УДК 657:338.434

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

ННЦ “ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ” УААН

ФЕДЕРАЦІЯ АУДИТОРІВ, БУХГАЛТЕРІВ І ФІНАНСИСТІВ АПК

УКРАЇНИ

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВІДОБРАЖЕННЯ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ КОШТІВ  ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМСТВ АПК

 

(За редакцією: В.М. Гаврилюка та В.М. Жука)

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

В методических рекомендациях приведена классификация средств государственной поддержки для правильного их отображения на счетах бухгалтерского учета и в финансовой отчетности. Раскрыт порядок контроля за целевым и эффективным использованием бюджетных средств агропромышленными предприятиями.

Методические рекомендации рассчитаны на работников областных и районных управлений агропромышленного развития госадминистраций, финансовых и контрольных учреждений, бухгалтерских, финансовых служб и руководителей агропромышленных предприятий.

 

Key questions which are examined:

The classification of state support funds for they correct reflection on accounts and in financial reporting is disclosed in methodical recommendations. The order of the control over the target and an effective use of budgetary funds by the agroindustrial enterprises is opened.

Methodical recommendations are designed for workers of regional departments of agricultural development of the state administrations, financial and control establishments, accounting, financial services and heads of the agroindustrial enterprises.

 

Друкуються за рішеннями Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН, протокол № 5 від 6.04.2008 р. та Ради Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, протокол № 3 від 18.04.2008 р.

 

Рекомендації базуються на діючій нормативній базі станом на 01.05.2008 року

 

Авторський колектив: Міністерство аграрної політики: Гаврилюк В.М. (1, 4); ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН: Жук В.М. (1, 2), Герасимук І.В. (2, 3), Метелиця В.М. (4), Радченко О.Д. (3).

 

Рецензенти: Дем’яненко М.Я., д.е.н., акад. УААН, ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН; Кірейцев Г.Г., д.е.н., проф., Національний аграрний університет.

 

ЗМІСТ

1. Загальні положення

2. Організація бухгалтерського обліку коштів державної фінансової підтримки агропромислових підприємств

3. Особливості організації бухгалтерського обліку коштів державної фінансової підтримки фермерських господарств

4. Контроль використання коштів державної фінансової підтримки

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Методичні рекомендації з відображення в бухгалтерському обліку коштів державної фінансової підтримки підприємств за бюджетними програмами Міністерства аграрної політики України розроблені у відповідності до чинного законодавства з питань бухгалтерського обліку та розвитку сільськогосподарських ринків.

Методичні рекомендації визначають порядок та особливості відображення в бухгалтерському обліку підприємств аграрного сектору економік операцій з отримання бюджетних коштів, виділених за бюджетними програмами Міністерства аграрної політики України на підтримку агропромислового виробництва.

Відповідно з призначенням бюджетні кошти поділяються на:

1) кошти на фінансування поточних витрат суб’єктів господарської діяльності (поточні трансферти):

-          бюджетні доплати до реалізаційної ціни товарів;

-          бюджетні виплати на повну або часткову компенсацію поточних витрат господарської діяльності;

2) кошти на часткову компенсацію капітальних витрат суб’єктів господарювання (капітальні трансферти).

Економічний зміст бюджетних асигнувань визначено наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 р. № 194 «Про затвердження Роз’яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз’яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету».

До поточних трансфертів (видатки державного бюджету за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1310 “Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”) відносяться:

-         дотації - грошові кошти, які надаються з державного бюджету безповоротно і не мають цільового призначення (надаються підприємствам для підтримки цін на окремі види продукції, покриття витрат та утримання житлово-комунального господарства тощо);

-         субсидії - невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов’язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.

Капітальні трансферти (видатки державного бюджету за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2410  “Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”) - невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог; передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов’язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів.

Перерахування коштів державної фінансової підтримки на відкриті в установах банків рахунки агропромислових підприємств здійснюють управління агропромислового розвитку районних і управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій відповідно до Порядку обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Держказначейства України від 25.05.2004 р. № 89.

