УДК 657:334.723,6

Міністерство аграрної політики України

Українська академія аграрних наук

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН

Інститут обліку і фінансів FAAF

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З

БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА  ОЦІНКИ ПРАВ НА ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ  В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ  

 

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

•         Предложены подходы к организации инвентаризации и  бухгалтерского учета объектов интеллектуальной собственности в бюджетных организациях

•         Рекомендован порядок  учетного обеспечения эффективного использований объектов интеллектуальной собственности в хозяйственной деятельности бюджетных организаций

•         Рекомендации предназначены для бухгалтеров бюджетных организаций в целях постановки на баланс и  организации бухгалтерского учета объектов интеллектуальной собственности в составе нематериальных активов    

Key issues that are examined:

•         approach to organization of inventory and  accounting of objects of intellectual property in budgetary organizations are offered

•         The order  of accounting of effective the uses of objects of intellectual property in economic activity of budgetary organizations is recommended

•         Recommendations are intended for the accountants of budgetary organizations for raising on balance and  organizations of accounting of objects of intellectual property in composition intangible assets.    

 

 

Друкуються за рішенням Методичної Ради з питань обліку та фінансів агропромислового виробництва Мінагрополітики України, протокол № 1 від 27 лютого 2009 р., рішенням Вченої ради Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН, протокол № 5 від 21 травня 2009 р., рішенням Ради Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, протокол  № 2 від 23.04.2009 р., рішенням Вченої ради Інституту обліку і фінансів, протокол №6 від 20 травня 2009 р.

 

Методика базується на діючій нормативній базі станом на 01.05.2009 року.

 

Розробники:  Жук В.М., к.е.н., с.н.с., ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

                        Рудченко Ю.С., к.е.н.,  ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

 

 

Рецензенти: Дем’яненко М.Я., доктор економічних наук, професор, ННЦ «Інститут

                                                        аграрної економіки» УААН

                      Жураковська І.В., кандидат економічних наук, Луцький національний технічний

     університет Міністерства освіти і науки України

 

ЗМІСТ

 

 

1. Загальні положення

2. Організація роботи з проведення інвентаризації (виявлення) ОІВ

3. Оцінка первісної вартості ОІВ

4. Організація оперативно-статистичного обліку створення ОІВ

5. Визнання та документальне оформлення оприбуткування ОІВ на баланс установи

6. Організація бухгалтерського обліку ОІВ

7. Нарахування зносу на ОІВ

8. Облік використання ОІВ.

9. Облік вибуття ОІВ зі складу  нематеріальних активів установи

 

1. Загальні положення

 

1.1. Методика оцінки вартості  й бухгалтерського обліку прав на об’єкти інтелектуальної власності  в наукових установах УААН (далі - Методика) розроблена відповідно до Законів України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на сорти рослин", “Про авторське право і суміжні права”,  «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджених наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 N 114, Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17 липня 2000 р. N 64 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21 лютого 2005 р. N 30), Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 N 61, Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 N 90, Листа Державного казначейства України від 25.08.2005 р. N 07-04/1654-6902 «Про постановку на бухгалтерський облік об'єктів права інтелектуальної власності як нематеріальних активів та проведення їх інвентаризації»  та інших нормативно-правових актів з питань обліку в бюджетних установах.

1.2. Методика призначена науковим установам УААН (далі - установам) для організації роботи з оцінки вартості, постановки на баланс та обліку використання об’єктів інтелектуальної власності (далі - ОІВ) створених власними силами або придбаних з метою використання в господарській діяльності. 

1.3. Терміни, що використовуються в Методиці  мають таке значення:

нематеріальні активи - активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою в процесі виконання основних функцій більше одного року;

патентування - процедура офіційного посвідчення авторства на винахід, корисну модель, сорт рослин з метою отримання на них виключного права протягом певного строку;

патент - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід, корисну модель та сорт рослин;

винахід, корисна модель - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології;

сорт рослин - окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних токсонів, яка за проявом ознак є новою, вирізняльною, однорідною та стабільною;

заявка на винахід, корисну модель, сорт рослин, твір науки - сукупність документів, необхідних для реєстрації і видачі державною установою патенту;

пріоритет заявки (пріоритет) - першість у реєстрації заявки;

ліцензія - дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу, корисної моделі, сорту рослин на певних умовах;

заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;

винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель);

автор сорту (селекціонер) - людина, яка безпосередньо створила (виявила і/або вивела і/або поліпшила) сорт;

використання сорту - будь-яка дія щодо сорту, яка потребує дозволу володільця патенту чи свідоцтва на придатність до поширення на цей сорт;

поширення сорту - комерційне розповсюдження сорту, занесеного до Реєстру сортів;

посадковий матеріал рослини та їх частини - це матеріали що вважаються придатними для відтворення цілісних рослин;

