УДК 657.421.3

О.В. СИЗОНЕНКО,викладач,

кафедра обліку і аудиту,

Чернігівський державний технологічний університет

 

ОБЛІК КОШТІВ, ВИТРАЧЕНИХ НА ОТРИМАННЯ ОХОРОННИХ ДОКУМЕНТІВ

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·        Рассмотрен вопрос учета затрат на получение документов, которые подтверждают наличие объектов нематериальных активов на предприятии.

·        Предложена методика учета указанных затрат согласно требованиям нормативно-законодательной базы.

 

Key issues are examined:

·        The question of the account of expenses for reception of documents which confirm presence of objects of non-material actives at the enterprise is examined.

·        The technique of the account of the specified expenses according to requirements of  standard-legislative base is offered.

 

Вступ. У зв’язку з відсутністю речової субстанції нематеріальних активів виникають певні труднощі з підтвердженням їх наявності на підприємстві. Документи, які оформлені  в порядку визначеному законодавством України, можуть бути підтвердженням існування самого активу і належність підприємству прав користування природними ресурсами і майном, та  майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності (патенти, свідоцтва, інші охоронні документи, договір купівлі-продажу (придбання) патенту, товарного знака  тощо).

В той же час отримання цих документів тягне за собою виникнення витрат на підприємстві. Нормативно-законодавчою базою України не визначено порядок обліку таких витрат.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами обліку нематеріальних активів в Україні висвітлені в працях таких вітчизняних науковців як В.В. Бабич, Т.Н. Бабченко, І.О. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, О.Б. Бутнік-Сівкерський, Н.Г. Виговська, В.М. Гейць, С.Ф. Голов, А.П. Гринько, В.П. Завгодній, С.Я. Зубілевич, Г.Г. Кірецев, П.П. Крайнева, Н.М. Малюга, В.В. Сопко, І.Й Яремко; та зарубіжних вчених: В.П. Астахова, Д. Андріссена, М.І. Баканова, П.С. Безруких, Д. Добії, М. Добії, Л. Едвісона, Б. Лева, Б. Нідзла, К.Е. Свейбі, Є.С. Хендріксона та інших.

Формулювання цілей статті. Метою даної публікації є розробка практичних рекомендації щодо обліку витрат на отримання різноманітних документів (патентів, свідоцтв, ліцензій тощо) щодо нематеріальних активів.

Виклад основного матеріалу.  Перш ніж визначитись з порядком вищезазначених витрат слід чітко визначити перелік документів щодо кожного окремого об’єкта НМА.

В таблиці 1 представлені лише ті об’єкти нематеріальних активів, документи на які видаються на платній основі. 

При обліку витрат на отримання даних документів необхідно керуватись вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" (далі - П(с)БО 8) щодо визначення первісної вартості нематеріальних активів залежно від шляху надходження на підприємство. Слід відмітити, що такі об’єкти НМА як право користування надрами та право користування біологічними ресурсами можуть надійти на підприємство лише шляхом купівлі таких прав. Пунктом 11 П(с)БО 8 визначено, що первісна  вартість  придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім  отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків,  що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням [1]. На думку автора, витрати на отримання спеціального дозволу на право користуватись надрами та  дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів можна класифікувати як інші витрати, які безпосередньо пов’язані з доведенням активу до стану придатного для використання і, відповідно, включати у первісну вартість даного нематеріального активу.