Використання коштів державної фінансової підтримки на потреби господарської діяльності агропромислових підприємств здійснюється в рамках виконання програм державної фінансової підтримки, що базуються на принципі прогнозування соціально-економічного розвитку (Закон України від 23.03.2000 р. № 1602 «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України») та програмно-цільовому методі (Концепція застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, схвалена розпорядженням КМУ від 14.09.2002 р. № 538-р.).

Суб’єктами контролю коштів державної фінансової підтримки на агропромислових підприємствах виступають органи зовнішнього, відомчого та внутрішньогосподарського контролю. Питання взаємодії органів державної влади та розподілу їх контрольних функцій регулюються рядом спільних законодавчо-нормативних актів.

Органами зовнішнього контролю коштів державної фінансової підтримки є парламентські органи влади (Рахункова палата України), виконавчі органи влади (Мінфін України) та державні спеціалізовані органи влади (Держказначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України (далі – ДКРС).

ДКРС здійснює державний фінансовий контроль через проведення державного фінансового аудиту (державний фінансовий аудит діяльності суб’єктів господарювання і державний фінансовий аудит виконання бюджетної програми), перевірки державних закупівель та інспектування.

Основними законодавчо-нормативними актами, які використовуються працівниками органами ДКРС для здійснення контролю коштів державної фінансової підтримки на агропромислових підприємствах є:

- для проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання – Методика проведення органами ДКРС державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, затверджена наказом ГоловКРУ України від 9.10.2007 р. № 232;

- для проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетної програми – Методичні рекомендації щодо проведення органами ДКРС аудиту ефективності виконання бюджетної програми, затверджені наказом ГоловКРУ України від 15.12.2005 р. № 444;

- для проведення перевірки державних закупівель – Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою КМУ від 28.03.2008 р. № 274;

- для проведення інспектування – Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою КМУ вiд 20.04.2006 р. № 550.

Органом внутрішньовідомчого контролю коштів державної фінансової підтримки є їх головний розпорядник – Мінагрополітики України. Комісії, створені при районних і управлінні промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, розглядають подані агропромисловими підприємствами документи і контролюють наявність у цих підприємств права на одержання коштів державної фінансової підтримки.

За організацію внутрішньогосподарського контролю коштів державної фінансової підтримки відповідає керівний орган підприємства.

Наведені нижче терміни вживаються у такому значенні.

Нецільове використання бюджетних коштів – витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису. Наслідком нецільового використання бюджетних коштів є зменшення асигнувань їх розпорядникам на суму, що витрачена не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України (ст. 119 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III).

Неефективне використання бюджетних коштів – здійснення бюджетних видатків, які були необов’язковими при наданні (придбанні) необхідних суспільству за строками, якістю та кількістю товарів (робіт, послуг).

Одержувачі бюджетних коштів – підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг (п. 8 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228).

 

2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КОШТІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Для бухгалтерського обліку бюджетних коштів, що повинні бути використані за цільовим призначенням, використовують рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”. За кредитом рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” відображаються кошти цільового призначення, для фінансування певних заходів, за дебетом – використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” кореспондує:

 

Таблиця 2.1

 

Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та їх витрачання проводиться за їх призначенням та джерелами надходжень. Для цього до рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” відкривають аналітичні рахунки 2-4-го порядків.

 

Приклад. Сільськогосподарське підприємство СТОВ “Богданівське” у 2008 р. за рішенням комісії отримало право бути включеним до реєстру одержувачів бюджетних коштів державної фінансової підтримки за:

-              програмою "Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва". За вказаною програмою підприємство отримуватиме кошти для підтримки виробництва продукції рослинництва, на компенсацію вартості електроенергії, використаної для поливу сільськогосподарських культур;

-              програмою “Селекція в рослинництві”;

-              програмою “Здійснення фінансової підтримки підприємств АПК через механізм здешевлення короткострокових та довгострокових кредитів”.

