УДК 657.471

М.О. Любимов, аспірант,

Полтавський університет споживчої кооперації України

 

Інформаційні потреби користувачів як основа вдосконалення системи обліку

 

Постановка проблеми. Характерним для сучасної системи бухгалтерського обліку в Україні на сьогодні є невідповідність отриманих від її функціонування  результатів фактичним завданням облікової системи. Тобто, інформація створена в системі бухгалтерського обліку за існуючими регламентами, не завжди є повною, правдивою, неупередженою, а головне, потрібною для користувачів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам вдосконалення бухгалтерського обліку в Україні присвячена значна кількість наукових праць, виданих за останні роки. Дослідженню цих проблем присвячені праці  Ф. Бутинця, Б. Валуєва,  С. Голова, М. Кужельного, Н. Малюги, В. Моссаковського, М. Пушкаря і інших науковців. 

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження причин невідповідності результатів функціонування системи бухгалтерського обліку в Україні інформаційним запитам користувачів облікової інформації.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні систему обліку в Україні, можна визнати системою континентального типу, основна ідея якої – орієнтація бухгалтерського обліку на задоволення вимог державних контролюючих органів. У країнах, де застосовується ця модель, бухгалтерський облік регламентується в законодавчому порядку і відрізняється консерватизмом [6, с.15].

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік  і фінансову звітність в Україні», фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці і для відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, банків, довірчих товариств, валютних та фондових бірж, інвестиційних фондів, інвестиційних компаній, кредитних спілок, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній та інших фінансових установ є обов’язковою для оприлюднення, а, по суті відсутність фінансового ринку в Україні, робить її не потрібною для зовнішніх користувачів, окрім державних органів контролю і статистики.

З іншого боку, з переходом до ринкових умов господарювання (а на сьогодні Україна визнана як держава з ринковою економікою),  обов’язковою умовою діяльності більшості підприємств є отримання прибутку (окрім підприємств метою яких є виконання певних функцій держави: соціальної, контрольної, тощо), як винагороди за ризик вкладення капіталу. Адже за законом руху капіталів, вони рухаються в сфери діяльності з найбільшою прибутковістю, тобто недостатня прибутковість діяльності підприємства спричинить рух капіталу в іншу сферу і призведе до припинення діяльності підприємства.

П. Друкер зазначає, що досвід і вміння правильно діяти є єдиними перевагами, що має підприємство в конкурентній економіці [4, с.18]. Інакше кажучи, в сучасних умовах господарювання, лише ефективний менеджмент, тобто система знань, принципів і прийомів, що забезпечує ефективне використання підприємством всіх наявних ресурсів на підприємстві є запорукою прибуткової і стабільної діяльності підприємства. Розглядаючи менеджмент як процес прийняття рішень на всіх стадіях управління, закономірним є висновок про те що інформація «є одним з ключових вхідних ресурсів до процесу прийняття рішень. А якість вхідних даних, безпосередньо впливає на якість того, що отримаємо на виході» [3 с. 108].

Очевидно, що завдяки своїй унікальності (в системі бухгалтерського обліку відповідно до законодавства фіксується вся інформація щодо наявності і руху майна підприємства, його капіталу і зобов’язань, визначаються результати діяльності), інформація бухгалтерського обліку необхідна на всіх стадіях процесу управління. Однак, випадки використання в управлінні інформації, створеної в системі бухгалтерського обліку – надзвичайно рідкісні.

Враховуючи вищезазначене, можемо стверджувати, що на сьогодні в Україні є дві групи користувачів, які потребують інформацію бухгалтерського обліку: державні органи і менеджери організації. Більшість науковців поділяє користувачів облікової інформації на внутрішніх і зовнішніх, класифікуючи їх приблизно наступним чином (рис. 1.)

