УДК. 336.5.02
Д.В. Єременко, к.е.н., доц.,
кафедра обліку і аудиту,
Таврійський державний агротехнологічний університет
ЯКІСТЬ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
Ключевые вопросы, которые рассматриваются:
· Исследовано и обоснованно необходимость совершенствования системы контроля качества аудиторских услуг.
Key issues that are examined:
· It is investigational and grounded necessity of perfection of the checking of quality of public accountant services system.
Постановка проблеми. З економічної точки зору якість – це здатність об’єкта чи дії задовольняти вимоги особистого, виробничого чи суспільного порядку завдяки властивостям, які складають його споживну вартість [3].
Якість аудиторських послуг з точки зору аудиторської діяльності можна розглядати як їх здатність задовольняти потреби замовника та суспільства в отриманні достатнього рівня впевненості у фінансовій інформації, що виступає предметом аудиту.
Метою написання статті є обгрунтування необхідності вдосконалення якості аудиторських послуг.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розробку теоретичних основ та методологічних підходів до проблеми якості аудиту зробили провідні вчені-економісти, як вітчизняні – Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Грінько А.П., Кірейцев Г.Г., Кужельний М.В., Кузьмінський А.М., Лінник В.Г., Огійчук Н.Ф., Пушкар М.С., Сопко В.В., Сук Л.К., Янчева Л.М., так і зарубіжні – Палій В.Ф., Соколов Я.В., Шеремет А.Д та інші вчені.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Український ринок аудиторських послуг, а зокрема в галузях агропромислового виробництва не задовольняє вимоги споживачів. Такий стан справ має ряд причин, які, в певній мірі не залежать від суб’єктів аудиторської діяльності. Це насамперед недосконала законодавча і нормативна база. Наступним чинником є низький рівень розвитку фондового ринку в Україні, що не дає можливості визначитись із фактичною вартістю капіталу агропромислових підприємств та вільному його перерозподілу. Це породжує нерозуміння важливості аудиту та соціально-економічних переваг інформації підтвердженої аудитором. Адже такій інформації можна довіряти, а в разі виникнення проблем із її використанням є можливості оскарження та відшкодування збитків, що виникли внаслідок використання такої інформації.
Виклад основного матеріалу. Можливість відшкодування збитків підтверджується тенденціями росту вимог до контролю якості аудиторських послуг та прикладами виплат величезних штрафів міжнародними аудиторськими компаніями за підтвердження недостовірної інформації. Так в відома “велика п’ятірка” аудиторських фірм перетворилася у “велику четвірку”, після того, як аудиторська фірма Andersen практично припинила своє існування у зв’язку із звинуваченнями в приховуванні збитків збанкрутілого енергетичного гіганта Enron. Аудиторська фірма Delotte & Touche LLP заплатила $50 млн. штрафних санкцій за порушення, що допущені при перевірці фінансової звітності телекомунікаційної корпорації Adelphia Communications за 2000 рік. Про це також повідомляла SEC. Кошти штрафу від аудиторської фірми та від самої компанії Adelphia Communications будуть перераховані на спеціальний фонд SEC, із якого будуть виплачуватись кошти обманутим інвесторам. Така ціна помилок аудиторських компаній [6, с.9]. Таких прикладів можна приводити багато вони випадки змушують як державні структури так і громадські організації підвищити вимоги до контролю якості аудиторських послуг, а аудиторські фірми, з свого боку, намагаються налагодити систему управління якістю в нутрі організації, яка б виключала можливості таких випадків, що не приносять доброї слави професії та економічних вигод бізнесу.
Забезпечення якості аудиторських послуг можливе через запровадження нормативних базових вимог та внутрішніх регламентів щодо формування і запровадження системи управління якістю в аудиторських фірмах. Нормативні базові регламенти формуються на перших двох рівнях регулювання аудиторської діяльності (І - законодавче регулювання (державний рівень), ІІ - нормативно-методичне регулювання, контроль (рівень професійних організацій), а розробка та запровадження системи управління якістю здійснюється на третьому рівні (ІІІ - внутрішнє регулювання аудиторських організацій (рівень суб’єктів аудиторської діяльності). Вдосконалення базових регламентів необхідно здійснювати зважуючи на вимоги міжнародних стандартів та директив Європейського союзу. Так в країнах ЄС стали більшу увагу звертати на контроль якості аудиторських послуг з боку державних органів та з боку громадськості (громадський нагляд). При цьому, громадський нагляд організовується не із представників професії, а з представників замовників аудиторських послуг та користувачів фінансової звітності. Так новою редакцією директиви ЄС передбачено, що система громадського нагляду має керуватися особами, що не є практикуючими аудиторами, але мають достатній рівень обізнаності в питаннях, що стосуються аудиту. Особи, що залучаються до громадського нагляду мають пройти прозору процедуру висування. Система громадського нагляду повинна нести остаточну відповідальність за нагляд за:
А) видачею дозволів і реєстрацією аудиторів та аудиторських фірм для проведення обов’язкового аудиту;
Б) прийняттям стандартів з етики, внутрішнього контролю якості як для аудиторських фірм, так і аудиторської діяльності взагалі, а також постійним підвищенням кваліфікації, системою забезпечення якості, професійних розслідувань та дисциплінарних стягнень.
