УДК 657.05
В.Ф. МЕРВЕНЕЦЬКА, аспірант,
ДВНЗ “Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана”
ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ У ФІНАНСОВІЙ ТА СТАТИСТИЧНІЙ ЗВІТНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
Питання, які розглядаються:
· Розглянуто процес формування основних показників статистичної оцінки соціально-економічного розвитку країни.
· Надано практичні рекомендації щодо підвищення аналітичності статистичної звітності сільськогосподарських підприємств для забезпечення інформацією макроекономічних розрахунків ефективності аграрної галузі та національної економіки.
Ключові слова: фінансова звітність, статистична звітність, інформаційне забезпечення процесу управління економікою країни.
Вопросы, которые рассматриваются:
· Рассмотрен процесс формирования основных показателей статистической оценки социально-экономического развития страны.
· Предоставлены практические рекомендации относительно повышения аналитики статистической отчетности сельскохозяйственных предприятий для обеспечения информацией макроэкономических расчетов эффективности аграрной отрасли и национальной экономики.
Ключевые слова: финансовая отчетность, статистическая отчетность, информационное обеспечение процесса управления экономикой страны.
Issues that are examined:
· The process of forming of basic indexes of statistical estimation of socio-economic development of country is considered.
· The practical recommendations are given in relation to the increase of the analytical statistical accounting of agricultural enterprises for providing information of macroeconomic calculations of efficiency of agrarian industry and national economy.
Keywords: financial reporting, statistical reports, information for the management of the economy.
Постановка проблеми. Ефективна господарська діяльність за умов ринкової економіки передбачає комплексну оцінку результатів соціально-економічного розвитку на рівні окремого суб’єкта господарювання, галузі національної економіки та країни в цілому, що вимагає адекватного інформаційного супроводження. Складовою частиною інтегрованих інформаційних ресурсів для статистичного спостереження та розрахунку макроекономічних показників є система фінансової та статистичної звітності суб’єктів господарювання, головне завдання якої – багатоаспектне вимірювання й інтерпретація окремих процесів господарської діяльності підприємства та оцінка вартості його економічних ресурсів. На сучасному етапі обліково-звітна інформація сільськогосподарських підприємств не повною мірою забезпечує потребу в даних для розрахунку індикаторів соціально-економічного розвитку в системі національних рахунків та чинників, що впливають на них. Це вимагає розробки теоретичних підходів до вирішення вказаної проблеми та практично орієнтованих рекомендацій щодо їх реалізації.
Проблеми обліку доходів, витрат, формування й відображення у звітності результатів діяльності підприємств досліджують у своїх працях вітчизняні вчені-економісти, зокрема Л.М. Біла [1], І.В. Буфатіна [2], О.М. Коробко [3], М.М. Коцупатрий [4], Т.Є. Кучеренко [5], В.В, Сопко [6], П.Я. Хомин [7] та ін. Однак, більшість досліджень присвячені в основному питанням формування і розрахунку складових фінансових результатів на рівні підприємств, залишаючи поза увагою проблеми формування інформації для статистичного дослідження макроекономічних процесів.
Мета статті – дослідження процесу формування основних показників статистичної оцінки соціально-економічного розвитку країни та надання практичних рекомендацій щодо підвищення аналітичності статистичної звітності сільськогосподарських підприємств для забезпечення інформацією макроекономічних розрахунків показників ефективності аграрної галузі та національної економіки.
Виклад основного матеріалу. Запровадження ринкових відносин в Україні активізувало ділову ініціативу вітчизняних суб’єктів господарювання. Відповідно до ст. 3 п. 2 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою досягнення прибутку, є підприємництвом [8].