 Крім цього, зазначене підприємство зареєстроване як платник ПДВ і отримує державну дотацію за рахунок використання спеціальних режимів оподаткування податком на додану вартість (пункти 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”), що спрямовується на підтримку виробництва тваринницької продукції, продукції птахівництва та на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

За таких умов рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” в робочому Плані  рахунків СТОВ “Богданівське” буде мати наступний вигляд:

 

Таблиця 2.2

 

В передбачених законодавством випадках кошти цільових бюджетних програм спрямовуються і на покриття капітальних витрат підприємств – одержувачів, серед яких:

-          придбання визначених видів техніки;

-          придбання племінної худоби;

-          закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення тощо.

В цьому випадку ведеться окремий облік джерел фінансування капітальних інвестицій за рахунок власних коштів та за рахунок коштів фінансової підтримки.

Для потреб правильного відображення операцій отримання та витрачання коштів бюджетних цільових програм у декларації з податку на прибуток підприємства та у декларації з податку на додану вартість відкривають рахунки 4-го порядку, на яких кошти розмежовують за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ), зазначеного у банківських документах.

 

Таблиця 2.3

 

Для аналітичного обліку використовують спеціальну відомість до Журналу-ордера № 12 с.-г.

Залежно від встановленого порядку отримання та використання кошти бюджетних цільових програм можуть надходити на поточний рахунок підприємства-одержувача, відкритий в установі обслуговуючого банку, або на рахунки підприємств, відкриті в органах Державного казначейства,  а державна дотація за рахунок ПДВ – на спеціальні рахунки, відкриті  в органах Державного казначейства.

Для обліку операцій з бюджетними коштами підприємства використовують субрахунки 311 “Поточні рахунки в національній валюті” та 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” рахунку 31 “Рахунки в банках”.

За дебетом рахунку 31 “Рахунки в банках” у кореспонденції з кредитом рахунка 48 “Цільове фінансування та цільові надходження” відображаються господарські операції по надходженню цільових бюджетних коштів як джерела фінансування.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, встановлені наступні критерії визнання або не визнання бюджетного (цільового) фінансування доходом:

-         цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Згідно до цієї вимоги П(С)БО підприємство не може відобразити кошти цільового бюджетного фінансування, як дохід звітного періоду, до прийняття рішення комісії про включення підприємства до реєстру (переліку) одержувачів коштів за бюджетною програмою і отримання коштів, а за бюджетними програмами, що передбачають цільове використання коштів, або конкретні умови  – до того часу, поки не використає їх за цільовим призначенням (на цілі, передбачені бюджетною цільовою програмою), або не виконає передбаченої умови;

-         отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Дана вимога П(С)БО стосується ситуації, коли підприємство отримує бюджетні кошти з вимогою використати їх на конкретні господарські потреби некапітального характеру, пов’язані з господарською діяльністю одержувача, які виникатимуть у підприємства протягом декількох звітних періодів. В такому випадку отримані бюджетні кошти визнаватимуться доходом одержувача не відразу після надходження, а частинами. Наприклад: після зарахування цільового бюджетного фінансування на поточний рахунок підприємства-одержувача, відкритого в установі обслуговуючого банку, виконується бухгалтерська проводка: дебет субрахунка 311 “Поточні рахунки в національній валюті” ¾ кредит  рахунка 48 “Цільове фінансування та цільові надходження”, відповідний аналітичний рахунок.

В кожному звітному періоді, протягом яких підприємство-одержувач зобов’язане виконувати умови, передбачені бюджетною цільовою програмою, виконується бухгалтерська проводка: дебет рахунка 48 “Цільове фінансування та цільові надходження” ¾ кредит рахунка  71 “Інший операційний доход”, субрахунок 718 “Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів” на витрачену у  звітному періоді суму отриманого бюджетного фінансування;

-         цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

Дана вимога П(С)БО стосується цільового бюджетного фінансування витрат підприємства-одержувача бюджетних коштів на придбання (виготовлення) основних засобів. В цьому разі використана за цільовим призначенням сума цільового бюджетного фінансування відображається бухгалтерською проводкою: дебет рахунка 48 “Цільове фінансування та цільові надходження” ¾  кредит рахунка 69 “Доходи майбутніх періодів”, субрахунок 691 “Доходи майбутніх періодів за рахунок бюджетного фінансування”.

