УДК: 658+338
Г.Б. Тітаренко, доц.,
кафедра бухгалтерського обліку,
Національна Академія статистики, обліку та аудиту,
Державного комітету статистики України
М.Д. Корінько,
завідувач кафедри аудиту,
Національна Академія статистики, обліку та аудиту,
Державного комітету статистики України
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДЛЯ ПОБУДОВИ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК
Питання, які розглядаються:
· Визначено поняття обліково-аналітичної системи та жорстких і експертних оцінок.
· Розглянуто та проаналізовано методики запропоновані вітчизняними науковцями.
Ключові слова: обліково-аналітична система, жорсткі оцінки, експертні оцінки, методичні підходи, інформація, методи, експерти.
Вопросы, которые рассматриваются:
· Определены понятия учетно-аналитической системы и жестких и экспертных оценок.
· Рассмотрены и проанализированы методики предложенные отечественными учеными.
Ключевые слова: учетно-аналитическая система, жесткие оценки, экспертные оценки, методические подходы, информация, методы, эксперты.
Issues that are examined:
· Concepts of registration-analytical system and rigid and expert estimations are defined.
· Techniques offered by domestic scientists are considered and analysed.
Keywords: Registration-analytical system, rigid estimations, expert estimations, methodical approaches, the information, methods, experts.
Постановка проблеми. Сучасні підприємства потребують гнучких систем оцінки й аналізу діяльності як своїх підрозділів, так підприємства в цілому. Техніко-економічні, фінансові та інші показники виробничо-фінансової діяльності, які використовуються в обліково-аналітичній практиці, так як і методи їх оцінки і використання в системі ефективного управління підприємством, мають суттєві недоліки. В даних умовах найбільш важливим елементом управління господарською діяльністю є бухгалтерський облік. Облікова та аналітична інформація повинна забезпечувати досягнення поставлених цілей і завдань, які використовуються на різних рівнях управління підприємством. Для цього необхідно сформувати та реалізувати обліково-аналітичну систему.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній науці недостатньо комплексних розробок, які висвітлюють методичні підходи для побудови обліково-аналітичної системи з використанням експертних оцінок. Дослідженням проблем експертних оцінок приділяли увагу вітчизняні і зарубіжні вчені. У їх працях висвітлені окремі положення та підходи щодо експертних оцінок. Проблеми ж методичних підходів для побудови обліково-аналітичної системи з використанням експертних оцінок, потребують подальших досліджень та розробок.
Метою статті є визначення методичних підходів для побудови обліково-аналітичної системи з використанням експертних оцінок.
Виклад основного матеріалу. Під системою розуміють сукупність множин взаємопов’язаних елементів, які утворюють певну цілісність.
Обліково-аналітична система – це система, що базується на даних бухгалтерського обліку, включаючи оперативні дані і використовує для економічного аналізу статистичну, виробничу та довідкову та інші види інформації. Тому обліково-аналітична система являє собою збір, опрацювання та оцінку всіх видів інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень на макро- і мікрорівнях.
Необхідно відмітити, що система обліково-аналітичного забезпечення є складовою загальної системи управління, вона базується тільки на даних бухгалтерського обліку і здійснюється працівниками бухгалтерії. Її суть полягає в об’єднанні облікових та аналітичних операцій в один процес, проведення оперативного мікроаналізу, забезпеченні безперервності даного процесу і використанні його результатів при формуванні рекомендацій для прийняття управлінських рішень. При цьому загальна методологія і нормативні положення обліку і аналізу удосконалюються для раціонального використання в єдиній обліково-аналітичній системі [9].
Жорсткі оцінки у вигляді статистичної інформації з офіційних джерел практично не використовуються у зв'язку з налагодженими експертними системами надання статистичної інформації комерційним організаціям за великі кошти. Статистична інформація, яка є в офіційних виданнях, рідко може бути використана в готовому вигляді для відповідей на аналітичні питання щодо кон'юнктури ринку окремих товарів і послуг [13]. Слід зазначити, що аналітики та науковці, вирішуючи певні задачі, надають перевагу жорстким оцінкам [13].
Намагаючись подолати брак інформації про кон'юнктуру ринку, господарські суб'єкти витрачають кошти на пошук, накопичення, перевірку і контроль інформації [4, с. 62].
Відсутність чіткої державної політики щодо маркетингової концепції та інформатизації промисловості спричиняє відсутність відповідної загальнодержавної програми, механізму управління інформаційним забезпеченням маркетингу товарів і послуг [2]. Науковці, які досліджують можливість застосування експертних оцінок при визначення ціни товарів в загальнодержавному масштабу, пропонують формування такої бази експертних оцінок покласти на Держкомстат України.