Держсортслужба  - Державна служба з охорони прав на сорти рослин;

Укрпатент - ДП "Український інститут промислової власності";

ОІВ – об’єкт інтелектуальної власності;

службовий ОІВ - об'єкт права інтелектуальної власності, що створюється працівником у зв'язку з виконанням трудового договору (виконанням службових обов'язків чи доручень Установи) або з використанням досвіду, виробничих знань, обладнання та комерційної таємниці Установи під час перебування працівника з Установою в трудових відносинах, якщо договором між Установою та працівником не передбачено інше;

службові обов'язки — зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення ОІВ, обов'язки працівника з виконання державної тематики, програмно-цільової та конкурсної тематики УААН, відомчої тематики (відомчого замовлення НАН України), пошукової та договірної тематики відповідно до перспективних та щорічних планів наукових досліджень, робочих планів з виконання теми наукових досліджень Установи.

 

2. Організація роботи з проведення інвентаризації (виявлення) ОІВ

 

2.1. Проведення інвентаризації ОІВ та оформлення її результатів здійснюється в порядку, встановленому Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 N 90

2.2. Інвентаризація ОІВ в установі має на меті встановлення факту наявності та  використання установою ОІВ, перевірку факту їх відображення в бухгалтерському обліку та організацію їх оприбуткування у разі їх відсутності на балансі. 

2.3. При інвентаризації ОІВ їх наявність установлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто, підтверджуються) відповідні права. При ідентифікації ОІВ як нематеріальних активів комісія установи, до складу якої повинні входити компетентні фахівці з питань інтелектуальної власності, перевіряє наявність та чинність документів, які є підставою для оприбуткування об'єкта нематеріального активу, документів, які засвідчують правомірне набуття права авторства, права власності, права на використання об'єкта нематеріального активу. Такими документами є:

-   свідоцтво України на знак для товарів і послуг (позначення, за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших) згідно із Законам України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в редакції від 22 квітня 2003 р.;

-   патент на винахід (корисну модель), що являє собою результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології згідно із Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" в редакції від 22 квітня 2003 р.;

-   патент України на промисловий зразок (результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання) згідно із Законом України "Про охорону прав на промислові зразки" в редакції від 21 грудня 2000 р.;

-   свідоцтво на право займатися племінною справою згідно із Законом України "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993 р.;

-   авторський договір чи договір з організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, згідно із Законом України "Про авторське право і суміжні права" в редакції від 20 листопада 2003р.;

-   патенти на сорт рослин згідно із Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" від 21 квітня 1993 р. та змінами і доповненнями до нього від 17 січня 2002 р., а також дозвіл на виробництво і використання насіння згідно із Законом України "Про насіння і садивний матеріал" від 26 грудня 2002 р.;

-   рахунок за роботи по створенню і впровадженню програмного забезпечення ЕОМ;

-   рахунок за “ноу-хау” згідно договору між розробником і споживачем;

-   договір та акти на прийняття наукових і дослідно-конструкторських розробок, а також інші документи.

2.4. Крім того, приймається до уваги наступний перелік документів, що конкретизується окремо для кожного випадку:

-         копія опису об’єкту з зазначенням області його використання;

-         акт використання об’єкту інтелектуальної власності в господарському обороті;

-         калькуляція витрат на створення і використання об’єкту інтелектуальної власності у відповідності зі статтями витрат, що включаються в собівартість продукції;

-         довідка планово-фінансового підрозділу про ціну продукції, що випускається з застосуванням даного нематеріального активу, а також її рентабельність;

-         звіт про патентні дослідження.

Інвентаризаційна комісія повинна перевірити наявність документів, згідно яких оформлені придбані нематеріальні активи, і документів, що описують сам об'єкт нематеріальних активів, які були підставою для їх оприбуткування.

2.5. Окрім загальноприйнятих процедур, що включає процес інвентаризації матеріальних цінностей, інвентаризація наявності та стану використання ОІВ в установі повинна включати набір додаткових  аналітичних та організаційних процедур, а саме:

зустрічна перевірка (з’ясування факту подачі заяви на реєстрацію ОІВ до Державного департаменту інтелектуальної власності);

візуальне обстеження продукції (встановлення фактів нанесення на пакування продукції певних розпізнавальних логотипів та знаків, які можуть  бути ідентифіковані та зареєстровані як ОІВ);

застосування оціночних процедур встановлених законодавством з незалежної  оцінки з метою визначення вартості та оприбуткування  виявлених в процесі інвентаризації зареєстрованих  ОІВ;

аналіз облікової документації на предмет визначення сум доходів і витрат, що мають безпосереднє відношення до ідентифікованих ОІВ.