Право на комерційне фірмове найменування підприємство може отримати лише в процесі реєстрації підприємства та за договором комерційної концесії (франчайзингу). На думку автора, права отримання за договором франчайзингу не можуть бути визнані об’єктом НМА [2]. Визначати шлях надходження даного права в результаті реєстрації підприємства не має потреби, оскільки дані витрати є не що інше як витрати на створення  підприємства, які згідно п. 9 П(с)БО 8 не визнаються  нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

 

Таблиця 1

Вартість матеріальних носіїв, які підтверджують наявність нематеріальних активів у підприємства

 

Продовження таблиці 1

 

 

 

 

Право на торговельну марку можна отримати шляхом створення НМА власними силами, отримавши свідоцтво України на знак для товарів і послуг. Витрати на отримання свідоцтва включають такі обов’язкові виплати: збір за подання заявки; державне мито за видачу свідоцтва; збір за  публікацію про видачу  свідоцтва. Також, підприємство може понести такі витрати: збір за подання заяви про виправлення  помилки  або про внесення будь-якої зміни, збір про подання клопотання на продовження строку надходження до центрального  органу виконавчої  влади з питань правової охорони інтелектуальної  власності документу про сплату збору, збір за подання клопотання на продовження строку подання додаткових матеріалів.

Аналогічні витрати мають місце і у випадку отримання таких документів як свідоцтво на зазначення походження товару, патент на винахід (корисну модель) та промисловий зразок. Всі ці витрати, на думку автора, можна класифікувати як витрати на доведення нематеріального активу до стану придатного для використання, а отже, і включити їх до складу первісної вартості нематеріального активу. Також підприємство для отримання охоронного документа може скористатись послугами патентного повіреного, які звичайно не є безкоштовним. Згідно п. 18 П(с)БО 16 це витрати на професійні послуг, які слід включити до адміністративних витрат [3] або до первісної вартості нематеріального активу як витрати по доведенню активу до стану придатного до використання.

Окрім вище перелічених витрат підприємство повинно також сплачувати для підтримання юридичної чинності патентів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки щорічні збори. Включати ці витрати до складу первісної вартості нематеріальних активів не має нормативних підстав. Навпаки, П(с)БО 8 визначено, що  витрати, які здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно  визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання,  включаються до складу витрат звітного періоду. А тому, дані витрати необхідно віднести до  поточних витрат підприємства.

Визначати статтю витрат для даних платежів необхідно  ґрунтуючись на тому, в якій сфері використовується нематеріальний актив щодо якого отримано  документ. Як правило, винаходи, корисні моделі та промислові зразки використовуються у виробництві, а тому ці витрати слід включати до собівартості продукції, яка виготовляється із використанням даного нематеріального активу.

Поточними витратами слід визнавати і збір для продовження дії свідоцтва на торговельну марку, який необхідно сплачувати кожні 10 років.  Наприклад, торговельна марка використовується лише для певного виду продукції (товарів, робіт, послуг), а отже, і витрати слід відносити на собівартість цієї продукції (товарів, робіт, послуг). Якщо торговельна марка одна для всіх видів діяльності, то даний збір, на нашу думку, доцільно розподілити між всіма видами діяльності пропорційно базі розподілу, за яку можна обрати обсяг діяльності, виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

Аналогічний порядок обліку буде і витрат щодо свідоцтв на топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та породи тварин.

Слід відмітити, що можливі ситуації, в яких підприємство може не отримати охоронний документ, при цьому витрати будуть мати місце: сплата за подання заявки: внесення додаткових матеріалів тощо. В цьому випадку нематеріальний актив може виникнути на підприємстві, але в якості комерційної таємниці. Включити понесені витрати до її вартості не має жодних підстав. Вважаємо, що їх слід буде включити до поточних витрат, а саме до інших операційних витрат, що не забороняється нормами п. 20  П(с)БО 16.

В той же час, щоб уникнути ситуацій, коли підприємство може бути відмовлено у видачі охоронних документів, керівництва підприємства необхідно розробити рішення про необхідність та форму правової охорони. Також необхідно обов’язково застосувати патентний пошук, який, як правило, проводять досвідчені в цій справі фахівці. Звичайно патентний пошук також є не безкоштовним, проте ці витратити набагато менші ніж витрати понесені при спробі отримати охоронний документ з негативним результатом. Витрати по патентному пошуку можна включити або до адміністративних витрат, класифікуючи їх як витрати на професійні послуги, або до інших операційних витрат – витрати на дослідження та розробку нематеріальних активів.

