельності 3,1% частка кредитів у джерелах фінансування активів досягає 17,0%, а у першій при рівні рентабельності 11,9% - 5,6%. Це підтверджує тенденцію зменшення потреби в позичковому капіталі при зростанні прибутковості виробництва.

Таблиця 2.

Оцінка впливу кредитування на ефективність виробничої діяльності в сільськогосподарських підприємств по районах Харківської області в 2004 р.

Показник

Групи районів за рівнем рентабельності (збитковості)

У серед-ньому по області

Збиткові

Прибуткові

Підгрупи районів за співвідношенням середньорічного розміру кредитів і вартості активів, %

до 10%

більше 10%

у серед-ньому по групі

до 10%

більше 10%

у серед-ньому по групі

Кількість районів у групі

8

6

14

5

8

13

27

Рівень рентабельності (збитковості), %

-4,0

-5,9

-4,7

11,9

3,1

5,4

1,6

Співвідношення середньорічного розміру кредитів і вартості активів, %

4,8

17,5

9,3

5,6

17,0

12,8

11,2

Частка у валовій продукції, %:

 

 

 

 

 

 

 

податків за загальною системою оподаткування

7,2

7,1

7,2

16,4

7,6

9,9

9,2

податків за спрощеною системою оподаткування

1,7

1,8

1,7

1,9

1,3

1,5

1,6

процентів за кредит

1,8

5,9

3,4

2,2

4,0

3,6

3,5

У розрахунку на 100 га, тис. грн:

 

 

 

 

 

 

 

валової продукції

111,0

107,4

109,6

97,5

146,7

129,6

121,1

кредитів

11,4

35,5

20,9

12,0

33,0

25,7

23,6

процентів за кредит

2,0

6,4

3,7

2,2

5,9

4,6

4,2

податків за загальною системою оподаткування

7,9

7,7

7,8

16,0

11,1

12,8

11,2

 

Необхідним у контексті дослідження вважається вивчення досвіду впровадження єдиного сільськогосподарського податку у Російській Федерації. Він заміняє собою податок на прибуток організацій, податок на додану вартість, податок на майно організацій та єдиний соціальний податок і обчислюється за результатами господарської діяльності сільгоспвиробників за податковий період. При визначенні об'єкта оподатковування враховуються доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) і майнових прав, позареалізаційні доходи, після чого вони зменшуються на витрати, які у більшості своїй відповідають валовим витратам згідно із законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зокрема, згідно пп. 2.9 статті 346.5 Податкового кодексу Російської Федерації, до складу витрат включаються витрати на сплату процентів за кредит та інші витрати, пов’язані з оплатою послуг від кредитних організацій. Ставка оподаткування цим податком становить 6% від бази оподаткування [17].

Висновки з дослідження і подальші перспективи у даному напрямі. У фінансово-кредитному механізмі аграрного сектора України існують суперечності між системами кредитування та спрощеною системою оподаткування, що створює перешкоди у відтворювальному процесі. З метою їх усунення слід узгодити механізм здешевлення кредитів, які надаються сільськогосподарським товаровиробникам з ефектом "податкового коректора" та поширити їх дію на всі сільськогосподарські підприємства. Слід запровадити цільові бюджетні дотації у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь з метою компенсації підвищення податкового тиску на сільськогосподарські підприємства у зв’язку з виведенням зі складу ФСП внесків до Пенсійного фонду.

Список використаної літератури:

1.  Бевзенко О. В. Оцінка навантаження на сільськогосподарські підприємства по сплаті внесків до Пенсійного фонду // Економіка АПК. – 2004. - № 9. – С. 93-99.

2.  Синівська Л.В. Фіксований сільськогосподарський податок: позитивні аспекти запровадження. // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія. - У 4 чч.. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 3.: Фінансово-кредитна система – К.: ІАЕ, 2002. – 477 с.

3.  Олійник О.В. Фінансово-кредитні важелі ефективного відтворення сільськогосподарського виробництва // Облік і фінанси АПК. – 2005. - № 2. – С. 21-26.

4.  Бутинець Ф.Ф, Бородін О.С., Герасимович А.М., Кірейцев Г.Г. Бухгалтерський фінансовий облік. – Житомир, 2002. – 688 с.

5.  Гайдуцький П.І. Про основні засади системи державної підтримки сільського господарства та сільських територій // Економіка АПК. – 2005. - № 11. – С. 43-47.

6.  Дем’яненко М.Я., Лайко П.П., Жук В.М. та ін. Фінансування і кредитування сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1995. – 208 с.

7.  Кириленко І.Г. Проблеми фінансового забезпечення сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. – 2005. - № 1. – С. 40-46.

8.  Бухгалтерське та податкове забезпечення майнових і земельних відносин у новостворених сільськогосподарських підприємствах: Посібник / За ред. П.І. Гайдуцького і П.Т. Саблука. - К.: ІАЕ, 2002. - 408 с.

9.  Тулуш Л.Д. Характеристика державної підтримки сільськогосподарського виробництва за допомогою спеціального режиму прямого оподаткування // Агроінком. – 2004. - № 11-12. – С. 9-13

10.     Михайлюк Б.В. Село, ПДВ і ФСП: зміни на краще // Дебет-Кредит. – 2005. - № 4. – С. 34-35.

11.     Про Державний бюджет України на 2006 р.: Закон України. // Все про бухгалтерський облік. – 2006. - № 7. – С. 28-43.

12.     Олійник О.В. Тенденції та фактори економічної динаміки в аграрному секторі // Вісник ХНАУ. – 2003. - №4. – С. 21-32.

13.     Горкавий В.К. Статистика: Навч. посібник / Харк. держ. аграр. ун-т. – Харків, 1994.- 316 с.

14.     Ґудзь О.Є. Проблеми удосконалення державної фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів // Облік і фінанси АПК. – 2005. - № 6. – С. 31-36.

15.     Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України // Податки та бухгалтерський облік. – 2003. - № 8.

16.     Про затвердження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2004 рік на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів: Наказ Міністерства аграрної політики України від 27 лютого 2004 року 55 // Все про бухгалтерський облік. – 2004. - № 116. – С. 46-49.

17.     Федеральный закон РФ о принятии Налогового кодекса Российской Федерации от 29.12.2001 - № 187-ФЗ.



* Науковий керівник – О.В. Олійник, кандидат економічних наук, доцент