Т.М. Бондаренко пропонує [2] розробити аналітично-інформаційну систему, яка дозволить використати жорсткі та експертні оцінки для аналізу кон'юнктури ринку, що ґрунтується на питаннях та відповідях, використовуючи інформаційний масив статистичної бази країни.
Відповідь на кожне питання доцільно трансформувати в умовну оцінку (наприклад, у бальну оцінку) та ввести окрему бальну шкалу за твердими та експертними оцінками, де найвищим результатом буде максимальний бал. Зауважимо, що одні питання можуть домінувати над іншими та навіть їх спростовувати. Таку залежність доцільно врахувати у функції визначення загального рейтингу оцінки досліджуваного явища на ринку.
У світовій практиці тверді та експертні оцінки не ототожнюються. І тому бал за твердими оцінками буде мати значно більшу вагу порівняно з балом за експертними оцінками [10; 11]. Ринок досліджується за значною кількістю товарів і послуг. Даючи відповідь на питання з метою аналізу вибіркової кон'юнктури, для економії часу та інших затрат доцільно визначити питання, які можуть бути використані для вирішення багатьох задач. На рис. 1 представлений фрагмент схеми загальної системи дослідження ринку на основі експертних і жорстких оцінок.
Умовні позначення: rh - бал за жорстку оцінку; rs - бал за експертну оцінку; R - загальний бал, що відповідає за результат дослідження.
Рис. 1. Фрагмент схеми загальної системи дослідження ринку на основі експертних і жорстких оцінок
Джерело: [2]
Mатематичний вираз маркетингового дослідження попиту буде мати такий вигляд:
F(s(rh × sgh + rh × sgs))n = R1-n (1)
де rh - бал за жорстку оцінку; rs - бал за експертну оцінку; sgh - питома вага за жорсткими оцінками; sgs - питома вага за експертними оцінками; s - питома вага оцінки в загальній системі оцінки міри досліджуваного явища; R - загальний бал, що відповідає за результат дослідження.
З метою зменшення інформаційної асиметрії шляхом поглиблення знання повноти процесів щодо кон'юнктури ринку на макрорівні, на рівні державного управління доцільно створити єдину систему управління інформаційним забезпеченням маркетингу, яка б охоплювала як регіони, так і галузі економіки, включала процес і методи збирання, накопичення, збереження маркетингової інформації у GRID-системі (від англ. Grid computing - засіб сумісного використання обчислювальних засобів і зберігання інформації), умови та засоби її отримання підприємствами [5; 12]. Очолювати процес може створена для цього державна установа - Управління статистики кон'юнктури ринку при Міністерстві статистики України. Основні функції - обробка інформації, систематизація, управління та надання інформаційного забезпечення для маркетингової діяльності підприємств, організацій на загальнодержавному рівні, координація дій регіональних і галузевих відділень з метою надання інформаційної підтримки маркетингу підприємств, фірм, організацій та установ. Управління також може взяти на себе зобов'язання забезпечення доступу до маркетингової інформації для освіти та наукових робіт, оскільки ринковий механізм забезпечення цих видів діяльності непридатний для цього. Навіть формально доступна інформація для наукових цілей надто дорого коштує, отже негативний вплив на науку буде такий самий, як і при закритому доступі до даних. У розрізі цих функцій передбачається моніторинг законодавчої бази щодо інтелектуальної власності на наукові дослідження та освіту. Не повинен порушуватись встановлений баланс у забезпеченні повного і відкритого доступу до даних, необхідних для наукових досліджень та освіти.
Підпорядкування дослідження ринку єдиному механізму дало б змогу контролювати всі інформаційні потоки та зменшити асиметрію інформації на ринку, що доцільно зазначити у ст. 5 основних завдань Національної програми інформатизації [6] та в розділі III Закону України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [7]. Варто передбачити інформаційне забезпечення маркетингової діяльності для поглиблення знання повноти процесів щодо кон'юнктури ринку на макрорівні державних і комерційних замовників, фізичних та юридичних осіб на відповідних умовах. Державна установа, створена для регулювання цього процесу, повинна виконувати функцію дослідження кон'юнктури ринку товарів і послуг [2].
Цілком погоджуємося з таким підходом. Не дивлячись на зростаючу роль математичних методів, які використовуються для вирішення економічних завдань, неможливо вважати, що формальні методи сучасної математики виявляться універсальним засобом вирішення усіх проблем, що виникають в сферах діяльності суспільства. Методи, які використовують результати досвіду та інтуїції, тобто евристичні (неформальні), безумовно збережуть своє значення в подальшому.
