О.В. Волошина,
н.с. ННЦ “Інститут аграрної економіки”
Іноземне інвестиційне кредитування
як засіб модернізації та розширення
виробничих потужностей вітчизняних підприємств
Ключевые вопросы, которые рассматриваются:
· Обоснована необходимость привлечения зарубежных инвестиционных кредитов для финансирования поставок оборудования, технологий и строительства, в рамках реализации инвестиционных проектов частных и государственных компаний.
· Рассмотрены условия предоставления инвестиционных кредитов зарубежных банков предприятиям всех отраслей хозяйствования.
· Изложены рекомендации относительно организации работы компании по реализации инвестиционного проекта.
Key issues that are considered:
· The necessity of foreign investment lending for financing of equipment, technologies and building in the course of privet and state companies’ investment projects realization is grounded
· The terms of investment credits extension to entities of all sectors of national economy by foreign banks are analyzed
· Recommendations to organization of investment programme realization are stated
Однією з основних задач виробничих підприємств, які націлені на довгострокову діяльність, є створення високоефективного виробництва, що випускає продукцію у відповідності до міжнародних стандартів. Проте для більшості підприємств країн СНД на сьогоднішній день є гострою проблема морального та фізичного зносу основних фондів, який в більшості випадків досягає критичних величин. Так, у деяких регіонах цей показник сягає 60%, що робить неможливим випуск конкурентноздатної продукції підприємствами. Це є основною причиною орієнтації на сировинний експорт.
В таких умовах без залучення дешевих та довгострокових кредитних ресурсів існуючу проблему вирішити неможливо.
Розкриттю сучасних аспектів схем кредитування присвячені наукові праці Н.М. Внукової, В.І. П’ятанова, І.О. Бланка, І.В. Колосової. Серед зарубіжних вчених значний внесок у розвиток теорії та практики впровадження платіжних інструментів зробили Р. Кембелл, Ж. Перар, П. Роуз, Е. Доллан. Але питання нових технологій та схем кредитування досліджувались недостатньо.
Є надія, що в недалекому майбутньому у вітчизняних банків з’явиться можливість довгострокового кредитування інвестиційних проектів за прийнятними для клієнтів ставками. Проте в силу об’єктивних причин існує потреба залучення кредитних ресурсів за нетрадиційними схемами кредитування. На даному етапі розвитку економіки варто особливу увагу звернути на іноземне інвестиційне кредитування.
Інвестиційне кредитування та проектне фінансування мають на меті модернізацію існуючого виробничо-майнового комплексу з метою збільшення його економічної ефективності або створення нового виробництва, яке приносить суттєво більший дохід.
Для ефективної реалізації інвестиційного проекту керівництво підприємства повинно мати чітку “інвестиційну філософію”, тобто визначити для себе стратегію розвитку власного підприємства і напрям внутрішніх кредитних інвестицій. Підприємству необхідно визначити об’єкт направлення інвестицій. Крім вище перерахованого, важливою ланкою для успіху проекту є управління інвестиціями, тобто професійна діяльність всіх структурних підрозділів підприємства у справі досягнення поставлених цілей у відповідності з раніше розробленим бізнес-планом інвестиційного проекту.
Практика показує, що для підприємств, які спроможні самостійно у декілька разів збільшити випуск конкурентноспроможної продукції, залучення іноземних інвестиційних кредитів під власний розвиток значно вигідніше, ніж залучення зовнішніх прямих інвестицій, а з ними і стороннього інвестора зі всіма наслідками, що витікають.
На іноземні інвестиційні кредити можуть розраховувати підприємства з високою репутацією та стійким положенням на ринку, які беззбитково працювали не менше трьох років із загальним річним оборотом від одного до трьох млн. євро.
Слід відмітити, що зараз застосовуються дві основні схеми інвестиційного кредитування. У першій – кредит надається вітчизняному банку для фінансування цільового контракту вітчизняного виробника. Кошти надходять напряму експортеру – виробнику обладнання. Іноземний банк оплачує контракт поставок, а на вітчизняний банк переходить кредиторська заборгованість, яку він повинен погасити. У свою чергу, банк заключає кредитну угоду з підприємством. За другою схемою іноземний банк-кредитор надає прямий кредит вітчизняному імпортеру під гарантії вітчизняного банку.
В умовах, коли адміністрації регіонів намагаються залучити додаткові інвестиції, а керівники підприємств перебувають постійному пошуку можливостей оновлення технологій та обладнання, існує потреба у високому професіоналізмі по підготовці і грамотному просуванні дійсно цікавих інвестиційних проектів у полі зору кредиторів.
У світі функціонують компанії, які допомагають здійснити масштабну модернізацію, розширення виробничих потужностей, будівництво нових цехів або цілих заводів за рахунок інвестиційних кредитів іноземних банків. Вони беруть на себе управління інвестиційними проектами, координацію зусиль всіх учасників проекту по досягненню головної цілі – успішної реалізації інвестиційного проекту у вигляді високодохідного виробництва.