Із рахунку 691 “Доходи майбутніх періодів за рахунок бюджетного фінансування” списання здійснюється, починаючи із першого місяця нарахування амортизації на об’єкт основних засобів, щодо якого здійснювалося бюджетне фінансування. Списання відображають у складі доходів звітного періоду пропорційно нарахованій амортизації на такий об’єкт бухгалтерською проводкою: дебет субрахунку 691 “Доходи майбутніх періодів за рахунок бюджетного фінансування” — кредит субрахунку 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів";

-         цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів - визнається дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

Дана вимога П(С)БО стосується випадків, в яких держава, здійснюючи фінансування виробництва сільськогосподарської продукції, не висуває окремих вимог щодо напрямів використання отриманих коштів або не вимагає досягнення в майбутньому певних виробничих показників.

Після отримання від органів Державного казначейства довідки про включення сільськогосподарського підприємства до реєстру одержувачів дотаційних коштів з зазначенням суми, виконується бухгалтерська проводка:  дебет субрахунку  373 “Розрахунки за нарахованими доходами” ¾  кредит субрахунку 719 “Інші доходи від операційної діяльності”.

При отриманні коштів на поточний рахунок підприємства-одержувача виконується бухгалтерська проводка: дебет субрахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті” ¾  кредит субрахунку 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”.

У випадку, коли підприємство не отримало зазначеної довідки від органів Державного казначейства, після надходження бюджетних коштів на поточний рахунок виконується бухгалтерська проводка: дебет субрахунку 311 “Поточні рахунки в національній валюті” ¾  кредит субрахунку 719 “Інші доходи від операційної діяльності”.

У фінансовій звітності кошти державної фінансової підтримки, що спрямовуються  на покриття некапітальних витрат підприємства, відображаються в наступному порядку:

-          кредитове сальдо рахунку 48 “Цільове фінансування та цільові надходження” (свідчить про наявність невикористаних цільових коштів) відображається у рядку 420 “Цільове фінансування” другого розділу пасиву Балансу (ф. №1);

-          не використані підприємством станом на 31 грудня бюджетні кошти, що надійшли на його банківський рахунок,  включаються у рядок 230 “Грошові кошти” активу Балансу (ф. № 1);

-         заборгованість бюджету в частині визнаних доходом коштів фінансової підтримки, які на звітну дату не перераховані на рахунок  підприємства, відображається у рядку 190 “Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами”.

У Звіті про фінансові результати (ф. №2) кошти фінансової підтримки, визнані доходом, відображаються по рядку 060 “Інші операційні доходи”. Витрати на їх одержання включають до складу витрат у рядках 040 “Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)”, 070 “Адміністративні витрати”, 080 “Витрати на збут”, “Інші операційні витрати”.

Цільове фінансування капітальних витрат підприємства, яке придбає активи, що підлягають амортизації, в неамортизованій на звітну дату їх частині відображається в рядку 630 “Доходи майбутніх періодів” пасиву Балансу (ф. №1), а в амортизованій частині - по рядку 060 “Інші операційні доходи” Звіту про фінансові результати (ф. №2).

Таблиця 2.4

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку державної підтримки агропромислових підприємств

 

3. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КОШТІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

 

Облік операцій надходження і витрачання  коштів державної підтримки для фермерських господарств здійснюється на загальних підставах відповідно до П(С)БО. Особливістю є те, що фермерські господарства, як малі господарські форми, відповідно до Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 р. № 189, мають право вести облік і за спрощеним Планом рахунків бухгалтерського обліку, затвердженим наказом міністерства фінансів від 19.04.2001 р. № 186, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом міністерства фінансів від 11.12.2006 р. № 1176.

