УДК: 330.101.52:330.32.014

Н.В. Ковтун,

канд. екон. наук, доцент,

докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

Рассмотрено процесс инвестиционной деятельности, выявлены и обоснованы комплексные факторы, что влияют на эффективность данного процесса на уровне государства, отрасли и отдельного предприятия

Доказано, что факторный анализ эффективности инвестирования является основой для разработки научно обоснованной инвестиционной политики государства с целью повышения результативности управления инвестиционным процессом.

 

Key issues are examined:

The process of investment activity is considered, complex factors that influence efficiency of the given process at a level of the state, branch and the separate enterprise are revealed and proved

It is proved, that the factorial analysis of the efficiency of investment is the basis for development of scientifically proved investment policy of the state with the purpose of increasing the productivity of management of investment process.

 

Інвестиційна діяльність являє собою складний багатогранний процес, ефективність якого обумовлюється багатьма факторами [1;2]. Для ефективного управляння як інвестиційною діяльністю, так і її ефективністю необхідно мати чітке уявлення про весь спектр факторів, що обумовлюють результативність інвестиційної діяльності та інвестиційного процесу в цілому. З макрорівневого погляду факторний аналіз ефективності інвестування є основою для розроблення науково обґрунтованої інвестиційної політики з метою підвищення ефективності управління інвестиційним процесом.

Фактор ефективності інвестицій – це причина, що обумовлює рух інвестиційного процесу, визначає його характер, типові риси і закономірності розвитку. Рівень ефективності інвестиційного процесу або діяльності є слідством або результатом дії фактору чи факторів ефективності інвестування.

Система показників ефективності інвестування відображає різні сторони результату інвестиційної діяльності суб’єктів інвестування. Показники ефективності утворюють багаторівневу систему. Тому, на нашу думку, і весь спектр факторів, що обумовлюють ефективність інвестування, слід розбити на три рівні:

–        фактори макрорівневого порядку;

–        фактори мезорівня: регіональні, галузеві, ринкові;

–        мікрорівневі фактори.

Необхідно зазначити, що в науковій літературі питання факторного аналізу досліджень недостатньо і фактори, що впливають на ефективність інвестування, розглянуті достатньо поверхово [3]. Крім того, серед авторів немає єдності поглядів не тільки на класифікацію факторів, а і на методику оцінки ступеня їх впливу на рівень ефективності як інвестиційної діяльності окремих суб’єктів, так й інвестиційного процесу. Ми вважаємо, що дослідження такої складної проблеми, як ефективність інвестування, передбачає виділення двох рівнів факторів: первинні (прості) і комплексні (складні). Комплексні фактори самі по собі представляють окремий напрям дослідження і передбачають розкладання на первинні (див. рис. 1).

До основних комплексних факторів, що впливають на ефективність інвестиційного процесу на макрорівні, на нашу думку слід віднести:

– рівень ресурсного забезпечення капітальних та фінансових інвестицій;

– рівень галузевої та регіональної концентрації інвестиційних ресурсів;

–   інвестиційний клімат в країні, який виражається через [4]:

·         природно-географічні умови: геостратегічне положення, забезпеченість природними та людськими ресурсами;

·         сучасну економічну динаміку країни: знаходження на етапі піднесення чи спаду, рівень інвестування, стабільність національної валюти, показники фінансової стабільності тощо;

·         стратегію та тактику державної політики: прозорість та послідовність, здатність реалізувати поставлені стратегічні цілі та дотримуватись поточних зобов’язань, структурну, бюджетну, грошово-кредитну, валютну політику, ставлення до іноземних інвесторів;

·         стан внутрішнього ринку країни: перспективи реалізації результатів виробничої діяльності, рівень доступу до виробничих ресурсів;

·         наявний виробничий потенціал країни: його ресурсозабезпеченість, здатність до виробництва інвестиційних товарів, потреба в інвестиціях;

·         фінансову систему країни: її спроможність до акумулювання усіх фінансових ресурсів, забезпечення їхнього постійного руху та цільового використання;

·         податкову систему країни: рівень податкового навантаження, наявність податкових стимулів до інвестування;

·         ринок праці: наявність вільних трудових ресурсів, вікову структуру робочої сили, рівень професійної кваліфікації, наявність виробничої культури;

·         розвиток інфраструктури: рівень розвитку транспортної, енергетичної, телекомунікаційної мережі, готельної, житлової мережі тощо як для виробничих, так і для споживчих потреб;

·         інституційну систему країни: урегульованість відносин власності, розвиток ринкових інститутів, наявність інституцій з підтримки інвестицій, інформаційне забезпечення, розвиток підприємницької та правової культури бізнесу;

·         зовнішньоекономічні відносини країни: динаміку і структуру поточних та капітальних операцій, участь у різного роду міжнародних організаціях та угодах;

·         соціально-політичну ситуацію в країні: рівень соціальної напруженості, послідовність державної політики, перспективи її подальшої динаміки;

·         правове поле: характеристики національного законодавства, спроможність держави до забезпечення виконання його вимог та наявність відповідної інфраструктури, рівень розвитку корупції, “тінізації” економіки.