Зважуючи на виділені рівні регулювання аудиторської діяльності та, виходячи із тенденцій розвитку контролю якості аудиторських послуг в країнах ЄС підпорядкування чинників забезпечення високої якості можна зобразити у вигляді матриці.
Таблиця 1.
Матриця підпорядкування чинників забезпечення якості аудиту
|
Чинники якості аудиту |
Законодавство та стандарти |
Гарантія виконання стандартів |
||||
|
Рівні регулювання |
Освіти (вимоги до професійної компетентності) |
Етики(вимоги до незалежності) |
Стандарти аудиту (методика та техніка) |
Реєстрація |
Контроль за виконанням нормативів |
Відповідальність, санкції |
|
Державний |
|
|
|
|
|
|
|
Професійних організацій |
|
|
|
|
|
|
|
Суб'єктів аудиту |
|
|
|
|
|
|
Відповідно, на рівні законодавчого регулювання задля забезпечення належної якості аудиторських послуг необхідно у Законі України “Про аудиторську діяльність” визначитись із базовими поняттями, зокрема: система контролю якості, мета контролю якості, принципи, яким має відповідати система контролю якості.
Освіта та вимоги до професійної компетенції є першим чинником забезпечення якості аудиторських послуг. Вимоги до професійної компетенції встановлюються законодавством, зокрема Законом України “Про аудиторську діяльність”. Програми підготовки та підвищення кваліфікації аудиторів розробляються АПУ.
Висновки. Найважливішим кроком у забезпеченні якості аудиту, який включається в систему контролю якості є забезпечення незалежності аудитора та дотримання усіх етичних норм професії. Як відомо, саме недотримання принципу незалежності призвело до підтвердження аудиторами недостовірної фінансової звітності таких компаній як Enron, Parmalat.
Незалежність аудитора забезпечується перш за все неухильним дотриманням правил професійної етики, які ґрунтуються на Кодексі професійної етики Міжнародної федерації бухгалтерів. У відповідності до вимог ЄС, до правил професійної етики необхідно додати наступні положення забезпечення незалежності і підвищення якості аудиторських послуг:
- аудитор має дотримуватись незалежності, як під час аудиту, так і під час надання інших послуг;
- аудитор повинен передбачати всі можливі загрози втрати незалежності та вживати необхідних заходів щодо зниження ризику її;
Українське законодавство не має чіткої класифікації додаткових послуг, що надаються аудиторами крім аудиту фінансової звітності. Тому якість деяких аудиторських послуг не відповідає необхідному рівню. В даній складовій доцільно перейняти європейський досвід класифікації аудиторських послуг, що ґрунтуються на розділенні замовників послуг на тих, що мають громадський інтерес і тих що не являють громадського інтересу.
Система контролю якості аудиторських послуг не буде дієвою, якщо в ній буде відсутній хоча б один з елементів. А такі елементи, як внутрішній і зовнішній контроль якості аудиторських послуг не можливо запровадити без наявності мінімальних умов.
Список використаних джерел
1. Аудиторский словарь. С.М. Бычкова, М.В. Райхман, В.Я.Соколов и др. / Под ред. В.Я. Соколова. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 192 с.
2. Аудит: теорія і практика: навч.посібн. / А.Г. Загородній, А.В. Єлісєєв, М.В. Корягін та ін.; Національний у-т «Лівівська політехніка», Інститут підприємництва та перспективних технологій при Національному у-ті «Лівівська політехніка». – Л.: Лівівська політехніка, 2003. – 364 с.
3. Белуха М.Т. Аудит: Учебник для студ. эконом. Спец. Вузов.-К:Знання,2000.-770с.-(высшее образование ХХI века).
4. Бутинец Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладив.-2-е вид., перераб. та доп.-Житомир.:ПП “Рута”,2002.-672с.
5. Зубілевич С. Перспективи розвтку аудиту // Бухгалтерський облік і аудит.- 2005 № 8-9. – с.101-109
6. Цена ошибки // Аудит. – М. – 2005, № 6. – С.9