Відповідно до спрощеного плану рахунків, при веденні обліку не використовуються рахунки класу 9, а  з рахунків класу 8 –  тільки 84 “Витрати операційної діяльності” та 85 “Інші затрати”. Для доходів, що обліковують на рахунку 70 “Доходи”, не передбачено аналітичних їх видів, а облік цільового фінансування  ведеться на рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.

Відображення бюджетної підтримки фермерських господарств у фінансовій звітності здійснюється у певному порядку, з огляду на те, що в переважній більшості такі підприємства складають та подають П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.

Так як за спрощеним Планом рахунків рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” об’єднується з 47 і носить назву “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”, то при взаємозв’язку субрахунків і статей фінансових звітів суб’єкта малого підприємництва інформація про кошти наводиться у звітній формі №1 “Баланс” по коду рядка 430 “Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування”.

Згідно загальних правил, визначених П(С)БО 15 “Дохід”, цільове фінансування на безповоротній основі не визнається доходом та не відображається у звітності доти, поки не існує підтвердження, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування. Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких  були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів. У цьому випадку з введенням об’єкта в експлуатацію одночасно з нарахуванням амортизації відображається сума доходу на рахунку 69 “Доходи майбутніх періодів”, яка розкривається у спрощеній звітності форми №1 по рядку 630 “Доходи майбутніх періодів”.

Бюджетна підтримка на поворотній основі, якщо вона отримана і використана протягом звітного періоду,  у звітності не відображається. Якщо за фермерським  господарством  є заборгованість за такими бюджетними позиками, вони знаходять відображення на рахунку 37 відповідно по коду 170 “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом” або ж на рахунку 39  та по коду 270 “Витрати майбутніх періодів” спрощеної форми №1.

Таблиця 2.5

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку державної підтримки фермерських господарств

 

4. контроль використання коштів державної фінансової підтримки

 

Метою контролю використання коштів державної фінансової підтримки є перевірка цільового та ефективного витрачання бюджетних коштів, правильності відображення їх у бухгалтерському обліку та звітності агропромислового підприємства – одержувача бюджетних коштів.

Об’єктом контролю використання коштів державної фінансової підтримки є господарські процеси і операції, пов’язані з витрачанням цих коштів на агропромисловому підприємстві, та відносини підприємства з державою (іншими контрагентами), що виникли при цьому.

Суб’єкти контролюючих дій та порядок виконання ними своїх функцій затверджуються відповідними розпорядчими документами керівних органів зовнішнього, відомчого та внутрішньгосподарського контролю.

Залежно від розміру підприємства, видів діяльності та наявності фінансових ресурсів перевірку використання коштів державної фінансової підтримки на агропромисловому підприємстві можуть здійснювати керівник підприємства, відділи (планово-економічний відділ, бухгалтерія), спеціальні підрозділи контролю (ревізійна комісія, служба внутрішнього контролю тощо).

Для забезпечення дієвості перевірки використання коштів державної підтримки на агропромисловому підприємстві суб’єкт контролю (далі – контролер) повинен бути позбавлений зацікавленості у перекрученні фактів господарської діяльності та приховуванні марнотратства і крадіжок бюджетних коштів.

Перевірка використання бюджетних коштів не обмежується перевіркою системи бухгалтерського обліку, тому для її здійснення необхідно залучати фахівців всіх відділів підприємства (юристів, агрономів, інженерів тощо).

При здійсненні контролю використання коштів державної фінансової підтримки на агропромисловому підприємстві контролер вибирає та застосовує прийоми і процедури, які дають можливість підтвердити його точку зору та висновки. До них відносять:

- документальний контроль (перевірка первинних документів, бухгалтерських регістрів (журналів-ордерів, книг обліку, карток рахунків) та звітності; вивчення нормативно-правової документації; ознайомлення з наказами та внутрішніми розпорядженнями керівництва, договорами з контрагентами, актами попередніх ревізій (перевірок), аудиторськими висновками тощо);

- натуральний контроль (визначення фактичного стану, наявності та використання коштів і майна підприємства шляхом огляду об’єктів в натурі та проведення інвентаризації);

- анкетування (опитування спеціалістів та матеріально-відповідальних осіб, результати якого фіксуються письмово).