У разі виявлення в установі діючих авторських свідоцтв чи патентів  інвентаризаційна комісія має в обов’язковому порядку з’ясувати факт відображення даних документів в бухгалтерському обліку. Зареєстровані ОІВ, які ідентифіковані (виявлені) під час інвентаризації, мають заноситися інвентаризаційною комісією до інвентаризаційного опису (Додаток 4) як такі, що не відображені в бухгалтерському обліку.

2.6. В інвентаризаційний опис комісія вносить дані про назву ОІВ із зазначенням документації на його придбання (ліцензійний договір, авторський договір, патент), характеристику, призначення, дату введення в господарський оборот, строк корисного використання, кількість та вартість об'єкта чи групи об'єктів нематеріальних активів.

2.7. При виявленні об'єктів ОІВ, які не взяті на облік, а також тих, щодо яких в облікових регістрах відсутні або вказані неправильні дані, інвентаризаційна комісія повинна включити до інвентаризаційного опису відсутні або правильні відомості та показники по цих об'єктах.

Про виявлені розходження (недостачі, лишки) між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів інвентаризаційною комісією складаються відповідні висновки. За даними інвентаризаційних описів у таких випадках складається Порівняльна відомість результатів інвентаризації нематеріальних активів.

2.8. Відповідно до Листа Державного казначейства України від 25.08.2005 р. N 07-04/1654-6902 «Про постановку на бухгалтерський облік об'єктів права інтелектуальної власності як нематеріальних активів та проведення їх інвентаризації»  сума виявлених лишків у вигляді оприбуткованих ОІВ включається у Довідку про надходження у натуральній формі, яка подається до органів Державного казначейства України.

2.9. Інвентаризаційний опис нематеріальних активів складається на кожний окремий об'єкт нематеріальних активів чи групу однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів нематеріальних активів, окремо за кожною особою, відповідальною за використання об'єкта чи групи об'єктів нематеріальних активів.

             

            3. Оцінка первісної вартості ОІВ

 

3.1. Наступним етапом після документального оформлення результатів інвентаризації є оцінка первісної вартості виявлених ОІВ, що підлягають зарахуванню на баланс.

3.2. Відповідно до Листа Державного казначейства України від 25.08.2005 р. N 07-04/1654-6902 «Про постановку на бухгалтерський облік об'єктів права інтелектуальної власності як нематеріальних активів та проведення їх інвентаризації» придбані (створені) нематеріальні активи, по яких передається право власності бюджетній установі, зараховуються на баланс бюджетної установи за первісною вартістю (за фактичними витратами на їх придбання та виготовлення), а об'єкти, які переоцінювались, - за відновлювальною вартістю.

3.3. При надходженні до установи ОІВ внаслідок інших причин їх оцінка при оприбуткуванні визначається в такому порядку:

-         безплатне одержання – за справедливою вартістю на дату одержання;

-         як внесок до статутного капіталу – за справедливою вартістю, погодженою засновниками (учасниками) підприємства;

-         в обмін на подібний об'єкт – за залишко­вою вартістю переданого об'єкту. Якщо залишкова вартість переданого об'єкту перевищує його справедливу вартість, то первісна вартість ОІВ, одержаного в обмін, є його справедлива вартість, а різниця має відноситися на фінансові результати звітного періоду;

-         в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт – за справедливою вартістю переданого об'єкта, збільшеною (зменшеною) на суму грошових коштів та їх еквівалентів, що була передана (одержана) під час обміну;

-         при об'єднанні підприємств – за справедливою вартістю.

3.4. До первісної вартості виявлених при інвентаризації ОІВ включаються усі документально підтверджені витрати понесені на виготовлення даного ОІВ та витрати на державну реєстрації в Укрпатенті.

3.5. У разі, коли оприбуткуванню підлягає об’єкт створений раніше і встановлення суми понесених на створення ОІВ витрат неможливе їх оцінка  проводиться відповідно до дійсної відновлювальної вартості і оформлюється відповідними актами.

3.6. З метою визначення відновлювальної вартості ОІВ для їх оприбуткування на баланс використовується Порядок визначення оціночної вартості об'єктів права інтелектуальної власності, що перебувають у державній власності або були створені (придбані) за державні кошти, з метою зарахування на бухгалтерський облік, затверджений наказом Фонду державного майна України від 13 грудня 2005 р. № 3162 (далі – Порядок №3162).

3.7. Відповідно до Порядку №3162 інвентаризації та оцінці підлягають об'єкти - майно суб'єктів права державної власності, зокрема майно підприємств, установ та організацій, які перебувають у віданні галузевих академій наук відображене та не відображене в бухгалтерському обліку підприємства на дату інвентаризації.

Порядком №3162 встановлений алгоритм стандартизованої оцінки вартості ОІВ, що  проводиться інвентаризаційною комісією станом на дату оцінки, на підставі даних затвердженого протоколу засідання інвентаризаційної комісії та інших матеріалів інвентаризації.