 

Рис. 1. Користувачі облікової інформації (загальний підхід)

Стосовно першої групи користувачів можна зауважити наступне:

-         подання та складання фінансової, податкової й статистичної звітності регламентується на законодавчому рівні (встановлені форми звітів, методика їх складання, строки подання);

-         відбувається реформування бухгалтерського обліку у відповідності до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), хоча на сьогодні відсутня можливість перевірити ефективність проведених заходів, адже за МСФЗ метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів компанії, корисної для широкого кола користувачів при ухваленні економічних рішень, а відсутність фінансового ринку на Україні, робить фінансову звітність непотрібну зовнішнім користувачам, в тому числі, недостатньою для державних органів, що доводить існування податкової звітності.

Питання забезпечення обліковою інформацією користувачів другої групи намагалися за допомогою управлінського обліку - системи забезпечення менеджерів різного рівня необхідною інформацією для обґрунтування управлінських рішень. З приводу сутності управлінського обліку, необхідності його застосування на підприємствах України, його предмету і методу вже більше десяти років сперечаються вітчизняні вчені, серед яких є як явні його прихильники (С.Ф. Голов, Л.М. Нападовська, М.С. Пушкар), так і супротивники (М.В. Кужельний, Б.І. Валуєв, В. О. Ластовецький). Красномовні назви статей: О.А. Петрик "Чи існує в Україні і чи потрібен управлінський облік. Дві думки провідних фахівців [7], М.Г. Чумаченка "Управлінський облік потребує підтримки" [11], Я.В. Соколова, М.Л. Пятова "Управленческий учет: как его понимать" [10], тощо, у виданнях 2001 – 2003 років, здається, нікого не здивували б і сьогодні. З управлінського обліку випущено десятки підручників, монографій, захищені дисертації, але на практиці немає єдиного розуміння системи управлінського обліку, відсутні адаптовані принципи його побудови в нашій державі, що значно гальмує впровадження управлінського обліку і  підтверджує необхідність розробок з даної теми.

Тобто на сьогодні в Україні ми маємо ситуацію, коли фінансова звітність фактично не потрібна зовнішнім користувачам (для податківців складається податкова звітність, для органів статистики - статистична), а існуюча методологія обліку не спрямована на створення ефективної управлінської звітності.

Дискусійною є думка про те що діюча в Україні практика обліку значно відстає від теорії [8, c.3]. На нашу думку, все навпаки: не розроблені єдині теоретичні підходи щодо використання облікової інформації в управлінні підприємством, тобто не визначені функції обліку і шляхи їх реалізації на сучасному етапі розвитку суспільства, із врахуванням досягнень інших наук, таких як менеджмент, кібернетика,  психологія, тощо. На нашу думку, причиною цього є те, що не завжди науковці використовують системний підхід при дослідженні сутності бухгалтерського обліку, адже на сьогодні сприйняття і дослідження бухгалтерського обліку як системи є закономірним і об’єктивним, адже використання системного підходу значно розширює методологію дослідження.

Є безліч визначень поняття «система», але в загальному систему можна визначити як множину елементів, об’єднаних єдиними принципами взаємодії, що утворюють єдине ціле. Кожен об’єкт, щоб його можна було вважати системою, повинен мати чотири властивості: цілісність і подільність, наявність стійких зв’язків, організація, емерджентність. Наявність даних властивостей означає, що поняття система не ототожнюється з простою сукупністю елементів і розподіляючи систему на окремі її частини і вивчаючи їх окремо, неможливо пізнати систему в цілому [2].   Проаналізувавши бухгалтерський облік, відмітимо що він має всі зазначені властивості, крім того, ця система чітко структурно і функціонально відокремлена (рис. 2.). Унікальністю системи бухгалтерського обліку є реєстрація всіх фактів господарського життя підприємства і їх документування.