Після затвердження рішення про проведення контролю використання коштів державної фінансової підтримки контролер починає роботу за етапами:

І етап – підготовчий;

ІІ етап – проведення контрольних процедур;

ІІІ етап – оформлення результатів контролю.

На першому етапі контролер вивчає діюче бюджетне законодавство з питань надання державної фінансової підтримки підприємствам аграрного сектору (Закон про Державний бюджет України, Порядки використання бюджетних коштів) та готує програму перевірки.

На другому етапі контролер перевіряє повноту використання можливостей державної фінансової підтримки, правильність відображення в обліку і звітності господарських операцій з бюджетними коштами.

Для встановлення повноти використання можливостей державної фінансової підтримки контролер спочатку встановлює види сільськогосподарської діяльності, які давали можливість підприємству одержати підтримку з боку держави у періоді, що перевіряється.

Контролер ознайомлюється з результатами роботи комісій при управліннях агропромислового розвитку про надання підприємству коштів за бюджетними програмами.

При встановленні фактів невикористання можливостей державної фінансової підтримки контролер встановлює причини таких фактів шляхом опитування осіб, які здійснюють моніторинг законодавства та подають на розгляд комісій пакети документів на отримання бюджетних коштів. Причинами цих фактів, зокрема, можуть бути порушення строків подання документів або позбавлення державними контролюючими органами права підприємства на отримання підтримки при виявленні фактів навмисного викривлення інформації, представленої у документах.

Для перевірки правильності відображення в обліку і звітності господарських операцій з бюджетними коштами контролю підлягає правильність класифікації бюджетних асигнувань за напрямами спрямування. Бюджетні асигнування поділяють на  дотації (доплати до реалізаційної ціни продукції), субсидії (компенсації витрат некапітального характеру) і капітальні трансферти (компенсації витрат капітального характеру), які мають свою специфіку відображення в обліку та порядок оподаткування.

Дотаціями, зокрема, є доплати за продану худобу, птицю, екологічно чисте молоко, вовну; субсидіями – компенсації вартості електроенергії, страхових премій (внесків), відсотків за користування кредитами; капітальними трансфертами – компенсації вартості придбаного поголів’я племінних корів, нетелів, сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва.

Перевірка правильності відображення в обліку господарських операцій з бюджетними коштами полягає у вивченні операцій з бюджетними коштами на банківських рахунках, розрахунків з контрагентами за рахунок бюджетних коштів, руху придбаних за рахунок бюджетних коштів товарів.

При перевірці операцій на банківських рахунках контролер встановлює поточні рахунки, на які надходили бюджетні кошти та вивчає банківські виписки з доданими до них документами. У хронологічній послідовності звіряються номери, залишки та дати виписок. Повнота і своєчасність оприбуткування бюджетних коштів на банківський рахунок встановлюється звіркою банківських виписок з бухгалтерськими проводками. Записи Журналу-ордеру № 2 с.-г. по рахунку 31 “Рахунки в банках” (або картки по рахунку 31, сформованої комп’ютерною програмою) порівнюють з даними Головної книги.

При перевірці операцій перерахування бюджетних коштів на рахунки контрагентів здійснюється звірка платіжних доручень з документами постачальників і підрядників.

При перевірці розрахунків з постачальниками і підрядниками, які здійснювались бюджетними коштами, контролер повинен перевірити наявність договорів, ціни та доцільність покупки товарів, робіт (послуг). Повнота і своєчасність оприбуткування придбаних за рахунок бюджетних коштів товарів встановлюється звіркою товарно-транспортних накладних (ф. 1-ТН), податкових накладних з інформацією карток (ф. № М-12) або книг складського обліку (ф. № ВЗСГ-10, ф. № З-9). Дані карток (книг) складського обліку повинні відповідати даним матеріальних звітів (ф. № М 19). Записи Журналу-ордеру № 6 с.-г. (картки по рахунку 63, сформованої комп’ютерною програмою) порівнюють з даними Головної книги.