Прикладами традиційних, евристичних процедур є різні експертизи, консиліуми, наради і т.д. Порядок їх проведення часто регламентується традицією. Однак, поступово і в цю сферу починають проникати різні математичні методи обробки вихідного матеріалу евристичного походження, і в першу чергу статистичні методи.
Використовуючи експертні оцінки припускають, що при вирішені проблем в умовах невизначеності думка групи експертів є більш надійною, ніж думка окремого експерта, тобто що дві групи однаково компетентних експертів з більшою вірогідністю дадуть аналогічні відповіді, ніж два експерти. Припускається також, що сукупність індивідуальних відповідей експертів повинна включати «істинну» відповідь [3] Застосування математичних підходів при побудові методики вибору експертів при оцінці інноваційної продукції застосовував В. Бокій [1]. Вважаємо за необхідно продовжувати надбання науковця, це пов’язано з тім, що в наукових дослідженнях сьогодення дуже часто теоретичні викладки не мають ґрунтовного підтвердження, достатнього рівня доказовості.
Сутність цієї методики полягає в тому, що на основі аналізу даних стосовно певної проблеми вибирається один із відомих спеціалістів, до якого звертаються з проханням назвати 5 найбільш компетентних експертів по цій проблемі. Потім з аналогічним проханням звертаються до кожного із названих експертів, і так до того часу, поки всі прізвища експертів не будуть повторюватись, тобто поки не стабілізується сіть експертів, яку можна вважати за генеральну сукупність спеціалістів, які компетентні в галузі проблеми, по якій розробляється прогноз [1]. Звичайно, на практиці немає потреби використовувати для експертизи всіх спеціалістів, більш доцільно, допускаючи деяку помилку в прогнозі, сформувати представницьку групу експертів, яка вибирається із генеральної сукупності [8].
Висновок. Доцільно створити єдину систему управління інформаційним забезпеченням, яка б охоплювала як регіони, так і галузі економіки, включала процес і методи збирання, накопичення, збереження інформації у системі, умови та засоби її отримання підприємствами, з метою зменшення інформаційної асиметрії шляхом поглиблення знання повноти процесів щодо кон'юнктури ринку на макрорівні, на рівні державного управління. Для підвищення достовірності та надійності отриманих за допомогою експертних оцінок результатів потрібно володіти теоретичними і методичними основами використання даних методів, уникати ілюзії простоти їх застосування.
Список використаних джерел
1. Бокій В.І. Методичні підходи до впровадження системи стимулювання інноваційної діяльності на підприємствах / Бокій В.І., Коваль А.А. // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Том 5 – К., 2006. – С. 73-79.
2. Бондаренко Т.М. Інформаційно-аналітична система маркетингового дослідження з використанням GRID-системи жорстких та експертних оцінок / Бондаренко Т.М. // Актуальні проблеми економіки. – № 10 (100). – 2009. – С. 141-149.
3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика: ученик. - [4-е изд., перераб. и доп.] / Голубков Е.П. - М.: Финпресс, 2008. — 496с.
4. Калинина А.З. Информационнмй механизм развития региональньїх хозяйственньїх систем / Калинина А.З., Петрова Е.А. // Региональная зкономика, теория и практика.- 2008.- №11. - С. 57-62.
5. Петренко А. GRID как четвертый этап в сфере информатизации / Петренко А. // Зеркало недели. - 2007. - № 8(637). – С 3.
6. Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2009 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 року № 636-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
7. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 09.01.2007 року №537-V зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
8. Тітаренко Г.Б. Вибір експертів в дослідженнях методології та організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу / Тітаренко Г.Б., Корінько М.Д. // Актуальні проблеми економіки. – К. – 2010.
9. Юзва Р.П. Обліково-аналітична система – інформаційне забезпечення управління підприємством / Юзва Р.П. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://magazine.faaf.org.ua/content/view/651/35/
10. Forfas, Annual Competitiveness report 2006. - Dublin: NCC Publication, 2006; IMD World Competitiveness Yearbook 2006. - IMD in Lausanne, Switzerland, 2006.
11. The Global Competitiveness Report 2008-2009 / By World Economic Forum, M.E. Porter, K. Schward, X. Sala-i-Martin. - Oxford University Press, 2008.
12. Velicanu M. About the integration of informatics technologies // Economic computation and economic cybernetics studies and research.- 2006. — Pp. С 155-160.
13. Yi Shen. Information seeking in academic research: A study of the Sociology Faculty at the University of Wisconsin-Madison // Information technology and libraries. - 2007.- March.- N1. - Pp. 4-13.