Рис. 1. Багаторівнева система факторів ефективності інвестування

 

До факторів, що впливають на ефективність інвестиційного процесу на мезорівні, необхідно включити:

–        ресурсне забезпечення інвестицій в основний капітал на рівні регіону, галузі і ринку нерухомості;

–        ресурсний потенціал фінансових інвестицій на рівні ринку цінних паперів;

–        інвестиційну привабливість регіону, галузі, ринку;

–        інвестиційний потенціал регіону, галузі, ринку.

До факторів, що впливають на ефективність інвестицій на мікрорівні (на рівні окремих підприємств, організацій, установ, індивідуальних та інституційних інвесторів), слід включити:

–        ресурсне забезпечення інвестицій в основні засоби на рівні підприємств, а також у фінансові інвестиційні інструменти на рівні індивідуальних та інституційних інвесторів;

–        інвестиційні якості інструментів інвестування: якість і конкурентноздатність продукції, що випускається, рівень використання наявних ресурсів на підприємстві, якість цінних паперів;

–        інвестиційна привабливість підприємств й імітованих ними цінних паперів, об’єктів нерухомості.

Таким чином, фактори різних рівнів обумовлюють дію один одного. Так, інвестиційна привабливість кожного окремого підприємства формує привабливість галузі і регіону, а вони, відповідно, обумовлюють інвестиційний клімат в країні. Можна стверджувати, що інвестиційна привабливість є основним фактором забезпечення ефективного процесу інвестування на всіх рівнях. З іншого боку, ефективна інвестиційна діяльність сприяє зростанню інвестиційної привабливості (див. рис. 2).

В літературі [3, с.37] дуже часто плутають поняття інвестиційної привабливості, яке відноситься до мікро- і мезорівнів та інвестиційного клімату, який характеризує загальні умови інвестування (економічні, правові, політичні, соціальні й ін.), що створені в країні, з метою розвитку інвестиційної сфери і забезпечення зростання економіки країни. Необхідно зазначити, що інвестиційний клімат в країні створює загальний фон для інвестиційної привабливості як на регіональному рівні, так і на рівні галузі, ринку та окремого підприємства. В той же час інвестиційна привабливість кожного підприємства впливає на формування й інвестиційної привабливості галузі, регіону, ринку, і на інвестиційний клімат в країні, однак вона може істотно відрізнятися від загального фону.

Рис. 2. Взаємозв’язок між фактором інвестиційної привабливості і результатом інвестування

 

До чинників, що формують інвестиційний клімат країни, належать такі [4]:

• рівень розвитку продуктивних сил та стан інвестиційного комплексу – це стан та структура виробництва, рівень розвитку робочої сили, стан ринку інвестиційних товарів та послуг;
• політичне та правове середовище – створення відповідного законодавчого та нормативного поля, яке залежить від політичної волі законодавчої та виконавчої гілок влади; заходи з державної підтримки та стимулювання інвестиційної діяльності; досягнення стабільності національної грошової одиниці; валютне регулювання; забезпечення привабливості об’єктів інвестування;
• стан фінансово-кредитної системи та діяльність фінансових посередників: інвестиційна діяльність комерційних банків; рівень розвитку та функціонування пара банківської системи; інвестиційна політика Національного Банку;
• статус іноземного інвестора: режим іноземного інвестування; діяльність міжнародних фінансово-кредитних інституцій; наявність вільних економічних та офшорних зон;
• інвестиційна активність населення: відносини власності в державі; стан ринку нерухомості; стабільність національної валюти тощо.

Сьогодні в Україні формування сприятливого інвестиційного клімату здійснюється з метою створення позитивного іміджу України. Відповідно до Указу Президента “Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні” [5] уряд розробив Програму розвитку інвестиційної діяльності в Україні на 2002–2010 рр. [6], де передбачив комплексні заходи щодо дальшого поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Інвестиційна привабливість регіонів – це мезорівнева інтегральна характеристика окремих регіонів країни з позиції умов інвестування (інвестиційного клімату), рівня розвитку інвестиційної інфраструктури, можливості залучення інвестиційних ресурсів і інших факторів, що істотно впливають на формування прибутковості інвестицій і інвестиційних ризиків. Інвестиційну привабливість регіонів слід оцінювати за декількома напрямами:

1.       Рівень загальноекономічного розвитку регіону:

·         Питома вага регіону у ВВП і ВНД.

·         Частка заощаджень в загальному обсязі заощаджень.

·         Обсяг промислового виробництва на душу населення.

·         Рівень самозабезпечення регіону основними ресурсами.

·         Обсяг та динаміка капітальних інвестицій на душу населення.

·         Норма інвестицій в основний капітал.

2.       Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону:

·         Число підрядних будівельних організацій усіх форм власності.

·         Обсяг місцевого виробництва основних видів будівельних матеріалів.

·         Виробництво енергетичних ресурсів на душу населення.

·         Забезпеченість залізничним та автомобільним транспортом.

3.       Демографічна характеристика регіону:

·         Питома вага населення регіону в загальній кількості населення України.