Для виявлення фактів неоприбуткування товарів, завищення цін товарів контролер проводить опитування причетних осіб та отримання зустрічної інформації від постачальників.

При перевірці виконаних підрядниками робіт (наданих послуг), які оплачені бюджетними коштами, контролер вивчає плани виконання робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт (№ КБ-2в), проектно-кошторисну документацію.

При перевірці руху придбаних за рахунок бюджетних коштів товарів контролер повинен проконтролювати їх наявність та правильність використання.

Спочатку контролер встановлює матеріально-відповідальних осіб та наявність укладених з ними договорів про повну матеріальну відповідальність.

Інформацію про наявність основних засобів і запасів, придбаних за рахунок бюджетних коштів, контролер може отримати шляхом порівняння даних актів інвентаризації ТМЦ з даними книг складського обліку.

Контролер повинен звернути увагу на цінності, які не обліковуються, і з’ясувати причини таких фактів. Непридатні до експлуатації основні засоби можуть приховувати факти їх дострокового вибуття через неналежний нагляд чи недотримання правил експлуатації.

Контролер повинен пересвідчитись в тому, що техніка, вартість якої компенсована з бюджету, експлуатується в господарській діяльності підприємства, а не передана в оренду чи перепродана.

Записи Журналів-ордерів № 9, № 10.1 с.г., № 13с.-г. (карток по рахунках 10-28, сформованих комп’ютерною програмою) порівнюють з даними Головної книги.

При перевірці списання основних засобів, придбаних за бюджетні кошти, контролер перевіряє повноту оприбуткування матеріальних цінностей, придатних до використання. Вивченню підлягають акти про приймання матеріалів (ф. № З-1) та акти на списання основних засобів (ф. № ОЗСГ-3).

При перевірці використання запасів, придбаних за рахунок бюджетних коштів, контролер повинен пересвідчитись у дотриманні нормативів витрат запасів. Вивченню підлягають лімітно-забірні картки (ф. ВЗСГ 1, ф. № М 8), акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та хімічного захисту рослин (ф. ВЗСГ 3), акти витрат насіння і садивного матеріалу (ф. ВЗСГ 4). Значне понаднормативне списання запасів може свідчити про їх розкрадання.

Перевірка правильності відображення у фінансовій звітності коштів державної фінансової підтримки заключається у контролі дотримання порядку, визначеного Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку № 291, П(СБО) 2 «Баланс», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 15 «Дохід»:

- не використані підприємством на кінець звітного періоду бюджетні кошти, що надійшли на його банківський рахунок, включаються у рядок 230 “Грошові кошти” активу Балансу (ф. № 1) та відображаються у рядку 420 “Цільове фінансування” пасиву Балансу;

- заборгованість бюджету в частині визнаних доходом бюджетних коштів, які на звітну дату не перераховані на рахунок підприємства, відображається у рядку 190 “Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами” активу Балансу;

- бюджетні кошти, визнані доходом, відображаються по рядку 060 “Інші операційні доходи” Звіту про фінансові результати (ф. № 2);

- фінансування капітальних витрат підприємства, яке придбало активи, що підлягають амортизації, в незамортизованій на звітну дату їх частині відображається в рядку 630 “Доходи майбутніх періодів” пасиву Балансу, а в амортизованій частині - по рядку 060 “Інші операційні доходи” Звіту про фінансові результати.

На третьому етапі контролер узагальнює виявлені в процесі контролю відхилення, порушення і разом з пропозиціями по їх усуненню складає акт довільної форми, що подаються на розгляд контролюючим органам та власнику (власникам) агропромислового підприємства.

Виправлення зауважень до агропромислового підприємства щодо використання коштів державної фінансової підтримки, що зазначені в акті перевірки, підлягає контролю у наступних періодах.