Однією з таких компаній є компанія European Business Credits Ltd. (Великобританія, реєстраційний номер 6113539), що є членом Лондонської торгівельно-промислової палати (The London Chamber of Commerce and Industry) та Російсько-Британської торгівельної палати (Russo-British Chamber of Commerce). Вона пропонує підприємствам всіх галузей господарювання комплексні послуги по реалізації середніх та великих інвестиційних проектів від 15 до 100 млн. євро через організацію іноземного кредитного фінансування поставок технологічного обладнання та будівельних робіт.
До недавнього часу іноземні банківські кредити надавались в основному великим позичальникам. Так, наприклад, у Росії закордонні кредити отримали “ЛУКОЙЛ”, “Газпром”, “Сибирьнефть”, “Ростелеком”. При цьому, відсоткові ставки за такими кредитами були від 5,7% до 9,2%.
Інвестиційні кредити банків ЕС, з відсотковою ставкою біля 5%, що базується на існуючих нормах CIRR - Commercial Interest Reference Rate для євро, сьогодні надаються на строк від 5 до 8,5 років.
Кредит, який виділяється, становить 85% від усієї суми заявлених витрат по реалізації інвестиційного проекту і направляється на закупку технологічного обладнання в країнах Євросоюзу. За рахунок кредиту можуть фінансуватись будівельно-монтажні роботи та здійснюватись інші витрати по проекту.
За рахунок власних коштів повинно бути профінансовано 15% вартості інвестиційного проекту. Наявність вказаних коштів є важливою умовою отримання кредиту. Вони потрібні не тільки для підтвердження банку своєї самостійності, але й для реального фінансування власних витрат по проекту. Оскільки будівельні матеріали, інші товари роботи та послуги у власній країні коштують значно дешевше, ніж закордоном, то підприємству на багато вигідніше фінансувати їх за рахунок власних коштів.
Крім того, підприємство, що прагне отримати інвестиційний кредит, не повинне бути боржником і мати юридичні та інші невирішені проблеми, а також прагнути реалізувати свій інвестиційний проект. Воно обов’язково має надати аудиторські висновки за останні три роки. Перевага надається підприємствам, що мають виробничий досвід.
Для ознайомлення з інвестиційним проектом та вивчення можливостей надання інвестиційного кредиту для його фінансування потенційному клієнту пропонують заповнити анкету, що включає цілий ряд питань про компанію-ініціатора проекту, короткий опис інвестиційного проекту, а також виконані роботи по його реалізації.
Відомості про компанію-ініціатора проекту повинні містити назву та місце розташування підприємства, його рік створення, назву, статус, адреси та телефони власників, опис бізнесу та галузі, в якій підприємство працює, номенклатуру продукції, що випускається, ринки її збуту, дані про основних конкурентів, фінансовий стан головних конкурентів, сильні та слабкі сторони кожного конкурента, тенденції продажу основних конкурентів, опис існуючих виробничих потужностей, опис кваліфікації виробничого персоналу, плинність кадрів, інформацію про фінансовий стан підприємства. Остання повинна розкривати канали реалізації продукції, сильні та слабкі сторони підприємства, як компанія планує використати свої сильні сторони і як мінімізувати слабкі, фактори, що стримують розвиток підприємства, менеджмент підприємства.
У короткому описі інвестиційного проекту обов’язково слід відобразити короткий зміст проекту, наявність виробничих потужностей і виробничий досвід, короткий опис продукту та технологій, які підприємство планує освоїти, вартість проекту і джерела фінансування, необхідний об’єм кредитних засобів, можливе забезпечення по кредиту, об’єм проведеного фінансування виробничого проекту, виконані роботи по реалізації проекту.
На основі викладеної в анкеті інформації проводять попередні консультації з банками і приймають рішення про напрями подальшої роботи по реалізації даного інвестиційного проекту.
Банк на момент прийняття рішення про надання кредиту має у своєму розпорядженні тільки пакет документів під назвою Інвестиційна пропозиція, що включає бізнес-план, контракт із іноземною компанією генеральним підрядником або постачальником та ряд інших документів.
Зауважимо, що вимоги до бізнес-плану, які висуваються іноземними банками при розгляді питання про кредитування досить високі, так як інвестиційний проект повинен бути реальним забезпеченням і гарантією повернення кредиту. Для розробки бізнес-плану, здатного привести до успіху, необхідно мати спеціальні знання з маркетингу, фінансів, оподаткування, обліку і економічного аналізу, а також вивчити законодавчу базу, яка регламентує діяльність відповідної сфери бізнесу. Зазвичай таку роботу успішно виконують спеціалізовані консалтингові агентства, до вибору яких слід підійти з усією ретельністю.