3.8. Враховуючи мету оцінки (зарахування на бухгалтерський облік), вимоги Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17 липня 2000 р. N 64 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21 лютого 2005 р. N 30), щодо балансової вартості об'єктів права інтелектуальної вартості, стандартизована оцінка об'єктів, які виявлені під час інвентаризації як такі, що не відображені в бухгалтерському обліку і щодо яких на дату оцінки існує ймовірність надходження (отримання) економічних вигод від їх використання ґрунтується на застосуванні витратного підходу.

В основі витратного підходу лежить процедура визначення вартості витрат, необхідних для відтворення або заміщення об'єкта, з урахуванням його зносу у разі його наявності.

Під час оцінки застосовуються такі методи:

метод прямого відтворення;

метод заміщення.

Відповідно до Порядку №3162 оцінка виявлених під час інвентаризації об'єктів, інформація про які не відображена в бухгалтерському обліку підприємства і дані про витрати, на створення або придбання яких підприємством (первинні документи) відсутні, проводиться переважно методом заміщення.

3.9. Відповідно до Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої  наказом Державного казначейства України від 17 липня 2000 р. N 64 необоротні активи (у т.ч. ОІВ), отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються Комісією за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Оцінка таких ОІВ  здійснюється відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". При отриманні  активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу.

3.10. Інші підходи до оцінки вартості ОІВ визначаються окремою Методикою по УААН.

 

4. Організація оперативно-статистичного обліку створення ОІВ

 

4.1. Установа організовує оперативно-статистичний облік створення ОІВ за вимогами Інструкції щодо заповнення форм первинної облікової документації з обліку об’єктів права інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем і раціоналізаторських пропозицій, що затверджена наказом Державного комітету статистики України від 10 серпня 2004р. №469.

4.2. З метою ведення оперативно-статистичного обліку ОІВ передбачено використовувати ряд регістрів, а саме:

 

4.3. Форма N ІВ-1 призначена для реєстрації заявок на створені в установі винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування інтегральних мікросхем (далі - компонування ІМС), що подані до Державного департаменту інтелектуальної власності України.

Нумерація заявок здійснюється в порядку зростання. За необхідності ведеться окремий журнал щодо кожного з об'єктів права інтелектуальної власності.

Реєстрація здійснюється на день надходження до підрозділу з питань інтелектуальної власності або іншого підрозділу, на який покладено виконання цих функцій, відповідних матеріалів, що ідентифікують об'єкт права інтелектуальної власності.

4.4. Реєстрація заявок, поданих до компетентних органів іноземних держав, ведеться в окремому журналі (форма N ІВ-2 Журнал реєстрації заявок на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, що подані до компетентних органів іноземних держав).

4.5. Форма N ІВ-3 призначена для реєстрації винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань ІМС, використаних на підприємстві, включаючи ті, право на використання яких передано за ліцензією.

Реєстрації підлягають об'єкти права інтелектуальної власності, використані у власному виробництві за власними патентами та свідоцтвами, за придбаними ліцензіями, а також винаходи і промислові зразки, використані за авторськими свідоцтвами та свідоцтвами СРСР.

4.6. Форма N ІВ-4 Журнал реєстрації раціоналізаторських пропозицій призначена для реєстрації заяв про раціоналізаторські пропозиції, а також реєстрації використаних раціоналізаторських пропозицій.

Реєстрація здійснюється в день надходження заяви про раціоналізаторську пропозицію підрозділом з питань інтелектуальної власності або іншим підрозділом, на який покладено виконання відповідних функцій

4.7. Заява про раціоналізаторську пропозицію (Форма N ІВ-5) подається письмово установі, діяльності якого стосується пропозиція.

Рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською або про її відхилення повинно бути прийняте в місячний строк з дня надходження заяви про раціоналізаторську пропозицію.

Порядок розгляду заяви про раціоналізаторську пропозицію, а також прийняття щодо неї рішення встановлюється установою.

 

            5. Визнання та документальне оформлення оприбуткування ОІВ на баланс установи

 

5.1. Відповідно до Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої  наказом Державного казначейства України від 17 липня 2000 р. N 64 не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

витрати на дослідження;

витрати на підготовку і перепідготовку кадрів тощо.

5.2. ОІВ  визнається в якості нематеріального активу, якщо:

існує ймовірність отримання установою майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням;

вартість ОІВ можливо достовірно визначити;

нематеріальний актив у вигляді ОІВ можна ідентифікувати (відокремити або відділити) від інших активів.

5.3. ОІВ, який виникає в результаті розробки, визнається активом за умов, якщо установа має:

намір, технічну можливість та ресурси для доведення ОІВ до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання ОІВ;

інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних із розробкою ОІВ.