 

Рис. 2. Бухгалтерський облік як система

 

Ми поділяємо думку М.С. Пушкаря, що "бухгалтерський облік є суспільно необхідною, історично обумовленою, штучно створеною відкритою динамічною системою…" [9, с. 98]. Тобто об’єктивною причиною виникнення та існування системи бухгалтерського обліку є необхідність задоволення потреб користувачів шляхом виконання даною системою певних функцій. Крім того такі характеристики системи як відкритість і динамічність дозволяють зробити висновок про те, що система обліку безперервно змінюється під впливом зміни умов середовища існування.

Аналізуючи останні дослідження вітчизняних науковців  щодо тенденцій і особливостей розвитку бухгалтерського обліку в Україні [1, 5, 8], можна відмітити спільну для всіх думку про необхідність уточнення концептуальних засад обліку на сучасному етапі,  перегляду суті предмету, об’єктів і методів обліку. Крім того, спільним для всіх є застосування еволюційного і системного підходів, що є безумовно виправданим і правильним, але первинним, на нашу думку, є уточнення не  предмету, а мети функціонування системи бухгалтерського обліку, яка полягає у виконанні певних функцій.

Дослідження еволюції мети бухгалтерського обліку в контексті розвитку суспільно-економічних відносин дає можливість зрозуміти це і усвідомити основні напрями реформування системи бухгалтерського обліку в Україні.

Можемо стверджувати, що мета функціонування системи бухгалтерського обліку змінювалася відповідно до зміни середовища існування системи, тобто відповідно до зміни потреб користувачів, тобто «мета бухгалтерського обліку визначається складом його користувачів» [10, с. 54]. При цьому методи накопичення, реєстрації, узагальнення і передачі інформації формувалася під впливом потреб користувачів системи, із врахуванням наукових і технічних досягнень суспільства. Таким чином, можна стверджувати, що мета (функції) бухгалтерського обліку знаходяться на перетині потреб користувачів даної системи і її можливостей, при чому потреби користувачів є первинними при формуванні мети системи (рис. 3).

 

Рис. 3. Запропонований підхід до визначення функцій бухгалтерського обліку

Висновки з даного дослідження. Таким чином, можемо зробити висновок, що для забезпечення успішного реформування системи бухгалтерського обліку в Україні необхідно врахувати історичні особливості розвитку бухгалтерського обліку в нашій державі, шляхом формулювання мети функціонування системи бухгалтерського обліку, виходячи з інформаційних запитів користувачів облікової інформації, і на її основі - формувати методологію бухгалтерського обліку, з врахуванням сучасних досягнень інших наук.

Список використаних джерел

1. Верига Ю.А., Деньга С.М. Екаунтинг ефективності вкладення капіталу в торгівельну сферу: В 2 частинах / Полтава, 2002. - Частина 1: Теоретичні аспекти системи екаунтингу: Монографія. – 355 с.

2. Грачев Н.Н., Шевцов М.А. Понятие системы и ее свойства. [Електронний ресурс]-Режим доступу: http://grachev.distudy.ru/Uch_kurs/Gosslugba/Chapter1/Chapter13.htm

3. Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення. К.: Наукова думка, 2002. – 242с.

4. Друкер Питер. Практика менеджмента: Пер. с англ. - М.; СПб.; К.: Издательский дом "Вильямс", 2002. — 397 с.

5. Малюга Н.М. Бухгалтерський облік в Україні: Теорія й методологія, перспективи розвитку: Монографія. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 548 с.

6. Олійник О. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Ч.1. – К.: Українська консалтингова мережа, 2004. – 56 с.

7. Петрик О.А. Чи існує в Україні і чи потрібен управлінський облік. Дві думки провідних фахівців // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. - № 2. - С. 40.

8. Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти): Монографія – Тернопіль: Економічна думка, 1999. – 422 с.

9. Пушкар М.С. Філософія обліку. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 157с.

10. Соколов Я.В., Пятов М.Л. Управленческий учет: как его понимать // Бухгалтерський учет. - 2003. – С. 53-55

11. Чумаченко М.Г. Управлінський облік потребує підтримки // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. - № 5, с. 4-7.