·         Частка трудових ресурсів регіону в загальній чисельності трудових ресурсів України.

·         Співвідношення кількості сільських та міських жителів урегіоні.

·         Рівень народжуваності та смертності населення в регіоні.

·         Рівень працездатності населення в регіоні.

·         Рівень безробіття в регіоні.

·         Рівень кваліфікації працівників в регіоні.

4.       Соціально-економічна характеристика регіону:

·         Рівень середньодушових доходів.

·         Рівень заробітної плати.

·         Рівень споживання населенням матеріальних благ та послуг.

5.       Рівень розвитку ринкових відносин та комерційної інфраструктури регіону:

·         Питома вага приватизованих підприємств у регіоні в загальній кількості підприємств у регіоні.

·         Питома вага компаній та фірм з недержавними формами власності в регіоні у загальній кількості виробничих підприємств у регіоні.

·         Кількість спільних підприємств у регіоні.

·         Кількість банківських установ у регіоні.

·         Кількість страхових компаній у регіоні.

·         Кількість бірж (фондових, товарних, спеціалізованих) у регіоні.

6.       Характеристика умов життя в регіоні:

·         Криміногенна ситуація (кількість правопорушень)

·         Питома вага підприємств із шкідливими виробництвами

·         Середній радіаційний фон.

Інвестиційна привабливість галузі також являє собою мезорівневу характеристику окремих видів економічної діяльності, оцінювану з позицій умов і результатів. Вона враховує:

·         Важливість галузі: значення її продукції, її особливість, частка експорту в загальному обсязі її виробництва, її залежність від імпорту, рівень забезпеченості її продукцією галузі внутрішніх потреб країни.

·         Характеристика споживання продукції галузі: рівень її конкуренції чи монопольності, особливості її ринку збуту, фактичні та потенційно можливі обсяги її ринку.

·         Рівень державного втручання у розвиток галузі (законодавство, податки, амортизаційна та кредитна політика тощо).

·         Соціальна роль галузі: кількість створюваних робочих місць, середня зарплата в ній, екологічна безпека її виробництва.

·         Фінансові умови роботи галузі (середній рівень прибутковості, оборотність активів тощо).

Інвестиційна привабливість підприємства характеризується перспективністю, вигідністю (ефективністю) та мінімізацією ризиків при інвестуванні коштів. Інвестиційну привабливість підприємства можна оцінити такими показниками:

1. Показники ліквідності.

2. Показники платоспроможності.

3. Показники ефективності діяльності.

4. Показники ефективності використання ресурсів: капіталовіддача, продуктивність праці.

5. Показники структури витрат: коефіцієнт витратності – характеризує рівень операційних витрат в обсязі реалізованої продукції, рівень матеріальних витрат, рівень соціальних витрат.

6. Рівень оплати праці.

7. Перспективи розвитку підприємства і можливості збуту продукції.

8. Репутація (імідж) підприємства на внутрішньому і міжнародному ринку.

9. Динаміка курсу акцій підприємства і динаміка доходу на одну акцію.

Таким чином, можна зробити висновок, що «інвестиційна діяльність» і «інвестиційна привабливість» тісно пов'язані між собою. На нашу думку, інвестиційна привабливість – це фактор, що обумовлює і стимулює інвестиційну діяльність. Отже, інвестиційна діяльність значною мірою залежить від ступеня інвестиційної привабливості. Тому створення відповідних умов для ефективного інвестування на всіх рівнях буде основою для підвищення ефективності як інвестиційної діяльності на рівні підприємства, галузі, ринку, так й інвестиційного процесу в цілому.

Як показало дослідження ефективності інвестиційної діяльності та інвестиційного процесу, аналіз впливу факторів на ефективність інвестування потрібно проводити з використанням ряду статистичних методів, методик і прийомів: як простих, так і складних багатомірних. Так, побудова моделі динаміки капітальних інвестицій в залежності від рівня інвестиційної активності суб’єктів інвестування здійснюється за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Виявлення основних факторів, що обумовлюють динаміку інвестицій в основний капітал, слід проводити на основі застосування методів факторного аналізу.

 

Список використаної літератури:

 

1.       Швець В.Г., Ковтун Н.В. Методичні засади організації статистичного дослідження інвестиційних процесів // Наукові праці НДФІ. – Київ: НДФІ. – 2003. – Випуск 3(22). – С. 185-193.

2.       Ковтун Н.В. Використання системного підходу в статистичному дослідженні інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: економіка. – Тернопіль: Видавничий відділ ТНПУ. – 2004. – № 17. – С. 230–235.

3.       Сергеев И.В., Веретенникова И.И., В.В. Яновский Организация и финансирование инвестиций: Учеб. Пособие. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 400 с.

4.       Сивелькин В.А., Кузнецова В.Е. Статистическая оценка инвестиционного климата на региональном уровне // Вопросы статистики. – 2003. – № 11. – С. 64–68.

5.       Указ президента «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні” від 12 липня 2001 року №512/2001(1).

6.       Програма розвитку інвестиційної діяльності в Україні на 2002-2010 рр.: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1801.