5.4. Придбаний об'єкт авторського права на умовах користування ним, без передання прав на володіння або розпорядження, не обліковується у складі нематеріальних активів. Витрати, пов'язані з придбанням (створенням) таких об'єктів, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

5.5. Для взяття на облік ОІВ повинні бути закінченими та засвідченими відповідними документами (патентом, сертифікатом, ліцензією тощо) у порядку, встановленому чинним законодавством України.

5.6. Підставою для оприбуткування ОІВ є первинні документи державного зразка визначені в п. 2.3., 2.4. Методики.

5.7. Визнання ОІВ як об’єкту нематеріальних активів і постановка його на баланс проводиться на підставі рішення Комісії, що створюється за відповідним наказом керівника установи.

За рішенням Комісії обґрунтовується відповідність ОІВ критеріям, встановленим для зарахування (оприбуткування) їх до складу нематеріальних активів та складається Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів ((типова форма N НА-1 - Додаток 1). При оформленні введення в господарський оборот ОІВ Акт складається в одному примірнику на кожний окремий ОІВ.

Акт заповнюється  на основі технічної, науково-технічної та іншої документації (ліцензійний договір, авторський договір, патент тощо), підписується головою та членами комісії, особою, відповідальною за прийняття для використання об'єкта права інтелектуальної власності.

В Акті введення в господарський оборот ОІВ наводиться характеристика такого об'єкта, яка містить докладний його опис і порядок використання, особливості і переваги, зазначаються основні якісні та кількісні показники об'єкта права інтелектуальної власності. Оформлений акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства чи особою, на те уповноваженою.

5.8. На основі Акту (ф.№НА-1) бухгалтерією установи складається Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма N НА-2 – додаток 2). Для організації обліку та забезпечення контролю за зберіганням ОІВ кожному об'єкту незалежно від того, чи перебуває він в експлуатації чи ні, присвоюється інвентарний номер.

Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів застосовується для аналітичного обліку ОІВ, а також для аналітичного обліку групи однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів, що надійшли в одному календарному місяці та одній відповідальній за їх використання особі.

 

            6. Організація бухгалтерського  обліку ОІВ

 

6.1. Порядок відображення ОІВ на рахунках бухгалтерського обліку  в установах визначений Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 17 листопада 2000 р. № 64, а також наказом Міністерства фінансів України “Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів” від 22 листопада 2004р. №732.

6.2. Облік ОІВ ведеться на рахунку 12 “Нематеріальні активи” в розрізі субрахунків:

121 «Авторські та суміжні з ними права»;

122 «Інші нематеріальні активи».

6.3. Оприбуткування ОІВ на рахунках здійснюються після одержання документів, які підтверджуються їх визнання.

При самостійному створенні ОІВ зарахування їх на баланс проводиться шляхом збільшення фонду у необоротних активах за кредитом рахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами» та по дебету  рахунку 12 «Нематеріальні активи».

Отримання асигнувань з бюджету на розробку ОІВ згідно договору на виконання науково-дослідної роботи відображаються по дебету рахунку 321 «Реєстраційні рахунки» з кредитом доходного рахунку 701 «Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи» (див. табл.1).

При створенні ОІВ на замовлення сторонніх організацій отримання коштів в межах виконання науково-дослідної роботи здійснюється по дебету рахунку 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги» з кредитом рахунків 351 «Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи»  (у разі отримання авансових платежів за договорами) та 634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті» (у разі остаточних розрахунків за договором). За даними сумами визнається дохід від реалізації науково-дослідних робіт (за кредитом рахунку 723 «Дохід від реалізації науково-дослідних робіт за договорами» з кредитом рахунку 634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті»).

Витрати на розробку ОІВ обліковуються у складі видатків загального або спеціального фондів, по дебету рахунків 80 «Видатки із загального фонду», 81 «Видатки спеціального фонду» за кредитом відповідних рахунків витрат 65 «Розрахунки із страхування», 66 «Розрахунки з оплати праці», 67 «Розрахунки за іншими операціями і кредиторами», 20  «Виробничі запаси» тощо.

У разі виконання науково-дослідних робіт за замовленням сторонніх організацій витрати на їх здійснення  списуються на рахунок 823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами».

При наявності перехідної тематики в кінці року доходи та витрати на виконання науково-дослідних робіт списуються на фінансовий результат діяльності установи. При закритті теми та за умови наявності патентів (свідоцтв інших охоронних документів на ОІВ) ОІВ оприбутковуються за кредитом рахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами» та по дебету  рахунку 12 «Нематеріальні активи» за кошторисною вартістю витрат на розробку (згідно договору).

Одночасно з оприбуткуванням ОІВ, на позабалансовий рахунок 08 «Бланки суворого обліку» заносяться патенти та свідоцтва отримані в результаті науково-дослідної роботи. Вони оприбутковуються як бланки суворого обліку за вартістю витрат на державну реєстрацію та отримання відповідного правоохоронного документу в Державному департаменті інтелектуальної власності. Інформація по рахунку 08 узагальнюється у меморіальному ордері № 16 «Накопичувальна відомість позабалансового обліку». 