В економічних теоріях існують різні трактування мети та сутності діяльності підприємства. Найбільш поширеною є неокласична модель, яка стверджує, що підприємство, в тому числі і сільськогосподарське, функціонує для того, щоб приносити максимальні прибутки протягом часу свого функціонування. Прибуток характеризує економічну ефективність господарювання підприємства. Збільшення прибутку є результатом зростання обсягів виробництва та реалізації продукції, зниження її собівартості та покращення якості. За умов раціональної економічної діяльності прибуткові підприємства стають передумовою суспільного блага. Проте, не завжди показник прибутку об’єктивно відображає реальні досягнення та ефективність господарювання. Зокрема, на рівні галузей економіки, регіонів та країни в цілому важливе значення має інформація про результати виробничої діяльності підприємств, за якими розраховують макроекономічні агрегати в системі національних рахунків. Основними такими показниками є валовий випуск продукції, проміжне споживання та валова додана вартість.
Валовий випуск товарів та послуг представляє собою вартість матеріальних благ та послуг, які є результатом виробничої діяльності суб’єкта господарювання за звітний період. Згідно з прийнятого в системі національних рахунків трактування меж виробничої діяльності валовий випуск включає: товари та послуги, що поставлені іншим господарюючим одиницям, які не являються виробниками таких товарів та послуг; продукцію, вироблену для власного кінцевого споживання або накопичення; послуги, вироблені для власного кінцевого споживання.
Валовий випуск поділяють на ринковий та неринковий. Ринковий валовий випуск розраховується за формулою [9, с. 58]:
,
де P – валовий випуск;
R – вартість реалізованої продукції;
S – приріст запасів готової, але не реалізованої продукції, включаючи приріст незавершеного виробництва.
Величина приросту запасів готової нереалізованої продукції визначають за формулою [9, с. 58]:
,
де S1 – вартість запасів на кінець періоду;
S2 – вартість запасів на початок періоду.
Неринковий валовий випуск визначається як сума експлуатаційних затрат підприємства і включає в себе затрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання.
Проміжне споживання представляю собою вартість товарів (крім основних засобів) та послуг, що спожиті протягом звітного періоду з метою виробництва інших товарів та послуг. Сільськогосподарські підприємства до складу проміжного споживання включають:
1) затрати сировини, матеріалів, палива, енергії, посадкового матеріалу, кормів (власних та куплених), продуктів харчування, медикаментів, спецодягу тощо;
2) оплату робіт та послуг, наданих іншими підприємствами (ремонт, послуги транспорту, зв’язку, комунальних послуг, послуги банків, юристів, консультантів та т. п.);
3) витрати на відрядження в частині оплати проїздів та проживання (без добових).
Показники проміжного споживання використовуються для розрахунку валової доданої вартості.
Валова додана вартість є важливим показником результатів соціально-економічного розвитку секторів національної економіки, регіонів та країни в цілому. За своєю величиною вона відображає додатково створену вартість у процесі виробництва. Показник валової доданої вартості – це первинні доходи, створені інституційними одиницями та розподілені між ними. Обсяг валової доданої вартості обчислюється вирахуванням із випуску товарів та послуг суми проміжного споживання, необхідного для виробництва результуючого випуску [10, 13 – 14]. Валова додана вартість складається з витрат за елементами:
1) оплата праці;
2) амортизація;
3) прибуток.
Сума величини валової доданої вартості за всіма секторами та галузями національної економіки дорівнює показнику валового внутрішнього продукту, який є важливим показником виробничої діяльності підприємств. Для усунення подвійного підрахунку при розрахунку валової доданої вартості виключається невиробничі операції (реалізація товарів, запасів, іноземної валюти, операції з цінними паперами).
Інформаційне забезпечення процесу управління економікою країни включає використання господарської звітності, оперативних даних та позаоблікових відомостей. Система бухгалтерського обліку та звітності суб’єктів господарювання відповідним чином має кореспондувати з концепцією управління розвитком національної економіки та виконувати інформаційну, аналітично-прогнозну функції для макророзрахунків в системі національних рахунків. За умов ринкової економіки статистична та фінансова звітність сільськогосподарських підприємств стає знаряддям господарського управління, надійним інструментом пошуку та мобілізації резервів, ефективності виробництва, економічного розвитку аграрної галузі.