Також, такі об’єкти НМА як право на винахід, корисну модель, промисловий зразок, комп’ютерні програми та права на інші подібні об’єкти інтелектуальної власності підприємство може отримати за виключною ліцензією, умови якої будуть передбачати ліцензійні платежі. На нашу думку, облік даних платежів буде від моменту їх сплати:

1.           Ліцензійні платежі можуть сплачуватись як первісні внески при підписанні угоди або в інший період, але до початку використання об’єкта НМА. І розмір цих платежів не буде залежати від обсягів виробництва, при якому використовується даний нематеріальний актив. В цьому випадку їх слід включати до первісної вартості такого об’єкта НМА.

2.           Ліцензійні платежі сплачуються протягом всього строку ліцензії і залежать від обсягів виробництва (продажів) тощо. Такі платежі слід включати до собівартості продукції, яка виготовляється із застосуванням даного об’єкта НМА, розподіляючи рівномірно між кількістю виробленої (реалізованої) продукції.

3.           Платежі можуть бути комбіновані поєднуючи в собі два попередні варіанти. Їх облік слід вести в порядку визначеному вище.

На нашу думку, слід окремо розглянути облік плати за ліцензій на право користування місцем на фондові та товарній біржі  і право на провадження окремих видів діяльності. Вважаємо, що дані платежі необхідно включати до адміністративних витрат підприємствах.

На думку автора, необхідно вести позабалансовий облік всіх вище вказаних юридичних документів на рахунку 08 "Бланки суворого обліку" по аналогії з обліком документів сурової звітності, оскільки вони є підтвердженням наявності нематеріального активу на підприємстві. Оприбуткування цих документів слід здійснювати за вартістю, яка буде сформована з витрат, які були понесені на отримання цих документів. А такі платежі як збір за подовження строку дії охоронного документа або збір за підтримання юридичної чинності охоронного документа слід відображати на позабалансовому рахунку 08 в момент їх виникнення.

Як вже зазначалось не всі документи, які підтверджують наявність на підприємстві того чи іншого об’єкта НМА, видаються на платній основі. Такі документи як дозвіл на спеціальне водовикористання, лісовий квиток, договір на право користування геологічною, геоморфологічною та іншою інформацією та інші видаються безкоштовно. На нашу думку ці документи також повинні обліковуватись на позабалансовому рахунку 08 за вартістю визначеною у відсотках від вартості самого нематеріального активу. Підприємство самостійно визначає цей відсоток зазначаючи його в Наказі про облікову політику.

Висновки. В ході проведеного дослідження було запропоновані шляхи обліку таких витрат як:

-               на патентні дослідження: рахунок 92 "Адміністративні витрати" (витрати на професійні послуги) або 941 "Витрати на дослідження і розробки";

-               на патентних повірених: рахунок 92 "Адміністративні витрати" (витрати на професійні послуги) або собівартість нематеріального активу, на який було отримано охоронний документ;

-               витрати на оформлення охоронних документів, крім витрат на підтримання або продовження його дії (при позитивному результаті – документ отримано): собівартість нематеріального активу, на який було отримано охоронний документ;

-               витрати на оформлення охоронних документів у випадку не отримання охоронного документа: 941 "Витрати на дослідження і розробки";

-               витрати на підтримання або продовження дії охоронного документа: поточні витрати залежно від сфери використання даного нематеріального активу;

-               ліцензійні платежі: залежно від строку сплати або до первісної вартості нематеріального активу, або до собівартості продукції, яка виготовляється із застосуванням даного активу.

 

Список використаних джерел

1.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затверджене наказом Мінфіну України від 18.10.99 № 242, редакція від 18.11.2008 // zakon.rada.gov.ua

2.     Договори комерційної концесії в бухгалтерському та податковому обліку // Вісник ЧДТУ. Збірник – Чернігів: ЧДТУ, 2008 - № 32. – 52-62сс.

3.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.1999  № 318, редакція від 01.01.2007// zakon.rada.gov.ua