При придбанні прав власності на ОІВ в сторонньої організації одночасно з оприбуткуванням ОІВ (дебет рахунку 12 «Нематеріальні активи», кредит рахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами») відображається сума видатків по дебету рахунка 801 «Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи» з  кредитом 364 «Розрахунки з іншими дебіторами». 

Видатки, пов’язані з придбанням ОІВ, а також витрати на дослідження і розробки відображаються у складі фактичних видатків установи за кодами економічної класифікації:

1171 - Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм;

1172 - Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку;

2300 - Придбання землі і нематеріальних активів. 

6.4. Синтетичний облік оприбуткування ОІВ у складі нематеріальних активів ведеться у меморіальному ордері № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами».

 

7. Нарахування зносу на ОІВ

 

7.1. Об’єктом нарахування зносу є первісна (переоцінена) вартість ОІВ.

ОІВ підлягає амортизації, коли має визначений строк корисного використання. ОІВ з невизначеним строком корисного використання не амортизується.

7.2. Нарахування зносу здійснюється протягом строку корисного використання активу, установленого Комісією самостійно при його визнанні (зарахуванні на баланс).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

очікуване використання нематеріального активу з урахуванням морального зносу;

строки корисного використання (експлуатації) подібних ОІВ;

правові або інші обмеження щодо строку корисного використання ОІВ.

Визначений строк корисного використання ОІВ має переглядатися в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

7.3. Знос ОІВ визначається відповідно до Листа Державного казначейства України від 20.12.2005 р. N 07-04/2362-11163 в останній робочий день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або створені).

Для нарахування зносу ОІВ включаються до 3 групи необоротних активів. Щорічна сума зносу складає 15% первісної вартості ОІВ.

Знос ОІВ відображається на рахунку 133 "Знос нематеріальних активів".

7.4. Нарахування зносу на ОІВ обліку здійснюється за дебетом рахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами» по кредиту рахунку 133 «Знос нематеріальних активів».

7.5. Для обчислення суми зносу ОІВ може бути застосована Відомість типова форма N ОЗ-12 (бюджет), затверджена Наказом державного казначейства від 02.12.97 р. N 125/70. Відомість призначена для нарахування зносу на основні засоби та може бути пристосована для нарахування зносу на ОІВ.

7.6. На загальну суму нарахованого зносу складається меморіальний ордер №17, дані якого заносяться в книгу «Журнал-Головна».

 

8. Облік використання ОІВ

 

8.1. Облік ліцензій на право використання ОІВ

8.1.1. Виходячи із Закону України „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»,      установи   можуть   укладати   ліцензійні  договори   (надавати   ліцензії)   на використання ОІВ.

Використання раніше отриманих результатів сторонніми організаціями є можливим на умовах надання установами ліцензій на їх використання, укладеними відповідно до вимог ст.ст. 1108-1110 Цивільного кодексу України.

Ліцензії на використання зазначених ОІВ надаються за ліцензійним договором (типові ліцензійні договори наведені в додатках 12-14) або умови надання ліцензій складають окремий розділ у договорах на фінансування науково-дослідних робіт.

Зазначені умови відповідно до вимог ст. 1109 Цивільного кодексу України включають зазначення виду ліцензії (виключна, невиключна, одинична), сферу використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання ОІВ, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити в договір.

8.1.2. В залежності від обсягу прав, що передаються, за діючим Цивільним кодексом України розрізняють: виключну, одиничну і невиключну ліцензії.

Виключна ліцензія видається тільки одній особі і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обумовлена цією ліцензією. При наданні виключних прав застосовується тріада правочинностей — володіння, користування і розпорядження. Ця ліцензія найбільш вигідна для ліцензіата, оскільки вона надає йому можливості для використання предмета ліцензії з найбільшою для себе вигодою.

Одинична ліцензія також видається тільки одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта в даній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності й видачі ним іншим особам ліцензії на використання цього об'єкта в даній сфері.

За відкритою ліцензію власник патенту (свідоцтва) на ОІВ (крім патентів на секретні об’єкти промислової власності) має право подати  заяву для офіційної публікації про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого об’єкта промислової власності. Тобто, власник патенту оголошує відкриту ліцензію для будь-якої особи, яка забажає скористатися цим запатентованим об’єктом. Для стимулювання відкритих ліцензій у законодавстві встановлена пільга для власників патентів – збір за підтримання чинності патенту в такому разі зменшується наполовину, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.

8.1.3. Видача ліцензії передбачає отримання фіксованих  та періодичних ліцензійних  платежів.