Вихідним у формуванні вартісних параметрів економіки та визначенні ефективності виробництва на мікро- то макрорівні є групування витрат операційної діяльності в системі бухгалтерського обліку та звітності за економічними елементами. Елементи витрат – це відносно однорідні види витрат, які характеризує у вартісній формі затрати уречевленої праці в процесі виробництва нової вартості. Поелементний розріз витрат потрібен для визначення структури, частки окремих витрат у вартості валового внутрішнього продукту.
Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в П(С)БО 16 “Витрати” (п. 21 – 26) [13]. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
1) матеріальні витрати;
2) витрати на оплату праці;
3) відрахування на соціальні заходи;
4) амортизація;
5) інші операційні витрати.
Таке групування є єдиним і обов’язковим для всіх підприємств не залежно від їх галузевої належності.
До складу елемента “Матеріальні витрати” включається вартість затрачених у виробництво: сировини і матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива та енергії, тари й тарних матеріалів; будівельних мета ріалів; запасних частин; матеріалів сільськогосподарського призначення; товарів та ін.
До складу елемента “Витрати на оплату праці” включаються: виплати за окладами й тарифами; премії та заохочення; компенсаційні виплати; оплата відпусток; оплата іншого невідпрацьованого часу; інші витрати на оплату праці.
Елемент “Відрахування на соціальні заходи” включає: відрахування на пенсійне забезпечення; відрахування на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатністю; відрахування на страхування на випадок безробіття; відрахування на індивідуальне страхування; відрахування на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
До складу елемента “Амортизація” відноситься сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних та інших необоротних матеріальних активів.
Елемент “Інші операційні витрати” включає затрати операційної діяльності, які не увійшли до складу наведених вище елементів, зокрема витрати на відрядження, послуги зв’язку, виплати матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.
Для бухгалтерського обліку витрат операційної діяльності за елементами призначено рахунки 8 класу: 80 – “Матеріальні витрати”, 81 – “Витрати на оплату праці”, 82 – “Відрахування на соціальні заходи”, 83 – “Амортизація”, 84 – “Інші операційні витрати”. Рахунок 85 “Інші витрати” застосовується для узагальнення інформації про витрати, пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також про витрати, пов'язані із запобіганням надзвичайним подіям та ліквідацією їх наслідків.
На практиці застосовують три варіанти обліку витрат операційної діяльності за елементами: із використанням рахунків 8 класу, без використання рахунків 8 класу; ведення обліку суб’єктами малого підприємництва за спрощеним Планом рахунків.
При першому варіанті на рахунках 80 – 84 автоматично формується інформація про витрати операційної діяльності за елементами. Якщо підприємство не застосовує рахунки 8 класу, то використовується накопичена інформація з нагромаджувальних відомостей, первинних та зведених документів, в яких зафіксовані відповідні витрати операційної діяльності. За другими варіантом працівники бухгалтерської служби щомісяця вручну вибирають суми операційних витрат, накопичені на рахунках 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності” за елементами. За третім варіантом обліку витрат операційної діяльності за елементами передбачено застосування рахунку 84 “Витрати операційної діяльності” спрощеного Плану рахунків.
Інформація про елементи операційних витрат суб’єкта господарювання відображається у Звіті про фінансові результати (ф. № 2). У розділі ІІ “Елементи операційних витрат” наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти у цьому розділі не наводиться [12].
Специфічність аграрного виробництва полягає у тому, що сільськогосподарські виробники для забезпечення процесу виробництва та створення нової вартості використовують продукцію власного виробництва: в рослинництві – вирощене насіння та посадковий матеріал, гній; в тваринництві – корми, яйця для інкубації тощо. Такі витрати становлять проміжне споживання та повинні враховуватись при розрахунку валового випуску, валової доданої вартості. Діюча форма звіту про фінансові результати не містить даних про такі витрати.