Банк може вимагати незалежну експертизу проекту. ЇЇ метою є надання потенційному кредитору незалежного експертного висновку про підприємство, що підтверджує чи не підтверджує його надійність як ділового партнера по здійсненню інвестиційного проекту. У випадку необхідності, експертам повинні бути терміново надані організаційно-правові документи, а також документи про власників, фінанси та податки, операційну діяльність, співробітників, менеджмент, керівництво. Банк не завжди може вимагати весь перелік документів, але на підприємстві ці документи слід підготувати заздалегідь для надання їх за першою вимогою без втрати часу на підготовку.
Варто зауважити, що одним з найважливіших питань при оформленні інвестиційного кредиту є система його забезпечення. Не всі підприємства мають можливість надати достатньо ліквідну заставу на суму 20 і більше млн. євро як гарантію повернення кредиту. Супроводженні інвестиційного кредитування іноземним компаніями, які надають підприємствам комплексні послуги по організації такого кредитування, здійснюється фактично без належної та довгострокової застави, так як на момент надання кредиту, в матеріальному вигляді його фактично не існує.
При вирішенні питання про заставу, банки-кредитори основний акцент роблять на сам інвестиційний проект і на доходи, які можуть бути отримані при його реалізації.
Заставою забезпечення повернення кредиту є всі активи, придбані чи створені по інвестиційному проекту за рахунок кредиту. Це можуть бути:
· обладнання і технології, що поставляються за рахунок кредиту;
· земельна ділянка, підготовлена під будівництво, разом з будівлями і спорудами, інфраструктурою, що створені в рамках проекту. Підприємство, що кредитується, обов’язково повинно бути власником земельної ділянки, або володіти нею на правах довгострокової оренди. Землевідведення під будівництво виробничих потужностей, дозвільна та проектно-кошторисна документація проекту перевіряються банком за допомогою незалежних експертів особливо ретельно;
· застава контрольного пакету акцій компанії-виконавця проекту.
Рішення про склад застави банк завжди приймає індивідуально.
Як бачимо, шлях отримання іноземних низьковідсоткових кредитів не легкий і безхмарний. Тому досить доречними будуть комплексні послуги компаній по реалізації інвестиційних проектів через організацію іноземного кредитного фінансування. Маючи значний досвід роботи, зв’язки та контакти вони можуть взяти на себе роботу по реалізації вашого інвестиційного проекту.
Після підписання відповідного контракту з такою компанією її спеціалісти оцінюють інвестиційну привабливість проекту, що планується до реалізації. Консалтингова компанія здійснює: експертизу документів по проекту; попередню оцінку економічної ефективності і фінансової стійкості проекту; вивчення стратегії реалізації інвестиційного проекту.
Працюючи у проекті, за згодою з клієнтом, спеціалісти компанії комплексно виконують наступні основні задачі:
- підготовка пакету документів (Інвестиційної пропозиції) відповідно до вимог банку-кредитора;
- пошук потенційних кредиторів, в залежності від галузі запланованого проекту та країни – основного виробника обладнання;
- супроводження клієнта для презентації проекту;
- організація кредитного фінансування;
- підбір іноземної компанії – генерального підрядника (постачальника), що має високий рейтинг у банка-кредитора і надання допомоги у підготовці відповідного контракту;
- участь у підготовці контрактів на поставки обладнання;
- організація довгострокового співробітництва з генеральним підрядником (постачальником) та іншими компаніями-учасниками проекту;
- координація роботи учасників проекту в організації поставок технологічного обладнання з декількох країн Євросоюзу (без обмеження поставок в рамках однієї країни-кредитора) від окремих цехів до заводських комплексів;
- взаємодія з іноземною компанією – генпідрядником по підбору субпідрядників з числа місцевих будівельних та інших фірм, що здійснюють будівельні роботи на майданчику замовника;
- моніторинг виконання кредитної угоди.
Таким чином, довгострокові інвестиційні кредити з прийнятними відсотковими ставками сприяють ефективному розвитку більшості підприємств, що володіють застарілими технологіями і обладнанням. Проте складності, що виникають при їх оформленні, спонукають до залучення консалтингових компаній по реалізації інвестиційних проектів через організацію іноземного кредитного фінансування.
Список використаної літератури:
1. Верхогляд В. Іноземні інвестиції // Бухгалтерія. – 2004. – №7. – С.20.
2. Голенко О. Іноземні інвестиції в Україну // Все про бухгалтерський облік. – 2004. – №2. – С.20.
3. Зіньковський М. Перерахування іноземних інвестицій в Україну // Баланс. – 2005. – №8. – С.58.
4. Корніюк О. Інвестиційні проекти // Бухгалтерія. – 2004. – №39. – С.38.
5. Корніюк О. Кредитування інноваційних проектів // Бухгалтерія. – 2004. – №42. – С.32.
6. Коружинець О. Інвестиційна діяльність підприємства // Головбух. – 2004. – №26. – С.30.
7. Сторожук О. Довгостроковий кредит як джерело формування та відтворення основних фондів підприємства // Вісник податкової служби України. – 2004. – №32. – С.22.
8. Тімошина Г. Іноземні інвестиції в Україну // Бухгалтерія. – 2005. – №37. – С.72.