Основними видами ліцензійних платежів є:

роялті;

паушальний   платіж;

комбінований платіж.

Роялті - вид платежів, який платить ліцензіат ліцензіару протягом усього терміну дії ліцензійного договору чи у вигляді відсотка від суми прибутку чи суми обороту від випуску продукції виготовленої з застосуванням ОІВ.

Паушальний платіж - це виплата ліцензіарові визначеної зафіксованої в договорі суми ще до початку масового випуску ліцензійної продукції.

Комбіновані платежі - найбільш поширені та передбачають виплату ліцензіару ліцензіатом первинного сталого платежу до початку виробництва та збуту ліцензійної продукції з подальшою виплатою залишку розрахункової ціни ліцензії у вигляді роялті. Таким чином, ліцензіар має можливість отримувати відрахування від реального доходу ліцензіата протягом усього терміну дії ліцензійного договору.

8.1.4. В обліку установи сума роялті та паушального платежу відображається на підставі укладених ліцензійних договорів по дебету рахунку 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» за кредитом рахунку 713 « Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду» (741 «Інші доходи бюджетних установ»).

 

8.2. Розрахунки між власником і винахідником ОІВ

8.2.1. Правовідносини між розробниками  та власниками ОІВ встановлюються установою на підставі договорів, затверджених  наказом Міністерства освіти і науки України від 28 грудня 2004 року N 986:

договору про розподіл майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності, створені при виконанні службових обов'язків і (або) окремого доручення роботодавця (Додаток 15);

договору між творцем (творцями) і роботодавцем про передання права на одержання охоронного документа на об'єкти права інтелектуальної власності, створені у зв'язку з виконанням трудового договору(Додаток 17);

договору між роботодавцем і творцем про винагороду (Додаток 18);

договору між співавторами про вклад у створення об'єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди;

договору про добросовісне заохочення за використання раціоналізаторської пропозиції та ін.

8.2.2. При створенні службового ОІВ працівник у 10 денний строк з дати завершення роботи над створенням ОІВ    надає директору установи письмове повідомлення про створений службовий ОІВ з описом, що розкриває суть ОІВ достатньо ясно і повно (Додаток 16).

8.2.3. Установа протягом 4 місяців від дати одержання від працівника повідомлення про створений  винахід,  корисну модель,  промисловий зразок, топографію  інтегральних мікросхем, а щодо сортів рослин - протягом 60 днів:

подає до відповідних центральних органів виконавчої влади з питань правової охорони  інтелектуальної власності заявку на одержання охоронного  документу  на зазначені ОІВ, або

передає право на його одержання іншій особі (у випадку, якщо можливість передачі прав іншій особі визначена законом, або здійснюється відповідно до договору чи нормативного акту УААН), або

приймає рішення щодо збереження винаходу, корисної моделі, сорту рослин, топографії   інтегральної   мікросхеми   як   конфіденційної інформації   та   письмово повідомляє про це працівника.

8.2.4. Установа передбачає в договорах про службові ОІВ та виплату винагороди, посадових інструкціях обов'язки працівника:

         сприяти одержанню  установою охоронних документів на ОІВ  в Україні та іноземних державах, що включає участь у підготовці матеріалів заявки, зокрема, у складанні опису заявки, формули винаходу, корисної моделі, промислового зразку, сорту рослин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, а також участь у патентно-кон'юнктурному обґрунтуванні доцільності патентування і ліцензування прав на ОІВ;

         готувати необхідні матеріали для подання заявки на отримання охоронного документу для винаходів, корисних моделей, промислових зразків та інших ОІВ.

8.2.5.  Виплата винагороди творцям службових ОІВ.

У випадку створення працівниками установи - творцями ОІВ під час виконання наукової тематики, що фінансується УААН, службових ОІВ та їх наступному використанні установою через випуск продукції, в якій використовується службовий ОІВ, надання відповідних послуг чи надання ліцензій установа виплачує творцям винагороду за використання службового ОІВ згідно з колективними договорами та договором з творцем ОІВ.

Розмір винагороди визначається у відсотках доходів, одержаних внаслідок використання ОІВ, або у фіксованій сумі на одиницю продукції відповідно до її ціни, або виходячи з обсягу доходів, одержаних від передачі технологій, або з урахуванням іншої вигоди,   яка   може   бути   отримана за використання технологій, що підтверджено відповідними документами.

Винагорода має виплачуватися не рідше одного разу на рік і не пізніше ніж через місяць після закінчення бюджетного року, а в разі надання ліцензії – протягом місяця після одержання ліцензійних платежів.

У договорах про службові ОІВ та виплату винагороди за їх використання, що укладаються з працівниками - творцями ОІВ, визначаються умови та порядок виплати винагороди  з урахуванням  вимог колективних договорів, що мають укладатися між трудовим колективом та адміністрацією установи.