Особливості процесу виробництва сільському господарстві зумовлюють потребу специфічних звітних показників, які б достовірно відображали результати діяльності аграрних підприємств і давали б можливість забезпечувати вироблення обґрунтованих управлінських рішень щодо економічного регулювання виробництвом. З метою формування макроекономічних показників про ефективність рослинництва і тваринництва передбачена форма № 50-сг “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”. В другому розділі звіту – “Витрати на основне виробництво” – наводяться дані про прямі витрати в рослинництві і тваринництві за звітний період у групуванні за елементами: витрати на оплату праці (ряд. 0280), відрахування на соціальні заходи (ряд. 0285), матеріальні витрати, які увійшли до собівартості продукції (ряд. 0290), амортизація основних засобів (ряд. 0340), інші витрати, включаючи плату за оренду (ряд. 0345) (рис. 1).
Рис.1 Формування інформації у фінансовій звітності та Звіті про основні економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств (ф. № 50-сг) для макроекономічних розрахунків в системі національних рахунків
Для потреб статистичного розрахунку валового внутрішнього продукту, валової доданої вартості та валового випуску, що формуються в аграрній галузі національної економіки, доцільно доповнити діючу форму звіту про основні економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств інформацією про витрати сировини та матеріалів власного виробництва, затрачені на створення нової вартості, а також наводити дані про витрати на службові відрядження окремою строкою. В результаті, при інтегруванні інформації фінансової та статистичної звітності сільськогосподарського підприємства можливо вирахувати вартісний вклад діяльності суб’єкта господарювання у створенні суспільних благ (рис. 1).
Висновки. В умовах дії ринкових відносин для прийняття управлінських рішень на рівні підприємства і розрахунку загальнодержавних статистичних показників важливого значення набуває інформація про результати виробничої діяльності суб’єктів господарювання. Фінансова та статистична звітність сільськогосподарських підприємств має забезпечувати показники, які дозволяють адекватно описувати розвиток галузі та вклад в національну економіку. Внесені пропозиції щодо уточнення діючої форму розділу “Витрати на основне виробництво” Звіту про основні економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств (ф. № 50-сг) для потреб розрахунку основних макроекономічних індикаторів соціально-економічного розвитку – валового внутрішнього продукту, валової доданої вартості, валового випуску.
Список використаних джерел
1. Біла Л.М. Формування системи фінансової звітності сільськогосподарських підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 / Л.М. Біла / Нац. наук. центр «Інститут аграрної економіки УААН». – К.: Б.в., 2005. – 22 с.
2. Буфатіна І.В. Інформаційні та методологічні засади формування і аналізу фінансових звітів підприємств: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 / І.В. Буфатіна / Інститут аграрної економіки УААН. – К., 2002. – 22 с.
3. Коробко О.М. Бухгалтерська фінансова звітність: методологія складання і практика використання: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 / О.М. Коробко / Національний аграрний університет. – К., 2003. – 20 с.
4. Коцупатрий М. Організаційні аспекти удосконалення бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах / Облік і контроль на підприємствах АПК: стан та перспективи розвитку: У 2 ч. – Ч. І. – Мат. ІІІ Між нар. наук.-практ. конф. 10 – 11 жовт. 2008 р. / Відп. за вип. М.М. Коцупатрий. – К.: КНЕУ, 2008. – 232 с. – С. 3 – 6
5. Кучеренко Т. Особливості формування фінансових результатів сільськогосподарськими підприємствами у звіті про фінансові результати / Тамара Кучеренко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 10. – С. 33 – 35
6. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: [Навч. посіб] / Сопко В.В. – К.: КНЕУ, 2006. – 526 с.
7. Хомин П. Облікове забезпечення звітності про фінансові результати має бути методологічно обґрунтованим / П. Хомин // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. - № 6. – С. 9 – 15
8. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=436-15
9. Система национальных счетов - инструмент макроэкономического анализа: учеб. пособие / Под. ред. Иванова Ю. Н. - М.: Финстатинформ, 1996. - 285 с.
10. Кулинич Р.О. Статистична оцінка чинників соціально-економічного розвитку: монографія / Р.О. Кулинич. - К.: Знання, 2007. - 311 с.
11. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні: Нормативи. Коментарі: Ч.7 / В.М. Пархоменко. - Луганськ: Футура, 2002. - 512 с.
12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фі-нансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=z0396–99
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http ://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=z0396–99
14. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an/15/ REG4185.html