В колективному договорі установа та трудовий колектив можуть передбачити виплату винахідникам та авторам разової премії при отриманні охоронного документу на ОІВ.

Якщо службовий ОІВ створено кількома творцями ОІВ, то сума винагороди розподіляється між усіма творцями ОІВ відповідно до угоди між ними.

Творець   ОІВ   має   право   знайомитись   з   розрахунком   винагороди за використання   ОІВ,   що  їм   створено,  та  умовами  договорів,   якими передбачається використання зазначених ОІВ.

Установа має надавати творцю ОІВ відомості про обсяг та ціну реалізації продукції   з   використанням   службових   ОІВ   разом   з виплатою   винагороди   за використання службових ОІВ.

Виплата винагороди здійснюється:

за рахунок економії коштів фонду оплати праці загального фонду Державного бюджету або за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету,

або замість виплати винагороди виплачується премія.

Нарахування та виплата винагороди розробникам (винахідникам) ОІВ проводиться за дебетом рахунків витрат (801 «Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи», 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги», 823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами»), по кредиту рахунку 661 «Розрахунки із заробітної платі».

 

9. Облік вибуття ОІВ зі складу  нематеріальних активів установи

 

9.1. ОІВ списується з балансу установи в разі його вибуття внаслідок продажу, передачі безоплатно або невідповідності критеріям визнання активом.

9.2. Кошти, що надходять від продажу нематеріального активу, зараховуються до доходу установи у порядку, встановленому законодавством.

9.3. Вибуття ОІВ оформлюється Актом вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма N НА-3).

Акт  (ф.№НА-3)  складається у двох примірниках Комісією, підписується головою та членами комісії, особою, що була відповідальною за використання об'єкта права інтелектуальної власності, затверджується керівником підприємства чи особою, на те уповноваженою.

Залишкова вартість, яка наводиться у графі 13 акта (ф.№НА-3) визначається за даними бухгалтерського обліку на останнє число місяця вибуття такого об'єкта як різниця між первісною вартістю і сумою нарахованої амортизації за період корисного використання.

У рядку "Правові умови вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності з господарського обороту" зазначаються причини вибуття (закінчення строку дії: майнових прав інтелектуальної власності, договору на використання майнових прав інтелектуальної власності, зберігання інформації щодо об'єктів права інтелектуальної власності як комерційної таємниці, ліцензійного договору; дострокове припинення ліцензійного договору тощо).

Перший примірник Акта передається до бухгалтерії, другий залишається у особи, що була відповідальною за використання об'єкта права інтелектуальної власності.

9.4. У разі вибуття ОІВ з балансу на рахунках відображається списання  первісної вартості ОІВ та сума накопиченої амортизації. При списанні непридатних для використання ОІВ, щодо яких закінчився термін державної реєстрації, або використання яких в подальшому недоцільне для установи на суму залишкової вартості здійснюється зменшення фонду у необоротних активах по дебету рахунку 401 «Фонд у необоротних активах» за кредитом рахунків 121 «Авторські та суміжні з ними права» або 122 «Інші нематеріальні активи». Сума нарахованого зносу списується по дебету  рахунку 133 «Знос нематеріальних активів» за кредитом рахунків 121 «Авторські та суміжні з ними права» або 122 «Інші нематеріальні активи».

         9.5. Списання повністю зношених ОІВ  проводиться одним записом по дебету рахунку 133 «Знос нематеріальних активів» за кредитом рахунків 121 «Авторські та суміжні з ними права» або 122 «Інші нематеріальні активи».

         9.6. Реалізація або безоплатна передача ОІВ з повною передачею права власності та нього іншому власнику відображається шляхом списання його залишкової вартості (дебет рахунку 401 «Фонд у необоротних активах», кредит рахунків 121 «Авторські та суміжні з ними права» або 122 «Інші нематеріальні активи») з паралельним списанням накопиченого зносу по даному об’єкту (дебет  рахунку 133 «Знос нематеріальних активів», кредит рахунків 121 «Авторські та суміжні з ними права» або 122 «Інші нематеріальні активи»).

9.7. Синтетичний облік вибуття ОІВ ведеться у меморіальному ордері №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» (форма N 438 (бюджет)) (Додаток 11). Відомість використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осіб цінностей,  що відносяться до необоротних активів (у тому числі нематеріальних). Записи здійснюються щодо кожного акту (ф.№НА-3) окремо із зазначенням матеріально відповідальної особи.

Якщо щодо ОІВ, що вибуває, нарахований знос, то він відображається за дебетом рахунку 13 "Знос необоротних активів". Сума зносу вираховується з даних інвентарних карток (ф.№НА-2).

Позиція "Сума оборотів за меморіальним ордером" у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги "Журнал-головна".

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

 

Кореспонденція рахунків з відображення в обліку бюджетних установ створення та використання ОІВ